Електронні декларації і “тваринний страх” депутатів

Депутати тишком-нишком позбавили себе необхідності електронного декларування доходів. Спікер Гройсман після скандалу пообіцяв виправити ситуацію. Але хто ж "підклав таку свиню" у боротьбі з корупцією?, - запитує DW.

Під час голосування за бюджет-2016 "антикорупційну" поправку окремо не розглядали

Під час голосування за бюджет-2016 "антикорупційну" поправку окремо не розглядали

Несподівану поправку в держбюджеті на 2016 рік, що відтермінувала запровадження електронної системи декларування, депутати та урядовці обіцяють скасувати на першому ж у році засіданні Верховної Ради. DW з'ясовувала, як непомічена більшістю народних обранців норма потрапила до тексту закону і наскільки загрозливою вона є для запровадження безвізового режиму з ЄС.

"Зрада" як стиль життя

"Зраду" в бюджеті на 2016 рік виявив депутат Віктор Чумак. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції на своїй сторінці у Facebook повідомив: до бюджету внесли поправку, що загрожує запровадженню безвізового режиму з ЄС. Нею початок дії електронного декларування доходів перенесли на 2017 рік, хоча планували робити це з 2016.

"Ця система передбачала декларування всіх активів, у тому числі наявних цінностей і готівкових коштів", - пояснив Чумак.  Саме оцінювання активів має стати ґрунтом для визначення можливого незаконного збагачення і початком процесу перевірок стилю життя".

Опікуватись цим, за законом, мусить Національне агентство із питань запобігання корупції (НЗК) - це, власне, його головне завдання. Своєю чергою, діяльність цього агентства, як і двох інших антикорупційних установ - Антикорупційного бюро та відповідного департаменту при Генпрокуратурі - є складовими боротьби з корупцією, необхідними для отримання Україною безвізового режиму. Таку умову висунув Євросоюз.

Kiewer Gespräche zum Thema Migration als europäische Herausforderung

Віктор Чумак, народний депутат України

"Навіщо це було робити? Це якийсь тваринний страх", - обурився Чумак у коментарі DW.

За його словами, затвердження електронних декларацій у бюджеті не означало миттєвого запровадження системи. "Ми ще тільки хотіли обговорювати цю норму з членами НЗК, щоби запроваджувати її поетапно для різних категорій. Але тут нам допомогли", - сказав депутат.

Звідки взялася підступна поправка?

Головне питання, що постало після повідомлення Чумака: хто вніс поправку і як вона непоміченою потрапила до остаточного варіанту закону? Причетність уряду до цього одразу ж спростував міністр юстиції Павло Петренко, додавши, що невдовзі "уряд внесе до парламенту правки до Закону про бюджет, які відмінять даний пункт (про перенесення системи електронного декларування - Ред.)" і вимагатиме розслідування того, хто це зробив.

Спроби DW з’ясувати ім’я автора ініціативи напряму в голови Бюджетного комітету Олексія Павелка результатів не дали: той вимкнув телефон. Пізніше народні депутати Віктор Чумак і Мустафа Найєм повідомили: скандальну поправку вніс депутат із фракції "Воля народу" Андрій Деркач. Найєм додав - має інформацію про те, що ініціативу Деркача підтримали "опозиційний" Нестор Шуфрич і позафракційний Володимир Мисик. Останній уславився тим, що подарував Віктору Януковичу "золотий батон". І саме Мисик, стверджує Найєм, був ініціатором поправки.

За даними Чумака, за поправку під час відповідного засідання Бюджетного комітету окремо голосували. Тобто, про її існування було відомо й іншим депутатам, у тому числі голові комітету Павелку.

Можливі наслідки для безвізового режиму?

Kiewer Gespräche zum Thema Migration als europäische Herausforderung

Ірина Сушко, виконавчий директор ГО "Європа без бар'єрів"

"Це неприємно. Європейці скажуть - "ну що це таке?", МВФ скаже - "ну що це таке?" - обурюється Чумак.

Втім, конкретного пункту щодо обов'язкового запровадження електронної системи декларування серед умов безвізового режиму немає, говорить Ірина Сушко, виконавчий директор ГО "Європа без бар'єрів".

"З одного боку, - веде далі Сушко, - крок назад у тому, що стосується боротьби з корупцією, може розглядатися Радою ЄС і Європарламентом як відхід від виконання цих умов. Але з іншого боку, ми мусимо узгоджувати всі дії з бюджетом і показати, наприклад, саме ті критерії, що зафіксовані у плані візової лібералізації". А це, пояснює вона, робота "нових інституцій антикорупційних , які були створені".

Передусім, говорить експертка з євроінтеграції, Україні необхідно продемонструвати успіхи не перед Європарламентом, який "голосуватиме, базуючись на політичних переконаннях", а перед Єврокомісією та Радою ЄС. І бажано це зробити, додає Сушко, вже наприкінці січня - початку лютого - саме тоді можуть відбутися дебати щодо безвізового питання в Раді ЄС. І на цьому, додає експертка, українській владі зупинятися не можна: "на кожному такому засіданні нам потрібно демонструвати прогрес".

Гройсман обіцяє виправитися

Виправити скандальний огріх депутати обіцяють на першому ж у році пленарному засіданні. Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман уже повідомив, що у парламенті вже "зареєстровано законопроект, яким скасовується правка у держбюджеті щодо відтермінування електронного декларування до 1 січня 2017 року".

Втім, зі слів Чумака, зробити це народні обранці зможуть "в перші тижні лютого". Саме тоді, коли українські чиновники поїдуть до Брюсселя звітувати про успіхи у боротьбі з корупцією.