ФОТО
| |

Конкурс на посаду директора департаменту освіти й науки ЛОДА: збій системи?

mandzij

Громадськість хоче перевірити прозорість конкурсу на очільника освіти Львівщини. Відповідного листа комісія освіти й науки громадської ради при Львівській ОДА обіцяє скерувати до очільника Львівщини Олега Синютки та Міністерства освіти й науки України. Як повідомляє сайт Leopolis.news, результати конкурсу, а саме – “рекомендація пані Мандзій на посаду очільника освіти області викликала бурхливу реакцію громадськості та провідних експертів у галузі освіти”. Що стало причиною недовіри та бажання громади пересвідчитися у прозорості й чесності конкурсу – людський фактор (поведінка конкурсної комісії) чи недосконалість самої конкурсної  процедури?

“Ні корупції!” подає думку одного з учасників конкурсу, який бачив плюси й мінуси кадрової процедури зсередини.  

Роман Пастушенко, намагаючись максимально дистанціюватися від конкретних імен, аналізує у Фейсбуці, чи зможуть кадрові конкурси, які мають замінити волюнтаристсько-суб’єктивний метод призначення державних службовців,  стати способом відбору найкращих фахівців та найефективніших галузевих  менеджерів. 

25 липня 2016 року завершився конкурс на посаду директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА. Конкурс був організований за нормами нового Закону про державну службу. Спробуємо, розглянувши перебіг і результати цього конкурсу, оцінити процедуру відбору державних службовців, а також роботу державного апарату у цьому напрямку на відповідність принципам, визначеним нормативним документом, прийнятим для реалізації положень цього Закону: забезпечення рівного доступу; політичної неупередженості; законності; довіри суспільства; недискримінації; прозорості; доброчесності; надійності та відповідності методів тестування; узгодженості застосування методів тестування; ефективного і справедливого процесу відбору.

Оскільки автор сам був учасником цього конкурсу, то сподівається, що зроблений ним аналіз перебігу конкурсу та діяльності конкурсної комісії дозволить керівництву держслужби зробити відповідні висновки і прийняти необхідні рішення для організації інших конкурсів на посади держслужбовців.

Чому, на мою думку, такий аналітичний погляд важливий? Не тільки через те, що окремі етапи цього конкурсу супроводжувалися критичними заявами учасників, соцмереж і преси, але насамперед тому, що якість управління освітою безпосередньо впливає на життя кожного навчального закладу, а опосередковано –  на життя кожного громадянина України. Тож, не тільки освітянам важливо знати, як працює Закон України «Про державну службу» та як застосування цього Закону, що вступив у дію з 1 липня 2016 року, вплине на ситуацію в освіті та на роботу наших управлінців.

Розпочнемо з бачення того, яких державних службовців сьогодні потребує українське суспільство.

По-перше, державному службовцю слід бути моральною особою і патріотом України. По-друге, він мусить володіти необхідними для організації розвитку галузі компетентностями. Зокрема, управлінець в освіті, яка переживає системну кризу і нагально потребує реформування, мав би володіти не тільки знанням чинного законодавства (адже освітнє законодавство практично не працює), а й теоретичним та практичним досвідом забезпечення розвитку освіти, здатністю продукувати власні та оцінювати чужі ініціативи, спрямовані на модернізацію галузі, місцевої системи чи окремого навчального закладу. Він також повинен прагнути самовдосконалення як управлінець, демонструвати волю впроваджувати зміни і забезпечувати їх системний характер, виявляти позитивне ставлення до інноваційної діяльності в освіті, водночас критично оцінюючи численні ініціативи: як іноземні, так і вітчизняні.

Думаю, що нікого не здивую заявою про те, що високі посади в органах управління освітою фактично розглядалися як посади політичні. З особою керівника освітою часто пов’язували результативність виборів до органів влади різних рівнів. Тож, зі зміною провладних політичних сил на зміну одному директорові департаменту освіти приходив інший, так само змінювались завідувачі районних і міських відділів (управлінь) освіти, окремі очільники методичних кабінетів, працівники органів управління освітою, директори шкіл. Традиційно вважалось, що управляти освітою може кожний, хто має педагогічну освіту та підтримку високого чиновника чи політичної сили, що входила до провладної більшості. Професійні знання більшість управлінців здобувала навчаючись заочно в Державній академії управління.

