Стратегія розвитку Ірпеня: чому забули про Коцюбинське?

karp 5

Стратегію розвитку міста Ірпеня прийняли без широких громадських обговорень.

Як завжди, прості мешканці Приірпіння дізнались, що на сесії планують прийняти стратегію розвитку міста за день до її проведення, а більшість громади – взагалі постфактум, - пише Ольга Матюшина на сайті Громада Приірпіння.

Але її вже встиг поставити всім в приклад новоспечений керівник Нових облич у Київській області екс-регіонал Дмитро Христюк:

“Переконаний, необхідно розробляти стратегії розвитку окремих населених пунктів, так як зробили це у місті Ірпінь. А саме приклад Ірпеня дає підстави говорити про те, що команда партії “Нові обличчя” реально змінює якість та комфорт життя простих людей".

Karpluk 1

Селище Коцюбинське підпорядковане місту Ірпінь. Отже, у стратегії міста Ірпеня мала б бути висвітлена стратегія розвитку селища Коцюбинського. Особливо, як формально було закріплено ще за два місяця до того “добровільне” об’єднання територіальної громади селища Коцюбинського з громадою міста Ірпеня.

Kar 2

Володимир Карплюк та його команда переконувала  депутатів, а потім постфактум  і простих мешканців Коцюбинського про доцільність об’єднання, обіцяючи при цьому золоті гори громаді Коцюбинського. Тому ми вирішили проаналізувати, що ж є у стратегії розвитку, яка робиться не на один рік.

І от – дивна річ, про стратегічний розвиток Коцюбинського на 2015-2020 рік в стратегії розвитку Ірпеня ані слова.

Нас переконували, як гарно нам буде після об’єднання, але жодне обіцяне слово не було відображене в стратегії розвитку.

І все ж таки, які ж головні акценти покладено в стратегію розвитку міста Ірпеня?

В концепцію покладено наступне:

“Місія міста:

Ірпінь – місто здоров’я, супутник Києва. Багатий на історичну культурну спадщину, рекреаційні зони та місця відпочинку.

Регіон із інноваційною освітою, якісним лікуванням та здоровим способом життя. Місто екологічно дружнього бізнесу, привабливе для інвестицій та розвитку туризму.

Відкрите та безпечне місто з активною громадою та привабливе для молодих сімей".

"Відкрите та безпечне місто з активною громадою та привабливе для молодих сімей".

Kar 4

При цьому серед сильних сторін міст команда Карплюка поставила собі в “в плюси” започаткування “лікарняної каси”, без якої місто місто здоров’я не розбудувати.

Основними напрямами розвитку визначили розвиток капітального будівництва, туризму, транспорту, сфери послуг та підтримку малого й середнього бізнесу, основний акцент мають робити на сферу послуг та підприємців.

При цьому фахівцями, які писали стратегію розвитку, було проаналізовано, що 45% працездатного населення задіяно в економіці міста Києва. Зауважте - 45% від всіх трудових ресурсів всього Ірпеня.

Звичайна річ, що малий та середній бізнес будуть якось виживати. Влада навіть має намір курси англійської мови організовувати для підприємців, а випускникам Ірпінських шкіл видавати дипломи польського зразка.

Перехід до більш прискореного розвитку малого підприємництва в місті, згідно зі стратегією розвитку, передбачає оптимізацію розмірів місцевих податків і зборів.

Для розуміння -  нині в Україні встановлені такі види місцевих податків і зборів:

  • комунальний податок;
  • податок з реклами;
  • готельний збір;
  • збір за припаркування автотранспорту;
  • ринковий збір;
  • збір за видачу ордера на квартиру;
  • курортний збір;
  • збір за право використання місцевої символіки;
  • збір за здійснення закордонного туризму;
  • збір за проведення аукціону;
  • збір за проїзд територією Автономної Республіки Крим і прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
  • збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
  • збір за надання земельних ділянок для будівництва об’єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла і гаражів у населених пунктах.

Виникає риторичне запитання, чий бізнес буде активно розвиватись, згідно зі стратегією розвитку до 2020 року???

