Громадяни також несуть відповідальність за боротьбу із корупцією

Vilfor

Крістіна Вілфор. президент інституту Karakoyun Strategies, український офіс НДІ, США

Україна вкотре у невизначеній ситуації. Після "перетасовки" у кабміні, бентежливих відставок високопосадовців, викликаних занепокоєнням з приводу політичної корупції, голосування за недовіру прем’єр-міністру та дій парламенту, котрий розвалюється день за днем – пересічним українцям доводиться запитувати самих себе: що дійсно змінилося після революції 2014 року?

Коротка відповідь – змінилось небагато.

Повна відповідь – очищення від корупції є неможливим без зусиль звичайних людей та незаплямованих політиків, які очолять країну на шляху до змін.

Найбільш значні зміни в Україні сталися тоді, коли люди обрали діяти.

Як відомо, очищення від корупції є ключовою передумовою для забезпечення прозорості та економічного процвітання України. Щоправда українці вважають, що для вирішення цих проблем було зроблено недостатньо. Разом з тим у деяких категорій населення з’являється усвідомлення того, що їхні дії є частиною бажаних змін.

Лейк Рісерч Партнерз (ЛРП) та Каракойун Стретеджіс у партнерстві з ПАКТ та Київським Міжнародним Інститутом Соціології (КМІС) нещодавно здійснилиопитування понад 10.000 українців щодо їхнього сприйняття корупції, частоту їхнього зіткнення з корупційною діяльністю та способів боротьби з корупцією в Україні на різних рівнях.

Таке ж опитування було здійснено до Майдану (у 2011-му, 2009 та 2007 роках), що надає можливість простежити зміну громадської думки в часі. Це дослідження є унікальним тому, що вимірює громадську думку на рівні областей та надає можливість виміряти досвід громадян.

Не є несподіванкою, що сприйняття корупції загалом та на урядовому рівні не зазнало суттєвих змін після першого дослідження у 2007 році, попри новий та більш демократичний уряд при владі; ці тенденції були підтверджені опублікованим нещодавно дослідженням корупції Трансперенсі Інтернешнл, в якому Україна посіла 130 місце у рейтингу 168 країн.

Скептицизм уряду Порошенка поглиблюється сумнівами щодо того, чи можливо завдяки його діям побороти корупцію та здійснити необхідні реформи в Україні.

За результатами опитування, українці хочуть, аби їхні лідери публічно засуджували корупцію.

Українці впевнені, що у деяких випадках корупція збільшилась. Понад 2/3 (64%) українців вважають, що корупція є поширеним явищем, а більшість громадян стикаються з випадками корупції щонайменше раз на рік або частіше.

UP 1

Загальне розчарування українців щодо настання видимих змін створило середовище недовіри до високопосадовців та урядових структур та скептицизму стосовно реальності чи перспективи цих змін завдяки діям цього уряду. Серед двох основних причин корупції українці виокремлюють використання політиків і державних службовців використовувати посади для особистого збагачення та відсутність політичної волі для досягнення необхідних змін.

UP 2

Щоправда, будучи скептичними щодо перспективи змін, українці все ще прагнуть реформ. Дві третини (65%) українців вважають, що у більшості випадків надання чи отримання хабаря не може бути виправданим.

Добровільне хабарництво – єдиний тип корупції в українському суспільстві, що не збільшився, у порівнянні з вимаганням хабаря та використанням персональних зв’язків.

Також вони вважають, що "ми, люди" причетні до того, що країну охопила корупція. Українці відкрито визнають, що вони брали участь у корупційних діях, бо це полегшує життя. Але також вони впевнені, що один із способів викорінити корупцію починається з громадян, котрі роблять вибір не вплутуватися у корупційні дії, такі як плата хабаря за медичні чи освітні послуги.

UP 3

Невпинно зростає кількість людей, що покладають основну відповідальність за боротьбу з корупцією на пересічних громадян – від 15,8% у 2007 році до 18% у 2011 році та до 24% у 2015 році.

Вищий рівень громадянської свідомості простежується серед молодших категорій суспільства (людей до 45 років), а жінки є більш свідомими навіть старшому віці.

Такі дані дають підставу вважати, що на низовому рівні попит на реформи існує.

Країна зробила вагомий, хоча до певної міри суперечливий крок у реформуванні поліції, що був схвалений як публічний вияв боротьби з корупції.

Респонденти нашого опитування висловили бажання покінчити із корупцією на побутовому рівні та у повсякденному житті, але також прагнуть прозорості та підзвітності на державному рівні. Їхнє розчарування відсутністю змін відчутне у прагненнях покарати чиновників, які порушують антикорупційне законодавство, або усунути з посад їх усіх разом.

Українці прагнуть, аби високопосадовці та політичні лідери – президент, Верховна Рада, прем’єр-міністр та уряд – очолили реалізацію антикорупційних реформ. На жаль, українцям залишається тільки гадати, хто в уряді сприяє корупції, що є далеким від уявлення, що політичні лідери прагнуть зупинити корупцію.

UP 4

Поглянувши на результати опитування, можна стверджувати, що у сфері боротьби з корупцією змін відбулося небагато.

Водночас, що дійсно змінюється для України – так це ставки, котрі стають все вищими з кожним місяцем та з року в рік. В України є загрозливий сусід на сході, котрий лишень чекає провалу країни та докладає до цього максимальних зусиль, та сусіди із заходу, допомога яких розвіється без відчутного прогресу в реформах.

Якщо українці стануть до боротьби з корупцією у своєму повсякденному житті – це стане доказом, що викорінення корупції починається на найнижчому рівні.

Поки Верховна Рада та олігархи продовжують політичну гру, українці можуть втілити ідею бажаного майбутнього з меншою корупцією та більшою відповідальністю влади – якщо самі вирішать стати тими змінами, яких так прагнуть.

З повним текстом дослідження та даними по кожній області можна ознайомитись за цим посиланням.

Крістіна Вілфор, Karakoyun Strategies, спеціально для УП