Низький професіоналізм та політична залежність спонукали чиновників ухилятись від підтримки громадських ініціатив та від самостійного прийняття важливих для освіти рішень. Посадовець, щоб зберегти своє «крісло», волею-неволею реагував тільки на вказівки з Міністерства освіти, розпорядження голови держадміністрації, домовленості та інтереси депутатів тощо. Системна криза української освіти – один з найтяжчих наслідків відсутності продуманої державної політики у цій сфері та ефективної адміністративної діяльності посадовців галузі.

Прийняття Закону України «Про державну службу» пропонує шанс на зміцнення інституту державної служби та зміни у підходах і організації управління різними секторами національної економіки та культури. Мета Закону – забезпечити ефективність та стабільну роботу так званої «управлінської вертикалі», відокремивши політичні посади від посад адміністративних та забезпечивши відбір на державну службу кваліфікованих, порядних і патріотично налаштованих працівників. В ідеалі на посади мали б призначатися особи, які спеціально навчалися на управлінця, або ж відібрані за особистісними якостями люди після призначення на посаду мали б проходити спеціальне навчання. Так працює, наприклад, французька модель формування корпусу державної служби, яка, на нашу думку, є найбільш прийнятною для України.

Європейський досвід свідчить, що для вишколу кваліфікованого державного чиновника, який відповідає сучасним вимогам, потрібно приблизно 10 років. Однак обставини в Україні сьогодні такі, що ми не маємо цього десятиліття. Реформи в українській освіті, як і в інших галузях, потрібні уже сьогодні. Волею-неволею впроваджувати їх мають, можливо, недостатньо професійно підготовані але націлені на зміни, патріотично налаштовані, моральні люди, готові працювати і, одночасно, навчатися. Таких людей необхідно знаходити і відбирати.

Прийнятий у квітні 2016 року Закон про державну службу передбачає, що призначення державних службовців на посади має відбуватися лише через прозорі конкурси (С.21), детально прописує загальні умови вступу на державну службу (С.19-20) та порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади держслужбовця (С.22-30).

Згідно з цим законом, державних службовців для місцевих адміністрацій має відбирати конкурсна комісія, яку утворює керівник державного апарату відповідної адміністрації.

Процедури конкурсного відбору, зокрема, правила формування комісії й технологію оцінювання кандидатів, визначено Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі – Порядок проведення конкурсу), що затверджений Кабінетом Міністрів України. Законом та Порядком проведення конкурсу рекомендовано включати до складу комісії не лише чиновників (працівників служби управління персоналом та юридичної служби), а й представників громадських об’єднань. До роботи конкурсної комісії, склад якої має становити не менше ніж п’ять осіб, можуть залучатися науковці та експерти у відповідній сфері, а також представник виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) (С.27).

Конкурс на заміщення вакантної посади директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА був оголошений відповідно до чинних нормативних документів.

Офіційне повідомлення, у якому описано посадові обов’язки, умови праці та вимоги до професійної компетентності цієї посадової особи, розмістили на сайті Національного агентства України з питань державної служби. Відповідні інформаційні повідомлення з’явились у місцевій пресі, а також на сторінці голови облдержадміністрації Олега Синютки. Голова, зокрема, зробив такий запис: «Оголошуємо конкурс на посаду керівника департаменту освіти і науки. Хочу, щоб зголосилися люди, котрі мають бажання працювати та готові генерувати ідеї. Робота справді не проста та відповідальна, але надважливо, щоб дану галузь очолила людина –«фанатик» своєї справи. Роботи є багато, але ще більше можливостей зробити свій внесок у галузь освіти». У офіційному оголошенні серед вимог до професійної компетентності також виділено такі особистісні якості як «аналітичні здібності, дисципліна і системність, інноваційність та креативність, самоорганізація і орієнтація на розвиток».

Відповідно до Закону, для призначення на посаду директора департаменту, а це чиновник категорії «Б», достатньо було мати дворічний досвід роботи на керівних посадах, при тім не обов’язково на посадах державної служби. Вимагалися також знання чинного законодавства (ЗУ «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про місцеві держані адміністрації», освітнє законодавство) та «знання у сфері освіти і науки, державного управління, бюджетного законодавства». Тож, практично будь-який громадянин з мінімальним досвідом керівної роботи, будучи «фанатиком» освітянської справи (а не фанатиком посади), міг спробувати на конкурсі поборотись за цю достатньо високу і відповідальну посаду. Однак кандидатів виявилось тільки восьмеро, з них четверо – колишні керівники освіти з великим досвідом управління.

