Курники на могилах героїв?! На Черкащині протестують проти «Нашої ряби»

Юрій Косюк. Фото - журнал Фокус

Юрій Косюк. Фото - журнал Фокус

19 лютого 2016 року Кам’янська райрада (Черкащина) проголосувала "проти" будівництва на території району курників компанією "Миронівський хлібопродукт" («Наша ряба») Юрія Косюка - людини з оточення Петра Порошенка.

Те рішення стало результатом злагоджених дій сільських громад, місцевих активістів та депутатів рад різних рівнів. 

Зокрема, заборонній ухвалі райради передувало звернення щодо проблемних об’єктів  15 місцевих депутатів, а також депутата Верховної Ради від того округу Сергія Рудика до голови Кам’янської РДА Сергія Сундукова.

 Нагадаємо, на Черкащині не вперше постає питання спорудження птахоферм компанії “Миронівський хлібопродукт” («Наша ряба») Юрія Косюка. Тож депутат Верховної Ради Сергій Рудик закликав райраду виважено підійти до рішення зведення шкідливого, на його думку, підприємства на території району. Нагадав обранцям, що насамперед, вони мають подбати про забезпечення конституційних прав громадян.

звернення Рудика

Рудик лист

Отже, 19 лютого 2016 року райрада вимушено зібралася на позачергове пленарне засідання 5 сесії VIІ скликання.

Депутати взяли до уваги інформацію профільних спеціалістів – біологів, екологів, ветеринарів. Більшість ради зійшлася на тому, що розташування птахопідприємства на території Кам'янського району «призведе до ліквідації розвитку туристичної галузі району та до екологічної небезпеки району в цілому. Крім того, передбачається розташування комплексу птахоферм неподалік від свердловин, які забезпечують водопостачання всього району та міста Кам'янки. Як нам відомо, стічні води промислових птахівничих комплексів насичені мінеральними і органічними речовинами, дезінфектантами, інсектицидами, лікарськими препаратами, нітратами тощо, які за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, можуть бути реальними чинниками передачі понад 100 збудників інфекційних, інвазійних та алергічних хвороб»

Кому вигідні курники на Кам’янщині

До публічної реакції на  наміри власників бізнесу спорудити нові цехи "Нашої ряби" на Черкащині депутатів підштовхнув   лист громади Кам`янського району, яка заявила своє рішуче «проти» розвитку небезпечних для довкілля підприємств.

«Після невдалих спроб у Черкаському районі та на Чигиринщині ділки взялись за Кам’янський район. І тут їх горе-керівнички зустріли хлібом-сіллю та з широко розкритими карманами для хабарів.
У п’ятницю сільський голова с. Юрчиха …провів сесію, на якій виділили землю для будівництва курятників на території села. Місцеві жителі вже навіть знають, скільки отримав …за цю оборудку. Тепер масово починають скуповувати за копійки людські паї.

Крім сільського голови с. Юрчихи Василя Левенця активно себе проявляє в цій ситуації депутат облради Сергій Воронов… Та й місцеві чиновнички дуже в захваті від такого будівництва.

Проти ж місцеві жителі та жителі міста Кам’янки. Їх ніхто не питав, хочуть вони такого "інвестора" чи ні. А цим людям доведеться розхльобувати усе те курине лайно. А з часом ці населені пункти взагалі залишаться без питної води. Справа в тому, що питною водою райцентр і село Юрчиха живить підземне озеро, що у разі будівництва курятників буде забруднюватись відходами», - пишуть у своєму листі жителі району.

У Рацевому ратують за пташники?

19 лютого жителі Чигиринщини (сусідній район) вийшли під стіни приміщення Черкаської ОДА на протест через будівництво птахофабрики на території їхнього району. Чигиринці пояснюють, що проти такого сусідства, насамперед, через його шкідливий вплив на довкілля. Саме на той час у залі приміщення облдержадміністрації проходило пленарне засідання сесії облради.

Korupcija cherkasy

фото із сайту Вікка

На сесії виступив голова Чигиринської районної народної ради і громадського об’єднання «Народна варта Черкащини» Павло Романенко. Про це пише офіційний портал Черкаської облради.

Пан Романенко зачитав звернення українських письменників: Дмитра Павличка, Юрія Мушкетика, Бориса Олійника, Івана Драча, Василя Шкляра, - які висловили протест щодо спорудження у місті  Чигирин (гетьманській столиці) виробничих потужностей філії птахофабрики «Перемога Нова» та закликав не допустити, щоб торгова марка «Наша ряба» стала «символом руйнування національних святинь» Холодного Яру.

Напередодні згаданий лист оприлюднило видання Голос України. У зверненні української інтелігенції йдеться: «Проти спорудження пташників на початку лютого цього року виступила й українська інтелігенція. На початку лютого видання «Голос України» оприлюднило заяву відомих письменників: У ній йдеться:
«... олігархи задумали побудувати на березі Дніпра, неподалік національного історико-культурного заповідника “Чигирин”, резиденції гетьмана Богдана Хмельницького, фортеці гетьмана Петра Дорошенка, етнографічно-туристичного комплексу “Козацький хутір ”та дитячого оздоровчого табору, 114 курників на 2 мільйони голів птиці.
...Реалізація цього екологічно злочинного проекту завдасть непоправної шкоди досі чистій природі Чигиринщини, пам’яткам історії, культури, археології, гідрології. Концентрація у повітрі, грунті і воді сотень тисяч тонн небезпечних хімічних сполук, курячого посліду і пилу, тваринних вірусів отруїть довкілля, ґрунтові води, підірве здоров’я людей.
...За кількістю історичних, археологічних, природних пам’яток легендарному урочищу Холодний Яр немає рівних в Україні. Місця, де починалися південні рубежі Київської Русі, де розгорілися Хмельниччина, Гайдамаччина, де зі зброєю у руках і прапором “Воля України або смерть!” до останнього подиху билися з ворогом захисники УНР, де й досі височіє тисячолітній велет, дуб Максима Залізняка, щороку відвідують сотні тисяч туристів з усіх куточків країни та з-за кордону. Для молоді Холодний Яр — символ сили й незламності українського духу. Символ державності, волі і свободи.
Спорудження на могилах героїв України курників — не просто помилка. Це нахабний цинізм. Це зневага до історичної пам’яті та національної гідності. Це плюндрування землі, де творилася українська нація, історія і держава.
…Не з руйнування, а з відродження благословенної землі борців за волю України треба починати підготовку до історичної дати — сторіччя подій Української революції 1917-1921 років, указ про відзначення якої щойно підписав Президент України»

19 лютого на сесії Черкаської обласної ради ще одна ініціативна група з  Чигиринщини, виступила на підтримку будівництва пташників.

Протилежну позицію висловила жителька с. Рацеве Чигиринського району Світлана Войтенко, яку підтримали присутні односельчани. За її словами, на сільській сходці жителі села проголосували за будівництво, а серед противників будівництва промислових потужностей – лише один житель Рацевого.

Вона також передала 1200 підписів жителів села, які підтримують будівництво комплексів з утримання птиці. Хоча невідомо, як більше тисячі підписантів ділитимуть між собою 150 робочих місць, які мають з’явитися після побудови курників.

Передісторія

Миронівський хлібопродукт зараз активно розширюється та будує нові потужності по всій Україні. Але майже усюди будівничі наштовхуються на спротив місцевих громад.

Фото з сайту kropyva.ck.ua

Фото з сайту kropyva.ck.ua

Не так давно, на Черкащині побили голову Яснозірської сільради Василя Ткаченка, який протистоїть спорудженню пташників “Нашої ряби”. Про що вже підомляв «Ні корупції». Сільський голова назвав цей інцидент розправою за його активну участь у організації спротиву громади проти будівництва курників компанії пана Косюка.

Тоді на захист Василя Ткаченка стали його колеги – сільські голови Черкаського району та народний депутат України Микола Томенко.

Для довідки: «Наша Ряба» є найбільшим виробником курячого м’яса в Україні, який експортує на світові ринки чверть мільйона тонн курятини.  Власник національного бренду «Наша Ряба» та агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт», Герой України, мільярдер Юрій Косюк сказав нещодавно про плани компанії на 2016 рік: "Це перший рік, коли ми не будемо інвестувати в нове будівництво".

Причиною цього власник ще донедавна дуже прибуткового бізнесу назвав зміни на внутрішньому і зовнішньому ринку курятини.  В Україні люди біднішають, а тому вимушені переглядати раціон харчування. А на європейському ринку дорогу панові Косюку перейшло запровадження з 1 січня 2016 року зони вільної торгівлі України з Євросоюзом.

" Я думаю, що ми обмануті. Для експорту продовольчих товарів з України встановлені катастрофічно великі обмеження або квотування. Щоб ви розуміли: Україна виробляє 1 мільйон 200 тисяч тонн курячого м’яса на рік. При цьому Європа дала Україні безмитну квоту – 16 тисяч тонн. Ну, плюс до того ще можна ввезти без мита 20 тисяч тонн цілої замороженої курки (яка абсолютно нікому не потрібна). На все, що понад цю квоту – мито більше 1000 євро за тонну", - сказав власник "Нашої ряби" в інтервю "Голосу Америки".

Однак наразі невідомо, чи ті зміни на ринках курятини змусять найбільшого українського виробника взагалі відмовитися від планів по спорудженню нових цехів на Черкащині, чи лише призупинить експансію на деякий час.

Мирослава Станкевич, для "Ні корупції!"