Житлово-будівельний корпоратив

В Україні існує тисяча і один спосіб вкрасти землю. Можна, наприклад, безкоштовно отримати десятки гектарів під маскою так званих ЖБК - житлово-будівельних кооперативів. Як місцева влада закриває очі на маніпуляції законодавством, даруючи землю на мільйони, з’ясували журналісти «Слідства.Інфо» у Рівному.

Житловий кодекс Української РСР, який досі діє у незалежній Україні, дозволяє громадянам об’єднуватися для побудови багатоквартирного житла. Для цього реєструється Житлово-будівельний кооператив. Такий ЖБК має право безкоштовно отримати у власність землю під будівництво житла – без аукціону і без торгів. Але є вимоги: члени кооперативу повинні постійно проживати у місті, де будуватиметься житло; потребувати поліпшення житлових умов і стояти у квартирній черзі; стояти на обліку бажаючих вступити до кооперативу при підприємстві, установі, організації або виконкомі ради; мати вік до 30 років. Вас має бути щонайменше п’ятеро, але загалом членів кооперативу повинно бути стільки, скільки й квартир у запланованому будинку.

«Ця норма може використовуватися на благо громадян. Зокрема, в 90-х роках таким чином було збудовано багато доступного житла самими громадянами, молодими сім'ями і так далі. Питання виникає на стадії реалізації цієї норми», - каже член земельної комісії Київради Галина Янченко.

Нові часи – нові звичаї. За повідомленнями в ЗМІ, на Київщині гектари землі у рекреаційних зонах за безцінь і без особливих проблем досі потрапляють до рук бізнесменів, пов’язаних з владою – і попередньою, і теперішньою. І саме створення житлово-будівельного кооперативу – обов’язкова ланка у цій схемі. Як вона працює?

Троє ділків вирішують заробити на продажу квартир у багатоповерхівці. Для цього вони створюють, по суті, фірму. Щоб вона могла безкоштовно отримати у власність землю, вони називають її житлово-будівельним кооперативом – ЖБК. При цьому вимоги Житлового кодексу для створення будівельного кооперативу відверто ігноруються. Бо завдання структури – не забезпечувати житлом своїх членів, а заробляти гроші.

Саме в такий спосіб наразі хочуть відібрати у громади землю приблизно на три мільйони доларів у Рівному. Рівняни обурюються. Адвокат Володимир Сокаль пояснює причину: «Звичайну потребу громадян в задоволенні житлом наша влада перетворила ні на що інше, як на матеріальний зиск. В зв’язку з цим матеріальний зиск, швидше всього, явно для себе. Я глибоко переконаний, що серед членів цього кооперативу, про який йде мова, що земельна ділянка буде виділена, не буде, швидше всього, жодної людини, яка стоїть в черзі на отримання житла, і котрі мали би в такий спосіб, згідно духу закону, покращити свої житлові умови».

Саме в такий спосіб наразі хочуть відібрати у громади землю приблизно на три мільйони доларів у Рівному. Рівняни обурюються. Адвокат Володимир Сокаль пояснює причину: «Звичайну потребу громадян в задоволенні житлом наша влада перетворила ні на що інше, як на матеріальний зиск. В зв’язку з цим матеріальний зиск, швидше всього, явно для себе. Я глибоко переконаний, що серед членів цього кооперативу, про який йде мова, що земельна ділянка буде виділена, не буде, швидше всього, жодної людини, яка стоїть в черзі на отримання житла, і котрі мали би в такий спосіб, згідно духу закону, покращити свої житлові умови».

Мова йде про «Житлово-будівельний кооператив «Рівбуд», який претендує на земельну ділянку в три з половиною гектари. У цього ЖБК троє засновників, які не стоять на квартирному обліку. Один з них – зять екс-нардепа-«регіонала» Миколи Сороки Василь Немеш. Головний архітектор міста Сергій Семенець показує план з десятком будинків у секціях, які можна було б звести на цій землі: «Тут передбачалися 9-поверхові секції і 14-етажні, ну, тепер вже буде 12-поверхові такі будівлі, як уже зараз одна стоїть».

Місто за цю ділянку нічого не виручить. У Рівному вже третій рік не проводять земельних аукціонів. Зазвичай земля переходить до рук бізнесменів через різні схеми. Схоже, такий плані і цього разу.

Міські чиновники вже погодили проект рішення, за яким три з половиною гектари можуть стати власністю фіктивного житлового кооперативу. Депутати вже дарували йому землю у 2012-му. Тепер тут височіє цей будинок, де охочі можуть придбати собі квартири.

Хто винен? Спробуємо розібратися. На перший погляд, є питання до державного реєстратора, який не мав реєструвати кооператив, що не дотримується вимог Житлового кодексу. Та диявол ховається в деталях. Виявляється, житлово-будівельні кооперативи бувають двох видів. Один створюється на підставі Житлового кодексу, інший – на підставі Закону «Про кооперацію». Тоді це – обслуговуючий кооператив.

Обслуговуючому кооперативу достатньо мати трьох засновників, яким необов’язково стояти у квартирній черзі і бути молодшими за 30 років. Та й узагалі дотримуватися формальностей Житлового кодексу. Що не заважає йому додати у власну назву словосполучення «Житлово-будівельний кооператив». Проблема в іншому. Ані «обслуговуючому» кооперативу, ані ЖБК, створеному з порушеннями, надавати безоплатно землю не повинні. А саме це відбувається по всій країні.

