Лібералізація корупції чи антинародна корупційна змова?

 

Андрій Осіпов, адвокат, експерт Інституту Політичної Освіти

Андрій Осіпов, адвокат, експерт Інституту Політичної Освіти

Однією з головних ідей Революції Гідності була рішуча боротьба проти корупції.

Цілком логічно, що новообрані Парламент, Уряд та Президент повинні були докласти усіх зусиль до виконання спільної вимоги українського народу.

Зрештою, нові посадовці мали б виконати свої власні обіцянки, які дуже щедро роздавали з високих трибун.

Законодавство про державну службу і про місцеве самоврядування передбачає несумісність статусу держслужбовця, службовця органу місцевого самоврядування та місцевого депутата із фактами доведеної причетності до корупційних правопорушень (засудження за корупційні дії). Закон передбачав автоматичне припинення відповідного статусу (позбавлення посади та мандата) як форму конституційно-правової відповідальності.

Однак елементарний аналіз показує, що після Євромайдану законодавство у сфері боротьби з корупцією було значною мірою пом’якшено (лібералізовано) в частині наслідків за корупційні діяння міських голів та депутатів місцевих рад. Сталося це внаслідок внесення цілої низки законодавчих змін одночасно із прийняттям Закону України “Про національне антикорупційне бюро України” (14.10.2014 року). Отже, давайте порівняємо редакції законодавчих норм.

редакція часів Януковича

(редакція запроваджена 17.05.2012 року, змінена 14.05.2013 року)

діюча редакція часів Порошенка

(редакція від 14.10.2014 року)

 

 

частина 1 ст. 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”:

 

повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі:

3-1) набрання законної сили  рішенням суду про притягнення його до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане  з порушенням обмежень, передбачених Законом  України  "Про засади запобігання і протидії корупції"

повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі:

3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язане з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування…

 

Стаття 5 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”

Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

набрання … законної сили  рішенням суду щодо притягнення його до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі: … набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Не буду обговорювати важливості ухваленого Закону України “Про національне антикорупційне бюро України”, тоді було ухвалено багато дієвих механізмів. Але описані мною вище зміни явно полегшили умови вчинення корупційних дій для міських голів та депутатів місцевих рад, особливо було пом’якшено наслідки таких дій.

Погодьтесь, що “автоматичне” дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови чи депутата внаслідок засудження за корупційне правопорушення принципово відрізняється від припинення повноважень корупціонера, якщо суд при обранні покарання визнає це за доцільне і обере додаткове покарання у вигляді заборони обіймати певні посади.

Пропоную розібратись. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як санкція входить до переліку видів адміністративних стягнень, що передбачені ст. 24 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі в тексті КпАП), і може застосовуватись виключно як додаткове покарання. Застосування додаткових покарань здійснюється за розсудом суду, що розглядає справу.

Корупційні правопорушення об’єднані в главі 13-А КпАП. Ця глава містить 7 статей. При цьому переважна частина правопорушень, що передбачені у цих статтях, не містить такого виду покарання як позбавлення права обіймати певні посади. Лише в санкціях повторюваних правопорушень (вчинення провопорушення повторно протягом року після притягнення до відповідальності за таке ж порушення) є таке додаткове покарання.

Заради справедливості варто сказати, що суддя має право накласти додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади строком від 6 місяців до 1 року. Це право існує у суду незалежно від того, чи передбачено таке додаткове покарання в санкції статті.

До Революції Гідності питання про “автоматичне” позбавлення корупціонерів виборних посад працювало доволі прогнозовано, відомо про значну кількість випадків позбавлення мандатів, особливо по відношенню до місцевих депутатів.

У світлі цього незрозуміло, чому, незважаючи на значну втрату суспільної довіри до суду, що виникла після Революції Гідності, український парламент вирішив замінити існуючу систему “автоматичного позбавлення посади” мерів і місцевих депутатів на “позбавлення посади за розсудом суду”.

При цьому слід вказати, що в державній службі система “автоматичного звільнення” корупціонерів збереглася. Але в умовах децентралізації сільські, селищні, міські голови та місцеві депутати набувають надзвичайно великих повноважень та отримують значну вагу при вирішенні місцевих питань, їх вплив уже перевищує вплив місцевих державних службовців, а в подальшому тільки зростатиме. В таких умовах ці обранці громад отримують практично безконтрольний доступ до розпорядження майном громади, що призведе до значних корупційних небезпек. Тому одночасне збільшення повноважень місцевих рад та пом’якшення відповідальності за корупційні дії є алогічним кроком влади. Це може бути звичайною помилкою, законодавчою неузгодженістю. Але це точно не на користь країні.

Отже, звідки ця недалекоглядність законодавців? Це антинародна корупційна змова? Це умисна діяльність? Таке припущення має певну логіку. Це цілком можливо. Особливо, якщо розглядати описані вище зміни до нормативно-правових актів у системному аналізі із “написаним” на користь парламентських партій Законом про місцеві вибори, спробами запровадження імперативного мандату (партійної диктатури) та цілою низкою інших законодавчих змін.

З огляду на викладене, громадські діячі повинні пам’ятати, що домігшись притягнення корупціонера до відповідальності, потрібно вимагати у суду застосування додаткового стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади. Щоправда, у громадськості відсутні механізми апеляційного оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення. Таке право є лише у прокурора та правопорушника.

Думаю,  всі розуміють, що корупціонерам інколи вдається знаходити “спільну мову” із нашим правосуддям. Як свідчить судова практика, судді вкрай рідко застосовують у корупційних справах додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади. Так само і прокурори доволі рідко оскаржують постанови у таких справах з мотивів м’якості чи неспівмірності покарання.

Описані вище законодавчі зміни свідчать про явну неповагу до українського народу та антидержавну спрямованість дій законотворців. Політики, що прийшли до влади внаслідок революційних подій, чомусь забули про те, що коли у народу немає законних методів впливу на владу, народ використовує своє природнє право на повстання і радикальне очищення влади.

В якості завершення наведу вислів, якому понад дві тисячі років: 

“Хабарники тремтять, коли вони накрали лише для своїх потреб.

Але хабарники вже нічого й нікого не бояться,

коли  вони награбували достатньо, щоб поділитися з іншими" 


(Марк Тулій Ціцерон)

P.S.

В українській судовій практиці є чимало справ щодо зловживань місцевих депутатів. Нижче наведу вирок по засудженню депутата і одночасно голови однієї з постійних комісій Люботинської міської ради Харківської області. Після ухваленого вироку цей депутат продовжує “представляти” інтереси громади, оскільки, згідно зі змінами в антикорупційному законі від 14.10.2014 року, підстав для припинення його повноважень наразі немає. Цей вирок є типовим в українській  судовій практиці.

Якщо такою є практика розгляду кримінальних справ, можете собі уявити, як розглядаються справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Проте при бажанні ви зможете це вивчити самостійно за даними відкритого реєстру.

Отже, вирок Люботинського міського суду від 28.01.2016 року у справі №630/625/15-ц:

“… ОСОБА_1 у період з червня 214 року по березень 2015 року вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.369-2 КК України... Так, в середині червня 2014 року ОСОБА_2 … звернувся до ОСОБА_1 з питанням щодо виділення в оренду земельної ділянки, розташованої поблизу водойми при в'їзді до м. Люботин Харківської області під зону відпочинку. У подальшому… ОСОБА_1, знаходячись поблизу кафе «ПАБ», розташованого на вулиці Вольній, 1А в місті Люботин… повідомив…, що має авторитет та особисті звязки в Люботинській міській раді…, а також серед членів постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин…, яку він очолює.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що використовуючи свій вплив на зазначених вище посадовців, він може шляхом їх схиляння до прийняття вказаною комісією позитивного рішення про відповідність наданих документів вимогам чинного законодавства забезпечити винесення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки... ОСОБА_1 повідомив останнього, що за позитивне вирішення зазначеного питання ОСОБА_2 повинен передати йому грошові кошти в сумі 600 доларів США та 5000 гривень.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, ОСОБА_1… одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 600 доларів та 5000 гривень за здійснення впливу на посадових осіб та депутатів … з метою погодження постійною депутатською комісією з питань регулювання земельних відносин… пакета документів про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подальшого забезпечення прийняття сесією цієї ради позитивного рішення у зазначеному питанні.

…У подальшому, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел ОСОБА_1… одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду розмірі 15000 гривень за вплив на посадових осіб Люботинської міської ради та деяких депутатів з метою забезпечення прийняття постійними депутатськими комісіями міської ради позитивних висновків за заявою ОСОБА_4… Зі слів ОСОБА_1, зазначені грошові кошти він повинен був передати різними частинами посадовим особам та депутатам цієї ради за сприяння у винесенні сесією міськради позитивного рішення.

Загалом, за вищезазначених обставин ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в загальній сумі 600 доларів США та 20000 грн.

… Вивченням особистості ОСОБА_1 судом встановлено, що обвинувачений має вищу освіту, одружений, депутат Люботинської міської ради Харківської області, працює директором ТОВ «Валентин», за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий…

С У Д   У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 750 н.м.д.г., що складає 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) гривень.

Суддя                                                                          О.В. Зінченко

Андрій Осіпов, для "Ні корупції!"