ФОТО
| |

10% cудової реформи: депутатів просять не призначати 762 суддів безстроково

У Києві під час акції “#НеГальмуйтеСудФільтруйте!” близько 30 активістів просили депутатів звільнити і не призначати 762 суддів безстроково.

Раніше Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) рекомендувала парламенту 762 суддів, у яких закінчився 5-річний термін повноважень, до призначення їх суддями безстроково.

Однак активісти вказують на те, що це судді системи колишнього президента Віктора Януковича, і до майже сотні служителів Феміди із цього списку є запитання. Зокрема, до тих, які приймали рішення щодо активістів Євромайдану  та стосовно яких ЗМІ повідомляли про причетність до корупційних схем, питання по деклараціях про доходи тощо.

_DSC2370

_DSC2378

_DSC2381

_DSC2394

_DSC2395

_DSC2402

_DSC2406

“Українські громадяни найбільше не довіряють серед усіх гілок влади саме судовій. І це не просто через поганий піар, а через практику, коли судді беруть хабарі сотнями тисяч доларів і не несуть за це відповідальності. Тому що інші судді, які б мали розглянути їхні справи і посадити за ґрати, покривають їх”, – каже  співзасновник громадського руху “Чесно” Тарас Шевченко.

“Жоден суддя не виступив публічно із засудженням своїх колег, які саджали за ґрати активістів лише за те, що вони поїхали на Межигір’я разом з Автомайданом”, – додає він.

Доленосний вересень

Учасники акції пояснюють, що Верховна Рада має всього один місяць, аби вирішити долю суддів. Далі, а саме 30 вересня, набуде чинності закон про судоустрій. Відповідно до його перехідних положень, призначати суддів буде вже Вища рада правосуддя, яку зараз “тимчасово заміняє” Вища рада юстиції (ВРЮ).

_DSC2419“Але до ВРЮ у нас ще менше довіри. Адже це та сама Вища рада юстиції, яка самостійно раніше не подавала суддів на звільнення, тобто, підтримувала кругову поруку”, – координаторка кампанії “ЧЕСНО. Фільтруй Суд!” Тетяна Семілетко.

“Ми розуміємо, що судді не просто є Ахілесовою п’ятою суспільства, а не дають змінам відбутись в Україні… Судді відлякують інвесторів. І ми досі бачимо, що влада після Євромайдану, попри прийняті закони про відновлення довіри до судової влади, про очищення влади, не виконала своїх обіцянок стосовно очищення судової системи. Тому активісти вимагають від народних депутатів вирішити долю 10% суддів”, – додає активістка.

Вона переконана, що усі судді-п’ятирічки мають пройти новий конкурс і довести свою доброчесність вже за новими правилами і за пильної уваги громадськості та ЗМІ.

“Буде створена Громадська рада доброчесності, яка буде мати доступ до суддівських досьє, які зараз є закритими. Буде перевірка від Національного антикорупційного бюро (НАБУ)”, – пояснює Тетяна Семілетко.

Активістка вважає НАБУ ефективним при перевірці доброчесності суддів і вказує на 50 суддів, які вже самостійно звільнились після майнової перевірки:

“Останні півроку НАБУ перевіряє тих суддів, які проходять первинне кваліфікаційне оцінювання у ВККС. І якщо ВККС має сумніви, то просить НАБУ: “Ви могли б перевірити такого суддю”. І от за результатами перевірки суддям ставляться питання: “А звідки у вашого непрацюючого чоловіка з’явилась така дорога машина? А звідки у вас стільки гектарів землі”. Ми знаємо, що 50 суддів, знаючи результати інформації, які НАБУ передало до ВККС, подали у відставку через майнову перевірку”, – каже активістка.

Крім того, перевірка стане серйознішою після повноцінного запуску системи електронних декларацій.

“Судді мають заповнили декларації протягом 60 днів. І стиль життя суддів буде моніторити Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), відповідно реагувати на виявлення неточності та брехню в декларації”, – вірить Тетяна Семілетко.

Підтримка парламенту

Долю суддів-п’ятирічок депутати не можуть вирішити протягом двох років. Активісти кажуть, що кожен день такого зволікання коштує українським платникам податків 249 тисяч гривень.

За словами організаторів акції, у парламенті лише поодинокі депутати підтримують новий конкурс для 762 суддів.

“Ідею очищення судових лав підтримують деякі депутати з парламентського комітету правосуддя, з антикорупційного комітету, обранці об’єднання “Єврооптимісти”. Але керівництво комітету з питань правосуддя неохоче розглядає це питання. Також ми спостерігаємо повне ігнорування цього питання з боку керівництва Верховної Ради”, – розповідає Тетяна Семілетко.

Інформацію стосовно сотні суддів ГО “Громадський люстраційний комітет” надіслав до комітету з правосуддя. Однак той не надіслав активістам жодної відповіді.

Очільниця “Громадського люстраційного комітету” Олександра Дрік пояснює, що комітет подробив великі постанови з іменами суддів на менші (3105, 3105-1, 3105-2, 3105-3, 3105-4, 3105-5, 3105-6, 3105-7, 3105-8, 3105-9). Таким чином, депутати хотіли проголосувати спочатку за ті постанови, де до суддів немає питань, а потім – вже з “проблемними постановами”. Та активісти вже помічають в усіх постановах імена суддів, до яких мають запитання.

Олександра Дрік пояснює, що активісти – не правоохоронці, і вказує, що саме ВККС мало би поставити питання активістів перед тим, як рекомендувати парламенту довічно призначати суддів.

На ремарку “Ні корупції!”, що ВККС має велику кількість справ, з якою не може впоратись, Олександра Дрік відповіла, що не бачить у цьому невирішуваної проблеми.

_DSC2421“Якщо у ВККС величезне навантаження, то це не може бути підставою, аби Україна страждала від суддів-корупціонерів. По-перше, нехай вони про це говорять. По-друге, нехай вони просять допомоги. Ми як громадські активісти завжди готові допомогти, проте до нас ніхто не звертався. А те, що ми можемо надсилати їм звернення, які вони навіть не розглядають, для нас є свідченням того, що вони не зацікавлені, аби суддівський корпус був очищений”, – переконана вона.

“Якщо у них справді є проблеми із завантаженістю, тоді це питання треба піднімати на вищий рівень. Слухайте, коли НАЗК сказало, що у них немає грошей на сервери, – а це важливо, щоб запрацювала система електронного декларування, – то їм не завадило звернутись до Камбіну попросити 25 мільйонів гривень”, – додає Олександра Дрік.

Вона переконана, що ВККС нічого не заважає звернутись до парламенту, щоб той врегулював на законодавчому рівні питання їхнього навантаження.

“Це може бути розширення кількісного складу, збільшення фінансування, покращення самої системи – створення онлайн-систем для роботи з цією інформацією. Чому цього не робиться?”, – цікавиться Олександра Дрік.

Інший активіст Тарас Шевченко закликає журналістів активно висвітлювати тему судової реформи.

“Якщо зараз активісти спільно з журналістами не будуть змушувати владу працювати й реформувати, то шанс на реформу судової системи буде втрачений. Ба, навіть більше: ми можемо отримати набагато залежнішу судову систему, яку владі буде дуже легко вибудувати вертикально і зробити підзвітною лише одній людині”, – каже Тарас Шевченко, додаючи, що вересень-2016  буде багатим на події судової реформи.

Микола Мирний, для “Ні корупції!”

Доданий до: Блоги, Корупція в Києві, Україна
Теги: , , , , , , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії