ФОТО
| |

Побудова Канівської ГАЕС – грандіозна корупційна афера чи благо?

----фото_uge.gov.ua

фото uge.gov.ua

Кабінет міністрів України 13 липня 2016 року затвердив Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року.

Цілями програми є збільшення стійкості, надійності і ефективності роботи Об’єднаної енергосистеми України, її інтеграція в європейську енергосистему, зменшення споживання енергетичного палива та шкоди для довкілля“, – сказав директор державної компанії “Укргідроенерго” Ігор Сирота.

За його словами, документ, серед низки заходів, передбачає будівництво Канівської гідроакумулюючої станції. Заявлений обсяг фінансування усієї програми становить 83,7 млрд грн, з яких 48,7 мільярда гривень повинні бути отримані від МФО.

-_-фото_uge.gov.ua

фото uge.gov.ua

Напередодні, 4 липня 2016 року, ГО «Спеціальна комісія нагляду за виконанням Законодавства України стосовно боротьби з організованою злочинністю та корупцією» звернулася до НАБУ із запитом на перевірку щодо корупційної складової у фінансуванні, кошторисі та реалізації проекту побудови Канівської гідроакумулюючої станції.

cherk-kaniv-zvern-nabu1

cherk-kaniv-zvern-nabu2

cherk-kaniv-zvern-nabu3

cherk-kaniv-zvern-nabu4

До всього, громадськість Канева – проти зведення ГАЕС. Місцеві переконані, що цей проект – збитковий та небезпечний для довкілля. До того ж, кажуть активісти, сьогодні є ряд альтернативних і менш збиткових технологій для вирішення проблем українського енергетичного сектору. Люди пікетували нещодавню сесію Черкаської облради, щоб привернути увагу на ризики, які на їхню думку, криє у собі побудова КГАЕС.

«В усьому світі є великі акумулятори, які задовольняють потреби у регулюванні пікових навантажень, замість таких небезпечних об’єктів. По-друге, з реалізацією цього будівництва існує небезпека радіаційного забруднення. На дні водосховища є залишки радіоактивного осаду. Він законсервований там ще з часів аварії на Чорнобильській АЕС. Там у величезній кількості знаходиться ця радіація! 40 мільйонів населення України будуть пити цю радіоактивну воду, якщо її збурюватимуть води, скинуті з побудованої Канівської ГАЕС», – повідомив під час виступу на сесії черкаської облради наприкінці червня цього року канівський активіст Дмитро Іванов.

cherk-kaniv-ges-protest

Відповідно до інформації компанії “Укргідроенерго”, підготовка будівництва та розробка проектної документації почалися ще у 1984 році. В 1987 році затверджено проект будівництва Канівської ГАЕС потужністю 3600 МВт. У 1991 році, у зв’язку із відсутністю фінансування та загальним економічним станом країни, на будівництво було накладено мораторій. Через вісім років відтермінування виконання зобов’язань зняли. У 2006 – 2007 роках розробили та затвердили оновлене техніко-економічне обґрунтування будівництва Канівської ГАЕС, адаптоване до нових умов та потреб Об’єднаної енергетичної системи України. На будівництво тоді відвели 6,5 років. Загальний кошторис об’єкту в поточних цінах станом на 1 січня 2013 склав 11 984,283 млн. грн.

Як повідомляє компанія, згідно з вимогами законодавства були виконані усі необхідні процедури інформування громадськості.

фото uge.gov.ua

фото uge.gov.ua

Справді, у місцевій районці у червні 2006 року розмістили звіт під назвою: «Заява про екологічні наслідки будівництва та експлуатації Канівської ГАЕС». За усіма перерахованими підпунктами компанія характеризує вплив від побудови станції на довкілля та життя людей як «незначний».

У листопаді 2008 року, повідомляє компанія, в селах Пшеничники і Бобриця Канівського району Черкаської області були проведені громадські слухання з питань продовження будівництва Канівської ГАЕС та отримано схвалення будівництва та експлуатації електростанції з боку місцевої громади, про що складено відповідні протоколи.

фото uge.gov.ua

фото uge.gov.ua

На сайті компанії “Укргідроенерго”додані також і копії цих документів. У них бачимо, результати громадського обговорення у с.Пшеничники 27. 11. 2008 року. Відповідно до протоколів – «за» КГАЕС одноголосно 50 осіб. У с.Бобриця 28. 11. 2008 року- «за» КГАЕС проголосували 60 осіб, «проти» – троє, двоє «утрималися».

Експерти мають сумніви щодо прозорості та відповідності дотримання законів у проведенні цих процедур.

«Останній інформаційно-просвітницький тур, проведений у жовтні 2007 року, показав також, що голови сільських рад сіл, розташованих поблизу будівельних майданчиків, не мають жодних офіційних документів стосовно проекту і як результат їхнього розуміння як ризиків так і переваг проекту Канівської ГАЕС є дуже поверховим і у деяких випадках неадекватним. Викликає сумнів, що під перезатверджений проект КГАЕС землевідведення здійснене належним чином та всі земельні стосунки врегульовано», – йдеться у дослідженні, що його провів Національний екологічний центр України/CEE Bankwatch Network у 2007 році.

Там же автори наводять ряд недоліків побудови Канівської ГАЕС.

«Вивчення проекту КГАЕС, його економічних, екологічних, соціальних, правових та політичних аспектів виявило ряд його негативних наслідків. Зокрема, проект базується на низькофективній технології, тому викликає сумнів його економічна доцільність та здатність принести прибуток достатній для повернення кредиту. Викликає великі сумніви навіть окупність будівництва», – йдеться у результатах дослідження Національного екологічного центру України.

фото_uge.gov.ua

фото uge.gov.ua

Експерти доводять – проект має ряд техногенних ризиків, найбільший з яких викликаний розташуванням КГАЕС, що включає будівництво водойми об’ємом 46,5 млн. м, та греблі висотою від 20 до 90 м. на висоті 140-150 м вище рівня Канівського водосховища, в районі особливо небезпечних екзогенних геологічних процесів. Той факт, що ГАЕС буде діяти в зоні впливу Канівської ГЕС, дає підставу очікувати непрогнозованих наслідків з можливою великомасштабною техногенною катастрофою.

фото_з_speckomentar.net

фото speckomentar.net

Гідрологічні ризики у районі будівництва – розмив берегів Канівського водосховища та аж до повного зникнення Зміїних островів, які є частиною Канівського природного заповідника та знаходяться у 2 км від КГАЕС. Побудова такої станції, на думку науковців, загрожує підтопленням сільськогосподарських земель, зміні рівня води в колодязях, а також життям під небезпекою техногенної катастрофи, яка є ймовірною внаслідок особливо небезпечних геологічних умов району будівництва.

Досить вагомою проблемою є згаданий вище радіоактивний та токсичний вплив на населення, яке мешкає нижче за течією р. Дніпро, на ситуацію з питною водою, на рекреаційну зону м. Канів, який очікується внаслідок того, що процес закачування-скидання води ГАЕС викличе міграцію радіоактивних речовин (зокрема стронцію-90 та цезійю-137) та токсичних сполук (важкі метали, хлорорганічні пестициди, тощо) що накопичились на дні Канівського водосховища після Чорнобильської аварії.

До того ж, район будівництва багатий на значну кількість унікальних археологічних цінностей, що опиняться під загрозою знищення.

«Досвід Міжнародних Фінансових Інституцій у фінансуванні проектів енергетичного сектору України, в яких гарантом виступає держава, потребує ретельного аналізу, бо він показує неефективність вкладання грошей, що лягає тягарем на державний зовнішній борг», – доводять науковці.

Згідно з офіційною інформацією «Укргідроенерго» від жовтня 2007 року, на будівництво уже було витрачено близько 57 мільйонів радянських рублів (близько 117 мільйонів гривень, тобто майже 23 мільйонів доларів США). Станом на кінець 2007 року, на місці проектованого будівництва не спостерігалося жодних ознак будівельної активності.

Фото_wikimapia.org

Фото wikimapia.org

З часом вартість об’єкта змінувалася. Як повідомляє «Українська правда» Мінфін, розглянувши проект розпорядження Кабміну про будівництво ГАЕС, надісланого Міненерговугілля, запропонувало йому обгрунтувати, чому зазначена в 2007 році вартість об’єкта зросла з 4 905,18 млн грн до 11 984,3 млн грн.

“Вартість проекту в порівнянні з вартістю чинного нині ТЕО збільшена на 7 079,1 млн грн. У тому числі: будівельно-монтажні роботи – на 2 958,9 млн грн, обладнання – на 3 874,8 млн грн, інших витрат – на 227,1 млн грн. Тобто вартість обладнання в новому проекті в 6,2 рази більше, ніж в прийнятому раніше проект “, – йдеться в коментарі Мінфіну.

Згодом ПАТ «Укргідроенерго» відновлює спроби залучити європейське фінансування під будівництво Канівської ГАЕС.

«У 2008 році ЄБРР відмовився від розгляду фінансування цього проекту. Та той чай час кошторисна вартість проекту складала 4,9 млрд. гривень. У 2015 році проект офіційно подано до Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ) та до Всесвітнього Банку на отримання кредитів під державні гарантії на суми приблизно 400 та 500 мільйонів долларів євро. Загальну вартість проекту побудови Канівської ГАЕС ЄІБ оцінює у 1,2 млрд. євро!» – пише necu.org.

Бузький Ґард, фото 900igr.net

Бузький Ґард, фото 900igr.net

Разом із добудовою Канівської ГАЕС «Укргідроенерго» планує запуск ще кількох таких станцій в інших регіонах. Зокрема Ташлицької ГАЕС на Миколаївщині. Добудова цього об’єкту призведе до затоплення перлини одного з семи природних чудес України – Бузького Ґарду, повідомляє Національний екологічний центр України. Це урочище, за словами експертів, – природна та історична заповідну спадщина України. Саме тут розташовувався центр Буго-Ґардової паланки Війська Запорозького.

Доданий до: Блоги, Корупція в Черкасах, Україна
Теги: , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії