Роздерибанивши громадську землю, Карплюк зазіхає на державну

Богдан Мельничук

Богдан Мельничук

При повній бездіяльності правоохоронної системи і відлагоджених корупційних схемах у міській раді боротьба з дерибаном міського добра нагадує затикання пальцями дірявої греблі, - пише Богдан Мельничук на сайті Громади Приірпіння.

Ще у 2014-2015 рр. направлено копії документів, щодо незаконної вирубки лісу – 130 дерев сосни звичайної ТОВ “Гарант-Житло” в Держлісфонді Ірпінського лісництва (квартал 46 та 52), до Ірпінської міської прокуратури, прокуратури Київської області, Державної екологічної інспекції у Київській області, у Києво-Святошинське МРВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.

На місці лісу  вже  встановлено  кільця для колодязів, викопана траншея, прокладено труби і висипана під’їздна дорога. Мабуть, саме через це спеціалісти екологічної інспекції пеньків зрізаних дерев не виявили, а ірпінські міліціянти з радістю надали висновки про відсутність  кримінального правопорушення…

Але ми не опускаємо руки. До успіху ірпінської громади слід вписати боротьбу проти вирубки державного лісу та  незаконного будівництва двох 7-ми поверхових будинків на 184 квартири  по вулиці Єсеніна 30 і  надання в оренду Ірпінською міською радою більше гектара землі Держлісгоспу  по вулиці Єсеніна 31  ТОВ “Орлан інвест груп” (керівник Антон Мирончук). Але, на жаль, це вже не поверне вирубаного вільхового лісу. 

Сумна картина.

Безымянный

Загроза знищення сотень гектарів “зелених легенів” довкола Ірпеня зростає з кожним новим днем “правління” Карплюка і його команди. Так незаконна забудова увійшла у топ-3 проблем для мешканців Приірпіння. В он-лайн опитуванні вже взяли участь понад півтисячі респондентів.

Безымянный

Ось лише один із безлічі прикладів. Ще в далекому 2005 році, коли зайшла мова про будівництво нової дороги через Романівку до Києва, тодішні прихватизатори на чолі із Скаржинським  хапонули 15 гектарів лісу поблизу паспортного столу.

Безымянный

Як завжди, не переймалися такими дрібницями, як те, що це землі Державного лісового фонду, а Ірпінська міська рада не мала таких повноважень. Прийняття рішень стосовно вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення площею понад 1 га  належить виключно до повноважень Кабінету Міністрів України.

Численні порушення і фальсифікації змусили навіть Господарський суд Київської області 18 жовтня 2012 року визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради  щодо Державного лісового фонду  і  визнати недійсним державний акт від 17 квітня 2006 року з цільовим призначенням для будівництва багатоповерхового житла на цих 15 гектарах. Але це не завадило  Ірпінській міській раді і тодішньому голові міста Володимирові Скаржинському внести цей ласий шмат батьківщини  у Генеральний план розвитку міста під вирубку і забудову, як і ще сотні гектарів Держлісфонду.

Безымянный

Я тоді став єдиним депутатом міської ради, який не голосував за ці ганебні рішення. Більше того, мною було підготовлено і подано Заяву  про злочин – перевищення міською радою і головою міста Скаржинським  своїх повноважень при прийнятті цих рішень. Прокуратурою Ірпеня було внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань, а матеріали  були скеровані до слідчого відділу Ірпінської міліції для розслідування. Хоча доля цих “розслідувань” добре відома ірпінському люду.

Сьогоднішня влада “нових облич” намагається докрасти недодерибанене, змінивши форму власності земельної ділянки 15 га лісогосподарського призначення лісового фонду Ірпінського лісництва кадастровий номер 3210900000:01:175:0033 з державної власності на комунальну.  Цим шахраям вже мало земель громади, які роздерибанені до сантиметра. Тепер вони взялися за державну власність.

Нам знову не лишається нічого іншого, як усіма законними способами змусити  правоохоронні органи звернути увагу на чергове шахрайство із землею в Ірпені.

Громадою міста взято під охорону і контроль цей лісовий масив на в’їзді з боку Романівки, і я  як голова Ірпінської міської організації ВО “Свобода” та депутат міської ради  зроблю все, що в моїх силах та в силах нашої політичної організації, щоб жодне дерево безкарно не було зрубане,  а тому, хто це робив, перепало не лише на горіхи, але й на кілька років тюремної баланди.

Богдан Мельничук