Доступ до публічної інформації: покрокова інструкція

запит на інфОдним із видів реалізації права кожного громадянина на інформацію є механізм подання запитів на доступ до публічної інформації. Це є доволі дієвим та ефективним способом отримати офіційні відповіді на питання, які вас цікавлять.

Спектр тем, що відносяться до «публічної інформації», є досить широким. І оскільки добробут наших міст і всієї держави залежать великим чином  від кожного з нас, можна не чекати на офіційні звіти депутатів чи публікації місцевих рад і не стежити за регіональними новинами – дізнайтеся про те, що вас цікавить або турбує особисто, за допомогою запиту. Даний механізм отримання інформації доступний кожному громадянину, і абсолютно кожен може ним скористатися.

Регулює порядок надання запитів Закон України «Про доступ до публічної інформації». Стаття 1 даного Закону встановлює, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація,  отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до Закону (розділ 4), запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що перебуває у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

ВАЖЛИВО: усі вище перераховані форми подання запитів є законодавчо встановленими, проте особисто я вважаю, що найбільш дієвим способом є подання запиту в письмовій формі (особисто в установу або поштою), або  електронною поштою. Це пов’язано з тим, що коли ви подаєте запит особисто, ви можете прослідкувати, за яким номером у журналі вхідної кореспонденції його буде зареєстровано, що завадить випадковому його «зникненню». Я раджу при реєстрації вашого запиту ОДРАЗУ дізнаватися його номер в журналі вхідної кореспонденції. Прослідкуйте за тим, щоб його там дійсно зареєстрували.

При написанні запиту на доступ до інформації важливо визначити, кому ми адресуємо питання, тобто, хто є розпорядником інформації, що нас цікавить, (стаття 13 Закону).

ВАЖЛИВО: відповідно до ч.3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Тобто, часто буває, що отримувач запиту «відписує» відповідь «ми не є розпорядниками даної інформації», або «не володіємо даною інформацією». Щоб зашкодити даному явищу, у тексті самого запиту я раджу цитувати ч.3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Законом також встановлено, що письмовий запит подається у довільній формі.

ВАЖЛИВО: немає законодавчо встановленої форми подання запиту. Є лише перелік даних , які ОБОВ`ЯЗКОВО повинні бути зазначені. Тобто, вам не мають права відмовити у запиті, мотивуючи це «недотриманням форми подання запиту».

Запит на інформацію має містити (відповідно до закону):
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

ВАЖЛИВО: підпис і дата обов’язково ставиться лише у запитах, які подаються письмовою формою. Якщо ви подаєте запит електронною поштою, підпис і дата не є обов`язковими. Вам не мають права відмовити у відповіді на запит електронною поштою, мотивуючи це тим, що «у запиті не вказано підпис та дату».

Особисто мені, коли я надавала запити електронною поштою до однієї міської ради, відповіли, що сумніваються, чи мають право надавати відповідь, бо там немає підпису та дати. Але вирішення даного питання не викликало проблем, адже я одразу процитувала вищезгадану статтю Закону.

Що стосується складання форми самого запиту. Я надаю приклад, як особисто я складаю запити, що надсилаю електронною поштою чи у письмовому вигляді. Нижченаведений варіант подання є найбільш прийнятним, адже складається з усіма необхідними даними, тому може бути відправлений як електронною поштою, так і письмово (додавши наприкінці документу дату, особистий підпис запитувача).

Визначивши, що розпорядником є, наприклад, Міська рада, у «шапці» пишемо:

Розпорядник інформації:
________ міська Рада
індекс, _____ область,
м. ____вулиця____, ___,
Тел: __________
Адреса електронної пошти:
__________________

Запитувач:
ПІП
м._____, вул. _________ __кв.____
тел.: _________
e-mail: _________________

Далі після «шапки» посередині вказується «Запит на інформацію»
Потім я вказую посилання на законодавство України, що регулює дану тему, а саме цитую ст. 34 Конституції України, статті 5, 19 Закону України “Про інформацію”.

ВАЖЛИВО: був випадок, коли на моє прохання надати певну інформацію запитали: «То навіщо воно вам треба? От скажіть, для чого вам це?». На поставлені питання я відповіла статтею 19 закону України «Про доступ до публічної інформації», де вказано, що можна звертатися до розпорядника публічної інформації НЕЗАЛЕЖНО від того, стосується дана інформація запитувача особисто, чи ні.

Не забуваємо також у запиті вказати ч.3 статті 22 Закону, де вказано про обов’язок перенаправити ваш запит, якщо розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє.

Варто також додати, що порушення закону «Про доступ до публічної інформації» тягне за собою адміністративну відповідальність. Дане застереження також, за бажанням, ви можете вказувати в тексті запиту: на підставі ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, якщо ваше право на інформацію порушили, ви можете сміливо звертатися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надалі необхідно викласти загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо вам це відомо.
ВАЖЛИВО: максимально точно конкретизуйте і описуйте ваше питання.

Коли ви закінчите викладати суть вашого запиту, необхідно вказати, яким чином ви хочете отримати відповідь. Наприклад, прошу надати відповідь поштою, або електронною поштою, або в електронному вигляді та поштою.

ВАЖЛИВО: Якщо ви просите надати відповідь поштою, вказуйте на чиє ім’я та на яку адресу надсилати. Якщо електронною поштою – вказуйте, на яку електронну адресу. Також зазначайте, що відповідь просите надати в повному обсязі в порядку та строки, встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації (строк відповіді на запит, за загальним правилом має складати не більше п’яти робочих днів з дня отримання запиту – ст.20 Закону ). Я раджу пильно слідкувати за строками надання відповіді. Чітко фіксуйте, коли ви надали запит, і коли кінцева дата надання відповіді на нього.

Приклад запиту:

Розпорядник інформації:
________ міська Рада
індекс, _____ область,
м. ____вулиця____, ___,
Тел: __________
Адреса електронної пошти:
__________________

Запитувач:
ПІП
м._____, вул. _________ __кв.____
тел.: _________
e-mail: _________________

Запит на інформацію

Відповідно до ст. 34 Конституції України та ст. 5 Закону України “Про інформацію” кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації .
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію. Стаття 19 цього Закону визначає право запитувача звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Також, відповідно до ч.3 статті 22 закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Варто зауважити, що на підставі ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на вищевикладене (ДАЛІ НЕОБХІДНО ВИКЛАСТИ СУТЬ ВАШОГО ЗАПИТУ, МАКСИМАЛЬНО КОНКРЕТИЗУЮЧИ ЙОГО).
Відповідь на вищенаведену інформацію прошу надати в електронному вигляді на електронну пошту _______________ в повному обсязі, в порядку та строки, встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Дякую за розуміння та сподіваюся на плідну співпрацю.

З повагою, Прізвище___ініціали
« ___ » ______ 2016 року

Людмила Неверицька, для "Ні корупції!"