Податкова реформа чи фіскальний зашморг для малого й середнього бізнесу?

Центр громадської експертизи на запит проекту USAID “Впевнений бізнес – заможна громада”, який виконує Центр міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ), здійснив експрес-опитування представників бізнес-об’єднань щодо ініційованої урядом податкової реформи. Всього було опитано представників 29 бізнес-об’єднань, які представляють різні регіони України.

10352908_436606256501838_4641108008541758253_n

В ході опитування з’ясовувалося загальне ставлення представників бізнес-об’єднань до ініційованої урядом податкової реформи, а також оцінка 17 основних її складових.

Так, загалом ставлення до запропонованої реформи є негативним: дуже негативно або скоріше негативно до реформи поставилися 25 респондентів з 29 опитаних. При цьому жоден з опитаних не оцінив реформу дуже позитивно. Загальна оцінка реформи за 5-бальною шкалою, де “-2” – дуже негативно, а “2” – дуже позитивно, становить лише -1,38 бали.

Якщо окремо розглядати оцінки основних складових реформи, то найбільше критики викликає запровадження касових апаратів для платників єдиного податку (-1,38 бали за тією ж шкалою), а також запровадження додаткового мита для імпортних товарів (-1,28 бали).

Більше негативних, ніж позитивних, оцінок отримали такі складові реформи як:

запровадження обов’язкового мінімального соціального внеску (-0,97),

підвищення ставки податку на пасивні доходи фізичних осіб (-0,93),

запровадження спеціальних рахунків для адміністрування ПДВ (-0,69),

запровадження податку на нерухоме майно фізичних осіб (-0,59),

запровадження обов’язку реєструвати всі податкові накладні (-0,52),

запровадження оподаткування комерційної нерухомості (-0,50),

продовження дії військового збору та розширення його бази оподаткування (-0,41),

посилення відповідальності за невиплату заробітної плати (-0,28).

Більш прийнятними є такі складові реформи як:

запровадження визначення податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку (0,83),

прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб (0,59),

реорганізація та зменшення ставок єдиного податку (0,59).

 Близькі до нейтральної оцінки такі складові реформи, як:

запровадження електронного обміну податковими накладними (0,38),

зменшення загальної кількості податків з 22 до 11 (0,24),

зменшення ставки єдиного соціального внеску (0,17) та запровадження місцевих акцизів на тютюнові та алкогольні вироби (0,07).

Опитані також додатково висловлювали власні думки щодо реформи. Вони акцентували на необхідності підвищення ефективності управління бюджетами, оскільки всі податки повинні бути використані з максимальною користю; необхідності спрощення системи адміністрування податків, а також усунення корупційних складових у деяких нормах пропонованої реформи.

Крім того, під сумнів була поставлена загальна ефективність здійнсненої податкової реформи, а також вказано на те, що пропоновані зміни не враховують особливостей різних сегментів бізнесу.