Наймолодшому з кандидатів – трохи більше сорока, найстаршому – ближче до шістдесяти років. Серед претендентів семеро – чоловіки і одна – жінка. Люди з європейською освітою, громадські активісти проігнорували конкурс чи то через недостатню його «розрекламованість», чи то через сумніви в об’єктивності відбору.

Довідка:

Подання документів для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади директора департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації завершилося 18 липня.

До участі у конкурсі зголосилося семеро  претендентів.

За даними Leopolis.news, за посаду головного освітянина Львівщини боролись проректор, доцент, екс-голова РДА, два екс-завідувачі райвно та колишній заступник начальника департаменту освіти ЛОДА.

Попробувати щастя у конкурсі вирішив проректор з науково-педагогічної роботи та адміністративно-соціальних питань Львівського національного аграрного університету Іван Корчинський. Свого часу він також працював завідувачем відділу освіти Буської райдержадміністрації.

Серед претендентів ще два колишніх завідувачі відділів освіти: Григорій Бабій, який очолював відділ освіти у Яворові, а тепер працює директором гімназії у Новояворівську, та Степан Лаврів, колишній керівник освіти на Жовківщині, екс-депутат райради від Партії Регіонів.

Ще один депутат, але вже екс-голова фракції «Наша Україна» у Львівській обласній раді Олег Паска, також брав участь у конкурсі на посаду директора департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації. Він підтвердив кореспонденту Leopolis.news факт подачі ним документів, зазначивши, що має певні ідеї для реформування освітньої галузі Львівщини.

Також документи на участь у конкурсі подали екс-заступник начальника департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації Роман Бабій та керівник студентського відділу, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Любомира Мандзій”.

Комісія, створена в ОДА для проведення конкурсу, складалася з шести осіб. Очолила її заступник голови – керівник апарату, серед членів були керівники служби управління персоналом та юридичної служби, інші працівники адміністрації. Експертів-освітян до оцінювання відповідей конкурсантів не залучали. Представники громадськості також не брали участі у роботі комісії, хоча отримали право спостерігати за перебігом відбору.

Відповідно до Порядку проведення конкурсу, кандидати на посаду категорій «Б» і «В» насамперед повинні пройти тестування, мета якого – визначення рівня знань законодавства: знання Конституції України , законодавства про державну службу, антикорупційного законодавства та знання спеціального законодавства (п.27). У межах 40 хвилин кожний кандидат має виконати 40 завдань, автоматично відібраних з бази тестових питань, затверджених Нацдержслужбою разом з Мін’юстом та оприлюднених на її офіційному веб-сайті.

Результати тестування теж визначаються автоматично, завдяки розробленому для проведенню тесту програмному забезпеченню. Для визначення результатів тестування використовується така система: 2 бали виставляється кандидатам, які відповіли правильно на 32 питання тесту і більше; 1 бал виставляється кандидатам, які відповіли правильно на 24-31 питання тесту; 0 балів виставляється кандидатам, які відповіли на 23 і менше питань тесту (п.34).

Кандидати, які набрали від 1 до 2 балів, вважаються такими, що пройшли тестування.
В ОДА для виконання кандидатами тесту створили належні умови.

Кожний мав доступ до персонального комп’ютера, отримав інструкцію про користування програмою та персональний логін і пароль. Списати чи підглянути відповіді було неможливо: за роботою кандидатів спостерігали не тільки троє членів комісії, а й з десяток представників громадськості. Після введення відповідей система відразу видавала результат, який роздруковувався на принтері та видавався на руки конкурсантові.

З семи кандидатів, які з’явились на тестування, п’ятеро виконали тест без проблем. Один із кандидатів не виконав необхідної мінімальної кількості завдань, тому вибув з конкурсу. Ще у одного з кандидатів стався «збій системи» – програма нібито не зарахувала його відповідей. Журналісти одразу ж назвали цей збій «дивним».

«Цей учасник всупереч правилам, покинув приміщення, де проходило тестування і повернувся до нього за якихось 10 хвилин. Після цього він повідомив іншим учасникам, що відбувся збій, але «система запрацювала» і видала результат – 25 балів» – написав портал Leopolis.News, а слідом за ним й інші місцеві видання. Один з учасників конкурсу в інтерв’ю журналістам припустив: «Швидше за все, хтось із системних адміністраторів несанкціоновано увійшов в систему і зауважив, що один з претендентів, який нібито є «погодженим» владою кандидатом на перемогу, не може набрати необхідної мінімальної кількості балів для участі у другому етапі (24 бали), він заблокував систему. Після того, як ця претендент вийшла знервована із кімнати, стороння особа, маючи ключі відповідей, просто «поправила» результати».

