Трускавецьке «ноу-хау»: пам’ятники як безпрограшна схема дерибану бюджету

pamyatnyk-u-truskavtsi15 вересня депутати Трускавецької міської ради ухвалили рішення про виділення з міського бюджету 1 мільйона гривень на придбання паркових скульптур.

Це питання викликало доволі гарячу дискусію під час сесійного засідання: були пропозиції скерувати цю чималу суму коштів на підтримку ОСББ чи, наприклад, на ремонти в навчальних закладах міста.

Проте трускавецький мер непохитно стояв на своєму, переконуючи присутніх, що встановлення пам’ятників у курортному парку значно збільшить потік відпочивальників.

Як з’ясувалося, жодної проектно-кошторисної документації щодо втілення цього проекту наразі немає, тобто, ціна та кількість скульптур що називається  будуть висмоктані з пальця.

Андрій Кульчинський запевнив депутатів: він особисто домовлятиметься щодо їх придбання у львівському коледжі декоративного і ужиткового мистецтва, не надто переймаючись тим, що такі дії є корупційними, адже понадпорогові закупівлі повинні проводитись через ProZorro. Проте, не зважаючи на такі «аргументи» Кульчинського, серед трускавецьких слуг народу знайшлося 14 придворних, які підтримали «творчий задум» свого патрона. Розбазарювання коштів трускавецької громади стартувало!

Великий комбінатор Остап Бендер знав кілька сотень «чесних способів» заробляння грошей, маніпулюючи довірою громадян. Сучасним аферистам стільки не потрібно – достатньо двох-трьох напрацьованих схем, і кошти громади осідатимуть у кишенях.

Такі схеми давно відомі: це створення фірм, які отримують замовлення за бюджетний кошт, непрозорий процес розігрування тендерних пропозицій, відмивання коштів на закупівлях, проведенні презентацій, фестивалів, ярмарків, інших заходів. Але, якщо, скажімо, вартість виконання робіт чи ціна товару обмежується  пропозиціями на ринку,  то простір для відкатів значно зростає, коли мова йде про художню цінність витворів мистецтва. Під цю категорію підпадають пам’ятники, паркові скульптури , «авторські» лавки, а при великому бажанні – навіть смітники й люки з символікою міста. Вартість таких речей  встановлюється домовленістю між замовником та виконавцем, а отже, можливість для дерибану тут залежить від уміння знайти точки порозуміння між сторонами.

 Зиск для власної кишені 

Екс-міський голова Трускавця Лев Грицак  цей просто таки фантастичний спосіб отримання відкатів втілював у життя з неабияким розмахом. Поштовхом для цього стали астрономічні надходження до бюджету розвитку міста у 2007-2009 роках  від  розпродажу майна та землі трускавецької громади. Щороку місто отримувало від 20 до 40 млн. грн., які мали б бути скеровані на розвиток  інфраструктури та вирішення нагальних проблем Трускавця. Проте грицаківська команда «освоювачів» ставила іншу мету – використати ресурс громади для власного збагачення.

Чого тільки не вигадували трускавецькі шанувальники Остапа Бендера: і на ремонт ДЮСК «Спортовець» виділили більше 10 млн. грн. (за валютним курсом у ті часи  - 2 млн. американських  доларів), і вікна у бюджетних установах поміняли на пластикові, замовивши їх аж у Чернівецькій області, і ремонти пришкільних стадіонів розпочали, списавши «необхідні» суми на дренажні роботи, і в асфальт частково закатали, й туалети в освітніх закладах реконструювали «задешево» …  Але, вочевидь, масштаби дерибану не влаштовували  – хотілося одразу й багато. І тут трускавецьких комбінаторів осінила геніальна думка – прикрасити місто-курорт  монументальними пам’ятниками: грандіозним та дороговартісними.

Так народилися ідея спорудження пам’ятника Свободи на головному майдані міста. Тільки на виготовлення проектно-кошторисної документації було витрачено майже 1,5 млн. грн., а уся вартість мала сягнути 8 млн. гривень!!! У 2009 році роботи з облаштування фундаменту розпочалися, на що було використано близько 700 тис. грн., а завершити будівництво монументу Лев Ярославович, напевне, мав надію  у наступну свою каденцію.

Однак «наступна каденція» колишнього міського голову оминула. Мабуть, злий жарт зіграла з паном Грицаком саме пам’ятникоманія, яка виходила за межі здорового глузду. В одному з інтерв’ю Лев Грицак навів такий аргумент: «Дехто говорив, що я взагалі нічого не зробив, тоді я їх скеровував до церкви святого Миколая, до пам’ятника «Ісус і самарянка», щоб подивились і помолились».

У  2010 році  Лев Ярославович обіцяв трускавчанам перетворити місто на музей під відкритим небом, декларуючи у своїй передвиборчій програмі наступне: «продовжити встановлення в місті сакральних скульптур, пам’ятних знаків, пов’язаних з християнством, розпочати будівництво «Хресної дороги» у курортному парку». На фоні невирішених проблем з водопостачання Трускавця, у житлово-комунальній сфері, відсутності програми з енергозбереження та забезпечення теплоносіями,  мільйонних боргів, які залишив місту «добрий господар», такі обіцянки сприймалися як блюзнірство. Добре, що їм не судилося здійснитися. Будівництво «Хресної дороги» вартістю більше 5  млн. грн.  вилучили з проекту реконструкції курортного парку у часи керування Трускавцем Руслана Козира. Були визначені зовсім інші пріоритети, які дали поштовх у розвитку міста – спорудження пам’ятників за бюджетний кошт до їх переліку не входило.

 Дежавю від трускавецької влади 

Але, схоже, нинішньому керівництву міста слава головного трускавецького регіонала не дає спокою. Стовідсоткове дежавю періоду його господарювання  - до міського бюджету в рамках реформи з децентралізації попливли мільйони, і нові очільники Трускавця не дають собі ради з їх «освоєнням». Маховик дерибану розкручується все потужніше. У які тільки кошики не закидають бюджетні кошти - створюють фірми-одноденки на кшталт «Комсервісу- Трускавець»,  замовлення даються підприємствам, стосунок до яких мають трускавецькі депутати і посадовці, мільйони планують викинути на встановлення світильників та лавок, коштом платників податків дотується напівприватне підприємство «Трускавецький водоканал»,  та все ж темпи дерибану відстають від темпів надходжень до бюджету.

А ситуація непевна - вибори можуть відбутися вже наступного року. Тому хлопці хочуть створити покращення життя вже сьогодні: коло людей має бути обмеженим - покращення у такому разі буде більшим! Часу ж на продукування креативних ідей бракує – й послідовники Лева Грицака йдуть протореними шляхами: встановлюватимуть у Трускавці пам’ятники!

Про це стало відомо з проекту рішення, оприлюдненого на офіційному сайті міськради - «Про внесення змін до міської  цільової Програми з підтримки комунального підприємства «Парк курортний» на 2016-2018 роки».

rishennya

Програму пропонується доповнити лише одним пунктом – придбанням паркових скульптур на 1 мільйон гривень!

 Слово – за депутатами 

Якою є доцільність такого використання бюджетних коштів? Невже не пріоритетнішими є ремонти вулиць Трускавця: Грушевського, Заньковецької, Роксолани, Данилишиних та інших? Чи, наприклад, закладів освіти? Чи реконструкції курортного парку, на яку цього року  скеровно 500 тис. грн. з міського бюджету плюс 800 тис. грн. з обласного у вигляді субвенції на природоохоронні заходи. А відповідно до проекту, першочерговою є заміна каналізаційних та дощових мереж, протяжністю від «Юзі» до «Злати», облаштування доріжок та теренкурів, укріплення підпірних стінок, які сьогодні в аварійному стані, а вже опісля можна буде братися за благоустрій. То як можна перевертати все з ніг на голову і спочатку встановлювати скульптури, а потім розпочинати капітальні ремонти?

На ці запитання журналісти «Джерел Трускавця» попросили відповісти заступника трускавецького мера з питань ЖКГ Олексія Балицького. Чиновник, треба віддати йому належне, віртуозно вмив руки, повідомивши, що він начебто не причетний до цього документу (хоча проект завізував) – а  ініціатором є керівник міського відділу культури Тетяна Татомир.

Поспілкуватися з пані завідувачкою культури, як видно з відео, яке пропонуємо нижче, не вдалося. Тетяна Євгенівна брутально знехтувала принципами етичної поведінки державного службовця, які, серед інших обов’язків, передбачають: ввічливість, доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами. Істерична реакція Татомир  є надзвичайно промовистою – її підставили, що цілком закономірно. Правила гри великого дерибану не передбачають сентиментів: або ти слухняний виконавець, як ні – тебе викидають як непотріб. Тетяна Євгенівна свій вибір зробила - бажання втриматися у чиновницькоу кріслі виявилося сильнішим за моральні принципи, порядність, готовність нести відповідальність за вчинки.

У вівторок, 13 вересня, на засіданні бюджетної комісії депутати розглянули  проект рішення про виділення з бюджету 1 млн. гривень на встановлення скульптур у парку. А у четвер - проголосували за нього.

Схоже, що аргументи голови міста, озвучені на засіданні бюджетної комісії, виявилися переконливішими, аніж купа більш нагальних проблем у міському господарстві.

 Джерела Трускавця