В ужгородців украли сквер. Руками депутатів

Сквер 1

Несподівана поява паркану серед скверу. Огорожа перекрила тротуар та дорогу. Це – не лише приклад крадіжки зеленої зони від ужгородців.

Це – наочна схема, як можливо «приХватизувати» територію, що належить місту, і яка стає дуже цінною, коли обіч зведено міст, прокладена нова дорога. Як забирали сквер? Хто легалізував таке рішення? Які депутати за це голосували? І чи не тому в найменшому обласному центрі просто нема чим дихати? Corrupt UA шукав від повіді на ці питання. 

ЗЕЛЕНІ ЛЕГЕНІ ЧИ ЗАБУДОВА?

За часів СРСР ця місцина на вул. Баб’яка була затишною зеленою зоною біля заводу електроприладів. Можливо,  колись саме цей сквер входив до парку, існування якого згадується у документі 1984 року – рішення облвиконкому №253. Тут ідеться, що в районі заводу «Ужгородприлад» є парк на гектар, який заснований ще у 18 столітті.

Сквер 2

Документ з архіву. Йдеться про парк з цінними екзотами

У буремні 90-ті завод припинив виробництво, і місцина на довгі роки стала закинутою. Втім, на початку 2000-х у цьому районі активізувалися роботи на довгобуді – нового мосту через річку Уж. У 2004 році Боздоський міст відкрили, відтак земля, де розташований сквер, стала ціннішою – поруч є міст, зроблена нова автодорога.

Боздоський міст з’єднав три вулиці – Загорську, Баб’яка та наб. Слов’янську. Відтак, потік авто суттєво збільшився. Тож ужгородцям лишалося тільки радіти, що обіч вул. Баб’яка є невеличка зелена зона. Це особливо актуально, враховуючи, що обласний центр Закарпаття в останні роки входить до рейтингу найзабрудненіших міст. Наприклад, у 2011 році, згідно з даними МНС, брудніше повітря, ніж в Ужгороді, було лише у Маріуполі.

Однак у період із 2004 року й до сьогодні жодний міський голова Ужгорода чи хтось із депутатів не подбав, аби облагородити сквер – встановити лавиці, провести освітлення, посадити нові дерева. А минулої осені сквер взагалі огородили. Паркан постав прямо серед тротуару та під’їзної дороги!

За парканом – будівельний вагончик. За лічені дні зведено невелику «цегляну коробку». На тому роботи зупинилися. А ужгородці тепер мусять обходити паркан.

Тепер паркан треба обходити, йдучи повз дорогу, де гасають автівки. Фото автора

Тепер паркан треба обходити, йдучи повз дорогу, де гасають автівки. Фото автора

ЩО БУДУВАТИМУТЬ, ЗНАЮТЬ У МІСЬКРАДІ ТА ДБІ. ДЛЯ РЕШТИ – СЕКРЕТ

Є паркан, значить рано чи пізно почнеться забудова – це очевидна річ. Проте постає питання – хто власник огорожі? Чого територія закрита? Відповіді мали б міститися на паркані – зазвичай, забудовники вивішують там інформаційні стенди. Втім на огорожі на вул. Баб’яка його немає. То може територія скверу взагалі самовільно захоплена?

Інформації про будівництва на паркані нема. Фото автора

Інформації про будівництва на паркані нема. Фото автора

Дивимося на Кадастрову карту України. І там бачимо: сквер не зовсім то і сквер, а приватна територія! Огороджений простір – то на карті дві сусідні ділянки по 0,088 га. Перша ділянка має кадастровий номер 2110100000:23:001:0020.

Інформація про ділянку з Публічної кадастрової карти України

Інформація про ділянку з Публічної кадастрової карти України

Цільове призначення землі 02.01 – «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Іншій ділянці присвоєно номер2110100000:23:001:0021. Цільове призначення – те ж саме.

Інформація про ділянку з Публічної кадастрової карти України

Інформація про ділянку з Публічної кадастрової карти України

Як же сквер перейшов у приватну власність? Хто це дозволив? Питаємо це в Ужгородської міської ради. Проте заступник міського голови Володимир Фленько, а згодом і міський голова Віктор Погорелов твердять – нічого не знають про сквер і все. Офіційно це звучить так: «у відділі землекористування відсутня інформація щодо землекористувачів (власників), а також рішень Ужгородської міської ради, згідно з якими зареєстровані земельні ділянки». Ось так – в місті чергова зелена зона не межі зникнення, а в мерії не знають, що до й чого. А може просто роблять вигляд, що не знають?

Цікаво й інше – хто хоче зводити житловий будинок осторонь дороги? Це можна було б дізнатися всяк охочому, якби на паркані, як уже згадано, розмістили інформаційний стенд.

Як роз’яснив заступник начальника управління Держархбудінспекції в Закарпатській області Юрій Лошак, теперішній власник ділянки отримав будівельний паспорт на забудову земельної ділянки в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міськради.Відтак встановлення інформаційного стенду на будівництві, яке здійснюється на підставі будівельного паспорту, не вимагається.

Також в Держархбудінспекції нас повідомили: власник ділянок – громадянин Василь Голубка – купив їх та зареєстрував повідомлення про початок виконання робіт з будівництва індивідуального житлового будинку.

Згідно із законодавством, зокрема постанови Кабміну №466 від 13 квітня 2011 року та Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», інформацію про будівництво на паркані дійсно не треба розміщувати, якщо мова йде про зведення індивідуального будинку для житла чи садиби.

СКВЕР ДІЛИЛИ «ПАПЄРЕДНІКІ»

31 жовтня 2010 року в Україні пройшли місцеві вибори. До того часу міським головою Ужгорода був Сергій Ратушняк. Так от – у неділю, 31 жовтня, – ужгородці вирішують, кого знову обрати в раду. А за три дні раніше – у середу, 27 жовтня, – на той час ще чинні депутати ради збираються у сесійній залі.

Прийшло 39 обранців із 50. Ось список присутніх, згідно з даними протоколу:

Сховати «

Адам Йосип
Андріїв Богдан (теперішній секретар міськради)
Бадида Марія (теперішня голова ДПІ у місті Ужгород)
Баран Ігор
Бесараб Володимир
Бедь Юліанна (теперішня депутат міськради)
Беляков Юрій (теперішній депутат міськради)
Брецко Федір
Ванджурак Іван
Галас Тетяна
Гасинець Ярослава (теперішня депутат міськради)
Грузіна Наталія
Данча Олег
Зомбор Тібор
Ковач Олександр (теперішній депутат міськради)
Кинів Богдан (теперішній депутат Закарпатської облради)
Курнат Ольга
Левицький Роберт
Лукша Олег
Лях Єлізавета (теперішня депутат міськради)
Маєрчик Павло
Мартин Віктор (теперішній депутат міськради)
Мойсюк Микола
Новіков Володимир
Омельченко Таміла
Остапець Юрій
Пономарьов Станіслав (теперішній депутат міськради)
Равлик Василь
Роберт Орест
Рошканюк Вадим
Федака Павло
Федорішко Андрій
Феєр Віктор (теперішній депутат міськради)
Харевич Петро
Химинець Олексій
Цірик Василь
Шляхта Тарас
Шолтес Степан
Шубчинська Віра

На порядку денному тоді було 13 питань, з них одне «щасливе» – «Про регулювання земельних відносин». Так-так, саме під кінець каденції, напередодні виборів, депутати Ужгорода зібралися «регулювати» земельні відносини.

Швидкість, з якою депутатам пропонувалося вирішувати окремі земельні питання 27 жовтня, просто дивувала. Так, в пункті 7.6. проекту земельного рішення пропонувалося припинити оренду ділянки на 0,1755 га для приватного підприємства «Олком Віп». Наділ знаходився саме на вул. Баб’яка.

А вже у пунктах 7.7 та 7.8 цього ж проекту (!) рішення пропонувалося дозволити готувати проекти відведення двох ділянок для передачі у приватну власність. Ділянки знаходилися на цій же вулиці Баб’яка. Їх розмір – по 0.088 га. На наділи претендували громадяни Роберт Пап та Павло Горняк.

Від кого забрати землю і кому її дати – задокументовано в одному рішенні міськради

Від кого забрати землю і кому її дати – задокументовано в одному рішенні міськради

І тут найцікавіший момент – якщо територію 0,1755 га, яка була в оренді у ПП «Олком Віп», розділити навпіл, то вийде… Так, рівно дві ділянки по 0.088 га! Як бачимо, саме тоді, у 2010-му році, в останні дні каденції депутатів ділилася одна із небагатьох зелених зон обласного центру! Бо у міськраді вважали, що це місце – ну зовсім не сквер, ніяка не зелена зона, ніяке не потенційне місце для відпочинку, а всього-на-всього – просто вільна земельна ділянка, яку рада має право віддати безкоштовно, якщо хтось із громадян захоче її отримати.

І ні в кого з присутніх обранців не виникло питань щодо схеми, яка проглядається. Адже мова йшла не лише про відчуження зеленої зони. Йдеться й про те, що одну територію на 0,1755 га навмисне «розділено» на 2 шматки, аби була можливість безкоштовно передати її у приватну власність згідно із нормами Земельного кодексу, який гарантує усім громадянам країни право одноразового безкоштовного отримання ділянок. В іншому випадку ці 0,1755 га довелося б продавати. Тоді б бюджет міста заробив. А так – безкоштовна роздача. Невже можна повірити, що депутати дійсно просто так голосували, аби двом людям безплатно дати землю, та ще й у місці, де прокладена нова транспортна комунікація?

Місце, де виник будівельний паркан. Ілюстрація із сервісу google.com.ua/maps

Місце, де виник будівельний паркан. Ілюстрація із сервісу google.com.ua/maps

Це питання на розгляд сесії готувала тодішня начальник відділу землекористування міськради Любов Дикун. Нині вона – заступник начальника управління Держкомзему в Ужгородському районі.

За рішення №1637 «Про регулювання земельних відносин» проголосувало 29 обранців при мінімумі 26. Ті 13 депутатів, що не голосували, як бачимо, не виступили у сесійній залі проти прийняття рішення і не повідомили громаду, що від неї відчужується чергова зелена зона.

Обговорення земельних рішень. Про те, що йдеться про зелену зону, у протоколі не фігурує

Обговорення земельних рішень. Про те, що йдеться про зелену зону, у протоколі не фігурує

Копію рішення №1637 відправлено до обласної ради та прокуратури міста. Але й там публічно не повідомили про свою позицію щодо того, що в одному ж рішенні конкретну ділянку забирають, ділять її на дві частини й одразу ж дозволяють розробляти документи іншим людям для її безкоштовної приватизації.

А НАОСТАНОК Я ВІЗЬМУ

31 жовтня 2010 року пройшли вибори. Стало відомо – в Ужгороді будуть нові депутати і, що головне, – новий міський голова. 4 листопада Сергій Ратушняк скликає останнє засідання своєї каденції. До зали прийшло лише 32 депутати із 50 – маленька, та все ж достатня більшість, необхідна для ухвалення рішень.

