ФОТО
| |

Як у Тальному розкрадають історію

cherk-talne-muzej-1

«Напад татар та містечко Рокошвар» Михайло Іванченко

Нещодавно на Черкащині з експозиції унікального музею хліборобства, що у Тальному, вкрали цінні речі: портрет Тараса Шевченка роботи Івана Сотниченка, портрет Івана Їжакевича роботи Федора Плахотнюка, історичні картини художника Михайла Іванченка «Напад поляків на містечко Мошурів», «Напад татар та містечко Рокошвар», ювілейне видання «Кобзаря» з ілюстраціями Івана Їжакевича, давні музичні інструменти та експонати з експозиції «Друга світова війна».

Лiра роботи Iвана Сотниченка. 1986р.

Лiра роботи Iвана Сотниченка. 1986р.

На думку фахівців, вартість вкраденого – не менше півмільйона гривень. Назвати більш точну цифру важко, оскільки свого часу оцінки експонатів відповідною комісією не було зроблено – на це, за словами в.о. директора музею Олександра Клименка, забракло грошей. Відтак, не поставили експонати на баланс.

Тальнівський музей історії хліборобства вважався візитівкою міста. Займаючи перший поверх колишнього палацу графа Шувалова, він мав три експозиційні зали, де були зібрані сотні унікальних експонатів.

Це, зокрема, предмети раннього Трипілля: серп із рогу оленя, яким жали жито-пшеницю, найдавніші у Європі первісні жорна та зерно пшениці, гороху і ячменю, якому понад три тисячі років.

Невдовзі цьому унікально музею мало виповнитися двадцять п’ять років із часу заснування.

Та до цього скромного ювілею він «не дожив»: палац включили до горезвісної програми «Золота підкова Черкащини» і розпочали там реконструкцію, а музейні експонати перенесли до приміщення колишньої друкарні,пообіцявши, що після ремонтних робіт їх повернуть до оновленого музею.

Федiр Плахотнюк. Портрет народного художника Украiни Iван Iжакевича. Кiн. 1980.

Та минув рік, другий, а кінця-краю тій «реконструкції» не було видно. Ось уже більше одинадцяти років стоїть руїною розкурочений замок, а за цей час експонати вже прижилися у приміщенні друкарні, яку й стали називати музеєм. Оскільки ж коштів не тільки на обладнання тут музею, а навіть на сторожа з районного бюджету не виділяється, то пробратися сюди було досить легко. Цим і скористалися нещодавно злодії, яким не склало труднощів винести цінні експонати.

 М.Iванченко._Напад_полякiв_на_Мошурiв_1653р._1985._Фонди_ТМIХ

М.Iванченко Напад полякiв на Мошурiв

Трохи історії

Парк площею у 400 гектарів разом зі старовинним мисливським замком здавна вважався окрасою Тального. Він міг би конкурувати з уманською “Софіївкою”.

Фото Альтернатива - http://alt.ck.ua

Своєму піднесенню тальнівський маєток разом із лісопарком завдячував уже графу Петру Шувалову, який одружився з дочкою Наришкіних Софією. Його стараннями в парку на місці згорілого двоповерхового дачного будинку було збудовано чудовий двоповерховий замок, для чого граф запросив з Данії архітектора Андреаса Клеменса.

Водночас продовжувалося впорядкування лісового масиву, що дедалі більше набирав схожості з “Софіївкою”. Підвищений рельєф, чудовий ландшафт, річка в обрамленні мальовничих берегів і скель не вимагали таких затрат, які було понесено Потоцьким на рукотворний парк в Умані.

Тут потрібні були дещиця фантазії та вміння доповнити те, що вже створив Всевишній. Вигадливі містки, один із яких, Красний, зберігся й до наших днів, обмуровані диким камінням озера, кринички в обрамленні граніту, Скеля кохання — то лише окремі деталі колишньої краси лісопарку. Шуміли тут і ботанічний та фруктовий сади, чарували красою квіти величезної оранжереї.

В замку, який називали мисливським, розміщувалася галерея скульптур та цінних художніх полотен, серед яких була й колекція ліможських емалей. Більшість із них загинула під час пожежі 1895 року, яка значно пошкодила й палац. Відбудувати його повністю Шувалов, який помер через п’ять років, уже не встиг. Завершувати відбудову довелося новому володарю Тального — графу Олександру Долгорукову.

Замок і всі довколишні маєтності переходили таким чином у руки трудового народу. І хоч ті руки завдали чималої шкоди маєтку, зокрема лісопарку, проте до руйнування замку, чого можна було чекати, справа тоді не дійшла.

Фото Альтернатива - http://alt.ck.ua

Тож, треба сказати, що недавні піддані Шувалова не кинулися трощити все, що нагадувало їм графський рід. А от у 1963 році зруйнували й могили Шувалових.

Визнати безхазяйним

У маєтку після ІІ світової війни тривалий час базувався будівельний технікум. Коли ж навчальний заклад перейшов у новозбудоване приміщення, частину графського палацу, чи то пак — мисливського замку, було відведено під Музей історії хліборобства.

Коли містом прокотилася чутка про можливу реставрацію палацу в рамках державної програми “Золота підкова Черкащини”, співробітникам музею залишалося лише тішитися — таким чином цінні й чи не єдині в Україні за своєю тематикою експозиції музею отримають нарешті й відповідну оправу.

Та радість музейників, як виявилося дещо згодом, була передчасною. Бо, як заявили реставратори після огляду, відповідні роботи вони зможуть розпочати лише після відселення звідси музею. Ніякі аргументи його працівників до уваги не бралися – навіть те, що в ході відселення музею буде зруйнований його експозиційний пояс. Отож, не залишалося нічого іншого, як у спішному порядку пакувати експонати, які перевезли в одне з приміщень районного поліграфпідприємства.

Фото Альтернатива - http://alt.ck.ua

Для реконструкціії у 2005-2006 роках було виділено майже близько десяти мільйонів гривень. Заплановані роботи будівельники ДП „Будсервіс” з Південноукраїнки Миколаївської області розпочали зі знесення покрівлі, замінивши при цьому давню черепицю на сучасну, металопластикову. До речі, тоді в Тальному ходили балачки, що тією, ще „шуваловською”, черепицею надто вже цікавилися якісь заїжджі підприємливі люди, а деякі старовинні металеві конструкції, як і частина міцних, теж ще “шуваловських” дошок, які відмінно збереглися, “поїхали” в напрямку Умані.

Тим часом, розібравши приміщення, роботу практично припинили, оскільки припинилося фінансування, і лише через якийсь рік реконструкцію було продовжено. До замку підвели водогін, збудувавши водонапірну башту, облаштували каналізацію. В самому приміщенні встановили нові радіатори, замінили вікна. Та згодом роботи тут знову завмерли.

Фото Альтернатива - http://alt.ck.ua

Причина та ж — «незадовільне фінансування». Хоча скільки грошей «закопано» тут, не скаже ніхто. За далеко не повними даними, на реставраційні роботи у 2006 і частково у 2007 році було використано 4,8 мільйона гривень.

Руйнування замку тривало. Отож, місцеві злодії отримали змогу цупити звідси все, що можна було винести. При цьому вони понівечили нові вікна з мореного дуба і викрали майже сотню радіаторів опалення. Тоді й забили в Тальному на сполох. Проте спромоглися лише закрити вхід до замку та поставити охорону. Однак нанесені збитки вже не повернеш.

Фото Альтернатива - http://alt.ck.ua

Окрім того, так звані реставраційні роботи були проведені неякісно. Стеля у багатьох місцях протікає, підтоплюючи стіни та руйнуючи новонастелену підлогу. Що ж далі? Віднедавна у пам’ятки архітектури загальнодержавного значення з’явився господар: влада Тального зголосилася взяти парк і маєток у власність міста.

До цього, за відповідною процедурою рішенням виконкому Тальнівської міської ради № 225 від 19.09.2013 року пам’ятку архітектури загальнодержавного значення Мисливський замок Шувалова по вул. Радянській, 84 у м. Тальне визнано об’єктом безхазяйного нерухомого майна.

Згодом реєстраційною службою Тальнівського районного управління юстиції в Черкаській області об’єкт взяли на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до чинної законодавчої бази, після одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, вона, за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Тож, у 2015 році замок Шувалова вартістю близько п’яти мільйонів гривень переходить у комунальну власність тальнівчан. Але де ще знайти мінімум п’ять мільйонів, аби привести його у божеський вигляд? Тому, як сумно жартують у Тальному, замок продовжує слугувати притулком для привидів.

У той час, коли на Тальнівщині дощі-вітри та безпорадність влади руйнують, а злодії розкрадають історичну памятку, на Чигирині не вщухають баталії навколо освоєння держкоштів на охорону місцевого заповідника. Про це свого часу повідомляв “Ні корупції!”. Після нашої публікації в ситуацію з охороною музею втрутився Антимонопольний комітет. До речі, за зекономлені на охороні чигиринських цінностей гроші, можна було б замовити охоронні послуги для кількох таких, як тальнівський, музеїв.

Мирослава Станкевич, для “Ні корупції!”

 

 

Доданий до: Блоги, Корупція в Черкасах, Україна
Теги: , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії