За п’ять років я не дав жодного хабара

БЕЛЬГІЄЦЬ БЕРНАР ВІЛЕМ СТВОРИВ ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО НА ЛЬВІВЩИНІ

Вилем 1

Бернар Вілем. Фото: latifundist.com

 

Я ПРИЇХАВ В УКРАЇНУ 15 РОКІВ ТОМУ, НІЧОГО НЕ ЗНАЮЧИ ПРО НЕЇ. Один із моїх бельгійських колег розповідав, що це країна з великим потенціалом і народом, що прагне до соціального й економічного розвитку.

ТУТ СТІЛЬКИ ВІЛЬНОЇ ЗЕМЛІ! НЕ РОЗУМІВ, ЧОМУ ЇЇ НЕ ОБРОБЛЯЮТЬ, ЧОМУ ПОЛЯ ПУСТІ. Дивувався: люди мають стільки чорноземів і нарікають на безгрошів'я.

ЗАЛИШАТИСЯ ТУТ НЕ ПЛАНУВАВ. Із двома бельгійцями став інвестором в одному підприємстві у Зборівському районі на Тернопільщині. Воно збанкрутувало через шість місяців – прокуратура, податкова закрили його. Я втратив 150 тисяч євро. І вирішив будь-що відробити їх.

ВИБРАВ МОСТИСЬКИЙ РАЙОН, БО ЙОГО ПРИРОДА Й РЕЛЬЄФ СХОЖІ НА МОЮ БАТЬКІВЩИНУ. На Україні мало розводять кіз. Гадав, що буде попит.

МЕНІ КАЗАЛИ: У НАС ТАК ПРИЙНЯТО. І вимагали хабара. Я ж відповідав: не даватиму. Приїхала санстанція. Я подаю запит, аби надіслали детальну інструкцію, що і як має бути, а що на моєму підприємстві не так. У них немає інструкції. З пожежниками поїхав на сусідню ферму – аби показали, що там є такого, чого бракує мені. За п'ять років не дав жодного хабара.

ТАК, ВЛАДА В УКРАЇНІ ПОГАНА. Але корупції не буває без того, хто дає хабар.

Бернар ВІЛЕМ. Народився 11 травня 1959 року в Бельгії. Батько був жандармом, одночасно займався фермерством, мати – домогосподарка. Шість років навчався у коледжі при духовній семінарії. Підробляв на будівництві. У 19 років мав свій бізнес. Займався самоосвітою. Здав іспити й отримав диплом за спеціальністю ”архітектура інтер’єру та загальне підприємництво в будівництві”. Приїхав в Україну 1999 року як консультант інвестиційного проекту. Зараз є консультантом і торговим представником близько 10 французьких фірм у галузі сільського господарства. П’ять років тому разом із дружиною, українкою Марією Хом’як, створив фермерське господарство ”Шеврет” у селі Дмитровичі Мостиського району на Львівщині. ”Шеврет” французькою означає ”кізонька”. Це козина ферма на 600 голів із майстернею з виробництва сирів та переробки молока. Орендують 100 га землі. Наймають 20 працівників. Виховують 8-річну доньку Елізу. Проживають в орендованій квартирі у Львові. Власне помешкання потребує ремонту. У село Дмитровичі їздить на Ford Focus – машині 12 років. ”Коли з’являться гроші, спочатку трактор куплю, а вже потім автівку”, – каже Бернар. Любить кров’янку, голубці, капусняк, буряки з хроном. Грає на гітарі. Мріє збудувати дім біля ферми, купити техніку й вирощувати органічні зернові культури, розводити тварин і птицю. Розмовляє українською. На власній козиній фермі бельгієць Бернар Вілем виготовляє тверді сири. Літр молока з його господарства коштує 25 гривень

Бернар ВІЛЕМ. Народився 11 травня 1959 року в Бельгії. Батько був жандармом, одночасно займався фермерством, мати – домогосподарка. Шість років навчався у коледжі при духовній семінарії. Підробляв на будівництві. У 19 років мав свій бізнес. Займався самоосвітою. Здав іспити й отримав диплом за спеціальністю ”архітектура інтер’єру та загальне підприємництво в будівництві”. Приїхав в Україну 1999 року як консультант інвестиційного проекту. Зараз є консультантом і торговим представником близько 10 французьких фірм у галузі сільського господарства. П’ять років тому разом із дружиною, українкою Марією Хом’як, створив фермерське господарство ”Шеврет” у селі Дмитровичі Мостиського району на Львівщині. ”Шеврет” французькою означає ”кізонька”. Це козина ферма на 600 голів із майстернею з виробництва сирів та переробки молока. Орендують 100 га землі. Наймають 20 працівників. Виховують 8-річну доньку Елізу. Проживають в орендованій квартирі у Львові. Власне помешкання потребує ремонту. У село Дмитровичі їздить на Ford Focus – машині 12 років. ”Коли з’являться гроші, спочатку трактор куплю, а вже потім автівку”, – каже Бернар. Любить кров’янку, голубці, капусняк, буряки з хроном. Грає на гітарі. Мріє збудувати дім біля ферми, купити техніку й вирощувати органічні зернові культури, розводити тварин і птицю. Розмовляє українською. На власній козиній фермі бельгієць Бернар Вілем виготовляє тверді сири. Літр молока з його господарства коштує 25 гривень

