ФОТО
| |

Підкуп ЦВК, преси і депутатів: про що говорить «чорна бухгалтерія» ПР

ПР

Депутат Верховної Ради від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко та головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва-Боровик  опублікували частину документів з «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, які він отримав від анонімного джерела.

Раніше, 27 травня, екс-начальник Головного управління «К» СБУ генерал Віктор Трепак передав більшу частину «чорної бухгалтерії» в Національне антикорупційне бюро. За його заявою порушено кримінальну справу за статтею 369 ККУ — «пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі». Hromadske проаналізувало дані, що містяться в документах і коротко описує суть. 

Що головне у цих документах?

У документах, які має у своєму розпорядженні Лещенко, мова йде про 66 мільйонів доларів, виплачених із загального гаманця Партії регіонів упродовж шести місяців 2012 року, окрім періоду з початку жовтня по 23 листопада, коли тривала виборча кампанія до Верховної Ради.

Більша частина цих коштів спрямовувалась на виплату винагород високопосадовцям Центрвиборчкому, на замовні публікації і ролики в регіональній та національній пресі (серед них — «Факты и комментарии», $13 791) і на телеканалах «Інтер» і ICTV, а також на фінансування Комуністичної партії і партії «Наша Україна». Серед інших витрат — передоплата за годинник — 67 тисяч доларів.

За словами колишнього співробітника СБУ Трепака, загальні витрати Партії регіонів на політичну корупцію склали біля 2 мільярдів доларів. За його словами, в цьому ланцюжку були задіяні сотні суб’єктів, включно з десятками посадовців найвищого рівня.

Кого ми бачимо серед отримувачів грошей?

Серед фігурантів «чорної бухгалтерії» можна побачити екс-міністра юстиції Олену Лукаш, екс-міністра іноземних справ Леоніда Кожару, чинного керівника ЦВК Михайла Охендовського, депутата від партії «Відродження» і члена комітету ВР з питань бюджету Євгена Геллера, політтехнолога Костянтина Бондаренка, Олексія Мустафіна і Володимира Грановського.

Кілька цікавих «угод» з «чорної бухгалтерії». Екс-депутат Олена Лукаш, будучи міністром юстиції, судячи з документів, отримала 83 тисячі доларів на «платежі відділам Центрвиборчкому». Нинішній глава ЦВК Михайло Охендовський, перебуваючи в 2012 році на посаді члена ЦВК, отримав півтори тисячі доларів за «відрядження». Депутат Євген Геллер, якого називають близьким до Рината Ахметова, отримав у той період 3,53 млн. доларів.

Уваги заслуговують і випадки підкупу Ради. Так, наприклад, екс-депутат Андрій Давиденко отримав 160 тисяч доларів з формулюванням «депутати в коаліцію», а екс-депутат від Партії Регіонів Віталій Калюжний отримав 1,2 мільйони на «голосування за бюджет».

Великі суми регіонали витрачали і на піар-підтримку. Потіттехнолог Володимир Грановський розписався за отримання 2 мільйонів доларів на рекламу на «Інтері», а В.А. Бессараб — 1,45 млн. за рекламу на ICTV. Також ПР платила за підроблені соціологічні дослідження: донецький соціолог Євген Копатько отримав за це $ 222,500.

Цікаво й те, як ПР фінансувала мітинги. В документах є підписи за гроші, які виділялись на пікети на Подолі і в Шевченківському районах столиці через О.В. Феоктистова. 45 520 доларів витратили на мітинг за «мовний закон Колісниченка-Ківалова», за який проголосували 4 липня 2012 року.

Що таке «чорна бухгалтерія»?

Існує кілька різних визначень «чорної бухгалтерії». Найширше з них полягає у тому, що це фінансово-економічні процеси, приховані від держави, в обхід оподаткуванню. До таких процесів належить виплата заробітної плати «в конвертах» і не врахована в офіційній бухгалтерії готівка. Робота з «чорною бухгалтерією» підпадає під дію кримінального кодексу.