Негативний прецедент із «збоєм системи» уже під час першого конкурсу за правилами загалом прогресивного Закону про державну службу викликав чималі підозри в необ’єктивності відбору та заангажованості осіб, які до цього причетні. Звичайно, втручання в систему, якщо воно мало місце, могло відбутися не з волі комісії ОДА, а тільки у відповідних службах Національного агентства України з питань державної служби, які забезпечують проведення тестування. Прикметно, що майже всі дописи про наступні етапи конкурсу на заміщення посади директора департаменту освіти і науки у львівській пресі обов’язково містили згадку про цей прикрий випадок. Принципи довіри суспільства і прозорості були порушені.

Наступний етап конкурсного відбору – виконання ситуаційних завдань. Згідно з Порядком проведення конкурсу ситуаційні завдання проводяться з метою об’єктивного з’ясування спроможності кандидатів використовувати свої знання, досвід під час виконання посадових обов’язків, а також з метою комплексної перевірки кандидатів на відповідність професійній компетентності, оцінки комунікаційних якостей, володіння комп’ютером, знань іноземної мови та вміння приймати рішення (за наявності таких вимог до посади) (п.40). Ситуаційні завдання для категорії «Б» розробляє та затверджує державний орган, в якому проводиться конкурс, з урахуванням специфіки та вимог до професійної компетентності кандидата, визначених в умовах проведення конкурсу (п.42). Кожен кандидат письмово розв’язує визначені конкурсною комісією однакові для всіх ситуаційні завдання. Кількість таких завдань має бути не більшою ніж три. Кількість і зміст завдань визначаються комісією залежно від категорії посади та вимог, які необхідно оцінити (п. 43). На виконання кожного завдання кандидат має не більше ніж годину часу, тож цей етап відбору триває максимум три години.

Шестеро претендентів на посаду директора департаменту освіти і науки ЛОДА, які потрапили у другий тур, упродовж двох годин виконували два ситуаційні завдання:

1. Дошкільна освіта має значний вплив на формування основ знань та виховання наймолодших громадян нашої держави. Зростання темпів народження створює потребу у забезпеченні дошкільною освітою, у створенні нових ДНЗ або додаткових місць у дошкільних навчальних закладах. Запропонуйте заходи щодо відкриття дошкільного навчального закладу у сільському населеному пункті, жителі якого звернулись до органу управління освітою.
2. Керівники комунальних закладів освіти прирівняні до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У галузі освіти працює багато близьких осіб, що не заборонено Законом України «Про запобігання корупції». Керівники призначають премії, щорічну грошову винагороду вчителям – своїм близьким родичам за погодженням з головою профспілкового комітету та письмово повідомляють орган управління освітою. Запропонуйте заходи зовнішнього контролю за врегулюванням потенційного конфлікту інтересів у комунальному навчальному закладі.

Як бачимо, ці завдання не вимагають від претендентів ні креативності, ні особливих аналітичних здібностей, ні налаштованості на зміни. Натомість, їх зміст дозволяє отримати переваги якраз особам з багатим управлінським минулим у царині освіти, керівникам, які мають практичний досвід заснування нових ДНЗ, встановлення та розподілу премій, інших виплат педагогам.
Варто вказати ще на один, на перший погляд, незначний недолік організації другого туру конкурсу. Претенденти на посаду директора департаменту повинні були написати свої відповіді «від руки», що давало переваги особам з добрим почерком і ставило у незручне становище членів конкурсної комісії, кожен з яких мав самостійно розібрати та об’єктивно оцінити написане конкурсантами. Відсутність комп’ютерів (при потребі їх можна було відключити від Інтернету) та можливості видрукувати на принтері і підписати написане, породило підозру, що члени комісії, виставляючи свої бали, можливо, не надто й вчитувались у писані «від руки» роботи конкурсантів.

До речі, відмова від використання у другому турі конкурсу комп’ютерної техніки унеможливила оцінювання професійної компетентності конкурсантів за однією з передбачених в умовах конкурсу вимог, а саме: знання сучасних інформаційних технологій.

Для оцінювання результатів розв’язання кожного ситуаційного завдання, згідно з Порядком проведення конкурсу, використовується така система: 2 бали виставляється кандидатам, які виявили глибокі знання та успішно розв’язали ситуаційне завдання; 1 бал виставляється кандидатам, які розв’язали ситуаційне завдання в обсязі, достатньому для подальшої роботи; 0 балів виставляється кандидатам, які не розв’язали ситуаційне завдання в установлений строк (п.44). Визначення результатів розв’язання ситуаційних завдань здійснюється кожним членом конкурсної комісії індивідуально та вноситься до відомості про результати ситуаційних завдань за визначеною у додатках до Порядку проведення конкурсу формою. Остаточною оцінкою у балах за розв’язання ситуаційного завдання є середнє арифметичне значення індивідуальних оцінок членів конкурсної комісії.

Комісія ОДА за виконання цих ситуаційних завдань виставила такі оцінки: найбільше, 1,5 бали, отримала кандидат, яка ніколи не працювала у системі управління освітою, ба, навіть, у школі, тож не має практичного досвіду реалізації подібних завдань. На другому місці з суттєвим відривом – колишній заступник директора обласного департаменту освіти. У нього – 1 бал. У двох екс-керівників районними відділами освіти, а вони безпосередньо відповідали за розбудову мережі ДНЗ, – 0,5 та 0,3 бали.

Відзначу, що згідно з Порядком проведення конкурсу конкурсна комісія може прийняти рішення про залучення експертів (не менше двох) у відповідній сфері для проведення оцінки відповідності окремим вимогам, які оцінюються за допомогою ситуаційних завдань. У такому разі оцінку (0-1-2) дає експерт. Така оцінка враховується членами Комісії або конкурсної комісії під час надання власної оцінки(п.46). Як бачимо, членам комісії ОДА думка експертів не знадобилася. Очевидно, відповіді на ці запитання були зрозумілі навіть нефахівцям і також не потребували ні творчості, ні аналітичного, ні критичного мислення від конкурсантів. Не дивно, що колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти І.Лікарчук зопалу написав у Facebook: «За багато років роботи в освіті я бачив чимало усілякої дурні. Але подібної шизофренії не очікував. Що на посаду керівника обласного органу управління освітою будуть відбирати претендентів на основі того, яку відповідь вони дали на два таких запитання… Організатори конкурсу самі не розуміють того, якими знаннями та навичками має володіти майбутній керівник».

Згідно з Порядком, оцінка виконання ситуаційного завдання має відбуватися відповідно до чітко визначених критеріїв (вимог). Кандидати, які отримали середній бал 0,5 або нижче за однією з вимог, не можуть бути допущені до наступного етапу конкурсу (п.48).

Голова конкурсної комісії ЛОДА на прохання учасників конкурсу назвала вимоги, відповідно до яких оцінювалися їхні роботи. З її слів, оцінки за перше ситуаційне завдання виставлялися з урахуванням знання претендентом: а) освітнього законодавства; б) бюджетного законодавства; в) виявлених аналітичних здібностей. Для отримання позитивної оцінки за друге ситуаційне завдання достатньо було: а) знання ЗУ «Про запобігання корупції» та б) вияву аналітичних здібностей. Незрозуміло, чому четверо з шести кандидатів отримали менше ніж один бал, а двоє з них, серед яких і автор згадуваного критичного інтерв’ю Г.Бабій, набравши половинку і менше одного бала, не потрапили до останнього туру конкурсу. Таким чином, порушено принцип прозорості, зокрема прозорості оцінювання.

Останній етап конкурсу – співбесіда. Згідно з Порядком його проведення, мета співбесіди, яку проводить та сама конкурсна комісія, – оцінити відповідність досвіду, досягнень, компетенції, особистих якостей учасника конкурсу вимогам до професійної компетентності кандидата та до відповідних посадових обов’язків (п.49). Перелік вимог, відповідно до яких повинно бути проведено співбесіду, визначається конкурсною комісією згідно з умовами проведення конкурсу. Під час співбесіди оцінюються вимоги, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу (п.50).
Судячи зі змісту вимог до професійної компетентності кандидата на посаду директора департаменту освіти і науки ЛОДА, а також виходячи із запитів та інтересів самих освітян і громадськості Львівщини, допущені до співбесіди кандидати мали б презентувати комісії своє бачення розвитку галузі, розуміння її проблем в умовах запровадження нового освітнього законодавства (законопроект «Про освіту» уже подано на перше читання), можливостей і шляхів їх пом’якшення чи подолання. Однак, на запитання про те, чого стосуватиметься співбесіда і як вона відбуватиметься, один із членів конкурсної комісії відповів приблизно таке: пропонуючи усім однакові запитання, ми перевіримо знання вами чинного законодавства. До речі, знання чинного законодавства перевірялося тестом на першому етапі конкурсу, а його застосування на практиці – на другому етапі конкурсу. Але із шести запитань членів комісії, чотири знову ж таки стосувалися змісту та виконання законів про загальну, вищу та дошкільну освіту, бюджетного законодавства, і лише одне питання було про те, які зміни в системі освіти, самому департаменті були б запропоновані кандидатом, якби він переміг у конкурсі.

