ФОТО
| |

Держоргани не хочуть показувати публічні фінанси. Активісти вимагають змінити закони

З 1 липня українці не побачать, як використовується бюджет України, оскільки державні установи не хочуть звітувати про публічні кошти. Експерти вимагають передбачити в законодавстві жорсткі санкції і візуалізували масштаби саботування закону “Про відкритість використання публічних коштів”

_DSC5875Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASEУкраїна, керівник  проекту “Ціна держави”

Портал Є-data дозволяє зрозуміти, що відбувається з бюджетами та державними компаніями, аби люди знали, куди йдуть податки, які вони платять.

Але проблема в тому, що станом на сьогодні зареєструвались усього близько 10%. Тобто, 90% навіть не створило свої кабінети, не кажучи вже про заповнення даних.

Ми обрали 50 підприємств, яких через депутатські звернення запитали про причини невиконання норм закону “Про відкритість використання публічних коштів”. Відповіді ми отримували типу “ми не повинні”, “ми не знаємо” та інші варіації.  Це питання не можна залишати осторонь.

_DSC5892Олександр Климчук, голова правління “Громадянське суспільство онлайн”

Якби закон “Про відкритість використання публічних коштів” функціонував повноцінно, то громадськість мала б новий спосіб  підзвітності влади та контролю за її діяльністю. 

Але оскільки закон не виконується, то зараз громадськість консолідує свої сили, аби примусити органи влади та всі публічні підприємства виконувати його.

Аби зрозуміти, наскільки цей закон виконується, експерти розробили “Індекс непрозорості”, який розраховується як для всіх розпорядників бюджетних коштів, так і для всіх державних підприємств.

В Україні 77 811 бюджетних установ, які отримують бюджетні кошти. Є 3 690 державних підприємств і понад 11 000 муніципальних підприємств.

Здійснювати контроль без участі громадськості за такою великою кількістю об’єктів просто неможливо, адже  жоден прем’єр-міністр  не зможе увесь цей список навіть прочитати. Йому знадобиться кілька місяців, щоб запам’ятати, що це за об’єкти.

Як це працює

Закон передбачає, що кожен отримувач бюджетних коштів має опублікувати всі свої транзакції. Для цього він, звичайно, повинен зареєструвати кабінет на порталі використання публічних коштів.

Наприклад, якщо ви займаєтесь Міністерством оборони, то тут можна зрозуміти, скільки підприємств йому підпорядковано. Потім клацніть на нього і побачите, що міністерство має 121 підприємство. Цей ресурс дозволяє побачити повний перелік цих підприємств. І ви побачите, що жодне з цих підприємств станом на 31 травня не зареєструвалось на сторінці публічних фінансів. Тобто, тут треба вимагати у міністра оборони, щоб його відомство виконувало закон.

Державні підприємства повинні публікувати всі договори, в яких фігурують суми понад мільйон гривень, зі своїми контрагентами. Ви як журналісти чи громадські активісти маєте право зайти на портал публічних фінансів і побачити ці договори.

Так само ви можете переглянути дані по областях, тому що на підприємство, як відомо, мають вплив органи управління, а також мають той чи інший вплив губернатори.

Закон прийняли в лютому 2015 року, а діяти для державних підприємств він почав із січня 2016 року. У Франції чи Німеччині почались би громадські страйки, в Україні це більше нікого не турбує.

Ми дослідили, що з часів прийняття Конституції у нас понад 10 тисяч підприємств було  продано за безцінь або вони поволі банкрутують. Всі ці активи поступово “вимиваються”. Якщо вас не буде цікавити, і ви не будете активними, то ці три тисячі підприємств, які є зараз, спіткає сумна доля.

У нас в Україні, до прикладу, понад одинадцять тисяч місцевих бюджетів. Консолідовані видатки по загальних і місцевих бюджетах сягають понад 700 мільярдів гривень. Ці кошти централізовано розподіляються через державне казначейство. Все одно можливо виконати закон навіть у маленькому селі, навіть якщо там немає якоїсь виділеної лінії.  

Ваш уряд, якому ви платите податки, зобов’язаний викласти план, як він від сьогоднішньої точки планує дійти до того моменту, коли кожен розпорядник зможе виконувати закон. Закон прийнятий у лютому 2015 року, але Кабінет міністрів досі не розробив такий план.  

