Лише п`ята частина обвинувачених у хабарництві опиняється за ґратами

Українські судді виносять дуже м'які вироки корупціонерам. 

Так вважають організатори дослідження "Судді під прицілом" інтернет-видання "Перша інстанція" та Transparency International. Вони проаналізували 100 вироків, винесених судами за три останні місяці за статтею 368 Кримінального кодексу. 

_DSC7057Федір Орищук, редактор видання “Перша інстанція”

Щоденно в реєстрі судових рішень з'являються тисячі різних документів, ухвал, постанов, вироків. Ми не зможемо охопити усіх. Ми для себе обрали певну нішу і відслідкували рішення судів, які стосуються корупційних злочинів.

Ми проаналізували 100 останніх вироків за статтею 368 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за пропозицію, обіцянку, отримання неправомірної вигоди. Це хабар, простими словами.

Із 100 судових рішень, які були винесені за останні приблизно три місяці, лише у 21 випадках суд позбавив корупціонерів волі.

19 вироків завершились тим, що було винесене покарання позбавлення волі, однак відразу ж його замінили на випробувальний термін.

У 12 вироках були виправдання. І 48 вироками суд оштрафував хабарників.

Про що це говорить? З однієї сторони у нас законодавство передбачає дуже широку виделку покарань. За хабар до 60 тисяч гривень Ви можете бути оштрафовані в межах 17 - 20 тисяч гривень або отримати термін від 2 - 4 років. За хабар до 120 тисяч гривень отримаєте від 3 - 6 років.

Але суть у тому, що суди полюбляють м'які покарання.

Хтось поставить питання: "А хто ви такі, аби замість судів вирішувати, яке покарання заслуговує той чи інший підозрюваний?". Звичайно, ми не замінюємо судову систему, у нас немає відповідної освіти і навичок, але ми можемо по-журналістськи порівнювати схожі вироки й ситуації, за які були засуджені люди. Виходить так, що людина йде у в'язницю, а за схожий злочин інша людина отримує штраф.

Аби не бути голослівним - наведу приклад. За неправомірну вигоду в 1 000 гривень заступник головного лікаря Барської центральної лікарні суд покарав штрафом у 25 тисяч гривень. А податківець із Черкас за хабар в 15 тисяч гривень був оштрафований в 17 тисяч гривень.

Чому вигідно брати хабарі?

Ми спробували порахувати середню суму хабаря. Як середня сума хабаря з тим чи іншим вироком корелюється з винесеним покаранням?

Ті підозрілі в отримані хабарів, які були виправдані, в середньому отримували 112 тисяч гривень як хабарі. Ті, хто отримав виправдальний термін, отримували 79 тисяч гривень. А ті, хто сів за ґрати, отримували в середньому по 40 тисяч гривень. Це говорить про те, що чим більше ви берете хабаря, тим більший шанс вашого виправдання.

Для того, щоб проілюструвати картину, що відбувається з вироками за корупційні злочини. Ви всі пам'ятаєте історію колишнього голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Василя Волги, який був звільнений за гарну поведінку минулого року. При цьому був засуджений за хабар у розмірі $500 тисяч.

Ми знайшли це рішення в Реєстрі судових рішень, і там настільки дивні формулювання, що навіть раджу його подивитись. Суд навіть розглянув такі аргументи, що він не вітав "воровские традиции". Такі характеристики давав йому начальник колонії.

Тут цікаво, і ми цим обов'язково займемось, а як багато людей, засуджених за подібні злочини, отримали дострокові звільнення. Я думаю, таких знайдеться немало.

Голова Віта-Поштової сільської ради під Києвом звинувачувався в отриманні хабаря у розмірі 400 тисяч гривень. Правоохоронці його звинувачували в цьому. Але він був виправданий. Причина - цей хабар визнали спонсорською допомогою селу. І через це його звільнили. Таких прикладів можна набрати досить багато.

Ми обрали топ-10 найсумнівніших рішень за корупційні злочини. Тут різні суми хабарів лунають. Це далеко не повна картина, але думаю, що вона досить показова.

Аналогічна історія з Петром Мельником. Ви пам'ятаєте, що його виправдали за хабар у 120 тисяч гривень в липні цього року. Пізніше ГПУ почала наступне розслідування, пов'язане з відчуженням майна Податкової академії. Зараз правоохоронці намагались продовжити міру запобіжного заходу під домашнім арештом, але суд відмовив. Тобто, він не є людиною з обов'язками.

Серед таких схожих кейсів, які можна легко знаходити в Реєстрі судових рішень, - це справа судді Біляївського районного суду Одеської області. Її звинуватили в великому хабарі - 285 тисяч гривень за участі посередника. У підсумку її виправдали, а посередника посадили. А посадили не за хабар, а за шахрайство. Мовляв, він створив ілюзію, що має вплив і підхід до судді і вимагав гроші від людини, яка хотіла отримати "правильне" рішення по справі.

_DSC7079Дмитро Якимчук, координатор кампанії моніторингу декларацій високопосадовців "Декларації без декорацій" Transparency International Україна

Ми в Transparency international Україна, маючи багатий досвід роботи з деклараціями,  вже другий рік проводимо кампанію "Декларації без декорацій", де моніторимо майнові статки службовців та їхніх родичів та їхній стиль життя.

Ми почали цей широкомасштабний аналіз із київських судів. Усім київським судам були надіслані запити на декларації або відомості із них. Всі суди, окрім Шевченківського районного суду, надали нам відповіді.

Що можна знайти в деклараціях. Там можна побачити майновий стан як суддів, так і дуже цікавим є в цьому випадку майновий стан доходів і витрати членів сімей суддів.

