Як придбати маршрутки за півмільйона і продати за 200 тисяч

avto 1Остання літня сесія Луцької міської ради дала зрозуміти, що Луцьке підприємство електротранспорту активно намагаються «злити» в трубу і залишити його без засобів для існування. Катастрофічний фінансовий стан підприємства змушує тепер керівництво розпродувати автопарк, аби якось втриматись на плаву, - повідомляє сайт Під прицілом.

Так, на чергову сесію Департаментом економічної політики було винесено рішення № 77/3 «Про надання дозволу на відчуження основних засобів Луцькому підприємству електротранспорту». Керівництво підприємства у такий спосіб запитало в депутатів та міського голови дозволу на розпродаж.

Таким чином, на продаж виставляють одразу 6 автобусів марки «Богдан». І тут, пригадуючи історію з боргами ЛПЕ, думаю: «А чи раптом це не ті «Богдани», які міська влада брала в лізинг під шалені відсотки?» і взагалі, чи вже остаточно погасило підприємство мільйонні борги та штрафи перед заводом, який раніше належав Президенту України Петру Порошенку?

Отож - назад у минуле…

Якщо повернутися на кілька років назад, лучани добре пригадають історію з Луцьким підприємством електротранспорту, яке в один момент почало оновлювати свій автопарк новенькими «Богданами» та «Іванами». Саме їх свого часу влада міста вирішила взяти в лізинг, оскільки технічна база підприємства була застаріла і потребувала оновлення новими сучасними автобусами та тролейбусами.

Тож, не довго думаючи, наприкінці грудня 2007 року «Богдан-Лізинг» та Луцьке підприємство електротранспорту підписало договір фінансового лізингу на придбання останнім 41 автобуса для перевезення пасажирів вулицями міста. В результаті було придбано на виплату 21 автобус «Богдан» моделі А-069.21, 14 одиниць моделі А-144.1, 6 одиниць моделі А-144.5. На момент передачі автобусів у користування вартість предмета лізингу становила загалом 11,7 мільйона гривень.

Зауважимо, насправді, 41 автобус обійшовся міській казні майже 24 мільйони гривень. Але про це згодом.

Зокрема, на момент угоди один автобус вартував 450-460 тисяч гривень в залежності від модифікації. Частину вартості покупки було оплачено одразу. Таким чином, ЛПЕ та ТзОВ «Богдан-Лізинг» підписали договір ціною в 11 736 000 грн. терміном на 60 місяців або 5 років. Тож, щомісяця ЛПЕ мало б сплачувати 195,6 тисяч гривень по лізингу. В результаті, якби усе йшло згідно з планом, сума становила би всього 16 мільйонів. Проте в окремі роки у бюджеті коштів не вистачало катастрофічно. Тому виникла заборгованість, яку довелося реструктуризовувати.

Зокрема, у договорі про реструктуризацію боргу, який був укладений в 2011 році, заборгованість становила 9 млн. грн., де 6,1 млн.грн – основний платіж. Фактично щомісяця Луцьке підприємство електротранспорту мало би сплачувати за автобуси по 50 000 грн. лізингового платежу, який відшкодовує частину вартості майна та 115 тис. грн. винагороди (комісії 1-го порядку) за отримане у лізинг майно. В результаті розмір винагороди вже становив 230% у місяць від фактичного тіла кредиту. Тим не менше, влада не поспішала розривати угоду, адже і контрагентом фактично було підпрємство, підконтрольне тодішньому члену міськвиконкому, а нині губернатору Волині – Володимиру Гунчику. А він, як кажуть, «зайвий раз не прогавить шансу».

Однак тодішнє керівництво ЛПЕ не спромоглося належним чином організувати фінансові ресурси на сплату лізингу. Тож, з’явилась заборгованість у розмірі 496 273 грн, яку кредитор вирішив стягувати вже через суд. Так, у січні 2013 року Господарський суд Волинської області виніс рішення про стягнення з Луцького підприємства електротранспорту на користь ТзОВ «Богдан-Лізинг» боргу в сумі півмільйона гривень. За 3 місяці до того лізингодавець уже відсуджував у ЛПЕ 1,3 мільйона гривень, тож сума тільки доповнювалась.

