Влада намагається зупинити “пенсійний туризм” дискримінаційною постановою

Фото: AFP

Фото: AFP

Кабмін ввів у дію чергову дискримінаційну постанову №77 для вимушених переселенців. Правозахисники б’ють на сполох, стверджуючи, що такий нормативний акт порушує права внутрішньо переміщених осіб на вільне пересування і недоторканність житла. Це обов’язково призведе до значних бюджетних видатків за програними Україною справами в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

Правозахисники пояснили, у чому проблемність постанови і до яких наслідків вона призведе.

_DSC6158Борис Захаров, директор Адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ)

На нашу думку, ця постанова містить багато дискримінаційних положень відносно переселенців. Це пов’язано з термінами, які вказані в постанові для оформлення штампу про реєстрацію місця проживання. Відповідно до цієї постанови, людина зобов’язана протягом десяти діб повідомоти де, вона проживає. А у випадку з переселенцями  це дуже важко, бо коли вони прибувають на нове місце, їх держава одразу не може поселити.

Наприклад, на станцію Харків прибуває 300 осіб на добу, а розселити можуть тільки 50 осіб. Інші 250 живуть на вокзалі, потім десь шукають собі житло, потім вони дуже часто змінюють місце проживання. Вони переїжджають в область, виїжджають в інші області, якщо їм не вдається влаштуватись на одному місці.

Відповідно до цієї постанови, якщо вони вчасно не зареєструються, то їхня довідка (довідка внутрішньо переміщеної особи - “Ні корупції!”) втрачає чинність.

Таким чином, держава позбавляється зайвих ротів, щоб їм не виплачувати коштів і зменшувати видатки із бюджету. Через цю постанову дуже багато людей потраплять у дуже скрутне становище.

Якщо переселенець переїде в область, в місті його державна міграційна служба (ДМС) не знайде, а в області він не встигне зареєструватись, тому що в багатьох областях, у селах погана комунікація між органами державної влади, зокрема, державної міграційної служби. Таким чином, їхня довідка втратить чинність і вони будуть позбавлені соціально-економічних прав.

Окрім цього, щомісячні перевірки, які вказані в постанові №79, прив’язують переселенця до місця проживання. Це - неподобство, тому що людина може просто поїхати до бабусі в село на літо, а потім повернутись назад. Це порушує Конституцію України, міжнародні угоди, чинне законодавство, зокрема, той самий Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

Взагалі принцип, за яким довідка не є дійсною без проставлення на звороті відмітки ДМС, - це неправильне тлумачення Закону “Про дотримання правил та свобод внутрішньо переміщених осіб”. Це я можу сказати, як співавтор цього Закону. Довідка видається Міністерством соціальної політики, і саме цей орган має піклуватись про внутрішньо переміщених осіб і довідка має бути чинною.

Давайте уявимо ситуацію. Переселенець приїхав до родичів із Криму до Києва. Щоб виконати законодавство, він протягом десяти днів має відвідати ДМС, аби вона проставила печатку про нове місце реєстрації не в довідку, а в паспорт. Зауважимо, що він ще довідку не отримав. Родичі дали згоду, щоб він у них жив. Ця людина залишається внутрішньо переміщеною особою? Так! Тоді навіщо їй потім ще ставити ще одну реєстрацію на ще одну довідку? Це безглуздя?

По-друге, філософія Закону спрямована на те, щоб допомагати людям, а не на те, щоб їх контролювати. А ця постанова викривлює філософію цього Закону “Про дотримання прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” і встановлює жорсткий контроль за переміщенням переселенців.

Мені здається, що причина появи постанови №79 одна. Уряд постійно говорить про якийсь пенсійний туризм, про те, що з окупованих терористами територій переміщуються багато людей з метою отримання своєї пенсії і соціальних виплат, на що вони мають абсолютно повне право. А у нас це прив’язали до довідки внутрішньо переміщеної особи постановою Кабміну №595.

Пенсіонери, які приїжджають з тієї території, отримують довідки внутрішньо переміщених осіб, щоб потім вони могли отримати пенсію через родичів, на картку чи їздять постійно. Ця постанова спрямована на те, щоб зробити довідку пенсіонерів недійсною через проживання на окупованих територіях і не виплачувати пенсію.

Різниця підтверджується статистикою, за якою понад мільйон переселенців і понад 300 внутрішньо переміщених осіб звернулись за допомогою саме для переселенців.

Безглуздя постанови №595 полягає в тому, якщо людина претендує тільки на пенсії і вона не є внтурішньо переміщеною особою, вона хоче проживати на окупованій території, то пенсію вона не отримає. Це буде можливо лише з довідкою переселенця, як, до речі, є також підставою для допомоги переселенцю. Це абсолютно неправильно. Таким чином можуть бути додаткові витрати з бюджету. Ми підготували проект змін і до постанови №595 і запропонували його Кабінету міністру України, аби такий пенсіонер міг би отримати пенсію і поїхати б назад за бажанням.

