Голосуй – не голосуй, все-одно …, або Дивні “піруети” “електроніки”

kkЩе 23 лютого 2016 року настала по суті «нова ера» в роботі місцевих влад  – набув чинності  «Закон про забезпечення поіменних голосувань в органах місцевого самоврядування», який вніс зміни в ч.3 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування»

Тобто, якщо раніше депутатам були доступні три режими голосування: відкрите, поіменне або таємне, то тепер практично всі голосування депутатів місцевих рад стали  поіменними (окрім випадків, передбачених Законом, як-от: обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови; обрання голови ради, відповідно, заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади; прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації; внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо голови відповідної місцевої державної адміністрації; обрання  голови районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради, - які можуть проводитись шляхом таємного голосування).

Друже, а що ж ти так?

Отож, місцеві ради стали «персоніфікованими». Якщо раніше було колективне рішення, і ніхто не знав прізвищ депутатів, які голосували «за» чи «проти», то тепер ви можете дізнатись, як саме кожен окремо взятий депутат голосував у кожному окремо взятому питанні, й запитати у нього: «Друже, а що ж то ти так?». Це надзвичайно великий плюс. Адже попередня «колективна» практика призвела до відсутності політичної відповідальності за прийняті рішення. Тобто, як погано б не працював депутат у раді, які б погані рішення депутати не приймали - про це  так ніхто й не знав. І депутат ыз каденції в каденцію потрапляв у раду, бо «ходить у вишиванці», «ходить до церкви», «зробив лавочку» тощо. А що і як голосував – було великою таємницею.

Персоніфіковане поіменне голосування – це така процедура, дотримання якої дозволяє ідентифікувати персональне рішення кожного під час нетаємного голосування навіть після тривалого часу від самого моменту тієї дії. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню, а також наданню за запитом - відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати ті  є також невід’ємною частиною протоколу сесії ради.

Сьогодні в усій України рішення місцевих рад ухвалюються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, прямо передбачених Законом, у яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відкрите поіменне голосування здійснюється:

- за допомогою програмно-технічного комплексу системи електронного голосування з фіксацією результатів голосування, у тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного депутата;

- у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою системи електронного голосування або у разі прийняття процедурного рішення Радою про незастосування при голосуванні цієї системи – шляхом оголошення позиції депутата: в ході голосування головуючий оголошує в алфавітному порядку прізвища депутатів. Депутат, прізвище якого оголошено, заявляє про свою позицію “за”, “проти”, “утримався”, результати поіменного голосування фіксуються.

8+4 = ... 14?

У місті Дрогобич, що на Львівщині, голосування здійснюються за допомогою спеціальної системи електронного голосування. Це  - «плюс», оскільки наявність такої системи суттєво економить час, порівняно із «перекличками» під час розгляду кожного питання. Але це й «мінус», бо систему можна …перехитрувати. Іноді вона дає збої, іноді збоїв не дає, але все-одно йде посилання на ці ж таки «збої».

Розглянемо детальніше.

Пленарне засідання  13.10.2016 р. - «збої». Система не спрацювала.

dr-1

dr-2

Ну, система, ну, буває…

А, втім, не лише це буває. І кнопкодавство – теж. Як у Верховній Раді.

Та й це ще не все.

От, наприклад, голосування від 3 листопада. Депутати вирішують, чи не визнати, часом, роботу керівника КУ «Інститут міста» незадовільною. Дивимось на табло: кількість голосів «за» - 8 штук.

k

А відкриваємо протокол з поіменним голосуванням – і вуаля! – 8 перетворюється на 14. До 19-ти (щоб рішення вважалось прийнятим, трохи недотягує, та все ж не 8). Поміж тим, у самому протоколі бачимо уточнення лише від чотирьох депутатів. Не шести, а саме чотирьох. Дивна арифметика… Значить, 8+4 = ...14?

k1 k2

А тепер зіставимо побачене в документі із відео засідання.

