ФОТО
| |

Вибіркове полювання: що очікує на брехунів за е-деклараціями

З огляду на масштаби задекларованих можновладцями статків на багатьох, на перший погляд, мала б очікувати кримінальна відповідальність. DW з’ясовувала, наскільки це ймовірно.

dolary-deklaruvannya

Оприлюднення шокуючих статків українських чиновників, депутатів, суддів та політиків найвищого рангу під час першої хвилі е-декларування, яка закінчилася минулого тижня, зацікавило не лише громадськість. Генеральний прокурор Юрій Луценко анонсував перевірку того, які податки сплатили народні депутати, що задекларували більше 100 тисяч доларів США. Таким чином йдеться про майже половину народних обранців. Луценко пообіцяв перевірити навіть президента Петра Порошенка, аби упевнитися, що показані ним статки відповідають дійсності.

lutsenko-2Окрім того, генпрокурор анонсував візити представників Національної агенції з питань запобігання корупції (НАЗК – Ред.) до декларантів з метою перевірити, чи є у них вказана у звітності готівка.

ЗМІ багато говорили, що готівка, ймовірно, не існує в наявності, що це ймовірне прикриття для майбутніх хабарів. Тому НАЗК має право прибути до декларанта. Паралельно ми разом з ДФС (Державною фіскальною службою – Ред.) перевіримо, чи сплачені податки з цих сум”, – зазначив Луценко.

Голова комітету Верховної Ради з питань боротьби з корупцією Єгор Соболєв закликав громадян України допомогти виявляти випадки невідповідності рівня життя суб’єктів декларування їхнім задекларованим статкам. Для цього він пропонує користуватися електронною формою на сайті НАЗК, за допомогою якого можна ініціювати моніторинг способу життя вископосадовця.

Рахуючи мільйони

Згідно з законом про запобігання корупції, після проходження перевірки на своєчасність подання е-декларацій звітність перевірятимуть на повноту та достовірність. Перевірка останньої відбувається за допомогою логічного та арифметичного методів – аналогічних тим, що використовуються під час перевірки податкових декларацій, каже директор Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Утім, точний порядок цієї перевірки поки що не затверджено. На даний момент проект документа, що визначає алгоритм перевірки декларацій, очікує на остаточне допрацюванні у міністерстві юстиції України. За словами заступника голови НАЗК Руслана Радецького, його мають обговорити і, можливо, затвердити наказом агентства вже цього тижня. Та вже у НАЗК запевняють: першими перевіряти будуть е-декларації народних депутатів, суддів та прокурорів.

Надалі все залежатиме від масштабів виявлених порушень. В разі, якщо перевірка виявить невідповідність задекларованому майновому стану меншу за 345 тисяч гривень, це означатиме лише адміністративну відповідальність, розповідає у розмові із DW Радецький. Тоді НАЗК самостійно відправляє документи до суду, який зможе оштрафувати порушника на суму, не більшу за 42,5 тисячі гривень. В разі, якщо невідповідність є більшою за згадану суму, справу передаватимуть в НАБУ (Національне антикорупційне бюро – Ред.) або прокуратуру. Далі, за словами Хавронюка, ці відомства здійснюватимуть розслідування, шукатимуть докази, які б підкріплювали початкову підозру, та особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність – малоймовірна

Теоретично стаття 366-1 кримінального кодексу передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років та позбавлення права займати певні посади строком до трьох років. Але на практиці експерти не очікують масових посадок декларантів, що збрехали у своїй звітності. Адже йдеться про так званий злочин невеликої тяжкості. Хавронюк розповідає, що суд може закрити справу та звільнити особу від кримінальної відповідальності ще під час провадження за умови, якщо ця особа здійснить певні дії – наприклад, визнає провину та відшкодує збитки.

Певні застороги експерти мають і щодо діяльності антикорупційних органів. Так, за словами голови правління Центру

Віталій Шабунін не впевнений, що НАЗК впорається із перевірками

Віталій Шабунін не впевнений, що НАЗК впорається із перевірками

протидії корупції Віталія Шабуніна, НАЗК не здатне виконувати свої базові функції. Активіст каже, що агенція так і не підготувала умови для проведення автоматизованої масової загальної звірки декларацій – немає ані відповідного програмного забезпечення, ані доступу до баз даних державних реєстрів, ані нормативних документів, що визначали б порядок перевірки. Тому в коментарі DW Шабунін емоційно назвав НАЗК “професійними саботажниками”.

Менеджер антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ та активіст групи “Декларації під контролем” Олександр Лємєнов впевнений: у більшості випадків йтиметься про адміністративні правопорушення, тому головне навантаження у складанні протоколів та направленні їх до суду ляже саме на НАЗК, хоча він налаштований більш оптимістично та сподівається, що агентство почне повноцінно реалізовувати ті функції, які йому делегували.

Перевірять далеко не всіх

Проблеми можуть виникнути не лише на етапі НАЗК, але й у функціонуванні Національного антикорупційного бюро України, каже Лємєнов. “Не сяде ніхто, поки НАБУ не зможе проводити нормальні слідчі дії”, – пояснює експерт, говорячи про те, що антикорупційні прокурори зараз вимушені звертатися за допомогою у прослуховуванні до СБУ, що збільшує ризик витоку даних та може допомогти підозрюваним приховати докази. Не менш важливим кроком, який ще треба пройти, є створення антикорупційних судів, запевняє експерт.

Та, мабуть, найголовнішою проблемою є кількість тих, чиї декларації потрібно перевірити, адже лише зараз ідеться про загалом близько 118 тисяч. “Навіть один відсоток із них – це більше тисячі. Чи здатні НАБУ і генпрокуратура забезпечити швидке провадження стосовно тисячі підозрюваних?” – риторично запитує Хавронюк.

Експерт каже, що добре було б, якби перевірки були успішно доведені до кінця принаймні проти найвищих посадовців. Та усе впирається не лише у депутатську недоторканість, але й у політичні домовленості, каже Хавронюк: “Членів уряду ніхто не буде чіпати, адже це порушить політичний баланс”.

DW

Доданий до: Блоги, Корупція в Києві, Україна
Теги: , , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії