КС визначає законність люстрації суддів-антимайданівців

KS22 березня 2016 року Конституційний суд у формі усного слухання продовжив розгляд справи щодо конституційності ряду положень закону "Про очищення влади". Як передає кореспондент УНІАН, участь у засіданні беруть 15 суддів КС при необхідних для кворуму 12.

КС розглядає справу за поданнями Верховного суду та 47 народних депутатів. Раніше два подання ВСУ і одне подання 47 народних депутатів були об'єднані в одне конституційне провадження.

Верховний суд у своїх поданнях просить КС визнати неконституційною люстрацію членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, членів Вищої ради юстиції та керівників Державної судової адміністрації, які обіймали посади в період Євромайдану. Також Верховний суд просить визнати неконституційною люстрацію суддів, які виносили рішення проти активістів Євромайдану.

47 депутатів у своєму поданні просять КС визнати неконституційною люстрацію колишніх чиновників, які обіймали свої посади в період із 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року, і правоохоронців, які переслідували активістів Євромайдану.

Конституційний суд ще 16 квітня 2015 року розпочав розгляд справи про конституційність окремих положень закону "Про очищення влади", однак того ж дня відклав процес.
22 жовтня 2015 року суд продовжив розгляд справи.

23 жовтня 2015 року народний депутат Єгор Соболєв вніс до КС клопотання про відвід сімох суддів від розгляду цієї справи – голови суду Юрія Бауліна, а також Василя Бринцева, Сергія Вдовіченка, Михайла Гультая, Михайла Запорожця, Олега Сергейчука, Наталю Шапталу.
За словами Соболєва, ці семеро суддів ухвалювали рішення, що призвели до узурпації влади екс-президентом Віктором Януковичем, і тому не мають права розглядати справу щодо конституційності закону про люстрацію.

Того ж дня КС оголосив безстрокову перерву для вивчення клопотання про відвід 7 суддів у справі про конституційність закону про люстрацію.

Закон "Про очищення влади" набув чинності 16 жовтня 2014 року. Він, зокрема, застосовується до осіб, які займали сукупно не менше одного року вищу керівну посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, і тих державних чиновників, які займали посаду у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені у цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням. Ці люди не зможуть працювати в органах державної влади впродовж найближчих 10 років.

УНІАН

Довідка “Ні корупції!”
Як ми повідомляли, голова “Венеціанської комісії” Джанні Букіккіо попереджає, що український закон про люстрацію не повинен стати способом зведення рахунків з політичними оппонентами. Він також наполягає на тому, що його треба радикально переробити.

Наполягає на внесенні змін до закону України “Про очищення влади” і сама комісія Ради Європи “За демократію через право” (“Венеціанська комісія”). Про це 20 березня 2016 року Букіккіо розповів в інтерв’ю українській телепрограмі “Подробиці тижня”.

Закон у нинішнього вигляді має бути змінений, тому що він не повністю відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права“, – підкреслив він.

Основні вимоги комісії – особиста відповідальність при застосуванні люстрації, а також проведення люстрації суддів відповідно до окремого закону (про відновлення довіри до юстиції), а не загального закону про люстрацію.

Букіккіо також пояснив, що застосування закону про люстрацію у його нинішній редакції може розглядатися національними та міжнародними судами, у тому числі Європейським судом про права людини у Страсбурзі.

Ще в грудні 2014 року голова “Венеціанської комісії” заявив, що закон треба радикально переробити, щоб привести його у відповідність з європейськими стандартами.

Українська влада обіцяла підготувати новий законопроект ще до березня 2015 року, однак “Венеціанська комісія” досі не отримала від українського міністерства юстиції проект змін до закону з урахуванням вимог комісії.