Православні церкви – успішний бізнес в Україні та Молдові

Зі святого місця церква перетворилася в успішне підприємство. Йдеться про сотні церков московського патріархату України та Республіки Молдова, які стали золотими жилами для священиків. На гроші, отримані від віруючих, деякі духівники зводять розкішні будинки, купують автомобілі класу люкс і живуть на “широку ногу”.

Митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир -  в миру  Микола Кантарян. Його преосвященство родом з Чернівецької області України. Освіту він здобув у Росії та Україні, а в 1989 році Кантарян очолив молдавську православну церкву московського патріархату. Підтримуючи тісні зв'язки з представниками Російської Православної Церкви, він був обраний постійним членом її Священного Синоду. Його преосвященство живе у розкішному будинку під Кишиневом.

6

Однак, згідно з даними кадастрової служби Молдови, власницею будинку є Неллі Ткачук. Але жителі селища, де розташовані володіння, стверджують, що там проживає сам Митрополит Володимир.

Окрім цього, офіційні дані реєстраційної палати показують, що він є засновником двох фірм. Одна з них - "Lada-Ton" була відкрита у 1993 році. Главі православної церкви належать 35% її акцій. Капітал компанії становить майже 173 тис. молдовських лей.

1

Друга фірма, що належить його еміненції - «Lemn Construct Prim». Вона була відкрита у 2013 році з капіталом в 5400 лей. Юридична адреса підприємства: Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Градина Ботаніке 14/3, квартира 307. Співвласником фірми є Федір Рошка – духівник монастиря Чуфля. Цікаво те, що за тією ж юридичною адресою зареєстровані ще десятки інших фірм, включаючи підприємства з іноземним капіталом. Митрополит Володимир також є адміністратором видання «Аltarul Credinţei» («Вівтар віри») - газети православної церкви Молдови. Статутний капітал фірми, заснованої в 2001 році, становить 5400 леїв.

2

У розпорядженні його високопреосвященства є також розкішний автопарк. Згідно з фото, зробленими користувачами Інтернету, митрополит віддає перевагу виключно автомобілям класу люкс. Один із них марки BMW 760 Li E66. Вартість такої машини сягає 100 тис. євро. Глава православної церкви був помічений і за кермом Toyota Land Cruiser, придбати яку можна не менше ніж за 70 тис. доларів. Поряд з  митрополією чи Кафедральним собором часто можна зауважити розкішні автомобілі й інших служителів церкви, наприклад, Mercedes, Lexus, Toyota, Volvo, BMW.

На автомобілях Митрополита урядові номерні знаки, такі як на транспортних засобах молдовських міністрів і депутатів. Вони були видані ще тоді,  коли при владі перебувала партія комуністів. Крім того, його преосвященство має дипломатичний паспорт.

В Україні священики живуть не гірше молдовських. Митрополит Чернівецький Буковинський Мелетій (в народі Валентин Єгоренко) отримав сан єпископа у 2006 році за  рішенням Священного Синоду православної церкви України, що перебуває в підпорядкуванні Московського патріархату.

Згідно з інформацією Державної реєстраційної служби України, Валентин Єгоренко володіє з 2008 року квартирою в місті Хотин, вартість якої становить 225 тис. гривень (близько 8600 доларів).

3

В Україні деякі з служителів православної церкви навіть змогли привласнити майно приходу, який вони очолюють. Що й сталося в селі Тисовець, розташованого недалеко від міста Чернівці. У цьому селі вже більше 20-ти років церкву очолює Святослав Кнігницький. За цей час він створив та очолив релігійну організацію "Українська православна Свято-Дмитрівська церква с. Тисовець". 5 січня 2007 році селищна рада передала цій асоціації у власність будівлю церкви. Це підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб Міністерства юстиції України.

Святослав Кнігницький живе у приватному будинку в цьому ж населеному пункті, володіє автомобілем марки Volksvagen T5, 2014 року випуску, вартість якого становить щонайменше 30 тис. доларів.

4

За словами місцевих жителів, священнослужитель будує триповерховий будинок вусусідньому селі Годилів. Населений пункт вважається елітним, земля там коштує недешево. Тому велика частина тутешніх жителів - бізнесмени. Отець Святослав зводить особняк на земельній ділянці площею 220 га.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земля належить місцевій підприємниці Ірині Корнелюк, що володіє торговими точками на Чернівецькому ринку. Встановити споріднений або інший зв'язок між священиком і жінкою не вдалося.

За схожою схемою була приватизована церква Пресвятої Богородиці в Чернівцях. Столітній храм знаходиться на території площею в 204 м², яка виявилася у приватній власності зареєстрованої організації "Української православної церкви Свято - Різдва Богородиці". Керівником організації є Рубанець Микола.

З розмов з місцевими жителями вдалося дізнатися, що за кошти місцевої громади була проведена реставрація церкви кілька років тому. Крім цього, вони розповіли, що у священика є будинок в Чернівцях, тому він рідко приїжджає в село. Церковні служби проводить його син. Місцеві вважають, що саме йому дістанеться «у спадок» прихід.

У селі Великий Кучурів Чернівецької області існує неписане правило, якого свято дотримуються. Настоятель церкви начебто зобов'язаний жити на території церкви. До тих пір, поки він є священиком, у його розпорядженні є так звана резиденція, в якій він живе разом зі своєю сім'єю.

Настоятель церкви Святої Діви Марії в селі Великий Кучурів - отець Томюк Дмитро Григорович, який служить у селі вже більше 20 років, нещодавно звів прямо на території церкви будинок. Жителі населеного пункту говорять, що рідко бачать священика, оскільки він більшу частину часу проводить у Чернівцях. Там на його  дружину Галину Томюк зареєстрована квартира.

Як і їх молдавські колеги, священнослужителі роз'їжджають на дорогих машинах. На парковці недалеко від Центрального кафедрального собору ми помітили багато автомобілів класу люкс.

У канцелярії єпархії, розташованої на вулиці Головній, нам пояснили, що це громадська стоянка, яка є абсолютно безкоштовною.

Все ж охоронці на парковці кажуть, що часто тут залишають свої транспортні засоби служителі церкви. Цікаво, що в той час, коли ми перебували там (близько полудня, в робочий день), у  приймальні єпархії і в самому храмі були в основному  пенсіонери або звичайні люди, які зовнішнім виглядом не подібні на власників дорогих авто. Виникає ще одне питання - навіщо на безкоштовній громадської стоянці два охоронці ?!

У той час як священики радіють комфорту шикарних віл та дорогих автомобілів, прості віруючі скаржаться на високі ціни релігійних послуг.

Якщо раніше віруючі могли платити скільки могли, то зараз все змінилося. Тарифи зафіксовані - або платиш, або шукаєш інше місце. Наприклад, у кишинівському Кафедральному соборі прейскурант вивішений прямо біля входу. Вінчання коштує 1500 (70 долар) лей, а хрестини проводять за 500 лей (25 доларів). За літургію віруючі повинні заплатити 250 лей (13 доларів), за парастас - 50 (2,5 доларів), а один диптих коштує 10 лей (50 центів). Ціни залежать від церкви, в селах вартість таких послуг трохи менша.

Церковні послуги недешеві й в Україні. Правда, на відміну від Молдови, у храмах України ціни не афішують.

За словами представника Чернівецько-Буковинської Єпархії,  тарифи на послуги фіксує кожна окрема церква індивідуально. Вони встановлюються в залежності від потреб церкви, таких як ремонт, утримання, оплата праці персоналу тощо. Гроші, отримані від віруючих, які оплачують ці тарифи, кваліфікуються як пожертви. Керівництво Єпархії не контролює ціни, також не дає розпоряджень, згідно з якими вони отримують алгоритм ціноутворення.

Найчастіше віруючі звертаються до послуг священика для проведення вінчання, панахиди і хрестин. У селі Тисовець Чернівецької області, де служить отець Святослав Кнігницький, тарифи на всі види послуг однакові - по 1000 гривень, тобто, близько 40 доларів. Суми пожертв на службах не регулюються, проте вони теж фактично є обов'язковими. Причому, якщо пожертви зі служб ідуть у «бюджет церкви», то гроші за вінчання, панахиди і хрестини діляться між священиком і паламарем.

У селі Великий Кучурів тарифи у два рази нижчі. За словами місцевих жителів, священик Дмитро Томюк не встановлював фіксованих тарифів за свої послуги, але є певний обумовлений мінімум - 500 грн. (20 доларів).

Законодавство Республіки Молдова та України передбачає, що представники релігійних організацій не мають права встановлювати тарифи на свої послуги. Це підтверджують і експерти в області юриспруденції. Так, адвокат Наталія Маркочева говорить: “У відповідності до ст. 18. Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", релігійні організації мають право звертатися за добровільними фінансовими та іншими пожертвуваннями і одержувати їх. Фінансові та майнові пожертвування, як і інші доходи релігійних організацій, не оподатковуються. Релігійні організації не мають права проводити примусове обкладання віруючих. Стаття 41 Закону Республіки Молдова "Про свободу совісті, думки і віросповідання" також вказує, що фінансові кошти релігійних культів і їх складових частин формуються з добровільних грошових та інших внесків віруючих і організацій ... ".

