Пекельна кухня

На Дніпропетровщині пиляють мільйони гривень із державного бюджету. Рік у рік тут заробляють на старих, хворих та дітях, що лікуються, вчаться й живуть в інтернатах та пансіонатах. Механізм скоєння злочинів - тендери, де лише імітується конкуренція, а насправді існує штучно створена монополія.

У 2011-му цей кухонний цех належав комунальному підприємству “Дніпропетровський геріатричний пансіонат”. Власне, він і тепер на території закладу. Навіть кухарі – ті ж самі.

- А штат сохранился?

- Конечно. Все желающие остались работать.

От тільки гроші за роботу цеху з 2012-го йдуть не в комунальну, а у приватну кишеню. А сама Марина із колегами змушена була перейти працювати на приватне підприємство. У департаменті соціального захисту кажуть, що такі зміни — це гора з плеч.

«Мы закупаем услугу. Мы не думаем каждый день, где купить масло, яйца. И фирма, которая выиграла тендер, она обеспечивает это, и мы только контролируем качество», - каже начальник Департаменту соціального захисту ОДА Валентина Крупська.

Загалом в обласного департаменту соціального захисту – вісімнадцять таких закладів. Це інтернати для психоневрологічних пацієнтів і геріатричні пансіонати. Річний бюджет — під 50 мільйонів. Переможець отримує не тільки бюджетні кошти, але й усю техніку, яку інакше довелося б купувати за власний рахунок. У департаменті соціального захисту запевняють — усе прозоро.

«Участие принимают в этих торгах все желающие фирмы, юридические лица, которые по своему положению, по своему уставу, имеют такой вид деятельности, - розповідає Крупська. - Побеждает в результате в конкурсных торгах та компания, которая предлагает наиболее выгодные, наиболее лучшие условия».

Кожен заклад проводить окремий конкурс, але насправді переможці постійно ті сАмі. А конкуренцією, яка гарантувала б низьку ціну і високу якість обслуговування, і не пахне.

Ось протоколи пропозицій до конкурсних торгів 2014-го і 2015-го років. Тут завжди – лише по двоє охочих з однаковими ціновими пропозиціями. Наприклад, за обслуговування “Вищетарасівського психоневрологічного Інтернату” конкурують компанії “Арт-Синтез” і “Регіональна Кейтерингова компанія”. Обидві пропонують свої послуги за 2 919 240 гривень.

А ось протоколи з пропозиціями цих самих конкурентів-близнюків, що змагалися за “Верховцевський психоневрологічний інтернат”. У 2014-му пропозиції ідентичні. Цього року все знову збігається до копійки.

“Іллінський інтернат”. Теж відрізняються тільки назви конкурсантів, але не суми пропозицій.

У департаменті соціального захисту кажуть, що не знають, як пояснити такі збіги. Мовляв, не ми ж тендери проводимо!

Вікторія Крупська, начальник департамента соціального захисту Дніпропетровської ОДА, пояснює: «Наши учреждения социальной защиты населения все являются отдельными юридическими лицами. И все проводят процедуру тендерных закупок каждый в своем учреждении, исходя из тех условий, которые есть в учреждениях».

Як різні юридичні особи досягають такої гармонії на конкурсах, ми вирішили поцікавитися в учасників. У «Регіональній кейтеринговій компанії» керівництво вже другий тиждень хворіє. Директор ТОВ “Арт-Синтез” Сергій Лесніков на підозру про змову із конкурентами обурився.

- Все таки по ряду тендеров, я смотрел, одинаковые предложения у ваших конкурентов.

- Я не слежу за ними. Честно скажу, я не отслеживаю.

- То есть, вы исключаете сговор.

- Сговор? Не, не, не!

Подумавши, директор «Арт-Синтезу» таки знайшов пояснення дивовижному збігу цінових пропозицій конкуруючих фірм.

- Мы знаем сырьевую себестоимость. Мы знаем ее не расчетную, мы знаем ее реальную. Поэтому мы, работая в том или ином интернате, более точно знаем его возможности.

Зараз діяльність “Арт-Синтезу” у Дніпропетровському геріатричному пансіонаті перевіряє обласна прокуратура. Каже: приватні підприємці добряче нагріли руки.

За словами начальника відділу прокуратури Дніпропетровської області Максима Березюка, «предварительная сумма у нас составляет 2 млн. 700 тыс. Это сумма ущерба за два года. То есть, путем завышения добовой нормы, которая идет на одного человека в этом гериатричном пансионате, происходило завладение этими средствами».

В “Арт-Синтезі” звинувачення називають нісенітницею, а прокурорів — виконавцями ворожого замовлення. «Если что-то положить и сказать “давай, придумай что-то”, придумать можно - доказать нельзя. Ну и пусть висит, что есть нарушения. Нет там нарушений», - наполягає Лесніков.

В «Арт-Синтезі» кажуть, що пройшли безліч перевірок. Якось навіть високих чиновників годували, і ті дивувалися якості їжі.

- Еще когда Королевская была министром соцтруда и защиты, она приезжала в Приднепровский интернат, с ней было три зама губернатора. Они говорят: «о, так это вы в кафешке нам заказывали», а им говорят – нет.

Насправді сніданок у пансіонаті не кафешний. Це найдешевші розварені макарони, півсосиски, варений буряк і скибка хліба. Та мешканці не скаржаться – і не тому, що це дуже смачно.

«Мы в лучшем положении, чем те пенсионеры, что живут там на улице или дома у себя нищенствуют и голодают», - каже мешканка КП “Дніпропетровський геріатричний пансіонат» Світлана Ройтер.

Щоб змінити ситуацію, що склалася, достатньо хоча б одного справжнього конкурента. І цього року він таки з’явився. Ефект був просто шалений. Держава отримала можливість заощадити мільйони гривень. Та система розпилу бюджетних коштів добре навчилася захищати свої гроші.

- Это пища, которая необходима ежедневно. Это первое, салат и гарнир, кусочек мяса — стандартный набор, джентльменский набор.

Таїсія — приватний підприємець. У неї п’ять власних виробництв з їдальнями по всьОму Дніпропетровську. Усі спеціалізуються на повсякденному харчуванні. Основні замовники — офісні працівники, менеджери і студенти. Коли дізналася, що можна розширити коло клієнтів – а лише в одному Дніпропетровському пансіонаті потрібно годувати 600 осіб – почала готуватися до конкурсів. Її одразу здивувало меню.

«Меню, которое они дают в тендерной документации, я понимаю, одни кормят только одними консервами рыбными, другие только капустой и буряком. Ну, и выносилось 600 грамм хлеба на человека. Это буханка хлеба в сутки на одного больного», - дивується

Довбня.

Прорахувати вартість меню було неважко. Як і пояснити тактику конкурентів.

«Они берут очикуваную стоимость, то есть стоимость, которая предусматривалась тендерной документацией, ставят ее одинаково в своих тендерных предложениях, и по какому-то непрозрачному признаку из них выбирается победитель», - розповідає адвокат Довбні Сергій Бірюков.

Свою заявку новий учасник необачно подав заздалегідь, і про неї дізналися конкуренти-близнюки. Вони вперше надали шалену знижку і знову виграли.

У плані було харчування із розрахунку 60 гривень на добу для однієї особи. Та традиційні переможці тепер запропонували чотириразове харчування лише за 30 гривень. З цієї ж суми вони мають і податки сплатити, і виробничі потужності орендувати, і працівникам заплатити.

«Срочно появилось снижение цены на два миллиона. Всего лишь раз, и бюджет сэкономил два миллиона на одном пансионате», - сміється Бірюков.

Навчений гірким досвідом, до наступного конкурсу незалежний учасник готувався ще ретельніше.

«Я сделала очень хорошее, очень интересное меню, включая все страви туда. Разнообразное меню. И по цене это было очень интересно. С очікуваной 59 гривен на человека, я дала 51 гривну на человека», - згадує Таїсія Довбня.

Щоб ніхто чисто випадково не дізнався її цін і не демпінгував, Таїсія здала документи на конкурс Володимирівського психоневрологічного диспансеру в останню годину. У результаті – перемога. Послуги її фірми коштували на 646 тисяч гривень дешевше, ніж у конкурентів, які знов вийшли із ідентичними максимальними пропозиціями. Та святкували перемогу недовго. За кілька днів організатори торгів повідомили, що знайшли порушення у документації.

«Документация идет і згідно із оригіналом печатка. А на обратной стороне не стояла печатка “Згідно з оригіналом”. Я понимаю, если написано з обох сторін. Це ж считается аркуш, но не сторінка», - каже Довбня.

Отже, зекономити 646 тисяч бюджетних гривень завадили порожні сторінки без печатки і нумерації. І це при тому, що приватні підприємці мають право працювати взагалі без печаток. Таїсія Довбня ще тричі вигравала тендери, але перемогу знову відбирали. Мовляв, недостатньо досвіду.

«Аналогичные договора, по ихнему — это питание в психоневрологичных пансионатах. Это питание, которое предоставляется коммунальным закладам. То, чего не было практически нигде. И то, чего нет даже по Украине», - пояснює Бірюков.

У облдержадміністрації пообіцяли з’ясувати, хто кришує недоторканність тендерів із послуг харчування.

«Если там есть заинтересованность, нужно понять, либо директор этого коммунального заклада, либо, простите, уже чуть повыше, директора департамента», - пояснив нам Олег Кужман, заступник голови Дніпропетровської ОДА.

Та зрозуміти, хто стоїть за схемою, виявилося непросто. Можливо, тому, що побудувати подібну схему на рівні керівників закладів нереально. Голова департаменту соціального захисту ще донедавна працювала на нижчій посаді, а схема тендерів не змінюється третій рік поспіль. Як і інші проблеми, на які ніхто вперто не реагує.

«В сентябре месяце 2013 года мы проехали девять интернатов с министерством. Это была жахлывая история, - згадує голова осередку ГО «Юзер» Наталя Алексєєва. - Наш отчет висит на сайте министерства соцполитики. Но действий по нему никаких не произошло, кроме как министерство это зафиксировало нарушение гідності человека».

Наталя Алексєєва спільно з депутатами облради і обладміністрації проводила перевірку й наступного року. І саме у приватизованих їдальнях інтернатів вони виявили найбільші порушення. Та це нічого не змінило.

Після численних непорозумінь із закладами міністерства соціального захисту новачки вирішили спробувати сили на обслуговуванні закладів освіти. Вони знову виграли конкурси, та під різними приводами їх знову відсторонили. А переможцями призначили тих самих конкурентів-близнюків. Тендерна система не пускає чужинців.

Олександр Курбатов, Слідство.Інфо