Конфліктне книгодрукування за бюджетні кошти

Книги 1Минулого тижня в Івано-Франківську відбулося друге засідання експертної ради з питань книговидання.

Прохідний бал отримали 27 книг, їх надрукують за кошти з обласного бюджету обумовленими тиражами і розповсюдять по бібліотеках Прикарпаття.

Але при цьому виникло питання, наскільки об’єктивно відбувалося оцінювання книг. Адже деякі з видань-переможців написані самими членами експертної ради, а книги знаних письменників залишилися осторонь. Невже конфлікт інтересів ніхто не врахував?

Засідання і пропозиції

На засіданні експертної ради розглянули результати другого етапу оцінки конкурсних пропозицій та визначення межі прохідності для включення до проекту переліку книжкових видань, передбачених до випуску за бюджетні кошти у 2016 році.

«Якщо тут йдеться про мої книжки, я не хочу бути в комісії. В переліку є мій роман, тож, я не хочу бути членом комісії і напишу заяву», – зауважив член експертної ради, письменник Степан Процюк. Проте заяву він так і не написав.

13219765_882287681894139_527939654_n

Письменник Степан Пушик запропонував не враховувати голоси тих, чиї твори є у списку і претендують на публікацію.

Ще одна пропозиція стосувалася створення підкомісій. Якщо історики голосують за книжки з літератури, – це не зовсім об’єктивно, вважає Процюк.

Голова обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран, який є членом експертної ради багато років, висловив думку, що не варто за кошти з обласного бюджету видавати книги авторів, які друкуються за межами Прикарпаття.

«Це регіональна програма для підтримки місцевих авторів, – каже Євген Баран. – Не розумію, хто лобіює авторів зі Львова. Це порушення положення».

У департаменті інформаційної діяльності Івано-Франківської ОДА пояснюють, що регіональна цільова програма підтримки книговидання керується регламентними документами, зокрема, положенням про експертну раду, затвердженим розпорядженням ОДА від 4.12.2014 №735. І розпорядження, й інші документи є у вільному доступі на офіційному ресурсі облдержадміністрації.

«Дуже багато місцевих авторів друкуються у Львові. Треба глянути правді в очі – якість друкованих книг там вища, ціни нижчі, можливості більші. Наш автор Микола Кугутяк написав книгу про Євромайдан, це дуже красивий альбом, виданий львівським «Манускриптом». Невже цю книгу не варто профінансувати?»,– запитує начальник відділу інформдіяльності та комунікацій з громадськістю Дарія Кухарук.

Відома українська мисткиня, яка збирає та популяризує вишивку, другий рік поспіль друкує свої книги у Львові у видавництві «Апріорі». Перший раз свої праці вона видала в Івано-франківському видавництві «Нова зоря», але якість там низька, вишивки зовсім не видно на світлинах, зазначила пані Дарія.

«Минулого року ми закупили альбом покутської вишивки, цього року за резервні кошти плануємо закупити альбоми з гуцульською вишивкою, адже члени експертної ради за це не проголосували», – зауважує чиновниця.

До того ж, за її словами, у положенні про експертну раду немає географічних обмежень, тож, відсікання авторів, які друкуються за межами Івано-Франківщини, можна розцінювати як порушення.

27 видань отримали 6 балів (прохідний бал) і вище. Та, незважаючи на аргументи з боку працівників департаменту інформдіяльності, Євген Баран все ж вважає, що преференцію треба надавати місцевим авторам, якщо кілька книг отримали однакові бали.

Непрохідні письменники

Серед авторів, які не отримали прохідних балів, імениті івано-франківські письменники Тарас Прохасько та Ольга Деркачова.

«Мене у цій ситуації напружує те, що письменників ставлять на рівень жебраків, які мають випрошувати і доводити, що їх література чогось варта. Тобто, не враховують рейтингу, імені – нічого. Взагалі незрозуміло, з якою метою виділяються ці кошти, на які книги? Тобто, мала би бути якась концепція. Зрозуміло, що у нас є книги, які слід вважати неокупними, але які є потрібними. Наприклад, фотоальбоми, література історичного плану. Можливо, логічним було б видавати саме ці видання і не розпорошуватися», – каже письменниця, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти ПНУ імені В. Стефаника, член НСПУ, переможець літературного конкурсу «Коронація слова» Ольга Деркачова.

Окрім того, вона наголосила, що ця відмова для неї відносно приємна, адже її поставили в один асоціативний ряд з Тарасом Прохаськом.

«Я росту, і це приємно, що я опинилася серед числа тих, кому не дали коштів. Наразі в компанії тих, яким не виділили фінансування, набагато комфортніше, аніж у тій, яка буде їх мати», – додала Ольга Деркачова.

13233437_882287651894142_1563624166_n 13250278_882287511894156_1920659921_n

Письменниця вважає: якщо є кошти, ними слід розпоряджатися грамотно. Наразі є багато хорошої літератури, варто закупити готову продукцію і відправити у бібліотеки.

«Це було б дієвіше. Ну, видадуть ці книги, а далі що? Розподілять їх по бібліотеках області, де вони припадатимуть пилюкою, – зазначила письменниця. – Скільки з членів комісії реально прочитали ті книги? А хто задумався, скільки вартує книжка? В мене складається враження, що якщо є гроші, намагаються швидко їх витратити. Свій обов’язок ми виконали, Україну ми полюбили, галочку поставили, книг наштампували. А те, що кожна дія має мати позитивний результат, – цього немає».

У департаменті інформдіяльності ОДА натомість пояснюють, що таким є рішення членів експертної ради. Тим паче, і Прохаська, і Деркачову публікували минулого року.

«Для визначення переможців конкурсу існує рада з книговидання – колективний орган, де відбувається голосування. Це не є одноосібне рішення, тут немає упередження. Такий склад цієї ради, такі нормативні документи, і так працює ця система», – розповідає начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Володимир Джигіта.

Як минулого року, так і цього голосування здійснювалося відповідно до розпорядження ОДА. Ним також затверджується склад експертної ради.

«На цей час до неї входять 23 члени: лауреати національних, обласних, міських премій, заслужені журналісти, голови обласних осередків спілки журналістів, письменників, громадські діячі, професори, видавці, письменники – всі ті люди, які є фахівцями в галузі літературознавства. Для того, щоб унеможливити корупцію, зловживання, існує колегіальний орган. В цьому випадку – експертна рада з питань книговидання», – наголосила Дарія Кухарук.

Конфлікт інтересів

Експертна рада, яка по своїй суті не допускає зловживань, багато років поспіль пропускає у друк книги, написані її членами. У положенні зазначений пункт про конфлікт інтересів, тобто, теоретично автор книги не має права, перш за все морального, голосувати за свою книгу. Другий рік поспіль голосування відбувається таємно, і ніхто не може прослідкувати, хто за кого голосує, і чи автор ставить своєму творові нуль, чи 12 балів. Крім того, навіть якщо людина совісна і у неї рука не підніметься намалювати собі високий бал, вона може попросити колег підтримати її напрацювання. Відтак, книги деяких графоманів отримують найвищі бали і щороку або майже щороку додруковуються і поповнюють бібліотечні фонди області.

«Таємне голосування було вперше запроваджене минулого року, – продовжує Дарія Кухарук. – Тоді воно викликало великий спротив у членів експертної ради. Аргументували тим, що їм не дають можливості висловлювати свою думку і обговорювати питання».

Департамент інформдіяльності запровадив гласність і розробив положення про діяльність книговидавничої ради у 2015 році. До цього експертна рада діяла закрито, голосування за книги відбувалося без присутності громадськості. Засідали постійні члени комісії і обговорювали між собою доцільність видавництва кожного твору. Ініціатором цього, як і таємного голосування, був тодішній керівник департаменту, а нині депутат обласної ради Ігор Дебенко.

«Минулого року, коли було розроблене положення, член ради, у якого виник конфлікт інтересів – мав відношення до видавництва чи був автором твору - не міг голосувати за свої книжки, – розповідає Дебенко. – Ми ввели таємне голосування, можливість ознайомитися з книжками членам експертної ради, оновили склад ради, включили до неї Тараса Прохаська, Марію Вайно, Галину Петросаняк. Претензій тоді не було. За якими принципами відбувалося голосування цього року, я не знаю. Якщо минулого року всі були задоволені і система виправдала себе, то цього року, якщо виникли такі нюанси, то або неправильно були здійснені певні моменти, або порушені принципи тієї системи».

13235730_882287498560824_1175063074_n

Сума з бюджету

Програма книговидання спрямована на підтримку книгодрукування та популяризацію читання в області. До минулого року діяла програма підтримки книговидання та програма підтримки української мови. Обидві фінансувалися з обласного бюджету, на одну виділялося 500 тис. грн, на іншу – 700 тис. Вони були спрямовані на підтримку місцевих авторів, які або не мають коштів, щоб видати книгу, або на заходи до ювілею автора, пам’ятної дати.

Цього року департаментом розроблена «Регіональна цільова програма підтримки книговидання» на 2016-2020 роки, на неї передбачено 1 млн. 200 тис. грн. Наразі підійшли до неї комплексно. У рамках програми проводяться літературні акції, виставки, письменникам надається можливість представити свою продукцію.

«Загалом програма передбачає 1,2 мільйона. На видання книг виділено 600 тисяч департаменту інформаційної діяльності, 200 тисяч – управлінню освіти, 200 тисяч – управлінню культури. Разом мільйон, решта – на інші заходи», – зауважує Дарія Кухарук.

Де шукати вихід?

Часто книги, запропоновані експертною радою, не цікаві, особливо для молоді. Тож, про яку популяризацію читання може йти мова? Щоб уникнути лобіювання чиїхось інтересів, недобросовісного виконання обов’язків членами ради в департаменті, пропонують запровадити рейтинг, який складатиметься бібліотекарями. Відтак, друкувати книги, на які є попит.

«Положення передбачає поповнення бібліотечних фондів цікавими, суспільно-політичними книгами. Для цього ввели різноманітні рубрики. Цього року надійшло понад 160 пропозицій різноманітних творів, на другий тур залишилося 40 книг, решту члени ради відсіяли. Вони працюють на громадських засадах, ми не маємо права їх регламентувати. Це є їхня добра воля, їх вільний час. Інша річ, у що це виливається», – наголошує пані Кухарук.

Департамент планує внести зміни у склад експертної ради. Можливо, навіть є доцільність поміняти її повністю, адже у такому складі вона функціонує вже давно. Основна частина експертної ради, яка «робить погоду», залишилася незмінною. Оновити вдалося лише третину її складу.

«У 2014 році у Києві брати Капранови висловили думку, що книжки не можуть видаватися за державний кошт, адже у будь-якому випадку тут є елемент зловживань. На мою думку, на це повинні отримувати дотації або видавництва, або бібліотеки, – зауважує член ради, історик, депутат облради Сергій Адамович. – А бібліотека має формувати запит залежно від потреби читача на ті книжки, які читають, які користуються попитом, а не видавати книги ювілярів чи авторів, які не можуть себе реалізувати. Потім бібліотека не знає, що з такими книгами робити».

Ще одним варіантом може бути підтримка видавців, вважає Адамович. Якщо видавництво надрукувало певний тираж україномовної продукції, то воно може претендувати на дотацію або зменшення податків. Можливо, варто преміювати письменника. Якщо продано значний тираж книг автора, він матиме нагоду отримати премію як мотивацію для продовження ефективної діяльності. У будь-якому разі до вирішення питання слід підходити виважено і комплексно. А друкувати книги, які припадатимуть пилюкою на полицях бібліотек, некоректно, перш за все, по відношенню до читача.

Ірина ФЕДОЛЯК, для "Ні корупції!"