Отож, "за" 8, потім 9, потім 10, потім 11. Дивимось з 1 год.52 хв. Дев'ятий депутат О.Балог. Він включений в документ. Десятий - незрозуміло хто. І одинадцятий незрозуміло хто. І незрозуміло як з'являється 14 "за", якщо було 8 і уточнено ще 4.

Лічильника нема? Не страшно!

А пленарне засідання 7 листопада взагалі "потішило". Член лічильної комісії Віктор Тюска – відсутній на сесії  (що також чітко видно із усіх голосувань), але лічильника  на сесії не переобрано, і його прізвище стоїть під усіма голосуваннями!
k4

 

k3

Цікаво, чи хоч підпису від відсутнього лічильника постфактум під результатами не з’явилось...?  Адже 7-го  числа з голосу за пропозицією міського голови в місті переобирали заступника міському голові. І землю роздавали, яка перед тим "не пройшла". І т.д. Тож, визнавати тогоденні рішення нечинними (незаконними, тощо) було б не на руку міській владі.

Коли надіслала запит у мерію з проханням надати копії протоколів,  мені у відповідь надали ворд-файл (назвавши його "копією протоколу"), без жодних печаток і підписів.

k8

У черговому запиті попросила ще раз копії належним чином завірених протоколів та результатів поіменного голосування. Отримала відписку, що то – великий об’єм роботи, і відповідь отримаю через 20 днів. Щоб ви розуміли: зісканувати протоколи і результати голосувань за 2 пленарні засідання місцевої ради – це об’єм роботи, який "потребує опрацювання значної кількості даних", і у п’ятиденний термін виконати його виявилось неможливим.

k9

Та повернімось до відсутнього лічильника-депутата Тюски. Регламент Дрогобицької міської ради (ст. 20) гласить: «Рішенням ради на період однієї сесії створюється секретаріат у складі секретаря сесії, двох депутатів-лічильників.

Пропозиції щодо персонального складу секретаря сесії та лічильників вносить міський голова або головуючий на засіданні,  дотримуючись принципу черговості депутатів на основі алфавітного списку депутатів».

Можемо припустити, що оскільки лічильника обрано, то шляху назад нема – мусить добути лічильником до кінця сесії. Навіть, якщо відсутній. Але ж ні, ст.. 21 цього ж таки Регламенту гласить: « Головуючий на пленарному засіданні ради ….вносить пропозицію щодо складу секретаріату».

k10

Тобто, змінити секретаріат можна було. Але якось не склалось, не до того було, мабуть. Треба було і земельні питання, які під час попереднього пленарного засідання не пройшли, таки провести, і заступника обрати, і т.д.

Зрештою, листопадові голосування - не перші з отаких. Відкриваємо депутатський запит Олега Балога від 6 червня під назвою "Щодо грубого порушення процедури голосування та чинного законодавства в частині рішення № 260 від 18.05.2016 р. на ІІ пленарному засіданні ІХ сесії VII скликання Дрогобицької міської ради". У ньому, зокрема, йдеться: "дане питання було поставлено на голосування при наявності 26 депутатів та проголосовано було «ЗА» - 18, «Проти» - 1, «Утримались» -1 Рішення не прийнято.  Натомість, головуючий, секретар міської ради попросив депутатів проінформувати, хто ще б голосував за дане рішення, покликаючись на те, що буцімто стався збій системи електронного голосування. Озвучивши додатково двох депутатів, зазначив, що рішення є прийнято. Хочу зазначити, що лічильник, який зазначений в протоколі І.Лазарів, на даному пленарному засіданні був відсутній, що в свою чергу не дає підстави вважати лічильну комісію правомірною."

b b1 b2

До чого це я? До того, що навіть з поіменним голосуванням і з електронною системою прозорість і чесність не гарантовано. І тут похитрувати можуть.

А тому дуже-дуже важливо, аби усі протоколи, усі відео громадськість і журналісти вивчали дуже-дуже прискіпливо. Адже, як відомо, "диявол ховається в деталях".

Марія Кульчицька, для "Ні корупції!"