Повним непрофесіоналізмом Кличко ставить на собі тавро блазня

У травні минулого року під час перевиборчої кампанії в мери Києва Віталій Кличко наобіцяв киянам багато всього. Серед іншого: нанесення «нищівного удару по корупції», але до реалізації обіцянок так і не дійшло.

Минуло майже дев'ять місяців з моменту офіційного оголошення Віталія Кличка мером Києва, а результат гучних передвиборчих промов лишився у повітрі. Але час відомого боксера невтомно спливає та наближає наступні місцеві вибори, на яких будуть переобирати Київраду і градоначальника.

Часу у Віталія Володимировича залишилось зовсім небагато, хоча, здається, це питання його не дуже обходить.

Спортсмен не поспішає проводити аудит своєї передвиборчої бравади та звітувати перед киянами за виконану роботу. Тому «Конфлікти і закони» вирішили допомогти шановному меру проаналізувати результати «наведеного» порядку в облюбованому ним місті Києві.

Земельний дерибан залишається у силі

Як відомо, всі тіньові процеси у Києві обертаються навколо дорогоцінної столичної землі. Спеціальна комісія, створена при Київраді для повернення земель, розданих за часів Черновецького, дещо повернула Києву. Ще дещо було повернуто прокуратурою. Але цю публічну процедуру «покарання» найскандальніших забудовників можна розцінювати виключно в якості відвертання уваги громадськості від «золотих» нив, на яких, як і раніше, продовжують заробляти мільйони.

Відомо, що гектари київської землі перебувають в оренді за договорами, термін дії яких давно закінчено. Саме тому Київ недораховує мільярди бюджетних надходжень. Йдеться, як мінімум, про понад 600 автостоянок і 1500 земельних ділянок під різними об'єктами, які функціонують в столиці нелегально.

Замість збільшення надходжень до бюджету Києва від земельних ресурсів, лобіюючи Генплан Києва 2025, команда Віталія  Кличка пропонує збільшити частку земель для житлової забудови. А це –  прямий шлях до зменшення відповідних відрахувань.

Причина - землі житлової забудови оподатковуються за ставкою лише 0,1% (інші категорії земель мають ставку оподаткування від 3 до 12%). Крім того, зазвичай забудовники мають короткострокові договори оренди, які потому не подовжують, а отже, після здачі будинку бюджет нічого не отримує від земельної ділянки. Та от сам забудовник від продажу квартир, а потому і обслуговування будинку (якщо пропонує мешканцям власний ЖЕК), заробляє добряче.

Занижені ставки договорів оренди земельних ділянок і фактичне небажання міської влади їх переглядати призводять до недоотримання коштів до місцевої скарбниці. Із 3094 діючих договорів оренди землі, що охоплюють площу понад 5273 га, маємо 1586 угод на загальну площу 3261 га за ставкою менш ніж 3%. Тобто: понад 60% орендарів землі у Києві порушують чинний Податковий кодекс України.

Чи відбувся «УДАРний» перегляд вищезгаданих договорів? Жодної публічної інформації немає. Ще попередній склад Київради, у лютому 2014 р., прийняв рішення про перегляд договорів оренди земельних ділянок із 1341 орендарем, що платять менш як 3%. Замість зменшення кількості таких договорів маємо їх зростання: за вісім місяців 2014-го до 1586. Можемо констатувати відсутність «ударного» перегляду договорів оренди землі. Логічно припустити, що такий перегляд банально не вигідний орендарям земельних ділянок, які рясно представлені в команді УДАРу.

Цинічним є й лобіювання земельною комісією Київради, яку контролює «УДАРна» більшість, перенесення терміну запровадження нової нормативно-грошової оцінки землі на 2016 рік. І це при тому, що переглянута в липні 2014-го нормативно-грошова оцінка землі була в Києві нижчою, ніж у Львові.

Замість наведення ладу у сфері земельних ресурсів, «ударна» більшість Київради фактично подовжила своєрідні «податкові канікули» для забудовників і власників земельних ділянок. Хто виграє від подібного рішення Київради? Відповідь на це питання лежить на поверхні: забудовники, що становлять кістяк команди Віталія Кличка в КМДА та складають приблизно третину депутатського корпусу Київради.

