Перинатальні довгобуди: куди зникають гроші

656565656565656«Ні корупції!» з’ясував, чому досі не введені в експлуатацію Львівський і Волинський перинатальні центри, хоча їх будівництво повинно було завершитися ще у 2012 році.

Як усе починалося

На початку літа 2011 року у Києві презентували національний проект «Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства», який передбачав будівництво перинатальних центрів третього рівня по всій країні. Реалізовувало проект Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, очолюване оголошеним нині в розшук Владиславом Каськівим, про що повідомляв «Ні корупції!».

Нацпроектом особисто опікувався екс-президент Віктор Янукович. Відтак, турбота про проект і любов до охорони материнства і дитинства автоматично передалася всім тодішнім урядовцям і губернаторам. Якщо згадати, то у 2011-2012 роках тільки ледачий не говорив, як важливо будувати перцентри.

Це майже історична фотографія. На ній (зліва направо – авт.) тодішній міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко, постійний координатор системи ООН в Україні, представник Програми розвитку ООН Олів’є Адам, екс-перший заступник голови Адміністрації Президента України Ірина Акімова, колишній керівник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів, меценат Віктор Пінчук, екс-голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва та колишній президент НАМН Андрій Сердюк. Таким чином, за виключенням мецената Пінчука, на фото зображені всі колишні.

1
Саме у такому складі відбулася презентація проекту «Нове життя», який передбачалося реалізувати у три етапи:

1. 2010-2011 роки - створення перинатальних центрів у Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Одеській, Тернопільській, Харківській областях та АР Крим.

2. 2012 рік - створення таких центрів у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській, Київській, Львівській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та в місті Севастополі.

3. 2013 рік (заключний) - будівництво перинатальних центрів у Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях та в місті Києві.

У цьому проекті передбачалася співпраця із Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Фондом народонаселення ООН (UNAIDS) та фондом Віктора Пінчука, який планував виділити для усіх 27 перцентрів 100 мільйонів гривень на оснащення сучасним обладнанням відділення інтенсивної терапії новонароджених.

На початку реалізації проекту «Нове життя» його орієнтовну вартість у Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами України оцінили у 1,6 млрд. грн., з яких частка державного бюджету – 1,1 млрд. грн. За оцінками експертів, станом на 2013 рік ця сума фактично була збільшена вдвічі. Одначе проект досі не завершений.

14 травня 2014 року Держагентство з інвестицій та управління національними проектами України розіслало лист № 1051/10-14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 № 71 «Деякі питання оптимізації державних цільових програм і національних проектів, економії бюджетних коштів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», яким нацпроект «Нове життя» – нова якість материнства та дитинства» було виключено з переліку проектів із пріоритетних напрямків соціально-економічного та культурного розвитку.

Також втратила чинність постанова КМУ від 15.06.2011 № 680 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо створення мережі регіональних перинатальних центрів, забезпечених інноваційними технологіями та сучасним обладнанням». Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» видатки Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами України для фінансування заходів щодо створення мережі перинатальних центрів передбачені не були.

На сьогодні введено в експлуатацію Кіровоградський, Дніпропетровський, Донецький, Харківський, Київський, Хмельницький, Житомирський, Полтавський, Ужгородський, Маріупольський, Криворізький, Рівненський, Запорізький перинатальні центри та перцентр в АР Крим.

Буквально днями прем’єр-міністр Геннадій Зубко та міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, відкрили Тернопільський перцентр, будівництво якого з 2012 року обійшлося у 80 млн.грн. Відкриттю передували реконструкція, розкрадання державних коштів та обладнання, порушення кримінальних проваджень.

На Чернівецький перцентр виділено і освоєно 68 млн грн., та він досі не добудований. Новітнє обладнання для нього вже закуплене, і воно зберігається десь на складах.

Черкаський перинатальний центр готовий до введення в експлуатацію на 99%. Проте, ще не закуплене обладнання для реанімаційного відділення новонароджених. Зазначимо, що «Ні корупції!» вже писав про зловживання в освоєнні коштів при будівництві цього центру.

Також «Ні корупції!» писав про перспективи відкриття Львівського перинатального центру у 2014 році. Однак надворі вже 2016-й, а завершення будівництва досі виглядає примарним.

Львівський перинатальний центр: дорога трирічна епопея

Хоча збудувати і здати в експлуатацію Львівський перцентр, згідно з проектом «Нове життя», мали ще в 2012 році, одначе реконструювати його почали лише роком пізніше.

На запит «Ні корупції!» у Львівській обласній державній адміністрації (ЛОДА) повідомили, що загальна кошторисна вартість об’єкта у 2013 році становила - 99 711,872 тис.грн., в тому числі;

будівельно-монтажні роботи - 58 659,825 тис. грн.;

обладнання - 25 400,000 тис. грн.;

пусконалагоджувальних робіт - 600,739 тис. грн.;

інших витрат - 15 051,308 тис.грн.

Загальна площа реконструкції – 17 163,84 метрів квадратних.

Загалом за період реконструкції на фінансування Львівського обласного клінічного перинатального центру було передбачено :

у 2013 році:

- 3 184,5 тис. грн. коштів бюджету розвитку обласного бюджету;

- 1 850,000 тис. грн. субвенції з державного бюджету обласному бюджету;

- 57 313,273 тис. грн. коштів Держінвестпроекту (з державного бюджету), (з них 25 400,000 тис. грн. на закупівлю медичного обладнання).

у 2014 році:

- 550,0 тис. грн. коштів бюджету розвитку обласного бюджету;

- 20 000,0 тис.грн з державних капітальних видатків, що розподіляються Кабінетом Міністрів України;

у 2015 році:

- 2 250,0 тис. грн. коштів бюджету розвитку обласного бюджету;

- 45 000,0 тис. грн. - це субвенції з державного бюджету обласному бюджету.

Водночас, як кажуть у ЛОДА, «невчасне фінансування та ненадходження коштів у потрібному обсязі, не дозволило здійснити реконструкцію центру у заплановані строки».

У 2013 році заплановані кошти на рахунки УКБ ЛОДА не надходили вчасно та у передбачених розмірах. Відповідно, фінансування виконання робіт не було здійснено згідно з планом, а було оплачено генпідряднику лише в листопаді 2013 року коштів у сумі 7 776,82347 тис. грн.

На закупівлю медичного обладнання укладено договори на загальну суму 24 990,11 тис. грн., яка передбачалася Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України до оплати з державного бюджету в 2013 році. Фактично оплачено на закупівлю загальну суму 4 049,16 тис. грн., із них 728,60 тис. грн. повернуто в бюджет та 3 320,56 тис. грн. поставлено медичного обладнання. Закуплене медичне обладнання передано на відповідальне зберігання на безоплатній основі КЗ ЛОР «ЛОКПЦ» та зберігається у складських приміщеннях.

У 2014 році кошти у розмірі 20 000,0 тис. грн (державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України) надійшли на рахунки управління капітального будівництва ЛОДА (в ГУДКСУ у Львівській області) лише 31 грудня 2014 року о 5 год. 30 хв., та о 9 год. 00 хв. повернені Головним Управлінням Державної Казначейської служби у Львівській області до бюджету як невикористані кошти.

У 2015 році на реконструкцію зазначеного об’єкту профінансовано та оплачено 46 997, 493 тис.грн.

У 2016 році планується продовження виконання робіт по реконструкції перинатального центру. У листопаді минулого року бюджетний комітет ВРУ підтримав ініціативу Львівської ОДА про виділення у 2016 році 106 млн гривень на завершення реконструкції Львівського обласного клінічного перинатального центру, що на вул. Дж. Вашингтона, 6, бодай до осені цього року.

Нині грошей, щоб завершити реконструкцію, треба значно більше. За інформацією ЛОДА, проект пройшов повторну експертизу в ДП «Укрдержбудекспертиза» (експертний звіт щодо розгляду проектної документації від 13.05.2015 року № 14-4233-14). Загальна кошторисна вартість реконструкції в поточних цінах станом на 13 травня 2015 року становить 171 293,077 тис. грн., в тому числі:

будівельних робіт – 75 371, 686 тис. грн.

устаткування, меблі та інвентарю – 65 846, 863 тис. грн.

інші витрати – 30 074, 528 тис. грн.

Станом на 1 січня 2016 року на реконструкцію Львівського перцентра профінансовано та оплачено коштів у розмірі 59 475, 361тис. грн. А ще потрібно на цей рік - 111 817,716 тис. грн., у тому числі з державного бюджету 106 226, 830 тис. грн. та з обласного 5 590, 886 тис. грн.

Зазначимо, що переможцем тендеру з будівництва Львівського перинатального центру за державні кошти було визначено ПрАТ «АЕРОБУД» (м.Київ, вул.Пшенична, 4), ЄДРПОУ 21598792. Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у ПрАТ «АЕРОБУД» нині відсутні кінцеві бенефіціари засновників юридичних осіб.

23

За інформацією видання «Наші гроші»,  ПрАт «Аеробуд» контролюється офшорними компаніями, близькими до одного з лідерів групи «Приват» Геннадія Боголюбова.

Раніше головою правління «Аеробуду» був Григорій Козинський, один із співзасновників ТОВ «Рубікон-трейдінг» з групи «Приват». Починаючи з 1 лютого і до 1 травня 2016 року обов’язки керівника виконує Леонід Мишко.

До закриття на реконструкцію у 2013 році щороку у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі отримувало медичну допомогу більше 8000 хворих, відбувалося 3500-4000 пологів і близько 4800 оперативних втручань. Після закриття - 436 осіб відправлено у вимушений простій з виплатою 2/3 посадового окладу, а навантаження на інші пологові стаціонари у Львові та області суттєво зросло, про що вже писав «Ні корупції!».

За інформацією ЛОДА, реконструкція та введення в експлуатацію перцентру проектною потужністю 254 ліжко-місць, дасть змогу приймати 4000 пологів на рік та надати медичну допомогу жіночому населенню Львівської області, а також багатьом жінкам західного регіону України.

Робота центру дозволить зменшити рівень материнської смертності, зменшити на 30% рівень перинатальної смертності, зменшити захворюваність та смертність дітей віком до 1 року на 20%.

Волинський перинатальний центр: чотири роки, і це ще не кінець

Будівельні роботи на об’єкті «Реконструкція з прибудовою будівель Волинського обласного перинатального центру, структурного підрозділу Волинського обласного дитячого територіального медичного об’єднання по пр. Відродження, 30 у м. Луцьк» почалися у 2012 році.

Як повідомили «Ні корупції!» у Волинській обласній державній адміністрації (ВОДА), початкова вартість робіт з реконструкції складала – 99 989, 572 грн. Вартість проектних робіт – 97,068 тис. грн. Джерела фінансування – державний і місцевий бюджети.

На сьогодні роботи з реконструкції Волинського перцентру майже на завершальній стадії. Тільки бракує грошей, щоб остаточно ввести в експлуатацію об’єкт. Скільки саме грошей не вистачає та де їх збираються брати, у облдержадміністрації не вказали.

Водночас, щоб центр остаточно запрацював, необхідно «об’єднати акушерську, неонатальну і педіатричну служби та вирішити питання із фінансуванням цієї роботи». Це дослівна цитата від ВОДА, оскільки, мабуть, там краще відомо, що вони мають на увазі.

За результатами відкритих торгів, підрядником з реконструкції Волинського перинатального центру було визначено ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» (м. Луцьк, вул. Клима Савура, 29). ЄДРПОУ 30248307. Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,  кінцевий бенефіціар – Віктор Григорович Чорнуха, а директором є його син Ігор Вікторович Чорнуха.

4
Компанія ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» неодноразово вигравала тендери з будівництва і реконструкції за державні кошти, причому, неодноразово за процедурою закупівлі в одного учасника. Інколи ставала безпосереднім учасником корупційних скандалів. А інколи - надавала квартири чиновникам безкоштовно.

З відкритих джерел можна довідатися, що Віктор Чорнуха з 1998 року займав посаду голови правління ВАТ «Луцьксантехмонтаж № 536», а з 2011 року був обраний головою наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536». З 2006 року і до 2015-го Віктор Григорович був депутатом Волинської обласної ради.

У 2008 році газета «Коментарі» оцінила статки Віктора Чорнухи у 15 мільйонів доларів, про які він сказав: «Щодо свого статку у 15 мільйонів, то хай так собі люди й оцінюють та пишуть у журналах. Насправді, це суттєво зменшена сума, адже по-перше, то «розпечатка» на середину 2008 року, по-друге, це все виливається у виробничі бази, а не в готівку. Ми з року в рік вкладали по 12-13 мільйонів гривень у потужності, придбання сучасного обладнання поряд із тим, що я акціонерам платив, як належить, 20-30% від прибутку… <> Не приховую, що я людина не бідна. І не соромлюся цього. Та маю своє ставлення. Якщо кажуть: «От голова колгоспу, який він чесний, хата у нього відкрита, забор ніякий. Бо він нічого не вкрав». Повірте: такий керівник нічого не зробить ні для себе, ні для людей. У мене нормальна хата. Мої діти теж мають достойні житло, роботу. Зароблених грошей у панчоху не відкладав і за кордоном не ховав. Вкладав у розвиток фірми».

Нагадаю, що будівництво Волинського перцентру розпочалось у 2012 році. Тоді Віктора Чорнуха увійшов до сотні найвпливовіших людей на Волині під номером 34.

Роком пізніше перемістився вже на 19 місце цього рейтингу.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»