_DSC5902Євген Шульга, директор з розвитку “Ціна держави”

“Індекс непрозорості” – це пошуково-аналітичний двигун, який ми розробили для того, щоб унаочнити дані про реєстрацію державних підприємств на порталі використання публічних коштів.

В нашій уяві міністерство – це лише кілька кабінетів на Грушевського. Але насправді за цими кабінетами часто стоїть величезна інфраструктура. Міністерства володіють сотнями державних підприємств, деякі більше, деякі менше. Найбільших власників ми бачимо на цій карті (посилання – нижче)

Відтінками червоного кольору позначено, наскільки певне відомство ігнорує вимоги закону “Про відкритість використання публічних коштів”. Що червоніший відтінок, то менший відсоток державних підприємств, що належать до компетенції певного відомства, зареєстровано на порталі. Відповідно, платники податків можуть простежити за роботою цих підприємств.

З індексом непрозорості державних підприємств можна ознайомитись за цим посиланням.

Список відомств, розташований  під картою, нам показує, що зараз понад 80% підприємств не зареєстровано на порталі публічних коштів. Навіть якщо ми віднімемо від загального числа державних підприємств підприємства-банкрути, які у нас теж зареєстровані (так само, як і кримські підприємства), то тим не менше, цей показник становитиме понад 80%.   

Якщо перейти на вкладку в цій системі “Види діяльності”, то ви побачите, якими видами діяльності займаються державні підприємства. Серед них є дуже багато таких, які займаються зовсім не пов’язаними з державним управлінням речами. Подивіться цей список. Він дуже цікавий. 

Скриншот 2016-06-15 15

Ми почали відстежувати швидкість реєстрації державних підприємств три місяці тому. Зелений стовпчик показує усі зареєстровані із жовтня по лютий підприємства. У березні зареєструвались дев’ять, у квітні – 32, у травні – 59. Червоний стовпчик показує скільки ще залишилось зареєструватись.

Скриншот 2016-06-15 15

В середньому реєструються 30 підприємств на місяць. Я не думаю, що цей темп збережеться. Бо травень був місяцем посиленої реєстрації. Всі знали, що в червні-липні настане якась відповідальність, а тому треба швидше реєструватися. Більше таких швидких темпів не буде. Це означає, що нам знадобиться понад 8 років для того, аби всі державні підприємства зареєструвалися. Щось не так із законом, і його треба змінювати.

Я просто вам раджу цей інструмент як засіб розібратися, яка велетенська власність перебуває в руках держави. І повірте мені, держава – дуже поганий власник. Вона розпоряджається чужими грошима і не для себе – це найгірша форма власності. 

_DSC5860Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики “Ейдос” 

Закон був написаний грамотно. Єдине – що в питаннях санкції за невиконання закону керувалися чинними нормами Адміністративного та Кримінального кодексу. Дійсно, та відповідальність, яка була там закладена, передбачає штраф. Але суми невеликі, тому що йде прив’язка до неоподаткованого мінімуму. Штрафні санкції, які зараз йдуть, – по 850, 1 000 та 2 000 грн. Тобто,  для таких монстрів, які отримують десятками мільйонів, заплатити штраф кілька тисяч гривень для того, щоб не публікували цю інформацію, – це ніщо. 

Ми зараз спільно будемо ініціювати зміни до закону “Про відкритість використання державних коштів” у частині посилення відповідальності. І ми зараз обговорюємо, аби штрафні санкції не підпорядковувались до Адміністративного Кодексу, до неоподаткованого мінімуму, а, наприклад, аби визначалися з обороту підприємств. Бо чекати 10 років – це занадто. 

Мінфін має повноваження, аби тиснути до кінця на органи влади. Якщо б міністерство хотіло, воно могло б у ручному режимі через казначейство впливати. Мінфін зараз так само відповідає за зрив цього закону. 

Підприємства свідомо не реєструються. Міноборони, до прикладу, відразу сказало: “Ми не хочемо реєструватися, бо у нас війна”. Ми говоримо: “Ок, покажіть ті транзакції, які можна показати. “А ми не хочемо взагалі!”, – відповідають. Дуже багато дивних закупівель йдуть в Мінобороні по харчуванню та багатьом іншим показникам. Повторюю: підприємства гроші мають – немає політичної волі.

Микола Мирний, для “Ні корупції!”

Доданий до: Блоги, Корупція в Києві, Україна
Теги: , , , , , , , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії