Як припинити підприємницьку діяльність і при цьому довести, що ти не верблюд

215Коли Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон України від 13.05.2014 р. N 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за заявницьким принципом», всі, хто досі мав мороку із тривалим і виснажливим закриттям підприємницької діяльності, мали би зітхнути з полегшенням.

Ще б пак! Якщо раніше процес державної реєстрації припинення господарської діяльності ФОП міг тягнутися від трьох місяців до року, то після того, як закон став чинним – з липня минулого року – держреєстратор за заявою підприємця повинен припинити його підприємницьку діяльність не пізніше наступного робочого дня без різних там довідок.

До ухвалення закону держреєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП здійснювалась за принципом мовчазної згоди і складалася з трьох етапів:

1.      До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДР) вносився запис про рішення ФОП припинити підприємницьку діяльність;

2. Потім починались перевірки контролюючими органами та розрахунки за наслідками перевірки;

3. Далі (але не раніше закінчення строку пред’явлення вимог кредиторів) – вносився запис про припинення підприємницької діяльності за мовчазною згодою контролюючих органів.

Новий закон дав змогу закривати підприємницьку діяльність ФОП за 1 день, оскільки він передбачає відмову від принципу мовчазної згоди і перехід до заявницького принципу.

Як наголошується в Пояснювальній записці до законопроекту, «це дуже важливо, зокрема, для дрібних підприємців, якщо їх бізнес перестав приносити навіть дуже скромний дохід (що часто трапляється в сучасних умовах), і колишній дрібний підприємець має шукати роботу та зареєструватися як безробітний і отримувати допомогу».

Автори законопроекту пояснюють, що така ситуація є природною і загальноприйнятою у світі:

«У багатьох країнах навіть немає поняття «фізична особа – підприємець» - будь-яка фізична особа може здійснювати підприємницьку діяльність, якщо бажає, і сплачувати податки - це тільки вітають. Відтак, немає ніяких підстав вимагати від фізичної особи надання будь-яких довідок від контролюючих органів або вимагати проходження певних перевірок чи вимагати здачі звітності, документів тощо. Подібні вимоги не повинні бути умовою реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою. Тому пропонується здійснювати таку реєстрацію негайно після одержання від фізичної особи відповідного волевиявлення (у формі реєстраційної картки), без права контролюючих органів заблокувати реєстрацію».

Як в цілому на практиці працює закон – достеменно не відомо, оскільки таку статистику ніхто не веде. Вірніше, у фіскалів свої цифри, а у асоціацій дрібних підприємців свої.

Розповім лише один приклад, як приватний підприємець зі Львова закривав свою підприємницьку діяльність, і робив це вже після ухвалення нового закону, цього року у січні. І вже було думав, що він понад півроку як не підприємець. Але не тут-то було.

Так от, у січні цього року підприємець повідомив держреєстратора, що більше не буде займатися підприємницькою діяльністю. Держреєстратор сказав, що все гаразд, у разі чогось – вам повідомимо. З того часу минуло понад півроку.

Аж раптом дзвінок із фіскальної служби, де людині розказали про те, що він і досі підприємець, і щоб врешті поставити у цій історії крапку, треба ще закрити рахунок у банку.

На запитання підприємця, на якій підставі він має закривати рахунок, який був відкритий не для підприємницької діяльності, а для особистих потреб, і підтвердженням цього слугує угода з банком, фіскали відповіли, що вони нічого не знають – у них записано ТАК.

Тобто, рахунок треба закрити, щоб людина його не використала для підприємницької діяльності. (Але ж його просто неможливо використати в інших цілях, ніж записано в угоді з банком!) Однак без закриття рахунку, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, цю діяльність не припинять.

Тобто, претензій від банку немає, людина не скоювала ймовірний злочин - не використовувала рахунок для інших, не прописаних в договорі, потреб. Але, начебто для пофілактики, її примушують надати довідку про закриття рахунку фіскалам, який до цього ж жодним чином цих самих фіскалів не стосується.

Тобто, ти наче й не верблюд, але довести це зобов’язаний.

Потім виявилось, що банк, у якому у підприємця був відкритий рахунок, збанкрутував, всі філії закрились, і отримати довідку про закриття рахунку він може лише в останньому, що ще залишилося, відділенні у Києві. Та й то місяці через півтора від подачі відповідної заявки.

Тобто, якщо порахувати загальний час закриття підприємницької діяльності, то він має всі шанси сягнути року!

Року, а не 1-го дня, як це прописано у новому законі.

А нещодавно Кабінет міністрів України запровадив реєстрацію бізнесу за 24 години.

Сподіватимемося, що ця доба таки буде не резиновою.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»