Кому належать борди (це можна зрозуміти з того, хто на них в Коцюбинському активно рекламується), і хто має монополію на будівництво в регіоні,  не є великою таємницею для громади.

Ідемо далі.

Розвиток туризму звичайно має бути одним з пріоритетних напрямків розвитку. Ця галузь має приносити в бюджет до 10%. Зараз по Київській області цей показник не перевищує 2%.

У мене є питання, чому ж у стратегії розвитку забули про Коцюбинське. Селище навкруги оточене лісом, якому присвоєно статус національного парку. Для розуміння -  в Коцюбинському навіть маленького готелю чи затишної кав’ярні не має. Я вже не кажу про обладнанні зони відпочинку, які можуть бути створені на комерційній основі, це і робочі місця і відрахування в бюджет автоматично.

В стратегії розвитку робиться акцент на суб’єкти підприємницької діяльності, простими словами, СПД, які, як правило, сплачують єдиний податок.

Але основні надходження до міських бюджетів має давати великий бізнес і промисловість. Будівництво має дуже лімітований ресурс і надходження дає, звичайно, не малі, але все ж таки разові, після чого всі новозбудовані об’єкти має утримувати громада, і навантаження падає на соціальну інфраструктуру.

А ось функціонуюча промзона, як от в Гостомелі, дає постійні надходження до бюджету населеного пункту.

В Коцюбинському майже вся промзона збанкрутіла, процедури банкрутства тривають не один рік, і надходжень до бюджету від них, звичайно ж, немає. Це і ПрАТ “БЗ “Тепзовукоізоляція”, ПАТ “Гірничовидобувний каменеобробний завод”, ВАТ “Білицька меблева фабрика”. Загалом це щонайменше 20-30 га землі з усіма комунікаціями, які чекають на свого інвестора.

Але варто відзначити, що як правило це фіктивні банкрутства, ініціаторами яких стають самі ж акціонери, щоб уникнути  сплати величезної кредиторської заборгованості, зокрема і до бюджету. Започаткував традицію банкрутства в селищі ДОК -  підприємство, яке належало родині Садовських. Згідно з загальним державним реєстром судових рішень, кожен може ознайомитись із справою, кінцевим результатом якої було виведення землі, цільове призначення якої змінили і віддали під забудову “Атланту”.

Лише створення залучення інвестицій у екологічно безпечне виробництво може поправити мінусове сальдо бюджету селища.

І наостанок: я так і не побачила у стратегії розвитку Ірпеня обіцяного Карплюком комунального транспорту та оптимізації тарифів на пасажирські перевезення.

Також я не побачила запровадження традиції звітування перед громадою очільників підконтрольних відомств та комунальних підприємств ІМР і зокрема начальника ГУ УМВС м.Ірпеня. Про це я йому особисто говорила, і він сказав, що з нього вистачає нарад.

А ось що запримітила, так це те, що стратегічний план розвитку міста Ірпеня дуже схожий на стратегічний план розвитку міста Обухова.

У складі комітету із стратегічного планування економічного розвитку міста Ірпеня та селищ Ворзель, Гостомель, Коцюбинське значиться заступник голови смт.Коцюбинське Петро Пушанко. Редакція поцікавилась у нього, чи брав він особисто участь у розробці стратегії та чи вносив він свої пропозиції щодо розвитку Коцюбинського. Він відповів, що на обговореннях був присутнім, але пропозицій не вносив.

Виникає питання, чому ж до обговорення стратегічного розвитку не було залучено представників громади???

Нам кажуть, що ми – селище маленьке – самостійно не виживемо. То як, поясніть нам, громаді, розвивається під столицею у Польщі Юзефів, де побувала Олена Жежера і про успіхи якого детально розписала у своїй статті?

Проблема не у розмірах населеного пункту, а у підході управління бюджетом, землею та іншими ресурсами громади. Зараз чинна влада має конфлікт інтересів у регіоні – забудови, борди, ресторани – таким чином, всі рішення і стратегії ухвалюватимуться єдиновигідно в інтересах депутатів і голів.