ФОТО
| |

Як село Омельник грошей заробило. Провінційна історія успіху

Децентралізація

Звідки селу взяти гроші на нові дороги та дитячі садочки? Як збільшити власний бюджет? Як вирватися з бідності та зробити село не лише комфортним місцем для життя, але і територією, привабливою для інвестора? З чого почати?

Схоже, відповідь на ці питання знають громади, які об’єдналися одними з перших у рамках реформи місцевого самоврядування. Про те, що ж принесла їм децентралізація, розповідає “Ціна держави”.

За даними Держсанепідслужби, лише у чверті сіл України є централізоване водопостачання. Решта сільського населення споживає воду з колодязів та індивідуальних свердловин, які здебільшого перебувають у незадовільному санітарно-технічному стані.

Одне з таких сіл – Омельник Полтавської області. Вода у тутешніх криницях містить надвисокий вміст заліза і тому непридатна до використання. Однак будівництво системи централізованого водопостачання та водовідведення – надскладний проект для бюджету сільської ради з населенням у 2 тис. осіб. Здавалося б, у бідній місцині це село приречене споживати неякісну воду, а його мешканці – нести весь тягар такого стану справ.

Проте активісти змогли змінити неминучість на своєрідну історію успіху. Ще 2010 року вони створили громадську організацію, в рамках якої почали реалізовувати різні міні-проекти та організовувати тренінги з розвитку місцевого самоврядування. А коли в країні почався рух за децентралізацію, стали одними з перших, хто захотів скористатися ще нікому не відомими перевагами нової реформи.

2015 року мешканці 20 сіл добровільно об’єдналися в Омельницьку територіальну громаду. З них 12 мають населення менш як по 100 осіб, а 5 – радше хутори з населенням від 4 до 20 жителів. Загалом в Україні у половині сільських населених пунктів проживає менш як 1 000 жителів, а 483 громади майже повністю дотаційні. Зрозуміло, що такі маленькі села не здатні самостійно згенерувати достатньо доходів, щоб утримувати, наприклад, фельдшерсько-акушерський пункт, відремонтувати дорогу чи встановити освітлення.

Нагадаємо, що реформа місцевого самоврядування, яка стартувала 2014 року, має на меті укрупнити територіальні громади та зробити їх економічно більш самостійними. Для цього децентралізація передбачає такі механізми:

1. БІЛЬШЕ ГРОШЕЙ У БЮДЖЕТІ:

По-перше, бюджетам громад, які укрупнилися через об’єднання, держава залишає 60% податку на доходи фізичних осіб (проти 25% необ’єднаним громадам), це більш як половина всіх надходжень у бюджет громади.

По-друге, громада має право з максимальною вигодою для свого бюджету самостійно визначати розмір ставки та пільги другого за значущістю збору – плати за землю (у межах «вилки», визначеної законом).

Маленькі крамниці, майстерні, підприємства поповнюють бюджети громад єдиним податком, податком на прибуток та екологічним податком. А заправки, бари, кав’ярні та магазини – акцизним податком з реалізації пального, сигарет та алкоголю.

Упорядкувавши парковки, громада отримає додаткові доходи від збору за місця для паркування транспортних засобів. Розвиток туристичної інфраструктури забезпечує бюджет щонайменше туристичним збором. У громадах також залишаються рентні платежі за видобування корисних копалин. Навіть більше, тепер громади зацікавлені у тому, щоб на їхній території зарплати сплачували легально, а не у конвертах.

По-третє, 2016 року тільки створені об’єднані громади отримують 1 млрд грн субвенції з Державного бюджету на створення та модернізацію їхньої інфраструктури, що належить до комунальної форми власності. Ці кошти поділено між 159 об’єднаними громадами залежно від площі та чисельності сільського населення. Що більша площа сільської території та кількість селян в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ), то більший обсяг субвенції вони отримують.

Наприклад, після об’єднання власні доходи Омельницької територіальної громади 2016 року виросли більш як удвічі порівняно з 2015 роком (з 4.2 млн грн до 9.5 млн грн). Власні доходи на одного жителя виросли з 819 грн 2015 року до 1856 грн 2016 року. Цікаво, що 2017 року громада планує підняти ставки податку на землю (диференційовані ставки від 1% до 3% проти діючої 2016 року ставки в 1%). У вигляді субвенції з державного бюджету Омельницька ОТГ отримала 4.9 млн грн на ремонт доріг, освітлення тощо.

Для порівняння: власні ресурси всіх 159 об’єднаних територіальних громад України збільшилися у 2.3 разу (з 827 млн грн до 1 873 млн грн, з яких ПДФО становить майже 54%). А власні доходи бюджетів ОТГ на жителя в середньому збільшилися з 596 грн до 1 385 грн.

2. ДОДАТКОВІ ПОВНОВАЖЕННЯ

Органи місцевого самоврядування ОТГ забезпечують:

  • поточне та стратегічне (оптимізація шкільної мережі) управління школами та дитсадками; надання послуг швидкої медичної допомоги та первинної охорони здоров’я. Громади самі або через кооперацію з іншими громадами розвивають амбулаторії чи приймають рішення користуватися послугами лікарів загальної практики – сімейних лікарів, які мають статус фізичних осіб-підприємців. Для виконання цих функцій бюджет об’єднаної громади отримує пряму освітню та медичну субвенції з Державного бюджету на оплату поточних видатків. З держбюджету також співфінансують 70% на придбання шкільного автобуса. Загалом на придбання шкільних автобусів у держбюджеті на 2016 рік закладено 600 млн грн. Омельницька ОТГ 2016 року отримала 4.4 млн грн освітньої та 3.2 млн грн медичної субвенцій;

  • право управління земельними ресурсами (відведення земельних ділянок, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію будівель); право напряму працювати з інвесторами, оминаючи районну/обласну владу, відкриває перспективи залучення приватних інвестицій для розвитку громади. Для цього 2016 року всі землі за межами та в межах населених пунктів ОТГ передають у розпорядження самої громади;
  • додаткові надходження від надання адміністративних послуг через центри надання таких послуг у громаді (реєстрація бізнесу, отримання прописки тощо, за якими раніше доводилось їхати до районного центру);
  • надання житлово-комунальних послуг, благоустрій території, утримання вулиць і доріг, а також розвиток місцевої інфраструктури, зокрема доріг, електро-, газо-, водопостачання тощо. Виконання цих функцій, а також інших: утримання пожежної станції чи створення добровільної пожежної дружини й муніципальної поліції; розвиток культури та спорту (утримання та управління бібліотеками, клубами, спортивними майданчиками, будинками культури) потребує великих коштів і може буквально спустошити місцевий бюджет.

3. ДОДАТКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ:

Очевидно, що лише власних доходів на ремонт «вбитої» інфраструктури та розбудову нових доріг/мостів/водогонів/клубів громадам точно не вистачить. Тож, доведеться проявляти кмітливість та ініціативу в пошуках додаткових коштів. Наприклад, розробити стратегію та проекти розвитку громади, з якими можна подаватися на отримання міжнародних ґрантів чи додаткове фінансування з державного бюджету.

Зокрема, Державний фонд реґіонального розвитку (ДФРР) надає кошти на важливі проекти розвитку громад (на 2016 рік передбачено 3 млрд грн). Наприклад, у Хмельницькій області затверджено фінансування чотирьох проектів створення підрозділів місцевої пожежної охорони в об’єднаних громадах, у т.ч. придбання пожежних автомобілів. Ще два ОТГ у Сумській і Полтавській областях отримають кошти на придбання машин швидкої допомоги, а Клепачівська ОТГ Полтавської області отримає кошти на придбання шкільного автобуса.

Міжнародні організації також надають активну технічну, консультативну та фінансову підтримку об’єднаним громадам у написанні та реалізації місцевих проектів.

Саме завдяки міжнародній допомозі мешканці Омельницької громади підготували складний проект спорудження водогону. 2015 року будівництво першої черги профінансовано за рахунок власних коштів і коштів ДФРР. 2016 року будують уже другу чергу водогону коштом ДФРР, швейцарсько-українського проекту DESPRO та бюджету громади. Крім того, громада захистила ще один проект: будівництво зовнішнього освітлення в селі Рокитному коштом ДФРР.

Не втрачаючи можливості, громада також підготувала проекти та сподівається отримати кошти з ДФРР на придбання двох шкільних автобусів та обладнання для двох шкіл, а також залучити кошти Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ для спорудження та обладнання Центру надання адміністративних послуг.

Подати проект розвитку до ДФРР чи міжнародної організації може будь-яке село, місто чи ОТГ на умовах співфінансування: 90% – кошти донорів, 10% – місцевий бюджет/кошти населення .

Історія Омельницької громади – це приклад історії успіху, як мешканці можуть самі вирішити нагальні проблеми, скориставшись додатковими ресурсами та можливостями децентралізації. Наразі у громад є підтримка та переваги, якими варто скористатися. Якщо сьогодні з розумом використати власні ресурси та надані можливості на модернізацію інфраструктури, то вже завтра це дасть поштовх економічному розвитку всієї громади.

Стимулювати об’єднання та самоорганізацію громад держава вирішила грошима

Децентралізація 2

“Ціна держави”

 

Доданий до: Корупція в Полтаві, Україна, Успішні справи
Теги: , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії