ФОТО
| |

Казус Мельничука, або «Ні корупції!» попереджав

melnichuk_frukty

Після гучного затримання на хабарі заступника губернатора Київщини Ігоря Любка і таємничого зникнення самого екс-голови КОДА Максима Мельничука, участь якого у корупційній справі, за словами Генпрокурора, лише «вивчається», директор НАБУ Артем Ситник заявив, що справа Любка і перевірка його шефа Мельничука може розвалитися у суді.

Як повідомляв «Ні корупції!»,  9 вересня пізно ввечері стало відомо, що на хабарі у розмірі 200 тисяч гривень затримано заступника губернатора Ігоря Любка, який через посередника Юрія Пуденка, начальника управління Департаменту охорони здоров’я Київської ОДА, отримав 200 тисяч гривень від підлеглої за безперешкодне переведення до іншого державного органу.

«За версією слідства, Любко спільно із губернатором Мельничуком місяць тому отримали непідтверджену інформацію відносно того, що керівником Департаменту АПК області виплачено суму в розмірі 15 млн.грн. фермерам у якості компенсації за бюджетною програмою, оскільки по їхньому розумінню, така сума без відкату виплачена бути не могла, почали вимагати частину коштів, які начебто отримала зазначена керівниця департаменту, погрожуючи звільненням», – написав на своїй сторінці у Фейсбук міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і додав: «В подальшому остання знайшла інше місце роботи, про що повідомила керівників. Любко за погодженням із губернатором вимагав зазначену суму за підписання розпорядження про звільнення із формулюванням, яке не зашкодило б її подальшому працевлаштуванню».

Щось пішло не так

Після слів Авакова про затримання Любка керівник НАБУ Ситник в ефірі телеканалу «112» прямо звинуватив Нацполіцію у небажанні співпрацювати з НАБУ, хоча, згідно з законом,  саме антикорупційному бюро має бути підслідна ця справа.

«Затримано заступника губернатора Київської області, знову ж поліція не захотіла співпрацювати з тим органом (НАБУ), якому підслідна ця справа, і, відповідно, цей матеріал реалізувала Генпрокуратура. Знову будуть проблеми з цією справою. Ви бачили це на прикладі справи мера Вишгорода, який зараз повністю відновлений на посаді, у нього немає обмежувальних заходів через порушення правил підслідності, але чомусь правоохоронні органи все одно йдуть на ці порушення», – заявив Ситник.

Своєю чергою, керівник Національної поліції Хатія Деканоідзе повідомила про відсутність на даний момент кримінального провадження проти Максима Мельничука.

«За інформацією, яка у мене є на цю секунду (12 вересня – авт.), він у справі поки не проходить. Немає справи проти нього. Є (справа проти) його заступника та інших», – сказала Деканоідзе.

Далі – більше. Головний фігурант справи – заступник голови Київської ОДА Ігор Любко – замість того, щоб бути затриманим внаслідок зафіксованого наприкінці тижня інциденту із хабарем, як це обіцяли зробити в Нацполіції і ГПУ, у понеділок зранку прийшов на роботу і офіційно заявив, що тут ще варто розібратися.

«Всі напевно знають про інцидент, який стався з п’ятниці на суботу на минулій неділі. По Київській облдержадміністрації та по помешканням наших колег пройшли обшуки силових структур з приводу вимагання та отримання хабара у великих розмірах.

Це дуже серйозний аргумент, який кидає тінь на виконавчу владу Київської обласної держадміністрації та всієї Київської області, і потребує вивчення», – заявив Любко і, як уже повідомляв «Ні корупції!», подав клопотання про відсторонення його від виконання службових обов’язків на час розслідування правоохоронними та судовими органами.

Ігор Любко і Максим Мельничук

Ігор Любко і Максим Мельничук

Так з’ясувалося, що Любка ніхто не затримував і не обирав йому запобіжний захід. А він сам більше, ніж хто-небудь інший, хоче справедливого розслідування і відбілювання свого чесного імені.

Водночас, якщо Любко, хоч і не був затриманий, але знайшовся, то губернатора Мельничука шукають досі. Його дружина о 4 ранку 10 вересня була змушена писати заяву до поліції про зникнення її  чоловіка. Також вона повідомила про масштабні обшуки у себе вдома. За її словами, востаннє вона говорила із чоловіком о 16:30 9 вересня. Остання інформація про те, що Максим Мельничук у Макарівському районі на Київщині провів робочу нараду на сайті КОДА, з’явилася о 18:18 годині.

Хто такий Мельничук?

«Ні корупції!» почав слідкувати за роботою і публічним життям Максима Мельничука від самого його призначення на посаду очільника Київської ОДА у лютому цього року. Тоді ми проаналізували декларації про майно і доходи голови КОДА і виявили, що людина, яка все життя, по суті, працювала викладачем, на банківських рахунках має 13 мільйонів гривень, а серед нерухомості – земельні ділянки площею 0,42 га і 0,15 га відповідно, житловий будинок площею 515 м кв, квартира площею 241,2 кв м, садовий (дачний будинок) площею 45 кв м і гараж 16,5 кв м. На що сам Мельничук у телефонній розмові пояснив, що будинок у Гатному під Києвом йому дістався від батьків, а щодо коштів у банку зазначив, що раніше його дружина була дуже успішним підприємцем – шила штори. І навіть йому в кабінет, коли він став головою КОДА, пошила гарні штори абсолютно безкоштовно.

Після цього саме «Ні корупції!» першим виявив у губернатора Київщини Максима Мельничука дві різні декларації за 2015 рік, яким він користувався за різних нагод. Один варіант Мельничук віддав в Адміністрацію Президента, інший – розмістив на сайті Київської облдержадміністрації. І лише після зауваження “Ні корупції!” губернатору довелося привести свої майнові документи до єдиного знаменника.

Другий скандал довкола прізвища Мельничука виник після того, як він дозволив почесному президенту «УкрАВТО» Таріелу Васадзе розробляти 2 гектари землі у Козині, що на Київщині.

Голова КОДА тоді запевнив «Ні корупції!», що дозвіл Таріелу Васадзе на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 1,9917 га для сінокосіння із земель водного фонду державної власності в межах прибережної захисної смуги (землі запасу), що розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, він надав цілком законно, бо «той подав відповідне клопотання».

«У нього кутова ділянка біля дамби. За законом, ніхто крім Васадзе, не має права розробляти ті 2 гектари. Водночас, ніхто не може здійснювати будівництво на цій території, бо це прибережна зона», – сказав Мельничук і додав, що вже після розробки проекту землеустрою цієї ділянки Васадзе знову повинен був подати цей проект на затвердження КОДА. Наступним кроком може бути звернення Т.Васадзе до Київської ОДА з тим, щоб клопотати про оренду цієї ділянки. «Але якщо таке звернення надійде, то подальшу долю цієї ділянки вирішуватиме колегія Київської ОДА», – обіцяв Мельничук.

Наступне, на що неодноразово звертав увагу «Ні корупції!», – сумнівні кадрові рішення голови КОДА. Так, донецького чиновника, Сергія Шупика, якого сепаратисти вигнали за корупцію, Мельничук призначив працювати у Київську облдержадміністрацію виконуючим обов’язки директора департаменту агропромислового розвитку.

До речі, саме з цього департаменту пішла співробітниця, у якої начебто Любко і Мельничук вимагали «відступний» хабар за безперешкодне переведення на роботу в інший державний орган.

До призначення Шупика губернатор Мельничук зробив ще низку «неідеальних призначень». Так, він призначив однопартійця і бізнесмена тимчасово покерувати інфраструктурою Київщини. Крім цього, з благословіння Мельничука із корупцією на Київщині також бореться чиновник-бізнесмен.

Також до складу Наукової експертної ради при голові Київської облдержадміністрації Мельничук залучив перевірених у попередній співпраці колег.

У Вікіпедії поруч із біографією М.Мельничука зазначається і критика – численні повідомлення у ЗМІ, де М. Мельничука називають членом «клану Мельничуків», головою якого нібито є його батько, колишній ректор НУБіП Дмитро Мельничук. Максима Мельничука і його родину звинувачували в продажі земель університету, фінансових махінаціях через власні фірми. Також Мельничука-старшого критикували за призначення сина Максима на посаду проректора, як і влаштування інших родичів в університет. Після звільнення ректора Міністерством освіти та науки Максим Мельничук організував акцію студентів під будівлею Кабінету Міністрів з вимогою повернути батька на посаду.

Куди і чому зник Максим Мельничук?

Нині слова директора НАБУ Ситника про те, що справа про хабарництво Любка і роль у ній Мельничука може розвалитися у суді, варто сприймати як серйозне і дуже важливе попередження на майбутнє. Адже зовсім не виключено, що за деякий час Мельничук може так само несподівано з’явитися на публіці з риторикою про те, що це саме він жертва, яку ввели в оману, або він не хотів бруднитися, а тому вийшов із гри.

Недаремно ж він напередодні гучного, але, як виявилося, безрезультатного затримання (бо ж Любко на волі – авт.), писав заяву про звільнення, мовляв, відчував себе у команді потенційних корупціонерів, з якими справитися не міг, а очолювати не хотів. І хоча сам Мельничук згодом спростовував існування заяви про звільнення, але, очевидно, що вона таки була, оскільки Президент Порошенко її аж надто оперативно підписав – майже одночасно з тим, як Любка затримали на хабарі, а Мельничук вже «розчинявся» у невідомому напрямку. Згодом саме цей залишений у Президента документ про бажання звільнитися може стати рятівною паличкою для уже екс-губернатора, який бажав краще бути звільненим, аніж осоромленим фактом причетності до хабарництва.

Що буде далі?

А далі варто очікувати потужної інформаційної кампанії, спрямованої на відбілювання репутації Максима Мельничука, як це було у випадку із мером Ірпеня Володимиром Карплюком і заступником міністра охорони здоров’я Романом Василишиним, якому, до речі, через суд вже скасували відсторонення від посади заступника голови МОЗ.

А ще, очевидно, будуть «переговори» і визначення «стрілочника».

Тим більше, що адвокат Мельничука Юрій Сухов уже заявив, що його підзахисний ні в чому не винний і до нього претензій немає. І взагалі, нікуди Мельничук не зникав, а просто “загуляв” на вихідних.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»

Доданий до: Блоги, Корупція на Києвщині, Україна
Теги: , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії