Гроші, яких напозичався Київ, використовуються неефективно – аудитори

564155_mainЦього року настає строк погашення 550 мільйонів доларів, які Київська міська рада в особі її голови у 2003, 2004, 2005, 2007 та 2011 роках позичила для фінансування бюджету розвитку міста Києва і використала неефективно.

Загалом попередниками В.Кличка було укладено 5 кредитних договорів про зовнішні запозичення на загальну суму 1 150,0 млн. доларів. З них на сьогодні погашено 600 млн. дол.

Про це «Ні корупції!» повідомили в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА за результатами аудиту ефективності з питань залучення і використання зовнішніх запозичень до бюджету м. Києва за 2003-2015 роки та оцінки їх обслуговування.

Кредити, зокрема, залучались для реалізації проектів капітального будівництва: транспортної інфраструктури (включаючи будівництво нового Подільського мосту через Дніпро, метро, реконструкція лінії швидкісного трамваю), об’єктів охорони здоров’я (включаючи будівництво Київського міського центру серця), комунального господарства, в тому числі 350,0 млн. доларів США на рефінансування попередньо залучених кредитів.

Одначе аудитори встановили, що ці «запозичення були здійснені без визначення конкретної мети, тобто, не було застосовано проектний підхід, що в подальшому унеможливлює контроль за ефективністю та цільовим використанням зазначених коштів, оцінку рентабельності їх залучення (не визначено інвестиційну складову чи потенціал майбутнього скорочення бюджетних витрат внаслідок реалізації проектів за залучені кошти), як наслідок немає й програми повернення позик».

Крім того, під час внутрішньої фінансової перевірки аудитори виявили низку проблем, що призвели до неефективного використання коштів бюджету розвитку м. Києва:

1. Початок створення нових об’єктів капітальних вкладень при наявності великої кількості об’єктів незавершеного будівництва. Так, протягом 2003-2015 років кошти бюджету розвитку спрямовувалися на інфраструктурні проекти, які потребують суттєвих капітальних вкладень протягом тривалого часу, наприклад, будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу через Дніпро. Початкова кошторисна вартість будівництва цього об’єкту у 2004 році становила 5 млрд. грн., станом на грудень 2012 року вона становить 7 млрд. грн., при цьому внесок бюджету м. Києва в зазначене будівництво з 2003 року по теперішній час становить 2,2 млрд. грн., державного бюджету 1,3 млрд. грн.

На сьогодні об’єкт незавершений та для завершення потребує суттєвих додаткових капіталовкладень.

Відсутній будь-який економічний ефект від його будівництва, а місто вже несе збитки щодо обслуговування боргу, який був сформований для фінансування в тому числі цього об’єкту.

Аудитори додають, що у Києві взагалі наявна тенденція починати будівництво подібних об’єктів за відсутності належного по часу фінансування етапів будівництва, що призводить до збільшення термінів будівництва або консервації об’єкту. Станом на 1 січня 2014 року у Києві було близько 229 інших об’єктів незавершеного будівництва вартістю 13 754,5 млн. грн., для закінчення фінансування яких з бюджету розвитку необхідно виділити орієнтовно 17 655,5 млн. грн.

2. Відсутня система контролю зі сторони головних розпорядників за бюджетними коштами, які спрямовуються на поповнення статутних капіталів комунальних підприємств (14% бюджету розвитку). 95% зазначених коштів (2 140,0 млн. грн.) витрачаються на поточні видатки.

3. Здійснювалося фінансування за рахунок зовнішніх запозичень капітальних видатків на об’єкти в інших регіонах України (м. Севастополь – 35,5 млн. грн., Чернігівська та Житомирська області – 4,6 млн. грн.).

Загалом, аудитори зробили висновок, що у Києві не вміють ефективно використовувати зовнішні позики. За їхніми словами, «відсутній комплексний підхід до процедури залучення, використання та обслуговування зовнішніх запозичень від визначення конкретних проектів, які будуть реалізовуватися за залучені кошти, оцінки їх рентабельності, системи контролю за цільовою та ефективною їх реалізацією до управління валютними та іншими ризиками, які виникають під час обслуговування зовнішніх запозичень».