У травні депутати відмовились покращувати доступ українців до інформації

b8e3783e5f_114181 У травні парламент провалив ухвалення технічних змін у законопроекті №2043а, які мали б покращили доступ громадян до інформації державних органів. 

Документ мав би виправити технічні недоліки у законі "Про доступ до публічної інформації", через які розпорядники інформації не відповідали на інформаційні запити та з легкістю уникали відповідальності за це.

"У ст. 1 закону визначається, що таке публічна інформація. Це та, яка була створена розпорядником у процесі його безпосередньої діяльності і/або перебуває у володінні розпорядника. Деякі юристи кажуть: "Ну, тут мається на увазі і створене, і перебуває. А у нас ця інформація є, але ми її не створювали. Тому ми її вам не дамо", - розповідає редакторка сайту "Доступ до правди" Леся Ганжа, як розпорядники інформації можуть уникати незручних запитань журналістів та громадян.

"У нас дуже багато комунальних підприємств вважають, що вони не є розпорядниками публічної інформації. І це попри те, що є роз'яснення з цього приводу основного наглядового органу - Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Комунальні підприємства вважають, що розпорядники публічної інформації - це лише суб'єкт владних повноважень. Аби домогтись інформації від них, доводиться сьогодні йти в суд", - додає вона.

Законопроектом №2043а пропонувалось урівняти військовослужбовців та інші категорії громадян у сфері доступу до публічної інформації, аби вони разом із працівниками Державної прикордонної служби, Пенітенціарної служби, Міністерства оборони несли адміністративну, а не дисциплінарну відповідальність за ненадання публічної інформації.

Документом також передбачається, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини отримає можливість надати мандат на вручення адмінпротоколів регіональним представникам і регіональним координаторам, а також надсилати адмінпротоколи поштою. Це значно б розвантажило роботу Офісу у Києві, яке завалене скаргами на порушення доступу до публічної інформації з усієї України.

Якби народні обранці ухвалили цей документ, Офіс міг би порушнику надсилати адміністративний протокол поштою за місцем роботи, відповідно до статті 254 Кодексу.

"Раніше під адмінпротоколом вимагався підпис порушника. Документ дає можливість працівникам Офісу працювати, а не висиджувати у приймальнях, чекаючи, поки порушник підпише адмінпротокол", - пояснює редакторка сайту "Доступ до правди" Леся Ганжа.

За основу за законопроект проголосували 166 народних депутатів, за повернення на доопрацювання – 181, за повторне перше читання - 187. Але ж хто голосував взагалі, наприклад, проти повернення документу на доопрацювання? Це були деякі депутати Опозиційного блоку: Нестор Шуфрич, Юлій Іоффе, Андрій Гальченко, Василь Німченко, Олександр Долженков та Олександр Нечаєв, а із фракції БЮТ відзначився Сергій Євтушок.

Довідатись про те, як же ж проголосували народні депутати  можна за цим посиланням.

До речі "Не голосував" - це теж позиція. Саме таку позицію висловив і депутат із Сумщини Ігор Молоток, який декларує, що з корупцією він бореться у першу чергу.

Molotok

Під час засідання проти законопроекту відкрито виступив також депутат від БЮТ Сергій Власенко.

"Наш законопроект про посилення контролю за дотримання норм відкритості і доступу до публічної інформації  Рада провалила. Сергію Власенку з БЮТ, наприклад, не хочеться, аби начальники військових частин надавали відповіді про отримані берци, пайки і форми. Чому? Кому це нашкодить? Ви інакше як збираєтесь боротись з корупцією в армії?", - прокоментувала результати голосування одна з авторів законопроекту Вікторія Сюмар.