ФОТО
| |

Суди отримали вказівки, як застосувати Закон «Про доступ до публічної інформації»

94e-dostupВищий адміністративний суд України сьогодні оприлюднив постанову Пленуму «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», ухвалену на засіданні 29 вересня.

У Пленумі взяли участь 55 суддів, за постанову проголосували одноголосно, повідомляє «Доступ до правди».

Як зазначили у прес-службі ВАСУ, на самому Пленумі не було висловлено жодних зауважень до тексту постанови, проте напередодні Пленуму відбулося попереднє обговорення тексту з Офісом Уповноваженого з прав людини та експертною спільнотою, а попередній варіант Постанови було розіслано суддям завчасно.

Цей документ має стати керівництвом для адміністративних судів України щодо застосування норм ЗУ «Про доступ до публічної інформації»

Документ містить роз’яснення таких понять як публічна інформація, розпорядник публічної інформації, правила застосування трискладового тексту при обмеженні доступу до інформації, а також пояснює європейську практику застосування закону про доступ до інформації тощо.

Людмила Панкратова, медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП), наголошує на тому, що постанова визначає дуже багато ключових моментів, які можуть змінити судову практику розгляду справ про доступ до публічної інформації.

Зокрема, на її думку, надзвичайно важливим є пункт 6.4. Постанови, який вказує на критерії визначення суспільного інтересу, так само як і посилання на практику Європейського суду з прав людини щодо визначення віднесення питань до суспільного інтересу.

На судову практику також вплине положення пленуму про те, що інформація про ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги і відповідні документи, які становлять суспільний інтерес, а суб’єкти господарювання, які їх встановлюють, однозначно визначено як розпорядників публічної інформації.

«Комунальні підприємства є розпорядниками інформації не тільки про використання бюджетних коштів, а також і про розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно», – роз’яснює Панкратова.

Христина Буртник, медіа-юрист Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), наголошує, що одним з найважливіших положень Постанови є роз’яснення щодо правильного застосування «трискладового тесту». У Постанові неодноразово наголошується, що і конфіденційна і службова інформація можуть бути розголошені, а віднесення інформації до такої категорії саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію.

«Якщо розпорядник у своїй відмові не вказав чому саме він відмовляє, який інтерес він хоче захистити, яка від цього може бути завдана шкода, то відмова є незаконною. Хоча така вимога передбачена Законом «Про доступ до публічної інформації», та вона не виконується розпорядниками на практиці. Якщо суди будуть керуватись цією Постановою і визнавати порушення Закону, це змусить чиновників належним чином надавати відповідь на запит, адже на сьогодні абсолютна більшість відмов не містять жодного обґрунтування», – зауважила Христина Буртник.

Також у постанові роз’яснюється таке конфліктне питання, як вживання імені, прізвища та по-батькові запитувача при складанні запиту. Згідно з постановою, якщо у запиті є достатньо контактної інформації для виконання відповіді на запит, то встановлення особи не має суттєвого значення.

Як повідомляв «Ні корупції!», активісти назвали основні проблеми доступу до публічної інформації в Одеській міськраді.

Читайте також «Як ефективно використовувати інструмент запитів на інформацію»

Доданий до: Консультації, Корупція в Києві, Новини, Україна
Теги: , , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії