ФОТО
| |

Партиципаторним бюджетом – по політичній корупції. Чому б не спробувати?

pkpУ Національному інституті стратегічних досліджень пояснюють: політична корупція – це нелегітимне використання учасниками політичного процесу та носіями публічної влади їх можливостей і повноважень з метою отримання особистих чи групових вигод (корупційної ренти).

При цьому вона може мати будь-який характер – від безпосередньо матеріального (фінансово-монетарного, майнового тощо) до символічного (здобуття влади, соціального престижу, кар’єрного просування тощо.)

Оця політична корупція у різних видах і проявах настільки вкоренилась у наше із вами повсякденне життя, що стала ледь не нормою. Ми часто навіть не замислюємось, що те, що робить влада (органи місцевого самоврядування, депутати різних рівнів та ін.) – це не послуга нам. Абсолютно не послуга. І не подвиг. Ми наймаємо цих людей на роботу, делегуючи повноваження вирішувати за наш кошт (гроші платників податків) наші поточні проблеми і питання. Тому це – усього-на-всього їх робота, за яку вони отримують  зарплату.

Скажете: депутати не на роботі. Тобто, що депутати місцевих рад не отримують жодної за те оплати.

Але ж ні! Спробуйте Ви щомісяця щонайменше один день у місяць не прийти на роботу. Чи виплатять вам за це зарплату? Мабуть, ні. А депутатів захищає Закон.  Стаття 32 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад». Читаємо про звільнення депутата місцевої ради від виробничих або службових обов’язків для виконання  депутатських повноважень.

  1. На час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради, а також   для   здійснення   депутатських  повноважень  в  інших передбачених законом випадках депутат місцевої  ради  звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків.
  2. У разі  здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем  роботи  відшкодовуються середній  заробіток  та  інші  витрати,  пов’язані  з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Крім того, депутати мають право на пільговий проїзд (хоча навряд чи вони на автобусах на сесії приїжджають). А ще, якщо депутат був депутатом чотири скликання, то він має право на  надбавку до пенсії у розмірі 20-25% – за особливі заслуги перед Україною.

Крім того, депутат – як ніхто інший – має першочерговий доступ до різного роду інформації- починаючи від вільних земельних ділянок і закінчуючи проектами, де можуть «заробити» його фірми.

Втім, депутатам цього мало. Навіть кошти, які виділяються  бюджету на виконання депутатами їхніх передвиборчих обіцянок, депутати називають «своїми». Так-так, «мої депутатські», а не «кошти платників податків».

Отож, за наші гроші вони виконують те, з чим ішли на вибори. Ніби плюс. Але замість подякувати платникам податків – організовують піар собі коханим зокрема і владі загалом. Як от на відео, де у Дрогобичі встановили дитячий майданчик, а відкривали, посвячували і промови виголошували такі, наче з власної кишені благо дітям зробили.

До речі, цей майданчик збудований за кошти проекту Інституту міста, який переміг у обласному конкурсі…


Відео: Ігор Стецикевич

Варто зазначити, що у Дрогобичі з бюджету розвитку цьогоріч було виділено-передбачено понад 5 млн грн., які розподілені між депутатськими фракціями – для вирішення проблем округів. Тобто, саме той чи інший депутат, маючи ресурс, може вирішувати, що вам відремонтувати. А ви за це йому мали б подякувати – що за ваші гроші робить вам роботу і собі піар.

pk

Відбулась революція, імплементовано Угоду про Асоціацію з ЄС, а що змінилось? Якщо за кошти громади – наші з вами кошти – депутат хоч і робить обіцяне, але зміщує при цьому акценти і заробляє собі «бали» (символічна політична корупція) майданчиками імені депутата Пирогова, тротуарами імені депутата Іванова чи дорогами імені депутата Дубанова? Назвати ваші податки своїми депутатськими грошима, а їх витрачання на ваші потреби – своїми депутатськими заслугами – великого розуму не треба. А ось спробувати змінити систему – тут подумати  слід. Та й піар-дивідендів собі навряд чи заробиш.

pk3

pk4

pk1

pk5

pk6 pk7

pk2

Можна заперечити: мовляв, добре, що хоч так роблять. Звісно, добре. Але, може, варто спробувати позбутися цього «совка»? Бо ж, знаєте, в Європі пересічний мешканець уявлення не має, хто у нього є депутатом. Людині це просто ні до чого. А у нас прізвища депутатів і мерів якщо не з молоком матері дітям передається, то від прогулянок на дитмайданчиках – так точно.

pk9

Чи є альтернатива? Є. Як варіант – громадський бюджет, чи т.зв. бюджет участі, партиципаторний бюджет – коли громада сама вирішує, куди скеровувати свої кошти.

Партиципаторний бюджет, за Вікіпедією, – демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожна мешканка і мешканець населеного пункту вирішує, в який спосіб витрачати частину муніципального бюджету.

Найчастіше він твориться через використання таких знарядь, як визначення пріоритетів щодо муніципальних видатків самими членами спільноти, вибір бюджетних делегатів – репрезентантів місцевих спільнот, технічна підтримка з боку муніципальних радників, місцеві та регіональні збори з метою обговорення та голосування пріоритетних видатків, а потім втілення ідей, що мають безпосередній вплив на якість життя мешканців.

Дослідження, а також практика міст, які використовують цю форму прямої демократії (демократії прямої участі, демократії співучасті), вказують, що вона своїм наслідком має рівніший поділ публічних ресурсів, вищу якість життя, більше задоволення з публічних послуг, більшу прозорість і вірогідність органів державної влади, активнішу участь громадян  у громадському житті.

Від часу виникнення в Південній Америці, партиципаторний бюджет поширився на сотні міст світу – число місцевих спільнот, що користуються ним, перевищило 200. У деяких містах партиципаторний бюджет був запроваджений у школах, університетах і громадському будівництві. Механізми застосування партиципаторного бюджету, пристосовані до місцевого контексту, різняться між собою, різняться також частки муніципальних бюджетів, відданих у розпорядження мешканців.

У Європі проект підхопили деякі муніципалітети Франції, Італії, Німеччині, Іспанії та Великобританії, зокрема, дільниці Берліна (Кройцберґ / Kreuzberg) і Лондона(Ледівелл / Ladywell). У Польщі від 2013 року інструмент партиципаторного бюджету використовується у Кракові. Також ПБ є дуже популярним способом передання влади мешканцям у містах Канади.

В Україну ідею партиципаторного бюджетування привезли представники фундації українсько-польської співпраці ПАУСІ на початку 2015 р. Першими, хто реалізує практику громадського бюджету в Україні, були три міста: Чернігів, Черкаси та Полтава. Та хоч методика запровадження і принципи роботи однакові в усіх містах, але в кожному місті бюджет реалізовується по-різному та різними інструментами.

Цікаву інформацію вдалось знайти в мережі, датовану ще груднем минулого року. Отож, У Чернігові реалізували ініціативу в 2015р. ще до місцевих виборів. Розробили проект Положення про громадський бюджет. Виділили 4,8 млн грн (1% від власних доходів бюджету міста) та розподілили 50% на капітальні видатки (до 1,2 млн на 1 проект) і 50% на поточні видатки (до 360 тис на один проект). Провели потужну інформаційну кампанію, в результаті чого було подано 73 готових проекти, 56 із яких було подано на голосування жителям Чернігова. Голосування проходило виключно у паперовому виді. Всього проголосувало 11 509 людей, і перемогло 17 проектів (4 із капітальних видатків і 13 із поточних). Серед переможців: ремонт і забезпечення закладів освіти; створення служби соціального таксі у Чернігові; програма Чернігів у віках: оформлення фасадів міста на історичну й іншу тематику; благоустрій берегової зони р. Десна в районі готелю «Брянськ»; інформаційно-культурний центр «Файнбук».

Черкаси реалізовують проект не через розробку Положення, а через затвердження міської цільової програми «Громадський бюджет міста Черкаси на 2015-2019 роки» — виділили 5 млн. грн. Вартість одного поданого проекту не повинна перевищувати 1 млн грн. Було подано 54 проекти. Голосування тривало з 1 по 14 грудня 2015р. і відбувалося двома способами: це електронне голосування на сайті міської ради та паперове голосування в приміщенні міської ради.

У Полтаві регламентація проекту відбувається через прийняте Положення про партиципаторний бюджет і реалізовується через міську цільову програму на 5 років. Попередньо узгодилось виділення 0,1% від міського бюджету. З них 50% коштів направлене на реалізацію загальноміських проектів і 50% на проекти районного значення.

Поряд із цим, знаходимо інформацію про Бюджет участі у Києві, Івано-Франківську, Львові. Тобто, ідея набуває популярності і в нашій країні

Десь це працює. Десь лише запроваджується. То чому б не спробувати такий досвід і іншим містам, Дрогобичу в тому числі? Громаді це дасть змогу самій вирішувати, ЩО їй фінансувати своїми податками, а ЩО може зачекати. А в депутатів зникне один з елементів політичної корупції.

І наостанок, про досвід Польщі.

У Польщі вперше бюджет участі з’явився у 2011 році, з кожним роком їх ставало все більше, і нині спостерігається стрімке зростання кількості міст, що запроваджують такий бюджет. Обсяги бюджетів участі у Польщі складають від 40 тисяч до 60 млн злотих, від 0,002% до 3,4% від загального бюджету міста.

Що стосується активності мешканців – то це від 2% до 40%.

Люди навчилися об’єднуватися навколо ідей і проектів. У Варшаві передбачено, що коли декілька проектів стосуються одного об’єкта,  то є можливість їх поєднати. Люди навчилися співпрацювати між собою, оскільки приклади доводять: варто об’єднуватися – так є більше шансів на реалізацію проектів. Треба сказати, що бюджет участі – це дуже класний інструмент економічної освіти для громадян: як утворюється бюджет, як функціонують органи влади. Він також  надає зворотній зв’язок, демонструє, як вони працюють. І ми досі вчимося, як розмовляти з мешканцями.

Партиципаторний бюджет для боротьби з політичною корупцією? Чому й ні? Тож, поки бюджети на наступний рік ще формуються, спробуйте переконати ваших місцевих чиновників  та депутатів у необхідності такого експерименту.

Марія Кульчицька, для “Ні корупції!”

Доданий до: Блоги, Корупція у Львові, Україна
Теги: , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії