Як київські лікарні дурили систему Prozorro

Швабра, куплена за 2,5 тисячі грн.

Легендарна швабра за 2,5 тисячі грн.

13,8% закупівельних процедур київськими лікарнями були проведені з технічними порушеннями. Антикорупційні фахівці наголошують, що такі помилки впливають на якість витрачання бюджетних коштів і, відповідно, на якість медичних послуг. 

Отримавши розширені права доступу до системи електронних закупівель Prozorro, експерти систематизували усі порушення медичних замовників. Вони попереджають, що з 1 серпня за такі помилки передбачена дисциплінарна, адміністративна і кримінальна відповідальність. 

_DSC9773Віктор Нестуля, координатор напрямку реформування публічних закупівель Transparency International Україна

Система Prozorro відкрила величезний ринок допорогових закупівель для українського бізнесу. Він оцінюється приблизно у 135 мільярдів гривень.

Сьогодні український бізнес просто не встигає слідкувати за тим, що відбувається в цій системі. А якщо відбувається, то з порушеннями та неякісними закупівельними процедурами. А це, відповідно, призводить до того, що бізнес не подає свої пропозиції, знижується конкуренція. А відтак, ефективність проведення кожної окремої закупівлі падає.

Виключно по медичних закладах Києва за увесь період дії пілоту із системою Prozorro було оголошено торгів на 360 мільйонів гривень. Участь у цьому пілотному проекті взяли участь 93 медичних закладів. Вони вже підписали контакти. По близько 7 300  тендерів пройшли проплати на 200 мільйонів гривень. Зекономили потенційно 39 мільйонів, або 20% від очікуваної вартості.

Я говорю про потенційну економію, тому що насправді на допорогових закупівлях ми часто відслідковуємо маніпуляції замовників. Наприклад, вони підписують контракт на одну суму, завантажують в систему, а потім коли ми моніторимо проплати, то виявляється, що вони підписали додаткову угоду або трохи переплатили.

Тендерів величезна кількість, тому важливо, щоб кожен із них був оголошений максимально якісно. Окрім нечітких описів необхідних предметів, замовники пишуть "Дивитись у специфікацію", однак при цьому  не пишуть, що конкретно хочуть закуповувати. Ми спостерігали, як замовники недозавантажували певні документи (типові форми контракту чи специфікації). Це все дуже важливо, аби зрозуміти правила гри й вирішити, чи подаватись на тендер чи ні.

Часто замовники київських лікарень не вказують умови постачання, коли і куди треба доставляти товар. Якщо бізнес цього не бачить, то навряд чи він братиме участь у цій закупівлі.

Механізм скарг

У системі електронних закупівель Prozorro під час пілотного проекту діяв механізм боротьби бізнесу за свої права й чесну перемогу - це скарга. Таких скарг було небагато. Я не можу сказати, що київські міські лікарні - це найгірші замовники, які є у системі. На 13 тисяч тендерів припадає 210 вимог або скарг. Співвідношення невелике.

У нас цей механізм діяв так. Спочатку учасник через систему подає свої зауваження до замовника. У ній він просить вирішити проблему самостійно. Якщо замовник вирішує проблему, то на цьому розгляд скарги завершується. Із цих 210 скарг майже половина всіх питань та претензій вирішились на цьому етапі.

Якщо ж замовник не надає відповідь на ці питання або приймає рішення, яке не задовольняє учасника, то воно надсилається на комісію з розгляду звернення про можливе порушення. Тоді ця комісія колегіально розглядає питання і дає рекомендації замовнику, як вчинити.

Успішність закупівель залежить від довіри між замовником і бізнесом. Якщо замовник буде докладати зусиль для формування цієї довіри, то відповідно, ми будемо мати й якісні продукти, й нормальну економію.

_DSC9752Ольга Зеленяк, експерт з питань публічних закупівель

Ми аналізували, чому закупівлі відбулись неефективно.

У Топ-5 закупівель медичних установ Києва з низькою закупівельною ефективністю увійшов тендер Київського міського клінічного онкологічного центру на закупівлю німецьких швабр Vermop. Предмет закупівлі замовник сформував як "готові текстильні вироби". А в лапках заклад зазначив "пристрій з утримувачем та насадкою". Зрозуміти, що замовник має на увазі швабру, було досить складно. Я мусила користуватись Google, для того, щоб зрозуміти це. Навіть у тендерній документації не було зазначено, що це швабра.

В результаті пропозицію в цьому тендері подав один учасник. 50 так званих пристроїв закупили на суму 123 тисяч гривень. Тобто, одна швабра обійшлася 2,5 тисяч гривень.

З формальної точки зору замовник нічого не порушив. Він оголосив тендер. На нього прийшов лише один учасник, запропонував товар, і замовник уклав з ним договір. Але з точки зору ефективності використання коштів, з точки зору, як замовник визначав очікувану вартість цієї закупівлі, виходячи з яких даних - не зрозуміло. Google каже, що ця швабра в інтернет-магазині коштує в середньому тисячу гривень.

Дискримінаційні умови 

Досить часто замовники прописують дискримінаційні умови, які штучно звужують коло потенційних учасників. Так, наприклад, вони дуже люблять встановлювати обмеження щодо досвіду виконання робіт чи послуг.

Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги під час закупівлі юридичних послуг прописала в умовах проведення тендеру досвід надання юридичних послуг у сфері медицини не менше десяти років. Ці умови були оскаржені. Та замовник вдруге оголосив тендер і знову прописав ті ж самі умови. А коли учасники намагались поставити якісь питання, то він їх просто ігнорував, провів цей тендер і уклав договір з тим, з ким, напевно, планував укласти.

У перинатальному центрі Києва закуповувались послуги з прання білизни. Центр висував вимогу, щоб в учасника обов'язково у власності були виробничі, адміністративні приміщення. Заклад прописував вимоги щодо досвіду на ринку прання послуг не менше п'яти років. Але наскільки це правильно?

Коли замовники прописують такі вимоги, іноді вони доцільні, а іноді - не дуже. Але в процесі проведення закупівель вони укладають договори з тими учасниками, які не відповідають цим умовам. Навіщо прописувати умови, якщо зрозуміло, що це нереально, або це обмежить коло виконавців закупівель?

Якщо у замовника є бажання ефективно провести закупівлю, то він буде зацікавлений, щоб до нього прийшли якомога більше учасників і запропонували найвигіднішу ціну. Порушення замовниками принципу недискримінації, об'єктивної оцінки також є поширеним.

Маніпуляції

У топ-5 тендерів з низькою ефективністю увійшла закупівля Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, у якій замовник замовив послуги з ремонтування апарату МРТ.

По-перше, він визначив предмет закупівлі, відповідно до Єдиного закупівельного складника, що це послуги з ремонту рентгенівського апарату. Але очікувана вартість цих послуг становила 1,5 мільйони гривень. Це взагалі надпорогова закупівля. Її потрібно було проводити, відповідно до закону, дотримуючись низки вимог.

Але замовник вирішив вийти з цієї ситуації, визначивши предмет правильно, проте у дужках зазначив, що це капітальний ремонт. А капітальний ремонт - це нібито роботи. І він вирішив, що якщо він називає ці послуги капітальним ремонтом, то він може застосувати до цієї закупівлі поріг для робіт. Хоча це неправильно.

Цікаво, що він умовами цього тендеру визначив, що учасник повинен замінити рентгенівську трубку в апараті МРТ, і замовник вимагав копії реєстраційних посвідчень, певні гарантії якостей. Цю закупівлю виграла компанія, яка спеціалізується на будівельних роботах. Можливо, це пояснює, чому предмет закупівель мали назву капітальний ремонт?

Крім того, цей же ж замовник закуповував апарат для ультразвукової терапії. Він прописав вимоги щодо надання сертифікатів якостей, сертифікатів сервісних інженерів, які мають обслуговувати цей апарат. На цю закупівлю прийшло чотири учасники, але замовник вибрав переможця, який запропонував найменшу ціну з незначною різницею. Та при цьому цей учасник не надав сертифікацій, які вимагались.

Записав Микола Мирний, для "Ні корупції!"