Про що мовчать чиновники?

Фото з сайту interesniy-kiev.livejournal.com

Фото з сайту interesniy-kiev.livejournal.com

Ця історія почалася ще торік у серпні, а в лютому цього року у ній стався непередбачуваний поворот.

Його можна описати як «той незручний момент», коли сказати правду вимагає закон, але якщо її скажеш, то це вже буде початок іншої історії – розвінчувальної, і головним там буде не закон про доступ до публічної інформації, а закон про адміністративну чи карну відповідальність.

Отже, влітку цього року з огляду на посилення бойових дій на сході країни, редакція «Ні корупції!» дала доручення своїм блогерам направити офіційні запити в органи місцевих влад та отримати інформацію щодо наявності та кількості бомбосховищ у різних містах, щоб містяни знали бодай куди бігти у  випадку непередбачуваних подій. Громадський активіст Дмитро Карпій із Броварів виконав доручення, запитався про бомбосховища, їх наявність та фінансування у Броварської міської ради, але там заявили, що це непублічна інформація, тому відповіді активіст так і не отримав.

Добиватися правди Дмитро Карпій вирішив у суді. Як уже повідомляв «Ні корупції!», 5 лютого цього року суддя І. Дутчак Броварського міськрайонного суду Київської області постановив, що такі дії Броварської міської влади були протиправними, та зобов’язав чиновників повторно розглянути запит громадського активіста і дати на нього офіційну відповідь. Водночас, що важливо, суд прямо не зобов’язав чиновників надати інформацію про бомбосховища та укриття Броварів.

Як написав Дмитро Карпій, «юристи назвали таке рішення суду незаконним. Сторона позивача вирішила не миритися з тим, що від людей приховують інформацію, яка напряму стосується їхньої безпеки».

Чому ж броварські власті таки приховують інформацію про укриття та бомбосховища, їх наявність, кількість та розміщення? Здавалося б, на сході країни, незважаючи на перемир’я, продовжуються бойові дії, а російсько-терористичної агресія досі загрожує безпеці України та її громадян. Чому ж українські місцеві власті, у цьому випадку броварські чиновник, не зацікавлені убезпечити броварчан? І яким чином у випадку реальної потреби і загрозиміська влада збирались показувати і розказувати стотисячному місту, де йому врятуватися?..

Несподіваний поворот у цій історії, який відповів на деякі запитання, зокрема, чому власті не зацікавленні в оприлюдненні адрес бомбосховищ, стався 26 лютого. Тоді Броварська міська рада на своєму сайті оприлюднила Перелік найпростіших укриттів (підвалів), які можуть бути використані для захисту населення на території міста Бровари.

Бровари 1

Як прокоментували цей перелік самі броварчани, це не інформація про укриття, це просто перелік ЖЕКівський будинків, які мають підвали.

А от в якому стані ці підвали і чи здатні вони бути бодай найпростішими укриттями – це вже нове цікаве питання.
Скажімо, у переліку укриттів, який подала Броварська міськрада, є підвальне приміщення у будинку по вул. Киропоноса, 3.

Бровари 2

Це якраз той будинок, про який вже писав «Ні корупції!». Там ФОП взяв будинок в облогу, влаштувавши реконструкцію з розширенням нежитлового приміщення першого поверху та підвального приміщення під торгівельно-офісний центр з об’єктами обслуговування, не зважаючи на протести мешканців самого будинку.

Станом на березень 2015-го ФОП І.Бічевий таки реконструював перший поверх і підвальне приміщення, як собі запланував і, навіть не зважаючи на рішення суду про скасування рішення владних інстанцій, що раніше дозволили ФОПу розпочати реконструкцію, уже ввів в експлуатацію продуктовий магазин. Про те, що ФОП зайняв і підвальне приміщення, принаймні його частину, йдеться і в рішенні суду:

постанова суду
Реконструювати підвал міська влада дозволила ФОПу у травні торік. Ну, не могла ж вона знати, що коли-небудь громадські активісти будуть з неї вимагати звіт у тому числі і за підвали, які теоретично повинні належати мешканцям, а практично чиновники розпоряджаються ними на власний розсуд.

Нині ось так виглядає новий торгово-офісний центр І. Бічевого у будинку, що по вул.. Кирпоноса, 3. Тут яскраво видно вікна підвального приміщення, яке зайняв ФОП. Також можна побачити, як виглядає нині вхід у підвальне приміщення, яке міська влада визначила як укриття на випадок небезпеки.

1

3

2

4

5
Таким чином, на прикладі є всі підстави вважати, що така нерішучість міської влади Броварів називати адреси бомбосховищ та укриттів може свідчити про те, що приміщення цих самих укриттів раніше були передані в оренду чи продані, тому їх просто не існує. Немає предмету, про який можна звітувати.

Звісно, це лише припущення. Однак міська влада мусить пояснити, яким чином мешканцям будинку по вул.. Кирпоноса, 3 у випадку небезпеки ховатися у підвальному приміщенні свого будинку, якщо самі ж чиновники віддали його ФОПу для торгово-офісного центру і який сам забив вхід у підвал. Тобто, навіщо звітувати про укриття для мешканців, які ним навіть теоретично не можуть скористатися?

Чи у випадку сирени мешканцям будинку по вул.. Кирпоноса, 3 бігти у підвал, що в сусідньому будинку? І чи є гарантія від міських властей, які в силу своїх посад повинні бути відповідальними, що й підвал сусіднього будинку не зайнятий якимось ФОПом?..

Валентина Новицька, «Ні корупції!»