Чому Продан та Соболєв допомагають ховати закордонні палаци можновладців?

ВР Табло

Довгоочікуваний перехід від корупційного адміністративного контролю до реальної підтримки бізнесу, а також процес протидії легалізації доходів одержаних злочинним шляхом знову затягується. Як повідомляють  кореспонденти КНК у Верховній Раді, 21 травня 2015 року було відтерміновано на 4 місяці розкриття кінцевих бенефіціарів та надано можливість зареєстрованим учасникам-фізичним особам не подавати відомості про кінцевих вигодоодержувачів.

Відсторонення від подачі такої звітності звичайних фізичних осіб-підприємців є розумними кроком. Адже кілометрові черги у податкових інспекціях виключно на совісті держслужби, яка не змогла (чи не захотіла) забезпечити цивілізований та зручний процес здачі документів. А ось затягування терміну подачі інформації ще майже на півроку – викликає, як мінімум, подив. І бажання розібратись – кому це насамперед вигідно. Але спочатку історія цього питання.

Нагадаємо, що одним із пунктів коаліційної угоди було створення єдиної бази відкритої інформації з реєстрами прав на власність. У цій базі даних, в першу чергу, мали бути високопосадовці та їх родичі: для виведення з тіні корупційних «надбань» минулих років та унеможливлення подальшого накопичення вкраденого. З 25 листопада 2014 року почала діяти норма про розкриття інформації щодо своїх кінцевих бенефіціарів для представників бізнесу. Крім того, у юридичній практиці з’явилось нове визначення «публічні діячі і пов’язані з ними особи»: президент України та прем’єр-міністр, члени уряду, голова Національного банку та його заступники, судді та інші високопосадовці. Це все відбувалось на підставі норм закону №1701-18 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів». Для розкриття інформації у бізнесменів та чиновників було лише шість місяців: штрафні санкції мали б застосовуватися до порушників вже після 25 травня 2015 року – тобто до усіх, хто таку інформацію не надав державному реєстратору.

Однак не так сталося, як гадалося. Згаданий вище закон зобов’язував чиновників детальніше інформувати про свої доходи, але цього їм, вочевидь, не дуже хочеться. Зрозуміло, що і великий бізнес без ентузіазму сприйняв такі зміни – розкрити таємниці своїх офшорних махінацій невигідно в принципі. Тому й не дивує, що за кілька днів до закінчення терміну подачі звітності більшість народних депутатів Верховної Ради проголосували за прийняття законопроекту № 2896, який активно лобіювала Оксана Продан та інші депутати БПП.

Продан 5

Цим законом відтерміновано розкриття кінцевих бенефіціарів ще на чотири місяці! Та чи є гарантія, що восени ми таки дізнаємось про усі приховані закордонні скарби та палаци можновладців? Питання риторичне.

Цікаве й інше – швидкість прийняття рішення. Всього кілька днів тому, 19 травня, цей законопроект був поданий у ВР та зареєстрований. І вже 21 травня його без вагань, баталій та суперечок, за скороченою процедурою приймає більшість нардепів за основу та в цілому. Хто ж ініціатор законопроекту?

Продан 6

Ось їх прізвища: Продан Оксана, Алексєєв Ігор, Соболєв Єгор, Маркевич Ярослав, Козаченко Леонід, Луценко Юрій, Єремеєв Ігор, Литвин Володимир, Мартиняк Сергій. Цікава компанія, чи не так? Також нижче подаємо поіменний список тих, хто ж так дружно проголосував за цей законопроект.

Згадана законодавча новація вже могла би не тільки змінити правила реєстрації бізнесу, але й ефективно протидіяти легалізації незаконних доходів. Однак дорогі депутати думають тільки про себе та своїх владних покровителів. Чому ж українська влада знову наступає на ті самі граблі? Чи вона сподівається, що народне терпіння не має меж? Здається Революція Гідності мала би розсіяти такі сподівання…

Текст та фото Ігор Тихолаз, КНК