Суд вирішив не зобов’язувати чиновників надати інформацію про бомбосховища Броварів

Image00015

Броварська міська рада Київської області не довела, що інформація про розташування, кількість, місткість і готовність бомбосховищ міста має бути обмежена в доступі. Такого висновку дійшов Броварський міськрайонний суд.

На початку лютого феміда винесла постанову у справі, в якій міськрада є відповідачем. Незважаючи на нібито програш чиновників, суд  не зобов’язав їх надати інформацію на мої запити про укриття Броварів.

Юристи назвали таке рішення суду незаконним. Сторона позивача вирішила не миритися з тим, що від людей приховують інформацію, яка напряму стосується їхньої безпеки. Ми вирішили йти в апеляцію.

Історія питання триває із серпня 2014 року. Саме тоді я на виконання редакційного завдання «Ні корупції!» подав запити до броварських міських та районних рад, а також до Київської обласної державної адміністрації.

Усі установни відмовилися надавати інформацію, посилаючись на те, що вона нібито є обмеженою у доступі.

Броварські чиновники назвали дані про бомбосховища таємними. Міськрада також ухилилась від прямої відповіді на питання про фінансування сховищ із бюджету міста.

Вже тоді правники зауважили, що запитувана інформація про споруди цивільного захисту не може бути обмежена. Тим паче, в умовах збройної агресії проти України питання про захист життя населення стає більш ніж актуальним.

У ЗМІ та суспільстві про бомбосховища активно говорять, що лише зайвий раз доводить суспільний інтерес у захисті громадян. Водночас, як людям дізнатися, куди їм тікати в разі необхідності – досі не відомо.

У Києві, Одесі, Львові про місця укриття населення давно сповіщають самі чиновники. Влада та органи місцевого самоврядування навіть створюють та публікують в інтернеті інтерактивні карти із зазначенням розташування сховищ.

Більше того, і в Броварах влада міста частину інформації не приховує. А це є приводом, щоб її не приховували і в подальшому. Так визначає законодавство.

У попередній статті я вже згадував про квітневу доповідь заступника міського голови Григорія Голубовського на сесії міськради, де він повідомив про кількість та готовність сховищ.

Окрім того, у травні влада ухвалила рішення про передачу в комунальну власність двох сховищ колишнього Радіопередавального центру. У відкритому для громадськості документі міськрада вказала адреси цих бомбосховищ.

Отож, заручившись підтримкою Фонду захисту права на доступ до інформації, заснованого Інститутом Медіа Права, у грудні минулого року я подав позовну заяву до суду на Броварську міську раду.

Image00004

Серед прохань – як визнати дії органу самоврядування протиправними, так і зобов’язати його надати інформацію за всіма пунктами.

Перше засідання мало відбутися 16 грудня, однак відповідач не прийшов на засідання. Броварська міська рада попросила перенести його.

Наступні засідання відбувалися вже в новому році. Однак на жодному з них представники відповідача не змогли довести, що запитувана інформація має обмеження в доступі.

Головний спеціаліст сектору доступу до інформації Броварської міської ради Лариса Чабан була змушена долучити до слухань представників Відділу із надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Ними стали начальник відділу Віктор Білий та головний спеціаліст Анатолій Грабовець. Однак і вони не змогли довести «таємність» інформації.

Навпаки, в якийсь момент представники відповідача перестали згадувати, що інформація таємна, а натомість стали називати її службовою.

Свої слова чиновники намагались довести документами, які не мали стосунку до обмеження у доступі тієї інформації, яку я запитував.

Так, вони наводили накази Міністерства надзвичайних ситуацій. Втім, у зазначених відповідачем пунктах ішлося про заходи щодо цивільного захисту, а не про споруди.

Також вони посилались на табелі термінових строкових донесень МНС України. Але яким чином це мало довести, що запитувана інформація є обмеженою у доступі, лишилось не з’ясованим.

Ще одним нібито доказом мав стати лист від Науково-дослідного інституту «Діпромісто». На думку чиновників, він мав довести наявність грифу «Для службового користування» на документах, у яких міститься запитувана інформація.

Звісно, суд і цей папірець не визнав, оскільки вирішувати, яка інформація має бути обмежена у доступі, має право лише державний експерт із питань таємниць – своїм мотивованим рішенням.

Уся аргументація представників Броварської міської ради зводилась до того, що їм, бачте, не відомо, навіщо мені потрібна інформація про бомбосховища. Тому вони мені її не надали.

Хоча законодавство не передбачає, що запитувач має пояснювати причини «цікавості». Ба більше, влада та органи місцевого самоврядування мають письмово мотивувати свої відмови у наданні інформації, чого не було зроблено достатньо у відповідях на мої запити.

Ще одним аргументом чиновників стало те, що надання інформації про бомбосховища нібито може спричинити вчинення терористичних актів і посягання на права та свободи людини, завдати істотної шкоди суспільству та державі.

Як під час засідання, так і у коридорах суду представники Броварської міської ради прямо натякати мені, що я є терористом і маю намір зловживати отриманою інформацією. Білий та Грабовець казали, що зі мною мають «розібратися» правоохоронні органи.

Слід згадати, що коли я подавав перший запит у серпні 2014 року, мене покликала на розмову СБУ. Зі слів службистів, вони перевіряють тих, хто цікавиться такою інформацією. Вочевидь, тоді щодо моєї діяльності у служби безпеки питань не виникло.

Аргументація сторони позивача була такою: запитувана інформація є суспільно значимою, і користь від її поширення значно перевищує можливу шкоду.

На сьогодні броварці не знають, де їм ховатися в разі небезпеки. Вони не можуть завчасно здійснити громадський контроль бомбосховищ, перевірити їхню готовність, а також – перевірити виконання чиновниками своїх обов’язків.

У результаті суддя Ігор Дутчак виніс постанову, відповідно до якої, твердження чиновників, що інформація про кількість сховищ, їхній технічний стан і готовність є обмеженою у доступі, визнав безпідставними та необґрунтованими.

Дії Броварської міської ради суд визнав протиправними.

img226 img227 img228 img229

Він зобов’язав орган місцевого самоврядування повторно надати відповіді на запити, оскільки в них були відсутні мотивовані підстави відмови в наданні інформації, а також спосіб оскарження таких відмов.

Водночас  суд відмовив зобов’язати Броварську міську раду надати запитувану інформацію в повному обсязі.

Своє рішення пояснив тим, що до компетенції адміністративних судів відноситься нібито виключно оцінка законності дій чи рішень суб’єкта владних повноважень. Втручатися у його компетенцію, на переконання феміди, він не має права.

Наразі сторона позивача готує апеляційну скаргу на рішення броварського суду. Як повідомила представник позивача Віта Володовська, юрист Інституту Медіа Права, такий висновок суду не відповідає принципу верховенства права та є незаконним.

«Основне завдання суду полягає у захисті прав та свобод громадян, зокрема, у Вашому випадку – права на інформацію. Ефективний захист передбачає, що у випадку виявлення порушення конституційного права, суддя має не лише констатувати, що воно має місце (визнати дії органу влади неправомірними), а й вжити усі можливі дії для відновлення порушеного права. Для цього процесуальне законодавство наділяє орган правосуддя повноваженнями зобов’язати інші органи влади вчиняти певні дії. […] Таке рішення по суті зводить до абсурду будь-яке оскарження відмови в наданні інформації, адже орган влади, виконуючи рішення суду може і надалі відмовляти в отриманні інформації. Формально – відповідь надана, змістовно – інформація і надалі приховується», - повідомила правник.

Дмитро Карпій для "Ні корупції!"