ФОТО
| |

НСАУ: будівля на вул. Гончара, 17-23 повинна відповідати вимогам ЮНЕСКО

Гончара 17 23

Національна спілка архітекторів України (НСАУ) наполягає на негайному припиненні всіх будівельних робіт на вул.Гончара, 17-23 у Києві та приведенні зовнішнього вигляду новобудови у відповідність до стандартів ЮНЕСКО. Така вимога міститься у зверненні НСАУ до голови Тимчасової контрольної комісії (ТКК) Київради, депутата Ольги Балицької. 

Автори листа нагадують, що забудовник обіцяв призупинити всі роботи на тому будмайданчику на час розгляду комісією конфлікту між забудовником та київською громадськістю, але не виконав своєї обіцянки, проігнорувавши рішення ТКК від 16 та 27 травня цього року.

У зверненні архітекторів йдеться про те, що Україна, ратифікувавши у 1988 році Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини,  взяла на себе цілу низку зобов’язань. В тому документі серед іншого  сказано про те, що зведення нових споруд у буферних зонах об’єктів, занесених до Переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, повинно підпорядковуватися вимогам фахівців ЮНЕСКО.  Головна вимога у даному випадку – нові будівлі не повинні перевищувати рівень історичної забудови. 

Відтак, спорудження 25-метрових 8-9-поверхових будівель безпосередньо біля Софії Київської, як і на більшості ділянок Верхнього міста на схилах Дніпра, є абсолютно неприпустимим. 

Архітектори нагадують, що на 39-й сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були сформульовані вимоги до новобудов в історичному центрі Києва. Головна серед них – зменшити  висоту нових будівель у буферній зоні, які дисонують з довколишніми традиційними спорудами, загрожують збереженню чи негативно впливають на цінність охоронюваних об’єктів і не відповідають вимогам ЮНЕСКО.  “Зменшити шляхом знесення до рівня сусідніх історичних будівель вже зведених поверхів новобудов”, – сказано у вимогах міжнародної організації.

Комітет всесвітньої спадщини планує обговорити стан збереження Софії та Лаври на 40-й сесії, яка відбудеться  у Стамбулі 10-20 липня.

Як повідомляв “Ні корупції!”, скандальний забудовник з вулиці Гончара, 17-23 намагається відновити будівництво двох поверхів – поставлена опалубка і проведені всі підготовчі роботи – у  буферній зоні Софії Київської.

Додаток: Звернення НСАУ до голови ТКК Київради

Н А Ц І О Н А Л Ь Н А
С П І Л К А  А Р Х І Т Е К Т О Р І В У К Р А Ї Н И
П Р А В Л І Н Н Я
01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 7 тел. (044) 279-98-08, факс (044) 278-13-11
E-mail: arhitektor2@gmail.com
___________________________________________________________________________________________________
№ ___ від _14/06/2016
Голові ТКК Київської міської ради
з питань вивчення та врегулювання будівництва
і використання земельних ділянок
на вул. О. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва
О.С. Балицькій
Адреса: 01044, Київ, Хрещатик, 36, кімн. № 422

