Нацагентство із запобігання корупції може, нарешті, працювати

proval-ukrainyКомісія з обрання членів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) змогла обрати необхідну кількість співробітників і може, нарешті, розпочати роботу. Чергове голосування із цього приводу відбулося 16 березня 2016 року, повідомляє “Європейська правда”.

Найбільшу кількість голосів вдалося здобути кандидату від громадської ініціативи “Реанімаційний пакет реформ” (РПР) Руслану Рябошапці (7) та Руслану Радецькому (7), чию кандидатуру від початку лобіювало Міністерство юстиції.

Зокрема, варто зауважити, що перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова поставила Радецькому найвищі бали. Водночас джерела "Європейської правди" стверджують, що він радше належить до квоти адміністрації президента.

Таким чином, кількість членів НАЗК досягла 4 осіб (двох було обрано минулого року), і агенція може розпочати свою роботу.

Раніше голосування в комісії було заблоковане через розбіжності її членів щодо можливості призначення кандидата від РПР Руслана Рябошапки. Інший ключовий претендент – Микола Хавронюк – звинуватив членів комісії у проведенні виборів за особистими симпатіями, а не за професійними критеріями, і заявив, що не працюватиме в агенції, якщо не підтримають Рябошапку. У підсумку робота комісії і створення агенції опинилися в глухому куті.

16 березня 2016 року ще один кандидат у члени Національного агентства з питань запобігання корупції Тарас Гаталяк зняв свою кандидатуру та закликав публічно підтримати кандидатуру Руслана Рябошапки.

Відомо, що створення НАЗК на сьогоднішній день залишалося єдиною вимогою для візової лібералізації з ЄС. Президент України Петро Порошенко планував повідомити ЄС про дообрання необхідної кількості членів НАЗК під час свого візиту до Брюсселя, що відбудеться 17 березня 2016 року.

"Європейська правда"

Довідка “Ні корупції!”
Про перебіг подій, пов’язаних із обранням складу НАЗК, ми вже повідомляли. Так, у ніч на 15 березня 2016 року було заблоковане проведення конкурсу з обрання членів Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), яке є однією з двох останніх вимог для візової лібералізації.

Конфлікт стався навколо пропозиції обрати до складу НАЗК колишнього заступника міністра юстиції, члена антикорупційної групи РПР Руслана Рябошапку. За результатами рейтингового голосування його обрання підтримали четверо з восьми членів комісії.

Водночас троє представників комісії – Віктор Шлинчак, Леся Шевченко та перший заступник глави Мінюсту Наталя Севостьянова синхронно дали Рябошапці значно нижчі бали, тим самим заблокувавши його обрання.

Севостьянова, аргументуючи своє голосування перед завершенням голосування, визнала, що насправді занизила його бали не через професійні претензії. За її версією, Рябошапка “співпрацював з Лавриновичем” і не гідний брати участь у роботі НАЗК.

Сам Рябошапка спростовував ці припущення і зазначав, що прийшов до Мінюсту в березні 2014 року, а звільнився в жовтні за власним бажанням “через персональний конфлікт з міністром Петренком“.

Кілька інших представників комісії звинувачували Шлинчака та Шевченко у тому, що вони представляють інтереси Мінюсту, хоча мали б бути незалежними. Леся Шевченко, президент фундації “Відкрите суспільство”, в свою чергу наполягала, що має до Рябошапки виключно професійні претензії, які грунтуються на попередньому досвіді співпраці з ним.

У підсумку через емоційний перебіг засідання рішення про обрання членів НАЗК було заблоковане. Комісія тоді оголосила перерву до вечора 15 березня.

Національне агентство з питань запобігання корупції планувалося як центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційної політики.