От список присутніх, згідно з даними протоколу:

Сховати «

Адам Йосип
Андріїв Богдан (теперішній секретар міськради)
Бадида Марія (теперішня голова ДПІ у місті Ужгород)
Бесараб Володимир
Бедь Юліанна (теперішня депутат міськради)
Бобрик Валентин
Брецко Федір
Ванджурак Іван
Галас Тетяна
Грузіна Наталія
Зомбор Тібор
Ковач Олександр (теперішній депутат міськради)
Курнат Ольга
Лях Єлізавета (теперішня депутат міськради)
Маєрчик Павло
Мартин Віктор (теперішній депутат міськради)
Мойсюк Микола
Новіков Володимир
Омельченко Таміла
Остапець Юрій
Пономарьов Станіслав (теперішній депутат міськради)
Равлик Василь
Роберт Орест
Рошканюк Вадим
Федака Павло
Федорішко Андрій
Феєр Віктор (теперішній депутат міськради)
Химинець Олексій
Цірик Василь
Шляхта Тарас
Шолтес Степан
Шубчинська Віра

Спочатку в порядку денному земельних рішень не планувалося, принаймні – офіційно. Даліголовуючий Сергій Ратушняк повідомляє, що один із депутатів, а саме – представник фракції БЮТ Павло Маєрчик, – пропонує включити питання «Про надання земельних ділянок». За це голосують майже усі згадані вище обранці – 30 чоловік.

Депутат від БЮТ запропонував на останній сесії розглянути земельні питання

Депутат від БЮТ запропонував на останній сесії розглянути земельні питання

В земельному проекті рішення мова йшла про шість ділянок. Дві з них – саме ті, що мають 0,088 га у сквері на вул. Баб’яка.

Втім, згідно з даними протоколу, ні начальниця земельного відділу Любов Дикун, ні сам автор пропозиції про це депутатів не поінформували. Саме питання взагалі пройшло без обговорень і дискусій.

Земельне питання, згідно з протоколом, розглянуто швидко, без зайвих дискусій

Земельне питання, згідно з протоколом, розглянуто швидко, без зайвих дискусій

Тут видніється космічна швидкість роботи – лише 27 жовтня депутати погодили двом громадянам готувати документи землеустрою, а вже за 7 днів, – 4 листопада – ті підготували усі документи для їх затвердження на сесії.

Цікаво, коли за 7 днів, 2 з яких вихідні, із цими проектами рішень встигли ознайомитися депутатські комісії? У протоколі йдеться, що усі комісії ради обговорили усі питання на одному спільному (!) засіданні. А чи достатньо семи днів для проходження усіх необхідних експертиз і погоджень контролюючих органів?

За земельне рішення №1649 проголосувало 30 чоловік – тобто, майже усі присутні. Пропозиція виділити землю в останній день депутатської каденції таки викликає асоціації про корупційну складову. Адже занадто швидко зроблені документи. І нема гарантії, що громадяни, які нібито безкоштовно отримали наділи, отримали їх справді. А не лише на папері у якості підставних осіб…

БУДИНОК ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ В…

З часу осені 2010-го й до осені 2014 року на «виділеній» ділянці ніхто нічого не робив, тут був тротуар та дорога. А минулої осені, як уже згадано, дві ділянки опинилися у власності вже громадянина Василя Голубки. Який, нібито, планує приватний будинок. Й у цьому намірі закрадається підозра: хіба варто зводити дім там, де гасають авта? А от для будівництва заправки чи магазину – місце на Баб’яка саме те. Але як це зробити, коли ділянка виділена безкоштовно саме для будівництва житла і саме про це повідомлено Держархбудінспекцію?

Відповідь проста – треба міняти цільове призначення ділянки. 19 лютого 2015 року в Ужгороді депутати запланували чергове засідання – у проекті земельного рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» є пункт 1.89, згідно з яким громадянинові Василю Гулубці пропонується затвердити проект землеустрою «площею 0,088 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Баб’яка, б/н зі зміною цільового призначення». Себто, на ділянці із кадастровим номером 2110100000:23:001:0021 планується уже не «приватний будинок», а «громадська забудова».

Наразі цей проект рішення депутати не прийняли, оскільки з січня в Ужгороді земельні питання не розглядаються – влада не спромоглася розробити детальні плани територій. Згідно із законодавством, саме з 1 січня без детального плану територій землю не можна вилучати із власності громади.

Ярослав Гулан,

Бюро журналістських розслідувань
«Варто ЗНАТИ!»
для
«CorruptUA.org»