“Навмисно-ненавмисно” залежить від впливовості вбивці?

В. Степіка

Володимир Степіка

Мілана Степіка вже робить свої перші кроки і вимовляє перші слова: «Ма-ма, та-то».

«Так, тато….Ти тата не побачиш уже більше», - ледве чутно відповідає її дідусь.

Батька дівчинки, 27-річного Володимира Степіка, вересневої ночі застрелив браконьєр. Він нібито сплутав у прицілі тепловізора людину зі звіром.

Трагедія сталася на кукурудзяному полі неподалік с. Бакаївка на Золотоніщині, що у Черкаській області. Від отриманих поранень чоловік загинув на місці. Так однорічна донечка залишилася сиротою. Без підтримки – удова, батько-інвалід та мама-пенсіонерка.

Володимир з дванадцяти років сам виконував усю важку чоловічу роботу у господарстві, розповідає його мати Олена Степіка. Батько отримав інвалідність, тож допомогти міг лише порадою. Хлопець, згадують рідні та сусіди, ріс чуйним і товариським. Після школи, отримав диплом в училищі, вступив до вишу у Черкасах. Не закінчив – зашкодила матеріальна скрута, потрібно було допомагати батькам.

Олена Степіка, мама загиблого: « Він сам з 12 років навчився розбирать у машині мотор. Батько навчив його. Не було того деньочка, щоб у нас не були друзі його. Тому машину справив, тому мобілку зробив, тому комп’ютер. Він у нас усе в роботі був».

На згадку про 27-річного чоловіка залишилися сімейні фото, де вони щасливі утрьох, де з уст не сходить його неповторна усмішка.

Аліна Степіка, вдова: «Ми разом складали плани, мріяли ростити дитину, надати їй гарну освіту. Ми не знали ким вона буде, бо вона ще дуже маленька. Мріяли, що вона досягне успіхів».

Володимир працював водієм в одному із золотоніських сільгосптовариств. Про нього там лише найкращі спогади.

«Навіть ось у районці про нього писали, хвалили як найкращого водія господарства, - показує газету пані Олена. - Він же фури пшениці возив, жодної зернини не взяв!»

Стаття в районці

Чому молодий чоловік опинився тієї ночі на кукурудзяному полі біля чужого села за 5 км від Золотоноші, де останні роки жив з дружиною та донечкою, рідні та друзі родини й гадки не мають.

Валентина Василівна, односельчанка: « Поїхав же, мабуть, до друга тоді в гості. Може, схотів допомогти. Він ніколи нікому не відказував……і ніколи ж не їздив ні по яку кукурудзу…»

У стрічці новин на офіційному сайті УМВС Черкаської області - жодного повідомлення про подію 2 вересня на полі під Золотоношею. Виникає питання, чому для черкаських міліціонерів убивство людини виявилося менш важливою для суспільства  новиною, аніж, до прикладу, дрібна крадіжка в магазині, про яку 3 вересня сповістив відомчий сайт.  "Зловмисника затримали на місці вчинення крадіжки. Сума збитків, яку він наніс, становить близько 200 гривень".

Інформацію про вбивство в Бакаївці першими оприлюднили УНН  через 2 дні після його скоєння: «Вбивство сталося 3 вересня близько 00:00 у Золотоніському районі.

За словами правоохоронців, невідомі на автомобілі Mitsubishi двома пострілами вбили 27-річного чоловіка, який збирав кукурудзу для власних потреб».

Журналістам у прес-службі управління МВС області дають скупі пояснення та розповідають про одного підозрюваного.

Дмитро Грищенко, керівник прес-служби УМВС Черкаської області 8 вересня 2015 року повідомив: «Під’їхав автомобіль з особою, яка приїхала на полювання. Ця особа подивилася в тепловізор, побачила у мішені теплі силуети, він сприйняв їх за дичину і скоїв постріл, коли підійшов поближче, побачив, що вбив людину. Получається, оттуда він з’їхав. Наразі відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.115 КК України – умисне вбивство, що карається позбавленням волі до п'ятнадцяти років».

У Золотоніській міжрайонній прокуратурі небагатослівніші. Зокрема, у повідомленні за 10 вересня цього року йдеться: «Золотоніською міжрайонною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.119 КК України – як ненавмисне вбивство. … встановлено, що 02.09.2015 близько 22 години громадянин З. прибув на полювання до можливого місця виявлення дикого кабана, а саме до поля № 6 із насадженням кукурудзи, яке перебуває в оренді ТОВ «Красногірське», що розташоване біля с. Бакаївка Золотоніського району Черкаської області. 02.09.2015 близько 23 години гр. З. під час незаконного полювання на полі, ігноруючи правила поводження з вогнепальною зброєю, не маючи через темряву візуального контакту з громадянином С., почувши звуки характерні для пересування живої істоти (тварини), помилково розраховуючи на те, що це звуки дикого кабана, спрямував ствол власного нарізного карабіну «Remington 700» 308 калібру, зарядженого мисливськими набоями 308 калібру у бік, де знаходився гр. С. та з метою можливого ураження вказаної тварини, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, здійснив один постріл із карабіну. Від тілесних ушкоджень, гр. С. помер на місці».

поле

Частина 1 ст.119 КК України, а це вже вбивство, вчинене через необережність,- передбачає більш м’яке покарання: обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Особу душогуба встановлено, повідомляють у міліції області. Слідство зібрало усі докази причетності підозрюваного. Вилучено речові докази. Справу до суду ще не передали, бо чекають результатів гістологічної та балістичної експертизи, кажуть у районній міліції. За місяць, припускають, вона закінчиться. Підозрюваний - під домашнім арештом.

Вдалося з’ясувати, що друг, з яким Володимир того вечора був на полі проходить у справі як свідок. За офіційною версією, він злякався, коли від пострілів впав його товариш і тому втік. Вбивця ж, ніби, помітив мопед, який залишили Володимир Степіка з товаришем обабіч поля, зрозумів, що скоїв злочин. Цим пояснюють, що тіло потерпілого знайшли за кількасот метрів від місця, де він загинув.

Ім’я підозрюваного у вбивстві Володимира Степіка міліціянти не називають ні рідним, ні журналістам, посилаючись на таємницю слідства. Убиті горем батьки кажуть, що їм не до судових тяганин – нема на те ні сил, ні грошей. Вірять лише у Суд Божий.

Золотоношею і рідним селом загиблого, Гладківщиною, ширяться чутки, що вбивця – впливовий у районі політик з ВО «Батьківщина».

На початку літа, трьома місяцями раніше на Смілянщині, що також у Черкаській області, під час незаконного нічного полювання застрелили мисливця. Вбивця закопав тіло жертви, після чого застрелився у власній автівці. У передсмертній записці він зізнався у злочині. Слідство встановило, що уночі чоловік разом з товаришем були на полюванні. В цей час здобич у лісі шукав і потерпілий. Мисливці почули один одного. Постраждалий присів. Побачивши його у прицілі тепловізора, браконьєри подумали, що то кабан, двічі вистрелили. Чоловік загинув одразу. Того разу відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України – умисне вбивство, триває слідство.

Ці трагедії під час нічного незаконного полювання сталися, зокрема, і через доступність приладів нічного бачення, тепловізорів, нарізної зброї, кажуть черкаські мисливствознавці. Люди, які купують усе це, не знають як ним користуватися. Тож, подекуди, жертвами стають не лише дикі звірі.

З початку року в обласному управлінні лісового та мисливського господарства склали 70 протоколів за випадками браконьєрства на суму більше 12 тис.грн.

Фахівці наголошують на забороні ловів зі зброєю у нічний час та застосуванні приладів нічного бачення і тепловізорів. Кажуть, що не можна полювати поблизу будівель та в угіддях, у яких заборонений вид цього промислу.

Володимир Рибалка, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства обласного Управління: «Законом України. Ст.19. «Про мисливське господарство та полювання» чітко визначено строки полювання і в межах їх користувач мисливських угідь визначає строки полювання, погоджує з управлінням лісового та мисливського господарства та департаментом екології обласної адміністрації».

Справа про загибель Володимира Степіка багато в чому нагадує справу, яка стала лакмусом для вітчизняного правосуддя. Схоже на золотоніське «ненавмисне» вбивство вчинив свого часу екс-депутат від "Батьківщини" (БЮТ) Віктор Лозінський. Цей резонансний процес семирічної давнини багато хто пам’ятає. Депутат був засуджений за умисне вбивство селянина Валерія Олійника у мисливських угіддях до 15 років позбавлення волі. Пізніше вирок пом’якшили до 10 років, а 11 червня 2014 року Віктора Лозінського звільнили рішенням судді «за станом здоров'я». Однак вже наступного дня його затримали й доправили його назад до колонії, де він продовжує відбувати покарання.

«Пан Лозінський несподіваним і дивним рішенням суду був звільнений. Рішення суду було зупинене... він був затриманий спеціальною групою кримінального розшуку МВС», – повідомив тоді міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Можливо, саме через одіозність цієї постаті та столичну локацію справи вбивці не вдалося уникнути покарання.

Втім, у нашому випадкові тяжкий злочин стався далеко від Києва. Тому з огляду на перебіг та специфіку розгляду справи батьки вбитого більше усього сподіваються на суд Божий.

Мирослава Станкевич, для "Ні корупції!"