Крім церковних послуг, віруючих постійно закликають жертвувати кошти на реставрацію церкви чи на будівництво інших святих місць. Наприклад, у селі Гидигич, яке є частиною муніципії (області) Кишинева Республіки Молдова, поруч із церквою будується нове святе місце, а також соціальний центр. Віруючих просили допомогти фінансово.

На Україні ситуація з пожертвами така ж. У церкві при Чернівецько-Буковинській Єпархії ми помітили людей, які вкладали гроші в конверти. Один із віруючих пояснив нам, що в обмін на пожертвування священнослужителі будуть старанно молитися про здоров'я його близьких. В середньому парафіяни жертвують суму в розмірі 30 гривень, це приблизно 25 молдавських лей. У Чернівецькій області класти гроші в конверт вже стало традицією. У цьому ми переконалися, коли інші віруючі зробили те ж саме, потім пожертвування в конвертах були передані служителям церкви. Юристи кажуть, що це відбувається через недосконалість законодавчої бази. Як у Республіці Молдова, так і в Україні грошові пожертвування, а так само їх використання служителями церков не контролюється владою.

Представники Митрополії Молдови відкидають усі звинувачення. Вони кажуть, що кожна церква має спеціальні реєстри, в яких записані всі пожертвування, зроблені віруючими. Крім цього, священики запевняють у тому, що всі фінансові кошти використовуються виключно на благо приходу.

Без нашої уваги не залишилися і церковні кіоски, розташовані поблизу церков. Там можна придбати ікони, книги, мощі та інші аксесуари на християнську тематику. Найчастіше люди купують свічки, їх ціна символічна - одна гривня. Під час спілкування з отцем-секретарем Чернівецько-Буковинської Єпархії Микитою вдалося з'ясувати, що свічки єпархія закуповує оптом у вінницькій фірмі "Рось". Зазвичай у церковних кіосках продають все: від ікон до продуктів. Наприклад, у Свято-Вознесенськії церкві в Чернівцях продають мед по 90 грн. (3,5 дол.) за півлітра. Товар не підлягає реєстрації. У магазинах немає навіть касових апаратів, отже, покупець не отримує чека. Всі гроші, виручені від торгівлі, вважаються пожертвами на храм.

5

Іншим джерелом доходів є паломницькі тури, які пропонуються в центральному кафедральному соборі Чернівців - Святодухівському. Згідно з оголошенням, за бажанням можна зробити паломництво у Грецію, Грузію, Болгарію, Єгипет, Румунію і Молдову. Зв'язавшись за вказаним номером зі священиком Миколаєм, ми дізналися, що церковним туризмом займається відділ зовнішніх зв'язків церкви, а при ньому утворений Паломницький центр, який, за словами священика, це координує. "В основному є тури в будь-яку країну, яку тільки побажаєте", - запевнив нас отець Миколай. Наприклад, у Греції або Ізраїлі на кілька днів з'їздити на святі землі коштує в порядку від 600 доларів США. У вартість входить екскурсовод, проживання та харчування. Окремо потрібно купити авіаквитки на переліт в обидві сторони по 10 000 грн (380 доларів). Організатори рекомендують віруючим мати при собі мінімум 50-60 доларів США. Крім цього, бажаючі можуть оформити візу за 60 американських доларів. Збір грошей проводиться священиком, проте крім нього працює і спеціальний туроператор, в обов'язки якого входить підтримка зв'язку з клієнтами. Ціни на паломницькі тури значно перевищують ті, що пропонують деякі туристичні агентства.

7

На Великдень тур коштував трохи дорожче. Десь 600 доларів.

Журналіст: А цей тур організовує релігійна організація?

- Так, обов'язково. Це паломницький тур. Тобто, люди їдуть тільки помолитися. Тур організовує паломницький центр Української Православної Церкви (Московського Патріархату), і виліт буде з Києва.

Журналіст: А що входить в суму 600 доларів? Дивіться: проживання 7 днів в Ізраїлі, занурення в Йордані, Єрусалим. Якщо ви захочете їхати на Великдень, то краще замовити поїздку заздалегідь, тому що ближче до свята квитки можуть подорожчати.

Юристи стверджують, що дії священнослужителів суперечать закону, який не допускає встановлення фіксованих цін на паломництво.

Незважаючи на те, що джерела доходів церков досить різноманітні, священики стверджують, що отримують досить скромні зарплати. Для священнослужителів Молдови ця тема є вкрай болючою, тому більша частина з них відмовилася розповісти нам про механізм формування заробітної плати.

Згідно із законодавчими нормами, організаційно-юридична форма церков - некомерційна організація. Вони зобов'язані подавати Національної касі соціального страхування щомісячні доповіді BASS і REV-5. У них вказуються податки, утримані з зарплати і оплачені роботодавцем. Служителі церкви запевняють, що отримують зарплату офіційно, а бухгалтери відповідають за дотримання закону.

Тим часом в Україні щомісячна оплата праці священиків не перевищує середньої зарплати по регіону, тобто, трьох тисяч гривень, це близько 115 доларів США. Точна сума і механізм, за яким вона розраховується, нам не відомі, швидше за все, рішення приймає керівництво церкви.

Отець Никита, секретар Чернівецько-Буковинської Єпархії: "Кожен прихід Чернівецько-Буковинської єпархії абсолютно незалежний у вирішенні фінансових питань. Тобто, на парафіяльних зборах або радах парафіяни і слуги самі вирішують, яка буде зарплата у їх священика. Звичайно, виникають певні проблеми з фінансуванням, особливо в маленьких селах з невеликою чисельністю населення . Тоді ми намагаємося їм допомогти, якщо це в силах єпархії ".

Як православна церква Молдови, так і України користуються податковими пільгами, тобто, повністю звільнені від податків. Все ж раз на рік релігійні культи зобов'язані надавати декларації про доходи до Державної податкової служби.

Цікаво, що для того, щоб отримати звільнення від податків, установи повинні виконувати певні умови. Згідно з положеннями статті 52-ї Податкового кодексу Республіки Молдова, некомерційні організації звільнені від податку на прибуток у тому випадку якщо вони: діють у рамках закону, правильно розподіляють кошти і є аполітичними. Проблема в тому, що часто священики демонструють свою прихильність певним політичним поглядам, у тому числі і сам Митрополит Володимир. В ході місцевих виборів 2015 року в газеті «Adevărul» було опубліковано оголошення. На фотографії - глава православної церкви стоїть поруч з Серафимом Урекяну, який був на той момент кандидатом на пост мера Кишинева. Це не єдиний випадок, коли представники церкви беруть участь в політичному житті країни.

У ряді сіл віруючі отримали від церкви ікони, на зворотному боці яких було розміщено привітання від політиків. Подібні випадки були зафіксовані в населених пунктах району Орхей, Чимишлия, Ніспорень, Брічень, Дондушень і селищі Трушень муніципія Кишинеу. Місцеві жителі підтвердили цю інформацію, додавши, що настоятель церкви Андрій Секр відмінно ладнає з політиками.

“Відповідно до статей 23-1, 24 Закону Республіки Молдова "Про свободу совісті, думки і віросповідання", у разі виявлення будь-яких порушень у діяльності релігійних культів та їх складових частин, ті отримують від міністерства юстиції попередження. В тому числі, якщо вони займаються передвиборною агітацією. Повторне попередження Міністерством юстиції протягом року релігійних культів або їх складових частин про необхідність усунення порушень законодавства в разі, якщо вони не були усунені, є підставою для пред'явлення їм в судову інстанцію позову про призупинення діяльності відповідних релігійних культів або їх складових частин. У ст. 16 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", сказано, що в разі порушення релігійною організацією, яка є юридичною особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України, її діяльність може бути припинена також за рішенням суду”, - говорить Наталія Маркочева.

Цікаво, що згідно з відповіддю  Міністерства юстиції Республіки Молдова, у 2013-2015 роках попередження або призупинення діяльності релігійних культів та їх складових частин не були ідентифіковані.

Також Податкова служба відмовилася надати нам інформацію про випадки, коли церква порушила положення Податкового кодексу.

При цьому Митрополія Молдови вимагає ще більше податкових пільг. У грудні 2015 року Священний Синод православної церкви Молдови звернувся до Міністерства фінансів з проханням звільнити парафії від необхідності подавати щорічні податкові звіти. За словами служителів церкви, вони начебто піддавалися тиску податкових інспекторів, які наполягали на поданні нульової декларації. Священнослужителі хочуть, щоб ст. 52 Податкового кодексу була змінена так, щоб релігійні громади не були зобов'язані надавати податкову декларацію.

За таких умовах деякі віруючі відмовляються ходити до церкви.

Автори: Христина Зелінська (Україна), Михайло Джогола (Україна), Світлана Горе (Молдова), Наталія Маркочева (Україна), Наталія Железнова(Україна).

Розслідування підготовлене у рамках українсько-молдовського проекту MUTE@Corruption, який реалізовує ІМІ за підтримки Freedom House та Уряду Канади.