Співбесіду з конкурсною комісією кожний претендент на посаду проходив окремо. Тривала вона порівняно недовго. Для чотирьох кандидатів вистачило менше ніж дві години. Послухати конкурсантів прийшли тільки троє представників громадськості, серед яких голова громадської ради при ЛОДА. Не було ні керівника облдержадміністрації, ні його заступника з гуманітарних питань, у віданні якого перебуває департамент освіти. Чи то їм байдуже, з ким працювати, чи, можливо, їм і так було відомо, хто отримає вакантну посаду.

Згідно з Порядком проведення конкурсу, для оцінювання кожної окремої вимоги до професійної компетентності на співбесіді використовується така ж система, як і у попередньому турі: 2 бали виставляється кандидатам, які відповідають вимозі; 1 бал виставляється кандидатам, які не повною мірою відповідають вимозі; 0 балів виставляється кандидатам, які не відповідають вимозі.

Визначення результатів співбесіди здійснюється кожним членом комісії індивідуально та фіксується у відомості про результати співбесіди (п.51). Визначення остаточних результатів конкурсу згідно з Порядком його проведення здійснюється у балах як середнє арифметичне значення індивідуальних оцінок (п.52).

Відповідно до рішення членів конкурсної комісії співбесіда не дозволила встановити переможця конкурсу. Найцікавіше те, що за її результатами найменшу кількість балів (0,4) набрав теоретично найбільш компетентний у питаннях застосування освітнього та бюджетного законодавства екс-заступник директора департаменту освіти і науки Львівщини.

Порядок проведення конкурсу передбачає, що за результатами усіх трьох його етапів складається рейтинговий список кандидатів на заміщення вакантної посади державного службовця. Підсумковий рейтинг кандидатів визначається додаванням середніх оцінок, проставлених членами конкурсної комісії у зведеній відомості середніх оцінок за кожну окрему вимогу до професійної компетентності, та тестування на знання законодавства. Сума таких оцінок є підсумковим рейтингом кандидата, що заповнюється за визначеною Порядком проходження конкурсу формою (п.56). Якщо два і більше кандидатів мають однаковий загальний рейтинг, за рішенням голови конкурсної комісії переможець конкурсу визначається відкритим голосуванням її членів або проводиться повторна співбесіда (п.57).

Двоє кандидатів на посаду директора департаменту за сумарним результатом усіх турів набрали однакову кількість балів, по 3,6, тож конкурсна комісія вирішила провести з ними повторну співбесіду. Результати цієї співбесіди уже відомі.

На посаду директора департаменту освіти і науки рекомендували саме того кандидата, у показники тестування якого під час першого туру відбулось «несанкціоноване втручання», і який не має досвіду управління освітою (колишня голова профспілки студентів ЛНУ ім. І.Франка).

Автор вирішив поцікавитися, чи має переможець конкурсу власне бачення стану регіональної освіти, ідеї щодо необхідних для галузі реформ, або хоча б якісь викладені в пресі або мережі Інтернет міркування щодо освітньої проблематики. Пошукова система Google допомогла знайти тільки роботи, пов’язані з її дисертаційним дослідженням на звання кандидата політичних наук «Правляча політична еліта України: суть та етапи становлення».

Найцікавіше, що доцент кафедри політології ЛНУ, хоч і з мінімальним відривом, перемогла на підсумковій співбесіді кандидата з досвідом державної, політичної та наукової діяльності, який розпочинав кар’єрне зростання із школи, ставши депутатом районної ради як учитель фізики, і який, як він сам заявляв, «має певні ідеї для реформування освітньої галузі Львівщини».

Тож, підведемо підсумки. Закон України «Про державну службу» пропонує цілком прийнятний, простий і зрозумілий порядок відбору посадовців. Будучи учасником конкурсу на заміщення вакантної посади директора департаменту освіти і науки ЛОДА, я жодного разу не чув ні від колег «по змаганню», ні від інших присутніх при відборі осіб закидів стосовно запропонованої Законом та виписаної у Порядку проведення конкурсу процедури.

Інша річ, використання цієї процедури. Слід визнати, що голова і члени конкурсної комісії намагалися суворо витримувати усі кроки порядку проведення конкурсу. Однак, не маючи досвіду проведення конкурсного відбору (а, можливо, й з інших міркувань) допустили низку вагомих похибок, які могли вплинути на результати відбору. Так, наприклад, запропоновані ситуаційні завдання не були проблемними, тому виконання цих завдань не могло виявити креативних та орієнтованих на інновації претендентів. Не випадково екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти І. Лікарчукіронічно порівняв їх зі змаганнями «на швидкість поїдання дюжини вареників чи на краще виконання стриптизу на сцені». Стратегія на «доопитування» учасників співбесіди на тему законодавства, яку обрала конкурсна комісія, теж, на мою думку, була помилковою. Такий підхід не тільки не дозволяв обрати з-поміж кращих того, хто найефективніше забезпечуватиме розвиток системи, а ще й викликав підозру, що «переможець» знав питання завчасно.

Суттєвим недоліком конкурсу на заміщення посади директора департаменту освіти і науки став його «кулуарний» характер. Закон дозволяє, але не зобов’язує державну службу залучати громадськість та авторитетних працівників галузі, керівництво якої обирають, до участі у відборі. Усе ж в системі освіти її керівникові особливо потрібна довіра освітньої громади, батьків.

Оскільки і в учасників, і в громадськості склалося враження про те, що у процесі відбору спрацювали якісь кулуарні домовленості, то це не сприятиме ні авторитетові новопризначеного керівника, ні ефективності його управління системою. Між тим, засоби масової інформації прямо пишуть принаймні про політичну протекцію переможцеві конкурсу. А негативний прецедент із «збоєм системи» під час тестування цього кандидата ставить під сумнів усю систему конкурсного відбору, запропоновану Законом України «Про державну службу».

Аналіз перебігу конкурсу дає мені, як його учасникові, право стверджувати, що були порушені більшість принципів, визначених Законом про державну службу, а саме: політичної неупередженості; довіри суспільства; прозорості; доброчесності; надійності та відповідності методів тестування; ефективного і справедливого процесу відбору.

У тому, що конкурс на посаду очільника освіти Львівщини значною мірою дискредитований є вина апарату ЛОДА, який «за давньою звичкою» проводив його так би мовити «своїми силами». Проігнорували перебіг конкурсу і місцеві ЗМІ. У змісті провідних періодичних видань за липень цього року читач не знайде ні репортажів із ЛОДА про роботу конкурсної комісії, ні інтерв’ю з учасниками конкурсу чи високопосадовцями, в інтересах яких було обрати «фанатика» освітньої справи.

Не менш пасивною виявилась й освітянська громадськість. Провідні громадські об’єднання, які працюють з освітянами чи для освіти, також не висловили своїх побажань щодо якостей майбутнього керівника обласної системи, не делегували для участі у конкурсі своїх кандидатів або, принаймні, спостерігачів, не зініціювали «круглих стлів», зустрічей, на яких кандидати могли представити свої бачення розвитку освіти області. Окремі з них спромоглися тільки на репліки у Facebook на кшталт: «Феєричний ідіотизм, даруйте… Може хай краще кандидати ЗНО здадуть, а не на тупорилі запитання відповідають?».

Можна, звичайно, тішити себе думкою: головна причина громадської пасивності у тому, що конкурс проводився під час літніх відпусток. Але ж новий навчальний рік уже близько і система освіти Львівщини мала б увійти у нього без багажу «кривих» натяків та судових тяжб.
Загальний висновок про ефективність відбору державних службовців для освіти на конкурсі найкраще сформулював один з провідних експертів галузі Володимир Бєлий, який написав: «Головне, щоб робота комісії була організована дійсно у пронародному контексті (виділено Автором) вибору керівника». На цей раз, на жаль, не вдалося.

Роман Пастушенко, викладач Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

 

Доданий до: Блоги, Корупція у Львові, Україна
Теги: , , , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії