Ограждающий коррупционную стройку забор разобрали. Что дальше?

20 июня без забора 2

Скандальная стройка в буферной зоне Софии Киевской на ул. Гончара, 17-23 продолжает будоражить умы киевлян. 20 июня был выходной, но тем не менее, вокруг стройки кипела работа: строительная техника демонтировала ограждающий стройку бетонный забор, который занимал почти всю пешеходную часть узкой улицы.

20 июня без забора 1

Забор снесли

14 июня на очередном заседании Временной контрольной комиссии Киевсовета (ВКК) заместитель Кличко Алексей Резников заявил, что если застройщик сам не останавливает строительство, киевская власть демонтирует забор вокруг стройки и арестует строительные материалы, находящиеся на площадке строительства. Несколько дней после заседания комиссии ждали, что предпримет застройщик. Строительство не остановилось. И затем 20 июня обещание чиновника было выполнено!

14 июня 2016 заседание ВКК

Заседание комиссии 14 июня

Неизбалованные выполнением обещаний властью, киевляне праздновали победу над врагом – застройщиком и благодарили в ФБ Резникова. Появилась надежда на изменение ситуации с незаконным строительством. Но я бы не спешила хвалить нашу власть – она могла остановить строительство таким же образом два года назад, и тогда сегодня не пришлось бы сносить лишние этажи. Сейчас самым острым станет вопрос, насколько понижать высоту? Громыхающее Фреско София на сегодняшний день уже набрало около 35, 5 м. Уже ознакомившийся с памятникоохранным законодательством советник Кличко Дмитрий Белоцерковец утверждает, что понижать нужно до 27 м. ЮНЕСКО же требует, чтобы новые здания не превышали высоты расположенных рядом старых домов.

Старый дом, примыкающий к незаконному строению слева, имеет 4 этажа, высота дома до карниза приблизительно 22 м. Значит, понизить скандальный дом необходимо до такой же высоты карниза. Такого же мнения и украинские специалисты. Историко-градостроительного обоснования (ИГО) строительства на этом участке улицы Гончара, которое было разработано еще до проектирования (как и положено), вдруг исчезло, как у застройщика, который утверждал, что там указана высота дома до 41 м, так и в Управлении охраны культурного наследия. И даже у научного руководителя разработки ИГО - известного архитектора – градостроителя В.Сопилки не сохранился экземпляр.

Дело давнее, ИГО разрабатывалось в 2005- 2006 гг. еще при начальнике Главного управления культуры, искусств и охраны памятников КГГА А.Быструшкине и тогда (был такой период) - начальнике отдела (управления) по охране культурного наследия Р.Кухаренко. Сегодня никто не может вспомнить, кто и что тогда подписывал.

Сам же В.Сопилка утверждает, что в том документе, который он подписал, и подал руководству на рассмотрение, не была указана высота дома до 41 м. Он утверждает, что в документе было написано, что высота нового здания в этом месте не должна превышать высоты существующих старых домов. Об этом он написал в заявлении на имя председателя Временной контрольной комиссии Киевсовета (ВКК) О.Балицкой.

Заявление В.Сопилки

Кроме подписанного заявления, дополнения к заявлению, и в связи с тем, что ИГО утеряно, Валерий Васильевич прислал мне свой взгляд на то, какими могут быть новые дома вокруг ансамбля София Киевская. Ниже приведен текст.

В.Сопілка: мій погляд на забудову навколо ансамблю Софії Київської

"Допустимі габарити нової будівлі для включення її в забудову зони особливо суворої охорони визначають за багатьма просторовими характеристиками.
На стадії збору та обробки інформації в межах території історичної забудови слід починати від виявлення та аналізу характеристик архітектурно-містобудівної композиції:

статичних та рухомих точок, осей та зон зорового сприймання історико-містобудівного середовища в межах території особливо суворої охорони відповідно до режимів її використання та проведення будівельних робіт на її території;

– відношення об’єму нової будівлі до об’ємів пам'яток архітектури та фонових історичних будівель;

– пропорційного відношення лінійних та площинних елементів об’єкту будівництва та елементів середовища – висоти головного фасаду до ширини вулиці;

– пластичного вирішення фасадів та ступінь його сумісності з архітектурними стилями забудови навколо заповідника та безпосередньо прилеглих кварталів (у межах гармонійності та дисонансу).

Відповідно до вище наведених пунктів аналізу нами було виявлено наступні характеристики.

Вид з нерухомої точки характеризує об’єкт лише з одного боку. Із статичних положень зорове сприйняття не дає цілісного враження про історичну унікальність довкілля пам'ятки. Тому об’єктом охорони виступає містобудівна композиція – розвинута просторова структура, що цілісно сприймається лише при огляді з багатьох сторін в процесі руху – при пересуванні людини в забудові від однієї зони споглядання до іншої.

Зараз нова будівля в кілька разів перевищує довжину історичних будівель, характерних для вул. Олеся Гончара. Зважаючи на надмірну протяжність для забезпечення вписування в забудову, фасад потребує ділення вертикальними елементами з архітектурним вираженням частин відповідно до парцеляції.

Згідно з принципом відповідності висот сучасних будівель і фонових, головний фасад не повинен сягати вище рівня верхнього карнизу найближчих історичних будівель – прилеглого №25 і №14, що стоїть навпроти. Із практики забудови видно, що, наприклад, вирівнювання забудови під карниз забезпечило організуючу висоту у фронті забудови і збагатило виразність вулиці Хрещатика від Майдану Незалежності до Європейської площі. Протилежним є забудова курдонеру на вул. Садовій, де надмірна висота головного фасаду, який нависає над нешироким проїздом; перетворила цю в минулому сонячну вулицю у глибокий затемнений каньйон.

Роль пам'яток в ансамблі відчувається при співставленні висот з навколишніми будівлями. І ця виразність зберігається лише при недоторканності існуючих співвідношень. Все сприймається у порівнянні. На прикладі невдалої будівельної діяльності навколо Софійської площі в цьому переконало наступне явище: архітекторами простежена залежність – чим більше наростає число поверхів, тим більше втрачається провідна роль пам’ятки всесвітнього значення Софії Київської.

Щодо режиму забудови слід виходити від принципу включення нової будівлі в межах позначок історичної забудови, що склалась навколо Софії Київської. Нова будівля не повинна була перевищувати по верхньому карнизу найближчі історичні будівлі – прилеглі №25 і №14, що стоять навпроти. Будівля Охматдит, що не належить до історичних об’єктів, не відповідає масштабу свого оточення, є негативним явищем і не може бути взірцем для подальшого наслідування при споруджені нових об’єктів.

Саме в такому плані влітку 2015 року для буферної зони Софії Київської та Києво-Печерської Лаври були офіційно встановлені вимоги ЮНЕСКО, що стали підтвердженням такого підходу. Масштаб нових об’єктів задає історична забудова.

В межах буферної зони, особливо у кварталах, прилеглих до заповідника, важливо зберегти характер історичного оточення, існуючу пропорцію вільних від забудови просторів і мас будівель, не допускати надмірного ущільнення забудови території будівлями за рахунок озеленених ділянок, скверів та територій дитячих майданчиків.

Допущене перевищення висоти до певного часу не викликало стурбованості. Про нас згадали, коли виникли сумніви в прийнятності рішення завершеного об’єкту".

Будет ли проведено расследование злоупотреблений чиновников?

Как будет решаться вопрос сноса лишних этажей, мы увидим в ближайшее время.

Но, кроме самой стройки, власти следовало бы заняться расследованиями многолетних нарушений законодательства чиновниками. Многие из тех, кто подписывал согласования проекта, и сегодня работают или являются консультантами власти. О многочисленных судебных разбирательствах с участием чиновников от киевской власти (и даже с участием главы госгорадминистрации А.Попова), и без их участия, говорить бессмысленно. Большинство решений судов были неправедными.

17 июня в ФБ Ирина Никифорова написала: еще одна фальсификация выявилась в бесконечном ряду поддельных "согласований", которые дали возможность вырасти монстру на Гончара 17-23. Сколько лет мы говорили и писали об этом!
Незаконно продленное еще в 2008 г. разрешение на строительство, "положительное заключение Госэкспертизы", выданное в марте 2008 г. на бланке и с печатью организации, ликвидированной за 2 месяца до этого (!), и разрешительные документы без подписей, печатей и исходящих данных, и сфальсифицированные общественные слушания, и много чего другого. Теперь выясняется, что Историко-градостроительное обоснование - основной документ, на основании которого застройщик получил согласования и начал строительство 10-этажного здания, - тоже подделка! И никто ничего не может сделать?! И никто не понесет ответственности за все содеянное?!

Можно ли сегодня считать, что приходит момент истины для всех участников этой многолетней истории, и действительно ли снесут верхние этажи, покажет ближайшее время.

Ирина Карманова, для "Ні корупції!"