Крім того, в земельному питанні важливо і лобі президента України Петра Порошенка. Той не лише провів під своє крило чи не половину УДАРу на чолі з найближчим соратником Віталія Кличка Віталієм Ковальчуком, але і проштовхнув на посаду першого заступника голови КМДА одного з найбільших київських забудовників - главу «К.А.Н. Девелопмент» Ігоря Ніконова, якого «позаочі» називають «смотрящим за Києвом».

Найгучніші скандали із столичною нерухомістю

На фоні повного хаосу з обліком столичних земель, наближені до влади Кличка забудовники, відчуваючи повну безкарність та безвідповідальність, продовжують нищити наше місто. А шановний мер та його команда прикриваються штампом – це не ми, це все будо розпочато ще за часів Черновецького! Для наочності приведемо декілька свіжих скандальних історій.

Приватний маєток на історичній горі Юрковиці

Юрковиця

 

Улітку 2014 року київські активісти ініціювали акцію на захист гори Юрковиці, що на столичній Татарці, адже забудовник, який отримав заповідну землю ще за часів Черновецького, нещадно «трамбував» гору трактором з перспективою зведення котеджного містечка. І це незважаючи на те, що гора є частиною заповідника «Стародавній Київ», територія якого тягнеться від вулиці Фрунзе до вулиці Отто Шмідта. На Генплані Києва вона позначена як зелена зона, на території якої проведення будь-яких будівельних робіт суворо заборонено. Під час археологічних робіт тут знаходили багато цінних речей різних епох: предмети побуту Трипільської, Зарубинецької культур, періоду ранніх слов'ян, Київської Русі. Найдревніша знахідка — ріг носорога — датується 20 тисячоліттям до нашої ери.

Сьогодні один зі схилів древньої гори має вигляд  вирівняної ділянки із розміщеним на ній вагончиком для робітників.

Згідно із твердженням активістів, власник частини ділянки, на якій вже побудовано маєток, має документи на 10 соток безцінної землі, але прибрав до рук ще 20. Активісти боронили гору від забудови продовж усього минулорічного літньо-осіннього періоду, не даючи варвару продовжувати несанкціоновану розбудову. Але, зважаючи на повне ігнорування зазначеного вандалізму з боку міської влади, з приходом весни, існує небезпека продовження руйнації.

Битва на Жилянській

dod2

Незаконна забудова на Жилянській, 120 Б стартувала у червні 2013 року. Активні роботи розпочалися у жовтні, а потому  місцеві жителі перекрили вулицю Жилянську, протестуючи проти вивезення землі та риття котловану. З людьми тоді зустрічався Попов, назвав будівництво незаконним і пообіцяв вжити заходів, а ДАБК визнав дії ТОВ «Мерліон-Трейд» незаконними, проте будівництво тривало. Жителі блокували забудовників, невідомі били жителям вікна...

У липні 2014 року, вже за Кличка, сталася чергова бійка між «тітушками», найнятими забудовником, та київськими активістами. У результаті, забудовнику не вдалося встановити паркан навколо цього об'єкту. У жовтні 2014 року Господарський суд Києва задовольнив позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Києві про заборону виконання будівельних робіт на вул. Жилянській. Однак, враховуючи поведінку забудовника, це можна вважати перепочинком - конфлікти за даний будинок не за горами.

Стадіон «Старт»

dod3

Легендарний київський стадіон «Старт», що має давню, нехай і майже міфічну історію («матч смерті»), мало не був забудований у 2014 році компанією, пов’язаною з сином втікача екс-прем'єра Миколи Азарова - Олексієм. У 2010 році Київрада передала ТОВ «Голден Хаус» земельну ділянку для «комплексної реконструкції спортивного комплексу стадіону «Старт», будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу та багатофункціонального житлово-офісного комплексу з приміщеннями торгово-розважального призначення та паркінгом». Згідно з проектом, від стадіону мало що лишалося, адже земля повинна була йти під забудову. Почалися суди. Перші дві інстанції Азаров-молодший програв. Але Вищий адміністративний суд влітку 2013 року таки віддав стадіон Олексію Азарову.

Опісля Майдану представники мера Кличка неодноразово заявляли про необхідність повернення його землі київській громаді. У грудні 2014 року під час засідання земельної комісії Київради з питань містобудівництва, архітектури та землекористування депутати прийняли рекомендації для Київради про відміну рішення щодо передачі в оренду ООО «Голден Хаус» земельної ділянки під стадіоном «Старт». Тоді депутатам Київради залишилося лише проголосувати за це рішення більшістю голосів. Але дива не сталося – питання на голосування навіть не виносилось, і стадіон продовжує руйнуватися.

