Amnesty International: Українське правосуддя не в змозі розслідувати злочини, скоєні на Майдані

Фото УНІАН

Фото УНІАН

Глибоко укорінена безкарність, відсутність необхідних знань і навичок, а інколи і навмисні перепони стали причинами відмови у правосудді сотням людей, які постраждали від свавілля міліції під час Євромайдану.

Про це йдеться у доповіді Amnesty International «Україна: Рік після Євромайдану – з правосуддям затягують, у правосудді відмовляють», присвяченій першій річниці завершення протестів, пише «Українська правда».

У документі розповідається про систематичну нездатність розслідувати незаконні дії співробітників українських силових структур під час Євромайдану та нездатність влади відновити справедливість щодо потерпілих.

«Сумна відсутність прогресу у справі відновлення справедливості щодо всіх, хто був убитий, поранений або зазнав катувань, стала черговим свідченням глибоких вад української системи кримінального судочинства», – сказала директор представництва Amnesty International в Україні Тетяна Мазур.

За її словами, нездатність вирішити проблему масштабного свавілля під час протестів створює небезпеку того, що вже давно усталена безкарність співробітників міліції вкорениться ще глибше.

Amnesty International зафіксувала чисельні випадки незаконного застосування сили під час демонстрацій, в тому числі вбивства і катування. Організація неодноразово надавала українській владі докладні описи випадків свавільного і надмірного застосування сили, однак поки не відзначила жодних очевидних просувань у розслідуванні жодного з випадків, які відстежувала.

Наразі лише двох рядових співробітників органів внутрішніх військ визнали винними. Їхні дії зняли на відео, коли ті змусили чоловіка роздягтися догола і залишили на морозі у всіх на очах. Їх засудили до трьох і двох років позбавлення волі умовно за «перевищення влади і службових повноважень».

Ще кільком міліціонерам, причетним до жорстокого поводження, вдалося уникнути звинувачень.

Майже всі постраждалі, з якими розмовляла Amnesty International, заявили, що у них не брали свідчень в якості потерпілих, хоча багатьох спочатку допитували як підозрюваних. Нікому з них не повідомили про хід розслідування через багато місяців після подання скарг.

Прокурори, з якими розмовляла Amnesty International, посилалися на те, що відразу після протестів силовики знищили докази і не бажали співпрацювати, і що в цьому полягали головні фактори, що перешкоджають розслідуванням. В якості інших причин також називалась відсутність матеріальної бази і дублювання повноважень в різних слідчих органах.

«Не можна не визнати величезну кількість випадків порушень і складність деяких справ. Однак ще більш важливий факт полягає в тому, що без докорінної реформи органів, що відповідають за розслідування свавілля силовиків, правосуддя для жертв свавілля під час подій Євромайдану залишиться лише невиразною перспективною. А порочне коло безкарності, яке це свавілля породило, не розірветься», – сказала Мазур.