Суддя vs доброволець АТО з гранатою

_DSC210919 січня Апеляційний суд Київської області розглядав апеляційну скаргу про зміну запобіжного заходу для військовослужбовця Миколи Медведцького.

7 січня 35-річний мінометник Микола Медведцький повертався додому і пошкодив радіатор машини.

Причиною пошкодження стали стовпчики, якими суддя Верховного суду Анатолій Скотарь по периметру обгородив свою заасфальтовану парковку.

Військовий стверджує, що він їх не помітив.

10931099_881491815228833_2220972121341338115_n

Мешканці мікрорайону Борисівка міста Переяслав-Хмельницького обурюються  цією парковкою, кажуть, суддя таким чином загородив для власного користування берег річки Альти, куди борисівчани постійно ходили порибалити.

Захист військового стверджує, що до Миколи Медведцького відразу після цього вибіг Анатолій Скотарь і почав з’ясовувати стосунки, пізніше він виніс із дому гвинтівку для переконливості. Почав ображати і вдарив в обличчя водія. Той поїхав додому, взяв автомат і одну гранату РГД. Непрохано зайшов у будинок, поклав на стіл гранату і сказав: "А тепер проговоримо на рівних”.

У тій частині ухвали слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду, яка була зачитана під час засідання, немає даних про побиття водія і погроз зброєю. У ній  ідеться, що Микола Медведцький був п’яний, мав зброю і до неї 30 набоїв, а також предмет, схожий на бойову гранату РГД-5.

Медведцький 18 разів вистрілив у замок паркану, погрожував убивством, після чого переліз через паркан і випустив автоматну чергу в подвір’я.

Під час відеоконференції із судом чоловік заперечив, що хотів убивати суддю. Він пояснив, що сильно обурився незаконним вмуруванням стовпчиків. Він впевнений, що кулі не поцілили  б у суддю, бо знав, де він знаходиться.

Слідство інкримінує добровольцю порушення ч. 4 ст. 296 (хуліганство), ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) КК України. Йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

Адвокат проекту “Надання безкоштовної правової допомоги учасникам АТО” Роман Титикало каже, що його підзахисний так і не пройшов необхідну реабілітацію. Він переконаний, що такий випадок - це перші ластівки в Україні, і ситуація буде погіршуватись, якщо держава не побудує належну систему реабілітації воїнів, які повертаються з війни додому.

“Наш проект надає правову допомогу учасникам АТО, і ми бачимо, людина повертається з підвищеним відчуттям справедливості. Коли людина проливала свою кров на Донеччині, Луганщині, то, приходячи додому, вона чутливо сприймає несправедливість. Відповідно, в пориві цієї несправедливості починає вчиняти дії, аби поновити її. В Україні не діє нормальна система реабілітації бійців. Коли вони повертаються, то їх ніхто не направляє ані до психологів, ані в санаторії. Ця історія є наслідком державної політики, яка не враховує психічний стан військових АТО, що повертаються додому”, - каже Титикало.

Адвокат переконаний, що у цьому випадку дії підзахисного підпадають під статтю самоуправста, а не хуліганства. Він називає таку кваліфікацію дій Медведцького надмірною і жорстокою.

“Ми впевнені, якби потерпілою стороною у цій історії була звичайна людина, ця справа не порушувалась би таким чином. Його б не затримали, а склали протокол про адміністративне правопорушення, засудили б за зберігання зброї і на цьому все б завершилось. Але, враховуючи, що потерпілою стороною є суддя, то відразу приїхав на місце начальник міліції області з особистою охороною, відповідно, по максимуму почали карати людину”, - переконує колегію суддів Роман Титикало.

  • А те, що він стріляв туди, де були люди, і міг би бути рекошет, і людина загинула б, це не небезпечно, так? - запитує адвоката головуючий суддя Володимир Говоруха.
  • Ми не заперечуємо, що він стріляв і вчинив певні дії. Він сердечно в цьому розкаюється. Але на сьогоднішній момент він не становить для суспільства небезпеки. У нього зброю забрали…
  • А Ви впевнені, що у нього немає зараз другого автомата і він зараз не піде вирішувати цю проблему до кінця?
  • Впевнений! - відрубує судді Роман Титикало.
  • Чому Ви так впевнені?
  • Бо я поспілкувався з односельцями і бачу, що це чистосердечна людина, яка каже правду.

Суд першої інстанції вважає, що військовий може ухилитись від слідства і суду та вплинути на єдиного свідка та потерпілого. Цю думку підтримав у суді прокурор Переяслав-Хмельницької прокуратури Свириденко Сергій.

  • Те, що сталось - це перший випадок? - запитує прокурора головуючий суддя Володимир Говоруха.
  • Перший випадок! - відповідає представник прокуратури.
  • Які є підстави вважати, що він вийде і стане на злочинний шлях? Є факти, інформація, що він тисне на потерпілих чи свідків?
  • Прямих фактів немає, є лише можливі факти впливу на свідків, з якими він товаришує, - намагається пояснити судді прокурор.
  • Зараз стоїть питання, що підозрюваний визнає свою вину, так?
  • Так, Ваша честь.
  • А що Ви будете доводити інше? Якщо він визнає, що він винний, то як він може впливати на свідків? Що можуть свідки сказати, що це не злочин чи як? - намагався все ж таки зрозуміти головуючий суддя.
  • Формально так. Сьогодні він визнає свою провину, а завтра - ні. Це ж його право.
  • Якщо це його право, то чому ж людину тримати під вартою?

Захист зазначив, що немає підстав вважати, що підозрюваний буде переховуватись, бо як тільки Микола Медведцький дізнався від дружини, що до нього приходила міліція,  відразу прийшов до правоохоронців. Також адвокат повідомив суд, що його підзахисний позитивно характеризується за місцем проживання, має малолітню дитину і хворіє на виразку 12-палої кишки.

Як запобіжний захід  суд ухвалив домашній арешт на два місяці з сьомої вечора до шостої ранку. Ухвала суду оскарженню не підлягає, зазначив суддя.

Роман Титикало каже, що до його організації звернулись родичі Медведцького, бо адвокати в Переяслав-Хмельницькому навіть на платних засадах відмовились його захищати: “Враховуючи, що потерпілим у справі є суддя Верховного суду, тим паче, кримінальної палати, то побоялись за свою кар’єру”.

Після судового засідання Титикало звернув увагу журналістів на відсутність належної реабілітаційної допомоги військовим: “Зараз створені волонтерські центри, які  намагаються допомогти військовим. Але державної програми, яка направлена саме на цілеспрямовану допомогу військовим, для того, щоб вони проходили реабілітацію, щоб не було нервових зривів, - немає. Це наслідки державної політики, яка не враховує психічний стан людей, які повертаються із зони АТО”.

Слідство по справі Миколи Медведцького триватиме ще близько двох місяців.

Микола Мирний для “Ні корупції!”