А постанову №97 треба негайно змінити: прибрати дискримінаційні положення, продовжити терміни реєстрації і скасувати перевірки ДМС протягом місяця або написати окреме положення, як ця перевірка має відбуватись, аби не порушувати права внутрішньо переміщених осіб.

_DSC6229Олександра Дворецька, координатор правового напрямку волонтерської ініціативи “Схід.SOS”

Я говорю не тільки від імені громадської ініціативи “Схід.SOS”, а як внутрішня переселенка з Криму. Я з власного досвіду можу розповісти багато прикладів, коли Ви маєте переміститись з одного місця проживання в інший і стикаєтеся з купою проблем.

Не треба криміналізувати переселенців і вважати, що вони хочуть з держави пенсію чи інші бонуси. Переселенець зобов’язаний отримати довідку внутрішньо переміщеної особи, щоб переоформитись як приватний підприємець, перевести свій бізнес, мати можливість платити не тільки податки, а й самостійно себе забезпечувати.

Довідка переселенця потрібна йому, щоб звернутись за медичною допомогою, перевести соціальні пільги, які йому вже й так гарантовані: виплати на дитину, пенсійне забезпечення. Це все те, що держава вже гарантувала йому або їй, незалежно від того, чи переміщується переселенець із Житомира до Львова чи з Луганська до Києва.

Тепер застосування нової постанови Кабінету міністрів України №79 ускладнить життя людей, які переміщуються з Луганської, Донецької області та з Криму.

Як це виглядає на практиці? У постанові Ви побачите багато незрозумілих речей, які потребують додаткового врегулювання. Найстрашніше у цій постанові буде застосовуватись вже сьогодні. Після вихідних вже вчора вона почала працювати.

Без штампу ДМС ця довідка не є дійсною. У ДМС не розроблено порядку делегування повноважень про перевірку помешкань переселенців. Вони ще не скоординувались з органами місцевого самоврядування, міліцією, органами соціальної політики, про те, яким чином вони будуть передавати дані від одного органу до іншого, бо механізму цього обміну на сьогодні немає. В ДМС не продумали, яким чином вони будуть проводити цю перевірку. Ми розуміємо, що проставлення штампу означає те, що людина має прийти в міграційну службу, бо ДМС не можеь віддати штамп дільничному інспектору чи голові сільради. Він теоретично може перевірити місце перебування помешкання, але не може проставити штамп.

Варто зазначити, цей нормативний акт не обговорювався ані з громадськими організаціями, ані з профільними правозахисними організаціями. Також ми можемо зазначити, що на сьогодні ані на сайті Міністерства соціальної політики, ані на сайті міграційної служби немає роз'яснення щодо того, яким чином буде цей документ застосовуватись.

Що ми можемо зараз прочитати в постанові? Що людина, яка прийшла в Управління праці (радянський Собєз), отримала довідку, потім прийшла до міграційної служби і якимсь чином повідомила. Яким чином, не відомо: чи тьоті сказати просто, чи написати заяву, чи піти до начальника.

По тому, як людина повідомила і отримала довідку переселенця, то впродовж трьох днів, хтось повинен прийти до неї додому і перевірити факт місця її проживання. Коли і хто саме повинен прийти перевірити? Ми розуміємо, що люди в міграційній службі працюють в робочий день.

Якщо впродовж трьох днів якимось чином цю людину перевірили на місці її проживання і переселенця там не виявили, то в одноденний термін Собєз повідомляє про це міграційну службу. Тоді Собєз може зняти її з обліку. Ані повідомлення про те, що вона знята з обліку, ані повідомлення про візит, згідно з постановою, не залишається.

Трохи краща ситуація у того мільйона осіб, які раніше вже перемістились і які вже мають такі довідки. Якщо міграційна служба до них прийде упродовж двох місяців, то всі ці два місяці переселенець має сидіти вдома і очікувати візиту, аби довідка була дійсна.

Якщо він пропустив візит, тоді йому лишають повідомлення, де протягом 10 днів він зобов’язанний прийти до органів ДМС та якимсь чином затвердити своє місце проживання. Тут винакає проблемна ситуація. ДМС часто трактує затвердження місця проживання як вимогу того, що власник будівлі, квартири прийшов і зареєстрував Вас, згідно Наказу МВС №1077 з 2011 року.

І тут винкає друга проблема. Переселенці і так сильно дискримінуються за ознакою свого місця реєстрації. Їм дуже важко взагалі орендувати житло, бо часто ми бачимо навіть в об’явах, що не беруть переселенців з Донецька та Луганська. А зараз виникає ситуація, коли цих людей будуть перевіряти в органах МВС, тобто працівники МВС будуть приходити цього житла.

Ми розуміємо, якщо людина має право на таку матеріальну допомогу як переселенець, то вона точно не є власником цього житла. В міграційній службі вони в принципі говорять, що вони ці дані можуть передавати будь-яким службам в тому числі й фіксальній, яка може говорити про податки. Система зі здачею власного житла не врегульована, тому оподаткування зараз майже не здійснюють ті люди, які здають своє житло.

Микола Мирний, "Ні корупції!"