Кому був потрібний підпал кінотеатру «Жовтень»?

dod4

Двадцять дев’ятого жовтня 2014 року у кінотеатрі «Жовтень» було вчинено підпал. Історія із затриманими, які заявили про те, що підпал «Жовтня» був пов'язаний з їх бажанням зірвати кінопоказ на ЛГБТ-тематику, не витримує жодної критики.

Чи зможуть кияни зберегти найстаріший кінотеатр міста, буде відомо лише з часом. А поки що Київрада передала приміщення кінотеатру в оренду ТОВ «Кіноман» та в рамках програми економічного і соціального розвитку Києва на 2015 рік пообіцяла виділити на реконструкцію «Жовтня» 12 млн. грн.

Розслідування обставин пожежі в кінотеатрі пішло в небуття.

«Софія Київська» нікому не потрібна?

dod5

В «Софії Київській» може завалитися ще одна частина стіни. На думку експертів, це може статися будь-коли, якщо не будуть проведені термінові ремонтні роботи.

Минулої осені в заповіднику «Софія Київська» (на кордоні садиби будинку по вулиці Стрілецькій 7/6) завалилося 27 метрів стіни. Тоді цільний цегляний пласт впав безпосередньо на територію заповідника, в декількох метрах від проведення археологічних розкопок. Незважаючи на громадський ажіотаж і обіцянки якнайшвидше відремонтувати стіну, роботи так і не були розпочаті. За три місяці працівники заповідника розібрали пласт стіни, що впав, по цеглинах, а новоутворену діру закрили дерев'яним парканом. Поруч з обвалом тонку цегляну стіну близько 10 метрів завдовжки в двох місцях зміцнили дерев'яними підпорами.

Підходити до неї охорона заповідника забороняє, а територію огородили стрічками.

І не для кого не секрет, що ситуація в «Софії» спровокована будівництвом у буферній зоні пам’ятки архітектури, захищеної ЮНЕСКО, багатоповерхівки, фітнес-центрів та підземного паркінгу, а також прокладеної під її стінами потужної теплотраси.

Правда, згідно із висновком експертів Державного науково-дослідного Інституту будівельних конструкцій, причина обвалу криється в неякісній суміші, яка використовувалась при кладці.

Скандальна забудова на проспекті Науки загрожує техногенною катастрофою?

dod6

Скандальне будівництво на проспекті Науки, 42-а може пошкодити систему охолодження атомного реактора Інституту ядерних досліджень. За словами мешканців будинку, розташованого поруч з науковою установою, мережі Інституту пролягають під майбутнім будівельним майданчиком, тому, у разі порушення системи, можливе виникнення техногенної катастрофи з викидом радіоактивних речовин. Окрім того, місцеві мешканці нарікають, що забудовник має намір зводити 18-поверхову висотку на прибудинковій території, на місці дерев та спортивного майданчика.

Будівництво порушує низку норм і може завдати шкоди сусіднім будинкам, які і так потребують капітального ремонту.

У січні 2015 року будівельна корпорація «Укрбуд», яка запланувала зводити тут житло, спробувала розпочати роботи. Приїхали будівельники та кілька десятків молодиків спортивної зовнішності. Але розпочати роботи їм не вдалося, завадили сусіди.

Президент корпорації «Укрбуд», а водночас і член земельної комісії Київради Максим Микитась, запевняє, що усі необхідні документи на будівництво він має. А от у серйозності загрози від реактора Микитась сумнівається. З його слів, в інституті немає справжнього ядерного реактора.

Конфліктом мешканців із забудовником зацікавилася земельна комісія Київради. Там вирішили відрядити на місце робочу групу. Тим часом мешканці проспекту Науки налаштовані рішуче - у дворі облаштували блок-пост, наготували шини та обіцяють не пускати до себе будівельну техніку.

Епопея з книгарнею «Сяйво» триває

Ще у листопаді 2011 року колишній столичний очільник Попов відкрив «потьомкінське село» на місці зруйнованої рейдерами легендарної книгарні «Сяйво». Тоді ставленик Януковича завіз до книгарі друкарський верстат «Ксерокс» вартістю в 2,5 млн. гривень та пообіцяв киянам швидко відбити капіталовкладення за рахунок безперервного друку книжок. Завалена книжковим непотребом книгарня пропрацювала із шаленими збитками для міського бюджету (що неодноразово підтверджувалось Комісією Київради з питань культури) до чергових виборів мера Києва.

klichko kiev2

Вже у 2013 році жалісливий до долі «Сяйва» кандидат у мери Києва Віталій Кличко неодноразово публічно підкреслював своє обурення тим, як нечемно та по-варварськи вчинили попередники з книгарнею та її трудовим колективом, який понад 20 років пропрацював на книжковій ниві та після виграного у рейдерів судового процесу щодо повернення вкраденого в киян приміщення книгарні планував повернутися до своєї трудової діяльності. Кличко, в разі своєї перемоги на виборах, обіцяв сяйвівцям вирішити болюче питання та повернути їм законне право на пільгову оренду приміщення книгарні, але швидко забув і про цю свою обіцянку.

klichko kiev3

Сьогодні «потьомкінске село» на місці книгарні «Сяйво» продовжує висмоктувати з київського бюджету гроші на утримування нині існуючої псевдо-книгарні та її керуючого КП «Київриба», перейменованого Поповим в КП «Комунальний магазин». Аби ж у псевдо-Сяйві продавали рибу та друкували фантики на друкарському верстаті, то було б півбіди. Річ в тім, що у центрі Києва у горе-книгарі реалізовують сепаратиську літературу, у тому числі й книжки ворожого Україні пропутинського ідеолога Дмитра Табачника!

Але влада боксера-мера Кличка руйнує не тільки ввірене їм місто. Спритні чиновники, намагаючись приховати свої злочини, відверто та безкарно знущаються і з міських активістів, які присвятили свої життя захисту культурних та історичних цінностей Києва.

Одним із показових прикладів ставлення влади до киян є історія поновлення на робочому місці директора Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» В’ячеслава Кулінича.

Вже майже три роки один із активних захисників Києва бореться із міською владою за своє законне право повернення на роботу.

Ще у 2012 році екс-голова управління з питань культури КМДА, відома рейдерша Світлана Зоріна, своїм незаконним наказом звільнила Кулінича з посади директора музею. Тоді впертий захисник «Київської фортеці» вчергове не погодився поступитися частиною земель музею на догоду «дерибану» Зоріної. Кулінич відмовився виконувати рішення Київради, спровоковане Зоріною, щодо передачі в оренду на 49 років четвертої башти музею, адже був впевнений, що на її місці будуватимуть розважальний заклад.

Два роки В’ячеслав Якович відстоював свої права в судах України та, врешті, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2014 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року домігся свого поновлення на посаді єдиного керівника музею.

У грудні минулого року Кулінич особисто зустрівся з Кличком, який, ознайомившись із листом виконавчої служби, наказав терміново поновити директора музею «Київська фортеця» на робочому місці. На жаль, цього не відбулося. Замість поновлення, послідовниця Зоріної - новий керівник Департаменту з питань культури Діана Попова звертається до юридичного управління КМДА за черговим роз’ясненням з приводу того, як їй поновити Кулінича, тим самим затягуючи справу на невизначений час. Тож тортури над бідним директором музею «Київська фортеця» тривають.

У свою чергу Кулінич, загартований у боях із безчинством міської влади, відступати не планує та щиро сподівається на законну перемогу.

На фоні представленого матеріалу у мене як у киянина виникає просте запитання: з якою метою відомий боксер, яким ще донедавна пишалася вся Україна та який з важкими потугами нарешті прорвався до жаданого мерського крісла, знущається з киян та нищить Київ? Невже він, як і його попередники, сподівається досидіти до кінця своєї обрізаної каденції та разом із командою побратимів-крадіїв розчинитися у повітрі, рятуючись від відплати киян?

Тоді мені щиро шкода велетня, який роками кулаками виборював собі всесвітню славу українського національного героя та який, судячи зусього, найближчим часом повністю втратить своє ім’я, потураючи крадіям та рейдерам із свого близького оточення, і назавжди закріпить на собі тавро міського блазня.

А ще більше мені шкода рідний Київ, у якому останнім часом активізувалися пожежі в історичних будівлях. Сумно, але під час написання матеріалу з поки що невідомих причин загорівся п’ятиповерховий будинок на Богдана Хмельницького,10 -  частина колишньої садиби київського мільйонера Федеріка Міхельсона, збудований у 1909 році. Наприкінці 2000-х звідти відселили усіх мешканців через аварійний стан.

Віктор ТАРАНОВ, «Конфлікти і закони»