В УКРАЇНІ НЕ БУЛО СТАНДАРТУ ДЛЯ КОЗИНОГО ПИТНОГО МОЛОКА. Їздив до міністра сільського господарства. Змусив чиновників створити держстандарт. Півтора року готували.

ПАРАДОКС: У СЕЛЯНИНА МОЛОКО КУПЛЯЮТЬ ЗА ТРИ ГРИВНІ, а в магазинах продають по 16.

НА РИНКУ БАГАТО КЕФІРУ, бо більшість молока, яке забирають по селах, на завод довозять скислим.

ФЕРМЕРАМ І МАЛЕНЬКИМ ВИРОБНИКАМ СКЛАДНО ЗБУТИ ПРОДУКЦІЮ. Тут у 30 разів більше вимог від контролюючих органів, ніж у Франції.

КРЕДИТ НЕ КОЖЕН ВІЗЬМЕ. Бо немає застави. Земля не продається. А що є у селянина, крім неї? Тут працюють або величезні ферми на тисячі корів, або сім'я годує одну. Немає середини, яка тримає ринок, – фермерів із 20 коровами.

ЩОБ ЗМЕНШИТИ ЦІНУ НА ХАРЧІ, варто на імпортну сільськогосподарську продукцію поставити мито 100%. Брак імпорту треба буде пережити рік. За цей час виростуть свині, кури, народяться телята, збереться власний урожай. Чому салат, цибулю-порей, капусту возять з Єгипту й Ізраїлю? Кролика свого немає, перепілки – теж. Україна має від природи унікальні ресурси й клімат. А харчі імпортує.

МЕНІ НА ПРОЖИТТЯ ТРЕБА ДУЖЕ МАЛО. Купляю хіба вино, пиво, хліб, олію. Решта намагаюся їсти своє. Воду до Львова везу з криниці у Дмитровичах.

ЩОМІСЯЦЯ ВКЛАДАЮ У БІЗНЕС 2–3 ТИСЯЧІ ЄВРО. Основний мій заробіток – це консультування.

ЛІТР НАШОГО МОЛОКА В ПЛЯШЦІ – 25 ГРИВЕНЬ. Ціну сиру рахуємо від кількості молока. На кілограм потрібно сім літрів. Множимо і без навару продаємо. Немає націнки на директора, менеджера, торгового представника.

У СУПЕРМАРКЕТИ НЕ ЗБУВАЮ. Там немає відділів для фермерської натуральної продукції. Продаю в окремі магазини, на замовлення. Влітку виробляємо 50 кілограмів продукції за день.

НА МОЇЙ БАТЬКІВЩИНІ, щоб створити ферму, потрібно два покоління. Високі податки, землі дорожчі удвічі, робоча сила – уп'ятеро. А тут я майже створив ферму за п'ять років. Ще за кілька це буде прибуткова справа.

У КОЖНОМУ СЕЛІ МАЄ БУТИ КУЗНЯ, ПЕКАР, М'ЯСНИК. Бо менеджерів безліч, але яким ремеслом вони володіють? Нам потрібні знавці. Ремісники становлять 50 відсотків французької економіки.

ПІСЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ СТАЛО БІЛЬШЕ БЕЗЛАДУ І МЕНШЕ – БЕЗПЕКИ. Як це немає валюти в обмінниках? Я продаю 100 євро. За мною йде дружина, щоб їх купити. А їй кажуть: євро немає. Управлінці некомпетентні – депутати, голова району, міліціонери. Плакати хочеться: у 24 роки він уже прокурор.

У НАС ЖИТИ В СЕЛІ – ПРЕСТИЖНО. В Україні це додає клопотів. Буває, навіть аптеки нема.

АЛКОГОЛІЗМ І КОРУПЦІЯ – ДВІ ХВОРОБИ УКРАЇНИ. Я ­своїх алкозалежних працівників лікую. Уже 15 одужали. А за запах спиртного штрафую.

Gazeta.UA