За словами Сергія Лещенка, «засоби для політичної корупції, витрати на підкуп чиновників і представників влади, в тому числі й членів ЦВК, і нелегальної розкрутки Партії регіонів в медіа брались із держбюджету України і нелегальних угод».

Як документи опинились у розпорядженні Лещенка і Трепака? Чи варто їм вірити?

Лещенко заявив, що отримав документи від анонімного джерела. Віктор Трепак також не називає джерела.

Чи справді за прізвищами, вказаними в опублікованих документах, стоять ті люди, про яких говорить Лещенко? Навпроти кожного прізвища стоїть підпис людини, яка отримала грощі, їх можна порівняти з підписами у відкритих джерелах:

«Підпис депутата Калюжного, який очолював парламентський комітет міжнародних відносин за квотою ПР, співпадає з його підписом в інших джерелах — наприклад, у протоколі лічильної комісії ВР.

Також ідентичні підписи депутата Демидка в «амбарній книзі» і в цьому ж протоколі. Якщо звірити підписи колишнього депутата Ігоря Рибакова, якому приписують отримання 50 тисяч доларів «за голосування у ВР», з його декларацією про доходи, можна також побачити однакові автографи», — говорить Лещенко.

Чим важлива публікація «чорної бухгалтерії»?

Опубліковані дані для багатьох не є новиною, однак дають уявлення про те, як і в яких масштабах чиновники, медіаменеджери і політтехнологи отримували «чорні» кошти від партії влади. Наприклад, можна зробити висновок про те, як купувались вибори у 2012 році, коли Михайло Охендовський був членом ЦВК, яку сьогодні очолює.

На думку Віктора Трепака, матеріали «чорної бухгалтерії» ПР дають можливість проаналізувати зв’язки представників нинішньої влади з попередниками, а також їхні стосунки безпосередньо в часи протестів на Майдані. На його переконання, представники нинішньої влади не розірвали стосунки зі своїми попередниками чрез «спільність бізнесу і політичні проеки, в яких вони разом брали участь, або, навіть, засновниками яких вони були»:

«Привернення уваги суспільства до факту наявності таких матеріалів вважаю не лише виправданим, але й вкрай необхідним. Враховуючи нинішню політизацію правоохоронних органів, оприлюднення інформації про такі матеріали є чи не єдиною гарантією того, що вони будуть реалізовані у відповідності до закону. Інакше з ними можуть зробити що завгодно: застосувати вибірковий підхід до їхньої правової оцінки; банально продати тим, про кого у них йдеться; використати як компромат чи предмет політичного торгу. Тому розгляд цих матеріалів необхідно поставити на суспільний контроль», — вважає Трепак.

Деякі фігуранти опублікованих документів, які погодилися прокоментувати публікацію, відхрестилися від отримання коштів від Партії регіонів. Так, депутат Євген Геллер заявив, що не читав оприлюднені документи, але «вони є фальсифікованими», передають «Українські новини», а голова ЦВК Михайло Охендовський заявив, що ніколи під час роботи в ЦВК не брав хабарів, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Заперечив отримання 2-х мільйонів з «чорної каси» ПР і політтехнолог Володимир Грановський. Про це він заявив у коментарі програмі «Схеми».

Олексій Мустафін прокоментував для Громадського свою участь в оприлюднених документах: «Моє ім’я в цій публікації не могло бути новиною, оскільки я у 2012 публічно заявив, що уклав угоду з ПР — надавав медіа-консультації. Тоді я взяв офіційно відпустку на роботі і не виконував обов’язки журналіста». 

Доданий до: Блоги, Корупція в Києві, Україна
Теги: , ,

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проект «Блогери проти корупції» має на меті створити мережу журналістів та громадських активістів з різних регіонів України та забезпечити їм єдиний ресурс «Ні корупції!» для публікації інформації про факти корупції та зловживання владою на місцях.

Проект виконує Інститут масової інформації за підтримки міжнародної організації Freedom House та МЗС Норвегії