Шановна Ольга Станіславівна!
У відповідь на Ваш лист № 08/350/014-51 від 31.05.2016 щодо вивчення та врегулювання будівництва і використання земельних ділянок на вул.. О. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва можемо повідомити наступне:
1. Загальні положення щодо стратегії розвитку столиці.
Культурна спадщина України є невід’ємною части¬ною світового культурного надбання. Необхідність її збереження обумовлена Конституцією України, Законом України «Про охорону культурної спадщини», іншими нормативно-правовими актами. Збереження і примноження культурних цінностей належать до пріоритетних напрямів політики держави, охорона культурної спадщини є міжнародно-правовим зобо¬в’язанням нашої держави перед світовою спільнотою, одним із пріори¬тетних завдань органів місцевого самоврядування.
Крім того, історико-культурна спадщина має стратегічне значення. Культурні, інтелектуальні та історичні цінності суспільства є об’єктами національної безпеки (Закон «Про основи національної безпеки України»). Вся новітня історія України свідчить, що періоди окупації, тоталітаризму та насильницьких змін нашої історії пов’язані в першу чергу із руйнуванням та фальсифікацією історичної пам’яті народу, що призводить до асиміляції, моральної деградації, аж до повного знищення нації. Отже, на сучасному етапі, як ніколи, збереження спадщини є пріоритетом політики та ідеології держави.
Збереження і розвиток історико-культурного потенціалу м. Києва згідно з Указом Президента N 157/2008 від 25.02.08 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва» та рішення Київміськради №262/262 від 18.09.08. було визнано єдиною і пріоритетною метою коригування Генерального плану.
2. Збереження культурного ландшафту міста
Вимоги усталеного розвитку історичних міст сьогодні базуються на концепції культурних ландшафтів, коли пам’ятки і визначні місця розглядаються як контекстуальне ціле, сформо¬ване з матеріальних і нематеріальних складових. Це означає перехід від ідеології охорони окремих пам’яток до збереження і розвитку середовища в цілому. Ці принципи задекларовані у Ксіанській декларації про збереження оточення споруд спадщини, визначних місць і території (Ксіан, КНР, 2005), Хартії про інтерпретацію та презентацію визначних місць культурної спадщини (Квебек, 2008), Європейській ландшафтній конвенції (Рада Європи, 2000 р., ратифіковано Законом України від 07.09.2005 р. № 2831-VI); Рамковій конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства (27.10.2005 р., ратифіковано Законом України № 581-VII від 19.09.2013). Україна ратифікувала ці міжнародні Закони, тому вони повинні бути закладені в концепцію розвитку столиці і виконуватись на всіх рівнях.
3. Вимоги будівництва в буферній зоні об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО
Згідно з вимогами Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (Конвенцію ратифіковано Указом Президії Верховної Ради № 6673-XI від 04.10.88) будівництво на території охоронної (буферної) зони об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО має бути підпорядковане виключно вимогам збереження і розвитку історико-культурної спадщини, а висота повинна визначатися Проектом організації буферної зони та Проектом блакитних ліній забудови і не перевищувати висоту традиційної забудови. Тобто, будівництво 25-метрових (тобто 8-9-поверхових) будинків на вул. Гончара, 17-23, безпосередньо біля Софії Київської, як і в більшості ділянок Верхнього міста та на схилах Дніпра, є абсолютно неприпустимим. В даному випадку ця висота є необґрунтованою і неприпустимою.
Будівництво на вул. Гончара, 17-23 також сприяє підняттю рівня ґрунтових вод, що є дуже небезпечним для безпосереднього оточення памяток (комплекс розташований на лесових ґрунтах, що просідають при найменшому намоканні).
Крім того, відсутність оточення пам’ятки – в даному випадку традиційної і характерної масштабної малоповерхової забудови – призводить до фальсифікації історії і знищення історичного середовища.
Після проведення моніторингу стану об’єктів Всесвітньої спадщини були чітко сформульовані рекомендації ЮНЕСКО від 19.10.2009:
– Будь-які будівельні роботи негайно припинити;
– Переглянути проектну документацію, зокрема: значно зменшити висотність – верхня межа не повинна перевищувати висоту прилеглих будинків; розділити фасад будівлі на менші частини і передбачити між ними проміжки;
– Змінену проектну документацію надіслати на погодження зацікавленим органам виконавчої влади та до Комітету всесвітньої спадщини.
На 39-ї Сесії Комітету всесвітньої спадщини було сформульовано вимоги «зменшити висоту невідповідних та дисонуючих будинків в буферній зоні об’єкта та, які загрожують та/або мають негативний вплив на визначену універсальну цінність об’єкта, шляхом знесення вже побудованих поверхів до рівня сусідніх історичних будівель відповідно до попередніх рішень”.
Стан збереження Софії і Лаври планується обговорити під час 40-ї сесії КВС (Стамбул, 10-20 липня 2016 р.).
4. ВИСНОВКИ
1. Оголосити негайний мораторій на будівництво по вул.. Гончара 17-23. Будь-які будівельні роботи слід негайно припинити.
2. Будівництво на території охоронної (буферної) зони об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО має бути підпорядковане виключно вимогам збереження і розвитку історико-культурної спадщини, а висота не повинна перевищувати висоту традиційної забудови, тобто 12 метрів.
3. Фасад будівлі повинен бути співмасштабним оточенню.
4. Стратегія розвитку міста Києва повинна базуватися на засадах збереження культурного ландшафту міста в цілому, а не тільки окремих памяток.
5. Збереження і розвиток історико-культурного потенціалу м. Києва повинні бути визнані єдиною і пріоритетною метою розвитку міста і коригування його Генерального плану.

Президент Національної Спілки архітекторів України,
Володимир Гусаков

Віце-Президент НСАУ О.Олійник

Доданий до: Корупція в Києві, Новини, Україна
Теги: , , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії