ФОТО
| |

Надія антикорупціонерів, або Як в Україні запускатимуть інститут викривачів

_DSC0711

В українському законодавстві сьогодні не настільки якісно виписані норми, аби захищати викривачів корупції.

До прикладу, в ст 53 закону “Про запобігання корупціїї” згадується, що Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) співпрацює із викривачами та захищає їх. Однак ця стаття виглядає декларативною, каже директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Крім того, в кількох законах, зокрема, в Кодексі законів про працю, Кодексі адміністративного судочинства є положення, які забороняють звільнення з роботи людини, яка повідомила про корупційні правопорушення.

Також положення про можливість захисту заявників у кримінальному процесі має закон “Про захист учасників кримінального судочинства”.

А в Кримінально-процесуальному кодексі згадується статус заявника, який заявляє про кримінальне правопорушення. Однак ця стаття дає лише право заявникові отримати повідомлення, що ж врешті-решт сталося з його або її заявою.

_DSC0688“Але такі норми в законодавстві на сьогодні в цілому не створюють системи захисту викривачів. Ми не маємо завершеного статусу викривача, не розуміємо, хто він, про що повідомляє, які наслідки його повідомлення, які суб’єкти входять в цю систему для його захисту тощо”, – каже Микола Хавронюк.

За такої реальності українці фактично стають спостерігачами корупційних злочинів, переконана народна депутатка від Самопомочі Олена Сотник.

“Деюре такі громадяни є співучасниками цих злочинів. Але вони не можуть повідомити про злочин в правоохоронні органи, тому що елементарно бояться”, – каже вона.

Канали повідомлення

У Верховній Раді вже зареєстрували законопроект №4038а, який, як сподіваються експерти, має створити повноцінний інститут викривачів в Україні. Фахівці плекають надії, що депутати почнуть працювати з цим документом вже з осені.

Автори законопроекту сподіваються, що надійні канали повідомлення про правопорушення, а також гарантії захисту для викривачів посилять боротьбу з корупцією.

“Якщо ми візьмемо досвід боротьби з мафіозними кланами в Італії, з поширенням наркотиків в латиноамериканському просторі, то все починалось із того, що людина в системі приймала для себе рішення піти на співпрацю зі слідством. Сьогодні у нас така людина приречена через відсутність захисту держави та адекватної співпраці з державою. А серйозна корумпованість правоохоронної системи гарантує, що ця людина, можливо, фізично буде знищена”, – переконаний виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

Він вважає, якби в Україні діяв механізм викривачів на початку відкриття справи Онищенка (Олександр Онищенко, народний депутат, який звинувачується в Україні у низці злочинів, зокрема, у створенні злочинної організації, привласнення або розтрати майна – ред.) передові фігуранти одразу пішли б на співпрацю, маючи можливість отримати статус викривача.

“Адже, як каже міжнародний досвід, одна людина в середині системи може дати дуже багато корисної для слідства інформації”, – коментує Ярослав Юрчишин.

Викривачам пропонуватимуть користуватись безпечними каналами для викриття на вибір: від внутрішніх до компетентних органів та можливості звернутися до медіа, громадськості. Кабінет міністрів та інші державні органи зобов’язуються утворити спеціальні підрозділи, до яких не мають належати керівники органів.

Олена Сотник називає внутрішні канали поширеною практикою і посилається на приклад компанії “Olympus”.

В Японії колишній генеральний директор цієї компанії Майкл Вудфорд не став заперечувати, що компанія приховувала величезні втрати інвестицій протягом 13 років. Його звільнили у 2011 році, перш ніж компанія визнала приховування 1,5 мільярда американських доларів збитків, які стосувалося періоду до 1990 року. Вудфорда нагородили 15,4 мільйонами доларів.

_DSC0676“У кожній компанії дійсно створений такий внутрішній канал, і до його складу не входить керівник. Як правило, це взагалі незалежна служба безпеки, до якої ти маєш право звернутися”, – каже Олена Сотник.

За словами Ярослава Юрчишина, цього законопроекту критично не вистачає Національному агентству запобігання корупції, де є цілий напрямок роботи з викривачами.

“Механізми й методики цього напрямку мають опиратись на законодавство. Дуже важливо, щоб це агентство мало повноцінний механізм роботи з викривачами. Щоб воно могло рекомендувати їх до захисту, ініціювати за їхніми свідченнями збір інформації й передачу документів до слідства чи до НАБУ, чи Національної поліції, чи ж до Державного бюро розслідувань у майбутньому”, – каже Ярослав Юрчишин.

Про що повідомляти

Законопроектом пропонується, аби викривачі повідомляли про вчинення кримінальних правопорушень, підготовку до цих злочинів, про вчинення адміністративних і дисциплінарних правопорушень, внаслідок яких може бути завдано серйозної шкоди життю, здоров’ю людей, правам та свободам людини, про аварії, катастрофи тощо.

Але тут, за словами Миколи Хавронюка, треба чіткіше визначати, про які ж саме правопорушення можна повідомляти. Адже є такі, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, а є й такі, які не потребують жодної відповідальності.

“Наприклад, з катастрофою зрозуміло. Вона тягне за собою людські жертви. А от коли просто дві машини зачепилися на дорозі, то що людина піде повідомляти про аварію? Вона скаже: “Я бачила аварію, а на місце події, скажімо, не приїхала патрульна поліція”. Але ж ми не це маємо на увазі. До другого читання в парламенті цей законопроект потрібно ґрунтовніше доопрацювати”, – переконаний він.

Гарантії викривачам

Законопроект пропонує захищати викривачів незалежно від того, чи стосувалось викриття зловживання державними органами чи приватними компаніями.

Захист полягає в тому, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини визнає за особою статус викривача.

“Далі з цим статусом викривача не можна притягати до кримінальної та іншої відповідальності за розголошення певних видів таємниць”, – пояснює Микола Хавронюк.

“Вносяться зміни до закону “Про забезпечення безпеки учасників кримінального судочинство і викривачів” і передбачається їм фізичний захист. Документ дає можливість проведення операції на обличчі, зміну місця проживання, прізвища, імені, роботи. Можна змінити хоч свою стать, якщо хочете”, – додає він.

викривачи

Викривачів не можна буде звільнити з роботи. Якщо ж звільнення сталося, то заробітна плата буде зберігатись протягом двох років.

“У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку із здійсненим ним або членом його сім’ї розкриттям інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам або підтвердженою реальними діями спробою такого розкриття відповідно до закону про захист викривачів, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір”, – таким чином пропонується доповнити статтю 235 Кодексу законів про працю.

Викривачам гарантується анонімність. Для тих посадовців, хто незаконно повідомив інформацію про викривача, передбачена адміністративна відповідальність – від 250 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4 250 до 6 800 грн – ред.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Документ також уможливлює виплату викривачам 10% від суми коштів, які вдалось повернути до державного бюджету.

Також у рамках адміністративних справ та в господарських судах визнаються як докази аудіо та відеозаписи викривачів. Але при цьому вони мають засвідчувати факти та обставини злочинів.

Спроможність Омбудсмена

Раніше ЗМІ повідомляли про перевантаженість Уповноваженого Верховної ради з прав людини, особливо відділу, який розглядає скарги громадян на порушення доступу до інформації. Тож постає питання, чи справиться Омбудсмен з новими повноваженнями?

Ярослав Юрчишин сподівається, що так, якщо передбачити зміни до Державного бюджету, належним чином забезпечивши фінансування.

“Дякуючи нашим партнерам і співпраці з Офісом Уповноваженого, планується внести зміни і до бюджету, аби забезпечити роботу Офісу. Аналогічно у НАЗК є бюджетне фінансування на виконання відповідних функцій”, – каже він.

Олена Сотник також переконана, що Офіс Омбудсмена вагомо допомагатиме інституту викривачів.

У Омбудсмена є пряме подання стосовно усунення порушень. І до того ж, ми в певні часи переконувалися, що це дійсно незалежний орган як політично, так і економічно“, – каже вона і при цьому висловлює сподівання на міжнародну технічну допомогу.

Але чи вдасться взагалі запустити інститут викривачів в Україні?  Ярослав Юрчишин вважає, що це станеться, якщо виконати чотири умови: велика кількість реформаторів-депутатів у парламенті, суспільна увага, громадський та міжнародний тиск.

Микола Мирний, для “Ні корупції!”

Доданий до: Блоги, Корупція в Києві, Україна
Теги: , , , , , , , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії