ФОТО
| |

Критичні дні судді Струкова. Частина третя

Суддя Струков – голова Октябрського районного суду м. Полтави – набув неабиякої медійної популярності після спроби втекти від журналістів. Не від незручних запитань, а саме від представників ЗМІ. І слово «втекти» мною використовується ніяк не в переносному значенні.

Трапився «казус» 21 червня.

Запитань у журналістської братії до цього «жерця» від правосуддя завжди виникало багато. Після спонтанного забігу судді в кущі їх значно побільшало.

Суддя Струков | фото Андрія Іванова («Коло»)

Суддя Струков | фото Андрія Іванова («Коло»)

Я підійшов до дивної ситуації як вчений-історик (недаремно ж диплом кандидата наук маю). І методично дослідив, чим займався суддя Струков того дня.

У першій частині розслідування йшлося про феноменальну працездатність літньої людини в мантії, котра призначає до 70 засідань на день. А також про його рідкісну спеціалізацію – розгляд справ водіїв-правопорушників, яким загрожує позбавлення прав.

Тема недбалого ставлення судді до виконання своїх посадових обов’язків отримала продовження і в другій частині.

Кажуть, вона вийшла дуже смішною. А мені сумно, бо мова йде не про пересічного суддю, а про голову суду, носія величезних повноважень. Про людину, яка виголошує свої рішення «Іменем України». Про певним чином обличчя вітчизняної судової системи. Зі стажем у кілька десятків років.

У цій частині спробуємо розібратися, ким насправді є суддя Струков? Недбалим писарчуком чи свідомим порушником законодавства, тобто, злочинцем?

Фігаро чи фіґляр у суддівській мантії?

1 вересня, о 14:00, Струков намірився роздвоїтися й одночасно взяти участь у розгляді двох кримінальних справ. Однієї в колегії, другої – одноосібно.

Скріншот з офіційного веб-порталу «Судова влада України»

Скріншот з офіційного веб-порталу «Судова влада України»

Пам’ятаєте каватину Фігаро з опери Джоаккіно Россіні «Севільський цирульник»?

Оте славнозвісне «Фігаро тут- Фігаро там»?

Звичайно, Струков не бігав, плутаючись у полах мантії, із однієї судової зали до іншої. Слухання котроїсь із справ було зірване.

Гадаєте, що наведені мною тут і в попередніх дописах приклади недбальства, помилок та плутанини в діяльності судді Струкова свідчать про його низький фаховий рівень?

На перший погляд, дійсно, може скластися враження, що голова Октябрського райсуду виявляє безвідповідальне ставлення до роботи навіть при розгляді абсолютно нескладних справ.

Однак не будемо поспішати з висновками.

Бо перед нами «спеціаліст» високого ґатунку, котрий не страждає на забудькуватість, а добре знає, що він робить і яку мету переслідує.

Скажімо, нерідко фінальне призначення слухання певного провадження ніяк не анонсується – ні на веб-порталі «Судова влада України», ні на дошці оголошень суду. І така справа тишком-нишком закривається. Або виписується дивовижно м’яке покарання.

Вірогідно, тій же меті – приховати від громадськості деякі рішення – слугує невнесення їх до ЄДРСР.

А «накладки» у призначенні засідань – це ефективний прийом перенесення слухання справ – тоді, коли судді потрібне затягування розгляду.

Це може робитися, щоб збити ажіотаж довкола процесу, і журналісти та громадськість перестали його контролювати. Або щоб потерпілим чи свідкам набридло – власним коштом, відпрошуючись з роботи, нехтуючи особистими чи родинними справами, інколи з іншого міста чи села – прибувати за викликом суду, чекати годинами, чи не звільниться суддя, і в кращому випадку отримувати нові повістки. Коли ж вони плюнуть на все і перестануть з’являтися, у судді виникне можливість цілком правдоподібно констатувати їх неявку в судове засідання і обмежитися свідченнями особи, яка притягається до відповідальності. А підсудний, звісно, не стане затягувати петлю на власній шиї.

Крім того, зі свідками чи потерпілими можуть «попрацювати» (і не раз!) обвинувачені та їхні захисники. Стає вже закономірністю, що свідчення, отримані в ході досудового слідства, докорінно відрізняються від того, що розповідається у суді.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 92, передбачає, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення засад гласності і відкритості судового процесу. А ч. 2 ст. 11 цього закону прямо говорить, що інформація про місце, дату і час судового засідання є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-сайті судової влади України.

Проте довести, що саме володар мантії зацікавлений у «грі в піжмурки» з іншими учасниками судового процесу, ЗМІ чи громадськістю, практично неможливо. Вину за «недогляд» завжди можна списати на помічника судді чи секретаря судового засідання.

Струков і хабарники

Уранці 5 вересня, то був понеділок, одне з полтавських інтернет-видань виклало своєрідну афішу – перелік гучних судових засідань поточного тижня.

Скріншот з сайту «Полтавський ліхтар»

Скріншот з сайту «Полтавський ліхтар»

Того дня Струков мав провести одне з резонансних засідань. За обвинуваченням Валерія Грубича – місцевого адвоката, який опинився на лаві підсудних, бо підбурював свого клієнта до давання неправомірної вигоди суддям Апеляційного суду Полтавської області (нібито ніс по 2 тисячі доларів кожному з колегії). Адвокатові інкримінуються статті 15, ч. 2, 190, ч. 1, 27, ч. 4, 369, ч. 4 КК України.

Матеріали кримінального провадження надійшли до Октябрського районного суду 28 січня 2014 року.

З того часу відбулося близько 50 засідань. З продуктивністю, близькою до нульової.

Доходило до того, що, скажімо, 30 червня до суду не з’явилися ні свідки, ні потерпілий. Ні прокурор!

Довелося втрутитися громадськості.

Обвинувачений адвокат Грубич (зліва) та його захисник у суді адвокат Орихівський | стоп-кадр з сюжету Poltava.Today

Обвинувачений адвокат Грубич (зліва) та його захисник у суді адвокат Орихівський | стоп-кадр з сюжету Poltava.Today

Увага до процесу спонукала прокурора діяти наступально. Він домігся нарешті від головуючого у справі, щоб свідків викликали судовими повістками (до того Струков давав йому усні вказівки подбати про явку свідків).

5 вересня прибули всі, хто мусив.

Окрім судді.

Анонсування засідання призвело до того, що колегія суддів, котра розпочала свою роботу о 10:00, вирішила до кінця дня працювати у режимі нон-стоп. У результаті тільки у Струкова «зірвалися» 3 наступні процеси.

Свідка, який приїхав із Києва, та потерпілого так і не допитали в суді.

Скріншот з офіційного веб-порталу «Судова влада України»

Скріншот з офіційного веб-порталу «Судова влада України»

З подібним неквапом Струков розглядає справу Віктора Передерія.

Директор комунального підприємства «Полтава-Сервіс» входить у близьке оточення міського голови Олександра Мамая. Саме ж підприємство називають грошовим мішком градоначальника. КП збирає орендну плату з ринків, парковок, автостоянок, рекламних бордів. Тобто, зі всього, що стоїть на землі полтавської громади.

21 серпня 2015 року Передерій був схоплений на отриманні хабара.

Відповідно до обвинувального акту, він вимагав 45 тисяч гривень від підприємця – за оформлення двох договорів оренди торгових місць на території комунального ринку. Виходило по тисячі гривень за один квадратний метр. Аргументував зазначену суму очільник підпорядкованого міській владі комунального підприємства тим, що це – вказівка керівництва.

На початку квітня року поточного справа надійшла до розгляду судді Струкова.

Уже на перше засідання, призначене на 15 квітня, мали викликати двох ключових свідків.

Проте вони і досі не допитані.

(Як і у справі Грубича. Цікаво також, що ні він, ні Передерій не тільки не взяті під варту, але й не відсторонені від своїх посад. Тому можуть впливати на свідків.)

Неприбуття свідків мало турбує суддю. Натомість, він, обвинувачений та його захисник нервово реагують на присутність у залі журналістів та «вільних слухачів».

Струков ретельно вивчає паспорти журналістів та «вільних слухачів» | фото та один із паспортів у його руках – автора

Струков ретельно вивчає паспорти журналістів та «вільних слухачів» | фото та один із паспортів у його руках – автора

На засіданні, що відбулося 15 квітня, суддя Струков заборонив навіть фотографувати себе та Передерія. А 25 травня головуючий у справі за усним побажанням адвоката заходився перевіряти паспорти та службові посвідчення в усіх присутніх у залі. Секретар судового засідання зняла ксерокопії документів. Захисник обвинуваченого поіменно переписав персональні дані представників ЗМІ, а сам Передерій ще й сфотографував їх.

На чотири засідання поспіль свідки не були доставлені, а коли 8 серпня з’явилися – Струков перебував у нарадчій кімнаті по іншій справі.

Зате 9 вересня вже Струков міг радо виспівувати: «я прийшов, тебе нема», бо не прибули свідки.

Віктор Передерій у суді | фото автора

Віктор Передерій у суді | фото автора

Отакі от паралельні прямі, що ніяк не перетнуться, – суддя і свідки.

Чим завершуються подібні пролонгації – відомо.

На початку літа 2012 року на «гарячому» було затримано слідчого Управління СБУ в Харківській області, старшого лейтенанта юстиції Ігоря Євтушенка. Він обвинувачувався в «одержанні, пов’язаному з вимаганням, службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища» (ст. 368 ч. 3 КК України).

Надзвичайно довго його справу розглядав «октябрський» суддя Струков і 28 березня 2016 року ухвалив вирок:

«виправдати за недоведеністю його вини».

Зараз прокуратура оскаржує рішення судді Струкова в апеляційному порядку.

Банкір лікується «Hennessy»

Струков міг би провести майстер-клас – як в умовах відкритого суду проводити таємні засідання.

18 квітня 2015 року члени громадської організації «UPC Patrol» затримали нетверезого водія. Ризиковано керуючи своїм недешевим кросовером, той провокував створення аварійної ситуації на дорозі – у суботу, посеред білого дня, в центрі міста.

Викликані активістами співробітники ДАІ відвезли порушника на експертизу. Зафіксовані освідченням 2,07 проміле були рівнозначні 450 г горілки та в 10 разів перевищували допустиму норму.

Згодом стало відомо, що за кермом перебував начальник Управління Національного банку України в Полтавській області.

Михайло Городницький | стоп-кадр з аматорського відео

Михайло Городницький | стоп-кадр з аматорського відео

Слухання справи нетверезого банкіра суддею Струковим сколихнуло місто. Кілька засідань відбувалися під пильним контролем громадськості та представників ЗМІ.

Однак – не виголошення рішення. Суддя зачитав його адвокату обвинуваченого.

…Уже саме слухання справи насторожувало. Інтереси особи, обвинуваченої в правопорушенні, представляв його захисник. Сам банкір жодного разу до суду не з’явився. Струкова цілком задовольнили його письмові пояснення. Стосовно інциденту запитань у судді до начальника фінансової установи не виникало.

Зате активістів Струков допитував пристрасно й наполегливо, з обвинувальним ухилом. Вимагаючи дати відповідь, у якому законі записано, що вони мають право затримувати водіїв-правопорушників?

Теми вживання банкіром алкоголю торкнулися лише наприкінці передостаннього засідання. Адвокат запевнив суд, що його клієнт випив уже після зупинки автомобіля, бо розхвилювався. А позаяк має хронічне захворювання серцево-судинної системи, то просто мусив хильнути, аби заспокоїти нерви й нормалізувати тиск.

Почувши все, що хотів, суддя Струков вирушив до нарадчої кімнати, зронивши скупе:

«Рішення буде завтра».

Запитання журналіста, о котрій годині чекати оголошення вердикту, спричинило в «жерця Феміди», котра, як відомо має бути незрячою, ще й тимчасову втрату голосу.

Ледь чутно дебелий дядько у суддівській мантії промимрив:

«З 9-ї до 10-ї».

Прибувши в призначений час, представники ЗМІ й громадського сектору спіймали облизня. Суддю вони так і не зуміли розшукати, а його помічниця сповістила, що рішення було зачитане Струковим о 8-й годині ранку.

Намагаюсь уявити те вранішнє лицедійство – у трагічній тиші порожньої зали суддя виголошує, сторінку за сторінкою, постанову адвокату, схвильованому урочистістю моменту й інтригою, ЩО суд вирішить, при цьому обидва стоять – і хочеться вигукнути сакраментальне: «Не вірю!»

І ще спитати: а захиснику ЯК стало відомо, що засідання відбудеться на годину раніше?

Текст рішення Струкова, дійсно, наповнений прихованим драматизмом.

Ось доволі показовий уривок:

«Хворіючи хронічним гіпертонічним захворюванням II ступеню, завжди має при собі «Валокордин», але саме в той момент ліків у нього не знайшлося, тому він з метою зняття нервового напруження, розширення кровоносних судин, а також зняття негативних наслідків свавільної та протиправної зупинки, не виходячи з автомобіля, зробив кілька великих ковтків коньяку марки «Hennessy», який зберігався у фляжці в салоні свого автомобіля».

А й справді, як Струков міг не повірити запевненням солідної людини, яка своє дорогоцінне здоров’я поправляє елітним алкогольним напоєм? Хай і вживає його кінськими дозами?

Це ж не громадський активіст якийсь, що жити спокійно заважає.

Звідси й вердикт: закрити провадження за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Суддівська рулетка

Узагалі-то цікаву собі спеціалізацію обрав голова суду! Вгадайте, чому? Бо і ст. 124, і ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачали можливість, але не обов’язкову вимогу (!), позбавлення права керування транспортними засобами (зараз покарання для нетверезих водіїв стало суворішим).

Наявність водійських прав для багатьох людей – це не тільки дозвіл використовувати зручний персональний засіб для пересування. Нерідко, враховуючи реалії сьогодення, це можливість неофіційного підробітку або й єдине джерело доходів, легальне чи нелегальне.

До того ж, відновлення прав після завершення строку покарання – процедура не з легких та не з дешевих.

Ураховуючи всі ці чинники, можна припустити, що для багатьох правопорушників «домовленість» із суддею може коштувати значно дешевше, ніж втрати, пов’язані з позбавленням водійських прав.

А руки в недобросовісного «жерця Феміди» розв’язані. Він може покарати по максимуму, а може обійтися мінімальною санкцією статті.

3-9_ruletka

Один із правопорушників, позбавлений права керування на 3 роки, на умовах анонімності розповів мені, як відбувалось його спілкування з суддею.

У своєму кабінеті, за кількома зачиненими дверима, а не в залі судових засідань, той поцікавився, чи збирається спійманий патрульними бідолаха про щось його просити. Мовляв, тут усі мене впрошують-умовляють.

Інакше доведеться грати в рулетку.

Не отримавши однозначної відповіді, суддя відпустив співрозмовника – подумати до наступного засідання.

Чолов’яга скоїв правопорушення на машині приятеля. Він не мав власного автомобіля, а також коштів, щоб у перспективі кількох найближчих років придбати його. Тому необхідності домовлятися не відчув.

Приходити ще раз до установи із вивіскою суду, де відправлення правосуддя відбувається настільки неформально, чоловік не став.

Відтак, невдовзі дізнався, що «рулетка» визначила йому 3 роки позбавлення водійських прав.

До речі, ось для чого потрібне суміщення судових засідань із прийомом громадян.

Ви вважали Струкова негідним фахівцем, забудькуватим стариком, що страждає від деменції, блазнем у суддівській мантії? Як же ви всі помилялися!

Ігор Гавриленко, для “Ні корупції!”

Доданий до: Блоги, Корупція в Полтаві, Україна
Теги: , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії