Йо-ма-йо-шок, або Е-декларування як легалізація порядних корупціонерів

deklaratsiya-karikatura-polnayaБіда не в тому, що люди, які керують Україною, дуже багаті. Біда в тому, що, тримаючи мільярди готівки вдома, вони не вірять у державу, якою керують. А ми тепер не можемо вірити їм.

Урок від Януковича

Перший урок на тему: «Як стати заможним на Батьківщині» українці отримали у лютому 2014 року, коли відкрилися двері Межигір’я Януковича, будинку Пшонки, практично «домашнього версалю» Іванющенка та інших посадовців, які аж занадто переївши біля домашнього корита, змушені були залишити межі Батьківщини.

Тоді вразило не стільки багатство можновладців, скільки купа дорогих, але практично безглуздих речей як, скажімо, золотий батон, кілограмова золота монета із зображенням Януковича, картина Пшонки в образі Цезаря, картина з підписом Пшонки, що викладений із дорогоцінного каміння тощо. При цьому, відсутністю золотих туалетів у Хонці екс-президента-втікача, люди, здається, були навіть розчаровані. А ще – щиро співчували страусам, що раптом лишились без харчів, тому несли їм свої.

У перші дні відкриття Межигір’я для всіх охочих, кількість бажаючих побачити, як треба красиво і розкішно жити, була неймовірною. Але поступово ходаків ставало все менше. Резиденцію у Нових Петрівцях охрестили «Музеєм української корупції». І тоді, здавалось, велика корупція, до якої можна доторкнутись, яку можна відчути і від якої можна отримати реальний шок, залишилась у Межигір’ї і звідти не вирветься.

Якщо у цифрах, то за чотири роки президентства Янукович накрав грошей стільки, що їх можна було вимірювати не лише золотими батонами, але й танками, газопроводами, футбольними командами чи навіть автозаками. Колишній генпрокурор Махніцький порахував, що президент-втікач вивіз до Росії мінімум 32 мільярди доларів США.

Урок від е-декларування

Другий урок на тему: «Чому в Україні всі прагнуть державної влади» українці отримали вже наприкінці жовтня 2016 року, коли чиновники заповнили свої електронні декларації за 2015 рік.

Нардепи надекларували 12 мільярдів гривень грошових активів у гривневому еквіваленті (доходи Держбюджету України у цьому році трохи більші, ніж 600 мільярдів гривень – авт). А ще як порахувати урядовців і керівництво АП. Скажімо, у глави Уряду Гройсмана вдома акуратно складені 2 млн 280 тисяч гривень, 870 тисяч доларів і 460 тисяч євро, у голови ДФС Насірова - 1,160 мільйонів доларів, 450 тисяч євро та 4,350 мільйонів гривень, у голови НКРЕКУ Дмитра Вовка - 390 тисяч доларів і 60 тисяч євро.

Ми насміхалися усією країною над скандальним суддею Чаусом, який зберігав гроші в банці на городі. Але виявилось, що керівники нашої країни не кращі. Вони також тримають готівку вдома. Причому, здебільшого у валюті.

До речі, Гринів чесно зізнався, що «депутати тримають гроші в готівці, оскільки не довіряють банківській системі».

Та що там казати, якщо сама голова Нацбанку Гонтарєва має у банку валютний рахунок на 1,831 млн доларів, а гривневий – лише на 61,9 тисяч.

Отже, чи понесемо тепер ми свої заощадження до банківських установ, а чи будемо вірити в гривню так, як вірить в неї керівництво нашої країни?

Про їжачків і любов до брендових годинників

Процес заповнення е-декларацій на першому етапі кампанії був довгий, скандальний, з наріканнями на погану роботу сайту НАЗК і попередніми спробами АП, нардепів Гриніва і Донець обмежити доступ до інформації про майно і статки декларантів. Очевидно, знали про ефект, тому не хотіли занадто травмувати свій електорат правдою. Чи, швидше, напівправдою. Бо ж навіть зараз наївно сподіватися, що люди від влади вивернули свої кишені перед народом повністю.

Відтак, заповнення представниками влади рядків е-декларацій на сайті НАЗК більше нагадував анекдот про те, як їжачки плакали, кололись, але продовжували жувати кактуси.

При цьому, на певному етапі після появи е-декларацій у Реєстрі навіть почало складатися враження, що посадовці не просто звітують про своє майно і статки, але й хизуються перед іншими кількостями шуб, ювелірки, колекційних вин і предметів мистецтва.

Першим одягу на понад пів мільйона гривень задекларував нардеп Котвицький. Але то він тільки вніс зміни у свій майновий статус, прикупився, так би мовити. А вже після публікації всіх е-декларацій стало зрозумілим, наскільки нардепи і урядовці люблять дорогі бренди одягу і прикрас, шикарні авто, предмети інтер’єру, ікони і картини.

Скажімо, годинник Дубневича, який він називав дешевою копією, після заповнення нардепом е-декларації, виявився справжнісіньким оригіналом.

А тепер давайте згадаємо історію новопризначеного Славоміра Новака новим керівником Державного агентства автомобільних доріг України, кар’єра якого в Польщі закінчилася після гучного корупційного скандалу – він не задекларував дорогий годинник.

Після призначення Новака профільний міністр Омелян розповів подробиці корупційного скандалу у Польщі за участі Новака: «Причиною скандалу навколо постаті С.Новака в Польщі став годинник вартістю $3,5 тис. І він у суді відстояв своє чесне ім'я згодом! Скандал в Польщі закінчився відставкою С.Новака з посади. В українських реаліях це взагалі історія фантастична. На сьогодні вона закрита».

«І не треба заздрити», - практично в унісон закричати нардепи. Заздрість - то ознаки пролетаріату і «совка», яких треба позбуватися.

Скажімо, нардеп Арє‘в після розміщення своєї декларації написав на своїй сторінці у Фейсбук»: «Наша країна буде вихаркувати совок, соціалізм та іншу червону заразу ще довго і важко», на що одразу отримав критику журналіста-розслідувача Гнапа:

22

Але життя чиновників і народних обранців виявилось настільки розкішним і прекрасним, що не тільки прості українці, але й бізнесмени відчули себе лохами. Так, голова наглядової ради холдингу Global Spirits, який володіє правами на торгову марку «Хортиця», Євген Черняк заявив, що відтепер почувається злидарем.

44

Після бою

У понеділок і вівторок, після завершення першого етапу е-декларування, практично всі депутати, яких журналісти розпитували у кулуарах про походження їхніх статків, воліли сховатися, забитися у шпаринку і відсидітися, доки мине буря.

Перший крок, які зробили депутати після оприлюднення своїх статків готівкою, - це скасували собі підвищення заробітних плат і закликали те ж саме зробити членів уряду.

А тепер згадаймо, як рівно два роки тому, тоді ще новоспечений нардеп Мустафа Наєм говорив, що на тодішню зарплату нардепа в 6,5 тисяч гривень прожити неможливо, тому зарплати у нардепів мають бути достойними. А не подобається такий депутат як він, наголошував Наєм, «живіть з депутатами-олігархами, крадіями і корупціонерами, бо інакше просто неможливо».

Тому зізнаймося чесно, депутатське скасування підвищення зарплат - це «таке собі вибачення» за побачені народом суми готівки у їхніх е-деклараціях, хороша міна при поганій грі. Такий крок більше нагадує стару історію про молодого даішника, мовляв, навіщо тобі зарплата, ось жезл, іди заробляй!

Тобто, добре тим, що мають під матрацом кеш. Що робити тим нардепам, хто не хоче опускатися до такого рівня?

А ще бідних (психологічно, а не матеріально – авт.) нардепів і урядовців настільки зацькували розпитуванням походження їхніх статків, що вони заговорили про розширення переліку осіб, які повинні заповнювати е-декларації.

Скажімо, Гройсман хоче, щоб декларації подавали і представники державних компаній, а от Ляшко вимагає, щоб усі громадяни України щороку декларували своє майно.

Насамкінець, варто додати світлини, що поширюються в соцмережах на противагу майну і статкам, які задекларували чиновники.

На першому фото 4-річний син військового тримає нагороди свого батька, який загинув у зоні АТО під Дебальцево.

«Це декларація 4-річного сина Сергія Цимбала», - написав у Фейсбук активіст Сергій Куцериб.

5816fe8aee3fd

А на цьому фото – гроші, які зібрали діти для українських військових.

«Спеціально для декларантів. Два світи у країні, що воює…», - підписав фото журналіст і волонтер Назар Приходько.

5816ff136abd6

Тому ще раз повторюсь, біда не в тому, що вони такі багаті. Біда, що вони не вірять у свою країну і цю віру забирають у нас.

І якщо ГПУ, НАБУ і НАЗК не зробить висновків із цих е-декларацій, то це буде не боротьба з корупціонерами, а швидше їх легалізація.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»