Ми спостерігаємо нову тенденцію. По-перше, не всі члени сімей суддів дають згоду на оприлюднення своїх доходів і майна. По-друге, Дніпровський районний суд м. Києва, в якому працює 35 суддів, взагалі не оприлюднив відомості про доходи членів сім'ї суддів. Через це ми не змогли побачити, яким майном вони володіють. Насправді - це порушення, адже усі відомості, які містяться в деклараціях, окрім персональних даних, підлягають опублікуванню.

За близько 500 попередніх декларацій службовців, які ми досліджували в 2014 році, таке зустрічалось 3 - 4 рази. А зараз  це зустрічається фактично в кожному суді.

Отже, Київський апеляційний адміністративний суд, в якому працює 58 суддів. Члени сімей 8 суддів не надали згоду на використання їх даних декларацій. Серед них є 4 судді, члени родин яких мали дарунки, призи і виграші.

Члени сім'ї голови суду Горяйнов Андрій Миколайович отримав призів, виграшів на суму 819 тисяч 115 гривень. Члени родини Літвін Наталії Миколаївни отримали 1 599 300 гривень. Члени родини Троян Наталії Миколаївни 1 060 777 гривень. Члени сім'ї Хрімлі Олександра Геннадійовича - 647 500 гривень.

У Оболонському районному суді м. Києва члени сім'ї Ліщука Тараса Олеговича - 548 900 гривень.

В Подільському районному суді м. Києва члени сімей трьох суддів не надали згоди на оприлюднення їхніх даних. Члени родини Бородія Василя Миколайовича отримали 146 136 гривень.

В Голосіївському районному суді Києва працює суддя Владиченко, члени родини якого  отримали 100 тисяч гривень дарунків, призів та виграші.

В Печерському районному суді Києва члени родини судді Білоцерківця Олега Анатолійовича отримали 1 400 691 гривня.

Отже, ми бачимо, що або члени родин суддів так гарно грають в лотереї і виграють, або мають таких гарних друзів, які надають такі коштовні подарунки.

_DSC7111Михайло Жернаков, кандидат юридичних наук, експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ

Якщо ставити питання, коли українські судді почнуть саджати корупціонерів, то ніколи. Це моє глибоке переконання, тому що та судова система, яка є на сьогодні, абсолютно не здатна боротись з корупцією. Відповідно до суспільної думки, вона й є корупцією.

Згідно з останнім дослідженням Барометру світової корупції, 66% українців вважають судову владу найкорумпованішою сферою.

Рівень довіри до судової влади сьогодні складає близько 5%. Це включно з "довіряю частково" і "довіряю повністю". Рівень довіри до судової влади в Україні на сьогодні найнижчий у Європі.

Українці вважають корупцію в судах проблемою №1.  №2 - це залежність суддів від політиків й олігархів. Не дивно, що ми бачимо такі цифри, які щонайменше такі цікаві й неоднозначі. Я б сказав, деякі навіть абсурдні, коли за неправомірну вигоду в 50 тисяч гривень людей штрафують на 25 тисяч гривень. Або коли, наприклад, обираючи запобіжний захід, встановлюють заставу сумою, яка набагато менша, ніж сума коштів, які фігурують як неправомірна вигода.

Що робити? Які заходи ми можемо вживати, аби судова система належним чином запрацювала?

Інформація - це надважливий ресурс, яку ми всі збираємо, тому що в будь-якому випадку ця інформація буде використана, аби притягати винних до відповідальності й для реформи судової системи й її оновлення.

На жаль, на сьогодні не запрацювали стосовно судової влади жоден із трьох законів, які прийняті з метою її очищення: ані  закон "Про відновлення довіри до судової влади", ані закон "Про очищення влади", ані закон "Про забезпечення права на справедливий суд", яким передбачено первинне оцінювання суддів.

Механізми політичного впливу, що також є проявом корупції, є основною причиною тих негараздів у судовій системі, що закладені в положеннях чинної Конституції України. Їх треба змінювати, і цим займається конституційна комісія. Але результати її роботи, на жаль, сьогодні невтішні, тому що той проект, напрацьований у межах Конституційної комісії, на думку багатьох різних експертів, не тільки не забезпечує результату судової реформи, а й певною мірою консервує стан судової системи, яка є на сьогодні.

Не дивлячись, на те, що в цьому проекті є чимало позитивних змін, він не передбачає двох речей - усунення політичного впливу президента на суддів і оновлення судової влади. Чому ми говоримо про оновлення в контексті змін до Конституції? Тому що будь-які інші способи очищення не дали результату. Жодного судді не було звільнено в порядку, передбаченому трьома спеціальними законами, які були прийняті з метою очищення судової влади.

Тому ми зараз пропонуємо і наполягаємо на тому, аби частиною змін до Конституції був процес оголошення прозорого конкурсу на всі без виключення суддівські посади у новій суддівській системі. І це, до речі, абсолютно відповідає п. 9.4 IV розділу Коаліційної угоди парламенту останнього скликання. Тому що на етапі підписання Угоди представники майбутньої коаліції розуміли, що це єдиний шлях для очищення влади.

Як це можна зробити? Можна навести аналогії з патрульною поліцією, незважаючи на те, що поліція і суди - це різні речі, але принцип один і той самий: створюється нова судова система - відповідно до європейських стандартів, суд має бути створений законом. А на сьогодні суди у нас створені будь-якими актами, в основному указами президента, але не актами Верховної Ради. Мають бути створені нові суди актом парламенту, і у них мають бути призначені судді за прозорою процедурою.

Більшість суддів, які на сьогодні є, ніколи не проходили конкурс. Вони були призначені політично. Ці механізми завжди були заангажованими, і точно ми можемо сказати, досить корупційними.

Сьогодні, коли має бути нульова толерантність до корупції, в Україні, на жаль, судова система цього не забезпечує.