Згодом тодішній директор Луцького підприємства електротранспорту Іван Грицанчук зміг відшукати певні ресурси і сплатив частину боргу. Звісно, адже до того часу, як піти на ЛПЕ, він працював саме в дирекції Луцького автоскладального заводу. Тож, подейкують, що його призначили на Луцьке підприємство електротранспорту саме для того, аби влада якнайшвидше повернула борги по лізингу. Чим, власне, він і займався. В той же час, як повідомив Іван Грицанчук на одному з засідань виконкому, після оформлення договору було одразу сплачено 3 мільйони гривень, протягом кількох наступних років перераховано ще 17 мільйонів. Тож, за його словами, на квітень 2013 року ЛПЕ мало сплатити фірмі «Богдан-Лізинг» ще 3,9 млн.грн. Тому сума зросла вже до 24 мільйонів гривень.

В результаті всього Луцьке підприємство електротранспорту загнали в глибоку боргову яму, а на самому підприємстві стали затримувати заробітну плату працівникам. Саме тоді депутати міської ради заговорили про те, аби скинути непосильну ношу і повернути частину автобусів «Богдан-Лізингу». Варто зауважити, що вже на той час значна частина автобусів, які брались на виплату, потребувала ремонту і більшість просто вже була схожа на металобрухт.

Вже у 2014 році компанія «Богдан-Лізинг» таки поставила вимогу повернути їм 41 транспортний засіб через невиконання умов договору. Пізніше лізингодавець навіть подав позов до суду про стягнення 5 одиниць техніки, та автобуси по нині лишились на базі підприємства електротранспорту. Уже інший керівник Анатолій Тимощук повідомив, що Луцьке підприємство електротранспорту 23 квітня погасило заборгованість із лізингових платежів. А це понад 20 мільйонів гривень і 4 мільйони пені та штрафів, які через касацію зменшили до 1,2 мільйона гривень. Однак останніх сум тоді не проплатили, тож фактично – автобуси досі перебувають у власності заводу.

Цьогоріч весною судова тяганина між Луцьким підприємством електротранспорту та компанією «Богдан-Лізинг» поновилася. Таким чином, лізингодавець вирішив забрати собі не лише гроші, а й усі комунальні автобуси. Причина – нестабільна фінансово-політична ситуація в країні, через що фірма зазнала значних збитків і втратила ринок збуту. Попри усе, спірні «Богдани» понині лишаються на Луцькому підприємстві електротранспорту.

Акційний розпродаж…

Рішення міської ради «Про надання дозволу на відчуження основних засобів Луцькому підприємству електротранспорту», яке винесли на чергову сесію міської ради позаминулого тижня, по-правді шокувало багатьох. І подивувало не лише те, що влада розпродує автопарк комунального підприємства, а й те, за якою ціною. Окремі обранці відмітили, що це радше виглядає як акція чи сезонний розпродаж, а не «порятунок» ЛПЕ в скрутну хвилину. Справа в тім, що на продаж виставили одразу 6 автобусів марки «Богдан» плюс один раритетний тролейбус на обмін з поляками.

 avto 2

Та найбільш цікавою у рішенні є фраза «за вартістю, визначеною експертним шляхом, на конкурентних засадах». Як йдеться в рішенні, при підготовці рішення на звернення директора Луцького підприємства електротранспорту враховувались висновки експертного автотоварознавчого дослідження проведеного ПАТ «Волинь-АВТО» № 0024 від 27.07.2015, № 0025 від 27.07.2015, № 0026 від 28.07.2015, № 0027 від 28.07.2015, № 0028 від 30.07.2015, № 0029 від 31.07.2015.

Вочевидь, влада продовжує думати, що громадськості можна «запудрити мізки» і не розповідати про всі подробиці оцінки, а тому, вочевидь, на сайті міської ради немає детального звіту по оцінці і технічних висновках на зношеність цих автобусів. Разом з тим депутат Луцькради Андрій Осіпов на наше прохання таки надав необхідну інформацію, яка була викладена в пояснювальній записці, або так званому додатку до рішення міської ради.

Зокрема, у ньому йдеться про те, що на балансовому обліку Луцького підприємства електротранспорту перебувають автотранспортні засоби, які не використовуються у його господарській діяльності. Відповідно – їх вирішили продати, а гроші – використати на поповнення обігових коштів підприємства.

Таким чином, виявляється, що на автобус «Богдан А-069.21» з державним номером АС 0397 АХ (початкова вартість 102 175,82 грн.) сума нарахованого зносу становить 81 484,94 грн. На таку ж модель з державним номером АС 8909 АО (початкова вартість 107 433,89 грн.) – 85 246,12 грн. В той же час, на 4 автобуси «Богдан А-144.1», початкова вартість яких становила 332 500 гривень, сума нарахованого зносу сягає 302 846,43 грн. кожного.

Як виявилось, оцінку за пакетом документів на ці автобуси проводило ПАТ«Волинь-АВТО», генеральним директором якого є один з депутатів Луцької міської ради Юрій Корольчук. Тож, за висновками комісії зі списання та введення в експлуатацію необоротних матеріальних активів, вищевказані транспортні засоби можуть бути продані за вартістю, не нижчою, ніж визначена експертним шляхом, а саме:

- автобус «Богдан А-069.21», д.н. АС 0397 АХ, оціночна вартість 170 798 грн.;

- автобус «Богдан А-069.21», АС 8909 АО, оціночна вартість 170 798,0 грн.;

- автобус «Богдан А-144.1», АС 4935 ВВ, оціночна вартість 201 193 грн.;

- автобус «Богдан А-144.1», АС 4936 ВВ, оціночна вартість 200 038,0 грн.;

- автобус «Богдан А-144.1», АС 4937 ВВ, оціночна вартість 198 595,0 грн.;

- автобус «Богдан А-144.1», АС 4941 ВВ, оціночна вартість 198 306,0 грн.

І рішення таки проголосували більшістю. За проголосувало 38 депутатів міської ради.

І тут найцікавіше…

Вже на перший погляд стає зрозуміло, що автобуси продають за досить таки низькою ціною. На сьогодні в інтернеті можна знайти автобус «Богдан А-069.21» за 289 тисяч гривень.

avto 3

Натомість «Богдани» моделі А-144.1 – вже на ринку не знайти.

Та це вже й не стільки важливо, коли починаєш розуміти, наскільки влада бездарно планує бюджетні витрати на подібні цілі. Фактично місто замість 11,7 мільйонів гривень за 41 «Богдан» заплатило 24 мільйони. А це більш як удвічі перевищує суму вартості самих автобусів. Цікаво й те, що з 2007 року фактично не можна відшукати детальної інформації, скільки коштувала 1 одиниця техніки окремо взятої моделі. Тож, якщо взяти середнє арифметичне, то виходить, що один «Богдан» у підсумку обійшовся в 585 тисяч гривень – у понад півмільйона гривень. Натомість наразі їх продають по якихось 170-200 тисяч гривень як старий зношений металобрухт. У підсумку, за 6 одиниць техніки Луцьке підприємство електротранспорту планує виторгувати не менше 1,1 мільйона гривень. І це при тому, що обійшлись вони місту за приблизними підрахунками ледь не в 3 мільйони гривень.

Вочевидь, це такий стратегічний хід міської влади – взяти лізинг під шалені відсотки, нажити штрафів через несплату, поставити частину автобусів на відстій, а потім задешево продати як металобрухт. І гроші з міської казни вже пішли туди, куди треба було, і автобуси можна за копійки продати вигідним клієнтам. Адже якщо так подивитись, там і продавати вже нема чого – за 8 років на ЛПЕ їх довели до нищівного стану.

Разом з тим, розпродаж технічних засобів Луцького підприємства електротранспорту - це черговий прямий натяк зацікавлених осіб на те, що не тільки кілька «Богданів», а й саме підприємство вже пора продати. Вочевидь, владі вигідно нищити автопарк підприємства, реалізовуючи по кілька одиниць техніки, аби потім у певний момент банально заявити, що підприємство вже не має на чому їздити і возити городян, а відповідно – немає потреби тримати збиткове підприємство. Не менш цікавою є інформація про те, де та коли відбудеться аукціон, і хто ж такі ті покупці, який вже найшли в ЛПЕ на ці автобуси. Тож, осінній розпродаж на Луцькому підприємстві електротранспорту вже стартував, і ціни (як говориться в рекламі) одні з найнижчих у регіоні.

ПІД ПРИЦІЛОМ