Пекло поліклініки. Школярі з батьками годинами стоять у чергах заради формальності

Фото з сайту: www.tychyny12.kiev.ua

Фото з сайту: www.tychyny12.kiev.ua

"Черги великі, лікарі приймати не поспішають. Вони можуть собі вийти на каву, прийти не на дев’яту ранку, а на десяту", - говорить Світлана. "Ортопед – старенький дідусь, йому дуже важко працювати. Ще він поговорити дуже любить. Якось він у моєї доньки перелом зі зміщенням на знімку не розгледів", - усміхається Наталія.

Щороку напередодні 1 вересня тисячі батьків і здорових дітей стоять у безглуздих чергах до лікарів, - пишуть  Сергій Демчук та Орест Зог на сайті ТЕКСТИ.

- Щось мені все це не подобається, - каже жінка в черзі до окуліста в Консультативному центрі Дніпровського району (так зараз називаються дитячі поліклініки), де учні з батьками проходять медкомісію перед початком навчального року. – Ще трохи постоїмо і будемо, мабуть, щось вирішувати. Тут довідка коштує 100 гривень. Я коли собі купувала, через реєстратуру домовлялася.

У поліклініці (Консультативно-діагностичному центрі Дніпровського району) на вул. Тичини, 12 в черзі до кабінету, в якому перевіряють зір і вагу, стоять чоловік тридцять. Прийому кардіолога і хірурга чекають приблизно стільки ж людей.

Мішанини додає те, що кожен намагається зайняти чергу одночасно до всіх лікарів. Уваги лікаря інколи доводиться чекати чотири години. Дехто навіть обід із собою бере: у коридорі біля підвіконня старшокласник наминає гречку з судочка.

Так у Києві відбувається медкомісія школярів. Її повинна пройти кожна дитина при переході в інший клас. Епопея ця починається з відвідин педіатра, до якого дітей ведуть, попередньо отримавши бланк довідки у школі. Педіатр оглядає учнів і вирішує, до яких лікарів йому потрібно сходити додатково. Зазвичай – це окуліст, стоматолог і ортопед.

- До педіатра ми стояли в черзі дві години, - розповідає Вероніка, донька якої перейшла до другого класу в 209-й школі. – Дуже багато людей. Зазвичай всі відкладають огляд на останній день. Я вважаю, що ці медкомісії непотрібні. Якщо у дитини є проблеми зі здоров’ям, батьки ведуть її до спеціалістів. Комісія – це бюрократія. Наприклад, щоб нормально оглянути очі, окуліст має використовувати спеціальне обладнання. Читати літери на стіні – це поверхово.

- Щоб зробити кардіограму, ми простояли в черзі чотири години, - жаліється мати школяра Анжела Приймак.

У Консультативно-діагностичному центрі Голосіївського району найбільші черги теж до педіатрів. Весь третій поверх, де кабінети дільничих лікарів, заповнений дітьми з батьками. Щоб розважити малечу, по плазмі на стіні показують російський мультик «Альоша Попович и Тугарин Змей». Але діти не дивляться: менші ганяють коридорами, старші спілкуються й «юзають» телефони.

Батьки переважно з похмурими обличчями – довелося покинути важливі справи, відпрошуватися з роботи. У країні другий рік поспіль падає економіка, а цілком здорові, замість того щоб працювати і заробляти, змушені кидати роботу і витрачати свій час на формальність.

Черга у поліклініці на Тичини, 12

Черга у поліклініці на Тичини, 12

- Нас ганяють по кабінетах. То одного немає лікаря, то іншого. Педіатр назначив відвідати вісім лікарів. Як відбувається огляд? Лікар питає: «Здорова? Нічого не турбує? Ну, тоді все», - нарікає Світлана, донька якої навчається в 15-й школі, 6 клас. – Треба наполягати, що тобі щось болить. Черги великі, лікарі приймати не поспішають. Вони можуть собі вийти на каву, прийти не на дев’яту ранку, а на десяту. Проходили медкомісію тиждень.

Декому це вдається і за один день.

- Ортопед – старенький дідусь, йому дуже важко працювати. Ще він поговорити дуже любить. Якось він у моєї доньки перелом зі зміщенням на знімку не розгледів, - усміхається Наталія Кердельова. - Окуліст хороший, він на кожне око по п’ять хвилин дивився. А стоматолог порадив поміняти зубну пасту, бо теперішня не відбілює.

- Мені більше подобалося, як було у мій час, коли весь клас у школі збирали, приводили в якийсь день до поліклініки і проходили всіх лікарів. Батьки не бігають, з роботи не відпрошуються, - каже ще одна жінка.

Дуже зайняті батьки, або ті, які бояться великих черг, відверто кажуть, що купують довідки.

Без батьків до дитини торкатися не можна

Відповідають за проведення медкомісій районні управління охорони здоров’я. Чиновники кажуть, що проводити медкомісію в школі заборонено, так само як і робити огляд дітей без батьків.

"Медкомісію можна проходити тільки в лікувальному закладі і тільки в присутності батьків, - каже заступниця начальника Управління охорони здоров’я Дніпровського району Ольга Гуменюк. – Згідно з конвенцією ООН і наказів Міністерства охорони здоров’я, без батьків до дитини торкатися не можна. А черги в поліклініках залежать ще і від батьків.

Школа видає довідку для заповнення ще у травні. Але більшість батьків залишають це на останній день. Тому збільшується навантаження на медичні заклади. Для малюків, які ідуть до першого класу, медкомісію треба пройти до червня".

Слова «батьки залишають це на останній день» - брехня. Коли б ви не привели дитину у поліклініку за довідкою: чи перед самим початком навчального року чи протягом літа, стояти у чергах доведеться. Бо в літні місяці лікарі у відпустках, і біля дверей тих, хто залишився на роботі, збирається чимало народу. Перед школою принаймні всі лікарі на місці, а у червні-липні доводиться витрачати майже місяць на збір підписів у довідці. Тому батьки чекають, коли закінчиться сезон відпусток, щоб менше днів відпрошуватися з роботи.

На інфографіці нижче показано час однієї київської родини, витрачений на цю довідку в червні цього року. Довідку робили у поліклініці на Тичини, 12.

Поліклініка графік

Запитання про безглуздість довідок (не тільки для школярів, а й для всіх інших) ми поставили під час інтерв’ю з міністром охорони здоровя Квіташвіті, його відповідь лаконічна: «Це треба прибрати». За браком часу ми не змогли уточнити, чому і досі не прибрали. (Текст інтерв'ю читайте на нашому сайті найближчим часом).

Задаємося риторичним запитанням і з"ясовуємо, чи існує подібна процедура в європейських країнах.

"Такого поняття, як медогляд, узагалі немає. Під час запису в школу потрібно надати фотокопію з мед. книги дитини про щеплення або довідку від лікаря, що щеплення протипоказані. Для запису в спортивні секції просять довідку, що дитина здорова і не має протипоказань щодо цього виду спорту. Цю довідку наш лікар нам виписує по телефонному дзвінку, я потім забираю в приймальні, коли мені зручно", - розповіла парижанка Юлія Тарабан.

Медкомісії мають замінити сімейні лікарі

Відомий дитячий лікар, імунолог Федір Лапій говорить: "Як лікар, можу сказати, що часом патологію виявляють надто пізно. З іншого боку, в такій масовості й обов’язковості, коли батьки в пошуках простих рішень, щоб не стояти у черзі, прагнуть цю довідку придбати або здобути якимось іншим чином, медкомісія перетворюється на бюрократичну й офіціозну процедуру.

Казати, що медкомісія на 100 % непотрібна, – не правильно. Це загальна проблема обслуговування населення. Люди повинні звертатися до свого лікаря, мати до нього довіру. Сімейні лікарі якраз для цього і потрібні. Якщо у вас є підозра відносно хірургічної патології, офтальмологічної патології, неврологічної, лікар повинен направляти до спеціалістів.

За кордоном, наскільки я знаю, цю проблеми вирішують без комісій, а через педіатрів. Для того й існують за кордоном сімейні лікарі, щоб спостерігати, консультувати, а в разі необхідності відправляти до «вузьких» спеціалістів.

Випадки смерті на уроках фізкультури були завжди, і в радянські часи також. Але ж ми повинні раціонально оцінювати ті заходи, що були впроваджені. Процедура огляду дітей повинна проводитися на найвищому рівні, а зробити це в масовості існуючої медкомісії дуже складно".

Ритуал

Коли ми запитували у знайомих, котрі давно виїхали за кордони, чи є там такі "медогляди", то наше питання викликало подив. Намагання держави контролювати все: від здоров'я дітей до думок батьків, це наслідок тоталітаризму.

СРСР розпався, і ми звільнилися від контролю над нашими думками, але сотні механізмів, які контролювали інші сфери приватного життя людини, залишилися, виродившися у непотрібні ритуали на кшталт медогляду перед школою.

Відповідальний громадянин і відповідальні батьки самі здатні вирішити, коли треба звертатися до лікаря, а коли - ні. Примус тільки привчає до безініціативності і звички перекладати відповідальність за все на "державу", навіть за здоров'я своїх дітей.

З точки зору державного бюджету все ще гірше. За все лікування потрібно платити людям. А держава оплачує ритуали у вигляді підписів під довідками.

ТЕКСТИ

Читайте ще: Українська медицина: реформуй – не реформуй…