Якщо ділянку отримав Житлово-будівельний кооператив, створений з порушенням Житлового кодексу – у цьому винен державний реєстратор, місцеві чиновники та депутати. Якщо ж землю отримує обслуговуючий кооператив ЖБК – винні депутати й посадовці. І, звісно ж, засновники таких кооперативів, які хочуть незаконно збагатитися за рахунок громади.

Цікаво, що про цю оборудку відомо давно. Вже є прецеденти, коли схему отримання землі через житлово-будівельні кооперативи визнавали незаконною. За 20 хвилин пошуків в Єдиному судовому реєстрі знайшлися три відповідні постанови вищих судів – Господарського та Адміністративного і одна постанова Київського апеляційного господарського суду, яка вже набула чинності. А ще – постанова Верховного суду України. Суди ухвалювали їх у 2011-му, 14-му і 15-му роках, і стосувалися вони Київської області.

У прокуратурі кажуть, що знайшли на Київщині шість таких фіктивних кооперативів. За словами начальника управління прокуратури Київської області Андрія Сивця, «за результатами розгляду одного з таких позовів була сформована правова позиція Верховного суду України від 17 червня 2014 року. Така позиція відтепер є обов’язковою для всіх інших судів і тому, якщо такі приклади будуть повторюватися будь-де, то фактично це є підставою для оскарження таких створених кооперативів».

Правова позиція Верховного суду така: «Даючи дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність ЖБК, відповідна рада має враховувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог Житлового кодексу та Примірного статуту».

Та посадовців виконавчих структур Рівненської міської ради рішення Верховного суду, здається, хвилює мало. Особливо коли йдеться про надання землі обслуговуючому кооперативу «ЖБК «Рівбуд».

Ми поговорили з Сергієм Таргонієм, начальником Управління земельних відносин Рівненського міськвиконкому.

- Повноважень проводити державну землевпорядну експертизу землевпорядної документації в управління земельних ресурсів немає. Ми перевірили наявність в проекті відведення висновків, і, відповідно, підготували проект рішення.

- А установчі документи ви дивилися?

- Відповідальність за склад проекту несе той орган, який його погоджує.

- В цьому випадку це який орган?

- Управління Держземагентства.

Начальник Держземагенства у Рівному Роман Гресько пояснює:

- Вичерпний перелік, які в складі проекту землеустрою, регулюється законом про землеустрій, статтею 50-ю. Там написано, чорним по білому, що ми не в праві вимагати щось більше. А для нас, я вам скажу, це комерційна таємниця знати засновників.

Ми відкриємо начальнику Держземагентства цю «комерційну таємницю». Вона є у вільному доступі на сайті Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

А що вважає заступник мера Рівного Олексій Хмилецький, який завізував проект передачі у власність обслуговуючому кооперативу трьох з половиною гектарів міської землі?

- Всі зауваження, які будуть, будуть на сесії міської ради. - А чому ви як... - Тобто в даному випадку рішення підготовлене, ми зобов’язані його пустити на розгляд сесії. Тому що це прерогатива Рівненської міської ради. - Так, але ви, як заступник міського голови, могли перевірити, чи є засновники цього кооперативу хоча б у черзі? То ми разом на сесії це перевіримо.

Мер Рівного Володимир Хомко заявляє, що він тут узагалі ні до чого.

- Посадовці виконкому, якщо допустять якусь помилку, відповідають по Кримінальному кодексу перед законом. Якщо там щось не так, я туда не втручаюсь. Якщо там не так, то тюрма за ними плаче.

Стільки відповідальних чиновників, а так мало толку. Посадовці ніби вперше дізнаються, що їхня свідома чи несвідома бездіяльність сприяє дерибану землі міської громади.

А що ж прокуратура, яка має стежити за додержанням законності? Каже, що не уповноважена аналізувати проекти рішень. От як буде рішення ради, тоді прокуратура зможе його оскаржити. Витративши при цьому значно більше часу і ресурсів, ніж пішло б на запобігання незаконному рішенню.

Апатія прокурори дивує ще більше, оскільки у 2013 році вона вже оскаржувала рішення про надання землі «Рівбуду».

«Внесли позов до безпосередньо Рівненської міської ради та ЖБК «Рівбуд», так як на той час вже був виданий державний акт на право власності», - каже Юрій Грисюк, прокурор Рівненської прокуратури.

Та програвши у першій судовІй інстанції, Рівненська прокуратура, на відміну від Київської, опустила руки і далі не пішла. І псевдожитловий кооператив таки отримав земельний подарунок. Та зараз ще є шанс врятувати для громади міста землю на три мільйони доларів – саме в стільки оцінюють її місцеві ріелтори.

Ми двічі намагалися поспілкуватися із директором або співзасновником кооперативу «Рівбуд», а також залишили їм свої контакти, однак на момент монтажу програми вони так і не вийшли на зв’язок. Мабуть, для цих кооператорів зараз важливіше дочекатися рішення про надання ділянки.

На думку депутатки Київради, проблема – у закритості інформації про вільні земельні ділянки.

«Такою інформацією володіють фактично чиновники, які можуть вступати або у змову або самостійно ставати авторами таких схем. І, володіючи інформацією про вільні земельні ділянки, вони можуть сприяти якимось кооперативам, а іншим, навпаки, перешкоджати», - пояснює член земельної комісії Київради Галина Янченко.

Зламати житлово-кооперативну схема схему розбазарювання українських земель можна і треба. Для цього депутатам достатньо внести невелику поправку до Земельного кодексу, щоб унеможливити махінації. Чи готові народні обранці втрутитися у боротьбу за останній великий ресурс – перевіримо згодом.

/Володимир Торбіч, Антоніна Торбіч, Слідство.Інфо